Видубичі (Видибичі, Видобичі) - урочище на південній околиці старого Києва
(на території історичної місцевості «Звіринець»). Назва, згідно літопису, пішла від того,
що в цьому місці нібито виплив («видибав») дерев'яний ідол бога Перуна,
скинутий до Дніпра з язичницького капища на Старокиївській горі після хрещення Русі.
У 1070-1077 київський князь Всеволод Ярославич спорудив тут свою літню резиденцію - Червоний двір
і згодом заснував у цій місцевості Видубицький монастир.
Літописи пов'язують з Видубичами імена відомих діячів Київської Русі, серед яких - князі Ігор Ольгович, Володимир Мономах, Василько Теребовльський, Данило Галицький (зупинявся тут у 1250) та інші. Выдубичи (Выдыбичи, Выдобычи) - урочище на южной окраине старого Киева (на территории исторической местности «Зверинец»). Название, согласно летописи, произошло от того, что в этом месте якобы выплыл («выдыбал») деревянный идол бога Перуна, сброшенный в Днепр с языческого капища на Старокиевской горе после крещения Руси. В 1070-1077 киевский князь Всеволод Ярославич построил здесь свою летнюю резиденцию - Красный двор и со временем основал в этой местности Выдубицкий монастырь. Летописи связывают с Выдубичами имена известных деятелей Киевской Руси, среди которых - князья Игорь Ольгович, Владимир Мономах, Василько Теребовльский, Данило Галицкий (останавливался здесь в 1250) и другие. |
||||||||||||||||||||||||||
Вид на Видубицький монастир з Ботаничного саду.
Нижче Видубицького монастиря, на правобережній частині заплави Дніпра, розташоване Видубицьке озеро. Це озеро утворилося в 1845 році після великої повені. З Дніпром Видубицьке озеро сполучене проходом в захисній греблі. Вид на Выдубицкий монастырь из Ботанического сада. Ниже Выдубицкого монастыря, на правобережной части поймы Днепра, расположено Выдубицкое озеро. Это озеро образовалось в 1845 после большого наводнения. С Днепром Выдубицкое озеро соединено проходом в оградительной дамбе. Kyiv. The Vydubytskyi Monastery. |
||||||||||||||||||||||||||
Видубицький монастир - цілий ансамбль пам'ятників архітектури.
Розташований на південній околиці старого Києва в мальовничій місцевості - Видубичах,
де за часів Київської Русі, згідно літопису,
знаходився перевіз на лівий берег Дніпра. Монастир було засновано у 2-й половині XI століття сином
Ярослава Мудрого - князем Всеволодом Ярославичем як родовий монастир.
У 1070-1088 на території Видубицького монастиря було споруджено Михайлівський собор.
У 1096 монастир зазнав нападу половців.
У 1199-1200 під стінами Михайлівського собору київський архітектор П. Мілонег спорудив систему підпірних споруд
(у 1983 на фасаді Михайлівського собору встановлено меморіальну дошку Петру Мілонегу).
Сучасний ансамбль Видубицького монастиря склався наприкінці XVII - початку XVIII століть,
коли стародубський полковник Михайло Миклашевський (точніше - його коштом) звів тут мурований
п'ятикупольний Георгіївський собор і трапезну з церквою Спаса Преображення (1686-1701),
а гетьман Д. Апостол - дзвіницю (1727-1733) в стилі українського бароко.
До ансамблю Видубицького монастиря належить також будинок настоятеля
(1770, архітектори М. І. Юрасов, Ф. Пайоф; перебудований архітектором Е. Ф. Єрмаковим, 1896).
У 1116 ігумен Видубицького монастиря Сильвестр створив одну з редакцій «Повісті тимчасових років». Тут вівся Київський літопис.
Выдубицкий монастырь - целый ансамбль памятников архитектуры. Расположен на южной окраине Киева в живописной местности - Выдубичах, где во времена Киевской Руси, согласно летописи, находился перевоз на левый берег Днепра. Основан во 2-й половине XI века сыном Ярослава Мудрого - князем Всеволодом Ярославичем как родовой монастырь. В 1070-1088 на территории Выдубицкого монастыря был сооружён Михайловский собор. В 1096 монастырь подвергся нападению половцев. В 1199-1200 под стенами собора киевский зодчий П. Милонег построил систему подпорных сооружений (в 1983 на фасаде Михайловского собора установлена мемориальная доска Петру Милонегу). Современный ансамбль Выдубицкого монастыря сложился в конце XVII - начале XVIII веков, когда стародубский полковник Михаил Миклашевский (точнее - на его средства) возвел здесь каменный пятикупольный Георгиевский собор и трапезную с церковью Спаса Преображения (1686-1701), а гетман Д. Апостол - колокольню (1727-1733) в стиле украинского барокко. В ансамбль Выдубицкого монастыря входит также дом настоятеля (1770, архитекторы М. И. Юрасов, Ф. Пайоф; перестроен архитектором Е. Ф. Ермаковым, 1896). В 1116 игумен Выдубицкого монастыря Сильвестр создал одну из редакций «Повести временных лет». Здесь велась Киевская летопись. |
||||||||||||||||||||||||||
Дзвінниця (споруджено 1727-1733) Видубицького монастиря, вид з Ботаничного саду.
Споруди Видубицького монастиря зобразив Т. Г. Шевченко в офорті «Видубицький монастир у Києві» (1844). У 1967-1982 було проведено реставрацію всіх будівель архітектурного ансамблю (архітектор Р. П. Бикова). Архітектурний комплекс Видубицього монастиря із заходу виходить до Дніпра, а з трьох інших боків оточено стрімкими схилами, на яких висаджено релікти Національного Ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Колокольня (сооружена в 1727-1733 гг.) Выдубицкого монастыря, вид из Ботанического сада. Сооружения Выдубицкого монастыря изобразил Т. Г. Шевченко в офорте «Выдубицкий монастырь в Киеве» (1844). В 1967-82 была произведена реставрация всех зданий архитектурного ансамбля (архитектор Р. П. Быкова). Архитектурный комплекс Выдубицкого монастыря с запада выходит к Днепру, а с трёх других сторон окружён крутыми склонами, на которых высажены реликты Национального Ботанического сада им. М. М. Гришко НАН Украины. |
||||||||||||||||||||||||||
Собор Георгія Переможця ("Георгіївський собор") -
пам'ятка архітектури 1686-1701 рр.
Собор Георгия Победоносца ("Георгиевский собор") - памятник архитектуры 1686-1701 гг. |
||||||||||||||||||||||||||
Церква Преображення Господнього (трапезна церква) -
пам'ятка архітектури 1696-1701 рр.
Церковь Преображения Господнего (трапезная церковь) - памятник архитектуры 1696-1701 гг. |
||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||
Михайлівська церква Видубицького монастиря, фрески.
У 1974-1981 були виконані реставраційні роботи. Під час реставрації в інтер'єрі виявлено фресковий живопис XI століття, а також живопис XVIII-XIX ст. Михайлівський собор був тринефною шестистовпною, витягнутою вздовж осі Схід-Захід спорудою з вузькими бічними нефами. З півночі й півдня до собору примикали княжі усипальні. Михайловская церковь Выдубицкого монастыря, фрески. В 1974-1981 проведены реставрационные работы. Во время реставрации в интерьере обнаружены фресковая живопись XI века, а также живопись XVIII-XIX вв. Михайловский собор представлял собой трёхнефное шестистолпное, вытянутое по оси Восток-Запад сооружение с узкими боковыми нефами. С севера и юга к собору примыкали княжеские усыпальницы. |
||||||||||||||||||||||||||
Меморіальна дошка давньоруському зодчому Петрові Мілонєгу
на фасаді Михайлівського собору.
Мемориальная доска древнерусскому зодчему Петру Милонегу на фасаде Михайловского собора. |
||||||||||||||||||||||||||
Каплиця церкви архистратига Михаїла - пам'ятка архітектури середини XVII століття.
Ця невеличка будівля відспівування розташована з південної сторони Михайлівського собору. Часовня церкви архистратига Михаила - памятник архитектуры середины XVII века. Это небольшое здание отпевальни находится с южной стороны Михайловского собора. |
||||||||||||||||||||||||||
Видубицький монастир, братський корпус - пам'ятка архітектури 1845-1851 рр.
Выдубицкий монастырь, братский корпус - памятник архитектуры 1845-1851 гг. |
||||||||||||||||||||||||||
Видубицький монастир, будинок настоятеля - пам'ятка архітектури 70-х років XVIII ст.
Архітектори М. І. Юрасов, Ф. Пайоф; перебудовано архітектором Е. Ф. Єрмаковим у 1896. Выдубицкий монастырь, дом настоятеля - памятник архитектуры 70-х годов XVIII в. Архитекторы М. И. Юрасов, Ф. Пайоф; перестроен архитектором Е. Ф. Ермаковым в 1896. |
||||||||||||||||||||||||||
Некрополь у Видубичах. Видубицький монастир мав кладовище, де поховано багато гідних людей.
Перший ректор університету св. Володимира М. Максимович, милуючись територією монастиря, писав,
що вона «видається такою затишною, що наче й самим кісткам тут спокійніше лежати, ніж у іншому місці.
Тому кладовище має привабливість надзвичайну». На жаль, нині у Видубичах збереглося тільки 13 поховань.
Тож згадаймо і тих, чиє місце означене надгробним каменем, і тих, які безіменними лежать у цій землі:
професор медицини Київського університету Є. І. Афанасьєв,
анатом і професор Київського університету В. А. Бец,
професори Я. Амфітеатров, С. Гогоцький,
вчений, інженер-гідротехнік М. С. Лелявський,
видатний педагог К. Д Ушинський, письменниця і відома «лікувальниця-магнетизерка» часів Пушкіна
А. Турчанінова та її батьки, піаніст і композитор, віце-губернатор і предводитель дворянства
П. Д. Селецький, діячка дитячої освіти Є. Погоцька, промисловці, відомі меценати-колекціонери,
засновники сучасного Музею західного та східного мистецтва подружжя Богдан і Варвара Ханенки та батьки чоловіка -
Іван Іванович і Катерина Богданівна, полковник П. Веселицький, який загинув у 1812 році під Бородіно,
генерал від артилерії, герой війни 1812 року князь Л. М. Яшвіль та його дружина,
командир корпусу генерал від кавалерії С. Репнінський, інші генерали і офіцери,
міський голова І. Ходунов та його родина, купці Берестовські, Бубнови, Рябчикови, Бухтєєви,
представники відомих київських родин Гудим-Левковичів, Лукашевичів, Савицьких, Дунін-Борковських,
Томара, Висоцьких, Семенют, Ніродів, Курдюмових, Соломок, Мазаракі, Шашкевичів.
Некрополь в Выдубичах. Выдубицкий монастырь имел кладбище, где похоронены многие достойные люди. Первый ректор университета св. Владимира М. Максимович, любуясь территорией монастыря, писал, что она «кажется такой уютной, что будто и самим костям здесь спокойнее лежать, чем в другом месте. Оттого кладбище имеет привлекательность необычайную». К сожалению, сейчас в Выдубичах сохранилось только 13 захоронений. Потому вспомним и тех, чье место отмечено надгробным камнем, и тех, которые безымянными лежат в этой земле: профессор медицины Киевского университета Е. И. Афанасьев, анатом и профессор Киевского университета В. А. Бец, профессора Я. Амфитеатров, С. Гогоцкий, ученый, инженер-гидротехник Н. С. Лелявский, выдающийся педагог К. Д. Ушинский, писательница и известная «врачевательница-магнетизерка» времен Пушкина А. Турчанинова и ее родители, пианист и композитор, вице-губернатор и предводитель дворянства П. Д. Селецкий, деятельница детского образования Е. Погоцкая, промышленники, известные меценаты-коллекционеры, основатели современного Музея западного и восточного искусства супруги Богдан и Варвара Ханенко и родители мужа - Иван Иванович и Екатерина Богдановна, полковник П. Веселицкий, погибший в 1812 году под Бородино, генерал от артиллерии, герой войны 1812 года князь Л. М. Яшвиль и его жена, командир корпуса генерал от кавалерии С. Репнинский, другие генералы и офицеры, городской председатель И. Ходунов и его семья, купцы Берестовские, Бубновы, Рябчиковы, Бухтеевы, представители известных киевских семей Гудим-Левковичей, Лукашевичей, Савицких, Дунин-Борковских, Томара, Высоцких, Семенют, Ниродив, Курдюмовых, Соломок, Мазараки, Шашкевичей. |
||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||
Першоджерела:
# “Київ. Енциклопедичний довідник”, Головна редакція УРЕ, Київ-1981.
# “Печерськ сьогодні. Довідник”, видавництво “Довіра", Київ-1999. # “Киев. Энциклопедический справочник”, Главная редакция УСЭ, Киев-1985. # Вікіпедія. |
||||||||||||||||||||||||||
Пропоную мої інші тематичні колекції про Київ: |
Цей розділ неодмінно розширюватиметься та періодично поповнюватиметься. Заходьте! Этот раздел обязательно будет расширяться и периодически пополняться. Заходите! |
|
Усі права застережено. © 2003-2023 Сергій Клименко |
|
|
|
|