Фото січня 2005 року.
Національна опера України ім. Т. Г. Шевченка (вул. Володимирська № 50).
Театр відкрито 1.Х 1926 на базі Опери Української Радянської Республіки імені Лібкнехта, утвореної 15.III 1919 після націоналізації київської Російської опери. У 1926 йменувався Київською державною академічною оперою, з 1934 - Столичний державний академічний театр опери і балету, з 1939 - імені Т. Г. Шевченка, згодом - державний ордена Леніна і ордена Трудового Червоного Прапору академічний театр опери і балету УРСР ім. Т. Г. Шевченка.
Национальная опера Украины им. Т. Г. Шевченко (ул. Владимирская № 50).
Театр открыт 1.Х 1926 на базе Оперы Украинской Советской Республики имени Либкнехта, образованной 15.III 1919 после национализации киевской Русской оперы. В 1926 назывался Киевской государственной академической оперой, с 1934 — Столичный государственный академический театр оперы и балета, с 1939 - имени Т. Г. Шевченко, затем - государственный ордена Ленина и ордена Трудового Красного Знамени академический театр оперы и балета УССР им. Т. Г. Шевченко.
Театр відкрито 1.Х 1926 на базі Опери Української Радянської Республіки імені Лібкнехта, утвореної 15.III 1919 після націоналізації київської Російської опери. У 1926 йменувався Київською державною академічною оперою, з 1934 - Столичний державний академічний театр опери і балету, з 1939 - імені Т. Г. Шевченка, згодом - державний ордена Леніна і ордена Трудового Червоного Прапору академічний театр опери і балету УРСР ім. Т. Г. Шевченка.
Национальная опера Украины им. Т. Г. Шевченко (ул. Владимирская № 50).
Театр открыт 1.Х 1926 на базе Оперы Украинской Советской Республики имени Либкнехта, образованной 15.III 1919 после национализации киевской Русской оперы. В 1926 назывался Киевской государственной академической оперой, с 1934 — Столичный государственный академический театр оперы и балета, с 1939 - имени Т. Г. Шевченко, затем - государственный ордена Ленина и ордена Трудового Красного Знамени академический театр оперы и балета УССР им. Т. Г. Шевченко.
В перші роки в театрі працювали: співаки А.Мосин, Е.Петляш; диригенти В.Бердяєв, М.Веріковський, А.Маргулін, А.Орлов, Л.Штейнберг; режисери І.Лапіцький, А.Улуханов;
солісти балету А.Бердовській, О.Сталинський; балетмейстер Л.Жуков та інші. На сцені театру були вперше поставлені українською мовою класичні російські й зарубіжні опери:
«Садко», «Казка про царя Салтана» Римського-Корсакова, «Пікова дама» Чайковського, «Князь Ігор» Бородіна, «Борис Годунов» Мусоргського, «Турандот» Пуччині, «Нюрнберзькі мейстерзінгери» Вагнера,
«Гугеноти» Мейербера та інші. У 1927 Л.Собінов виконав українською мовоюі партію Ленського («Євгеній Онегін» Чайковського) і Лоенгріна (однойменна опера Вагнера).
За участю П.Саксаганського і Н.Садовського були поставлені «Наталка Полтавка» Лисенко, «Катерина» Аркаса та «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовского.
Велику увагу театр приділяв пропаганді української класичної опери, зокрема спадщині Лисенко («Тарас Бульба», «Різдвяна ніч» тощо);
звертався до творів радянських композиторів: опери - «Беркути» («Золотий обруч») Лятошинського, «В полоні у яблунь» Чишко, «Білий рейд» Потоцького, «Дума чорноморська» Яновського;
балети - «Червоний мак» Гліера, «Блазень» Прокофьєва, «Пан Канівський» Веріковського та ін.
В різні роки в театрі працювали: Ю.Гуляєв, П.Белінник, Н.Ворвульов, Н.Кондратюк, К.Лаптев, Б.Руденко, Л.Руденко, Е.Чавдар, Л.Чконія, М.Бем, Н.Гончаренко, В.Гужова, А.Кикоть, С.Козак, В.Козерацький, Л.Лобанова, К.Огневой, Т.Пономаренко, М.Роменський, А. Станіславова, В.Тімохин, 3.Томм, Н.Фокин, 3.Христич, Н.Частій, М.Шевченко, В.Багацька, Н.Міссіна, В.Скубак, Е.Озимковська, Г.Шоліна, В.Калиновська, А.Апухтін, А.Васильєва, А.Гавриленко, Е.Єршова, А.Лагода, Л.Герасимчук, 3.Лур’є, Б.Степаненко, Г.Баукин, К.Симеонов, Д.Гнатюк, А.Кочерга, Е.Мирошниченко, А.Мокренко, А.Соловьяненко, В.Третьяк, Г.Туфтіна, В.Грицюк, Л.Забіляста, А.Загребельний, Н.Кирішев, Е.Колесник, І.Пономаренко, В.Пивоваров, К.Радченко, М.Стефюк, Г.Ципола, Л.Юрченко, В. Курін, А. Востряков, Б.Гнидь, В.Гуров, С.Дубровін, А.Іщенко, В.Кочур, Г.Красуля, Н.Куделя, Р.Майборода, В.Федотов, В.Мартіросова, Л.Пащенко, В.Река, Л.Семененко, В.Трішин, А.Чулюк-Заграй, В.Ковтун, Т.Таякіна, Н.Прядченко, Л.Сморгачева, Р.Хилько та багато-багато інших видатних співаків, артистів балету, диригентов, режисерів і художників...
Див. також статтю «Національна опера України» про будівлю Національної опери України.
В первые годы в театре работали: певцы А.Мосин, Е.Петляш; дирижёры В.Бердяев, М.Вериковский, А.Маргулин, А.Орлов, Л.Штейнберг; режиссёры И.Лапицкий, А.Улуханов; солисты балета А.Бердовский, О.Сталинский; балетмейстер Л.Жуков и другие. На сцене театра были впервые поставлены на украинском языке классические русские и зарубежные оперы: «Садко», «Сказка о царе Салтане» Римского-Корсакова, «Пиковая дама» Чайковского, «Князь Игорь» Бородина, «Борис Годунов» Мусоргского, «Турандот» Пуччини, «Нюрнбергские мейстерзингеры» Вагнера, «Гугеноты» Мейербера и другие. В 1927 Л.Собинов исполнил на украинском языке партию Ленского («Евгений Онегин» Чайковского) и Лоэнгрина (одноименная опера Вагнера). С участием П.Саксаганского и Н.Садовского были поставлены «Наталка Полтавка» Лысенко, «Катерина» Аркаса и «Запорожец за Дунаем» Гулака-Артемовского. Большое значение театр уделял пропаганде украинской классической оперы, в частности наследию Лысенко («Тарас Бульба», «Рождественская ночь» и др.); обращался к произведениям советских композиторов: оперы - «Беркуты» («Золотой обруч») Лятошинского, «В плену у яблонь» Чишко, «Белый рейд» Потоцкого, «Дума черноморская» Яновского; балеты - «Красный мак» Глиэра, «Шут» Прокофьева, «Пан Каневский» Вериковского и др.
В разные годы в театре работали: Ю.Гуляев, П.Белинник, Н.Ворвулев, Н.Кондратюк, К.Лаптев, Б.Руденко, Л.Руденко, Е.Чавдар, Л.Чкония, М.Бем, Н.Гончаренко, В.Гужова, А.Кикоть, С.Козак, В.Козерацкий, Л.Лобанова, К.Огневой, Т.Пономаренко, М.Роменский, А. Станиславова, В.Тимохин, 3.Томм, Н.Фокин, 3.Христич, Н.Частий, М.Шевченко, В.Багацкая, Н.Миссина, В.Скубак, Е.Озимковская, Г.Шолина, В.Калиновская, А.Апухтин, А.Васильева, А.Гавриленко, Е.Ершова, А.Лагода, Л.Герасимчук, 3.Лурье, Б.Степаненко, Г.Баукин, К.Симеонов, Д.Гнатюк, А.Кочерга, Е.Мирошниченко, А.Мокренко, А.Соловьяненко, В.Третьяк, Г.Туфтина, В.Грицюк, Л.Забиляста, А.Загребельный, Н.Киришев, Е.Колесник, И.Пономаренко, В.Пивоваров, К.Радченко, М.Стефюк, Г.Ципола, Л.Юрченко, В. Курин, А. Востряков, Б.Гныдь, В.Гуров, С.Дубровин, А.Ищенко, В.Кочур, Г.Красуля, Н.Куделя, Р.Майборода, В.Федотов, В.Мартиросова, Л.Пащенко, В.Река, Л.Семененко, В.Тришин, А.Чулюк-Заграй, В.Ковтун, Т.Таякина, Н.Прядченко, Л.Сморгачёва, Р.Хилько и многие-многие другие выдающиеся певцы, артисты балета, дирижёры, режиссеры и художники...
См. также статью «Национальная опера Украины» о здании Национальной оперы Украины.
В різні роки в театрі працювали: Ю.Гуляєв, П.Белінник, Н.Ворвульов, Н.Кондратюк, К.Лаптев, Б.Руденко, Л.Руденко, Е.Чавдар, Л.Чконія, М.Бем, Н.Гончаренко, В.Гужова, А.Кикоть, С.Козак, В.Козерацький, Л.Лобанова, К.Огневой, Т.Пономаренко, М.Роменський, А. Станіславова, В.Тімохин, 3.Томм, Н.Фокин, 3.Христич, Н.Частій, М.Шевченко, В.Багацька, Н.Міссіна, В.Скубак, Е.Озимковська, Г.Шоліна, В.Калиновська, А.Апухтін, А.Васильєва, А.Гавриленко, Е.Єршова, А.Лагода, Л.Герасимчук, 3.Лур’є, Б.Степаненко, Г.Баукин, К.Симеонов, Д.Гнатюк, А.Кочерга, Е.Мирошниченко, А.Мокренко, А.Соловьяненко, В.Третьяк, Г.Туфтіна, В.Грицюк, Л.Забіляста, А.Загребельний, Н.Кирішев, Е.Колесник, І.Пономаренко, В.Пивоваров, К.Радченко, М.Стефюк, Г.Ципола, Л.Юрченко, В. Курін, А. Востряков, Б.Гнидь, В.Гуров, С.Дубровін, А.Іщенко, В.Кочур, Г.Красуля, Н.Куделя, Р.Майборода, В.Федотов, В.Мартіросова, Л.Пащенко, В.Река, Л.Семененко, В.Трішин, А.Чулюк-Заграй, В.Ковтун, Т.Таякіна, Н.Прядченко, Л.Сморгачева, Р.Хилько та багато-багато інших видатних співаків, артистів балету, диригентов, режисерів і художників...
Див. також статтю «Національна опера України» про будівлю Національної опери України.
В первые годы в театре работали: певцы А.Мосин, Е.Петляш; дирижёры В.Бердяев, М.Вериковский, А.Маргулин, А.Орлов, Л.Штейнберг; режиссёры И.Лапицкий, А.Улуханов; солисты балета А.Бердовский, О.Сталинский; балетмейстер Л.Жуков и другие. На сцене театра были впервые поставлены на украинском языке классические русские и зарубежные оперы: «Садко», «Сказка о царе Салтане» Римского-Корсакова, «Пиковая дама» Чайковского, «Князь Игорь» Бородина, «Борис Годунов» Мусоргского, «Турандот» Пуччини, «Нюрнбергские мейстерзингеры» Вагнера, «Гугеноты» Мейербера и другие. В 1927 Л.Собинов исполнил на украинском языке партию Ленского («Евгений Онегин» Чайковского) и Лоэнгрина (одноименная опера Вагнера). С участием П.Саксаганского и Н.Садовского были поставлены «Наталка Полтавка» Лысенко, «Катерина» Аркаса и «Запорожец за Дунаем» Гулака-Артемовского. Большое значение театр уделял пропаганде украинской классической оперы, в частности наследию Лысенко («Тарас Бульба», «Рождественская ночь» и др.); обращался к произведениям советских композиторов: оперы - «Беркуты» («Золотой обруч») Лятошинского, «В плену у яблонь» Чишко, «Белый рейд» Потоцкого, «Дума черноморская» Яновского; балеты - «Красный мак» Глиэра, «Шут» Прокофьева, «Пан Каневский» Вериковского и др.
В разные годы в театре работали: Ю.Гуляев, П.Белинник, Н.Ворвулев, Н.Кондратюк, К.Лаптев, Б.Руденко, Л.Руденко, Е.Чавдар, Л.Чкония, М.Бем, Н.Гончаренко, В.Гужова, А.Кикоть, С.Козак, В.Козерацкий, Л.Лобанова, К.Огневой, Т.Пономаренко, М.Роменский, А. Станиславова, В.Тимохин, 3.Томм, Н.Фокин, 3.Христич, Н.Частий, М.Шевченко, В.Багацкая, Н.Миссина, В.Скубак, Е.Озимковская, Г.Шолина, В.Калиновская, А.Апухтин, А.Васильева, А.Гавриленко, Е.Ершова, А.Лагода, Л.Герасимчук, 3.Лурье, Б.Степаненко, Г.Баукин, К.Симеонов, Д.Гнатюк, А.Кочерга, Е.Мирошниченко, А.Мокренко, А.Соловьяненко, В.Третьяк, Г.Туфтина, В.Грицюк, Л.Забиляста, А.Загребельный, Н.Киришев, Е.Колесник, И.Пономаренко, В.Пивоваров, К.Радченко, М.Стефюк, Г.Ципола, Л.Юрченко, В. Курин, А. Востряков, Б.Гныдь, В.Гуров, С.Дубровин, А.Ищенко, В.Кочур, Г.Красуля, Н.Куделя, Р.Майборода, В.Федотов, В.Мартиросова, Л.Пащенко, В.Река, Л.Семененко, В.Тришин, А.Чулюк-Заграй, В.Ковтун, Т.Таякина, Н.Прядченко, Л.Сморгачёва, Р.Хилько и многие-многие другие выдающиеся певцы, артисты балета, дирижёры, режиссеры и художники...
См. также статью «Национальная опера Украины» о здании Национальной оперы Украины.
Фото січня 2005 року.
Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка (площа І. Франка № 3).
Український драматичний театр було засновано в 1920 у Вінниці на базі Нового Львівського театру та групи майстрів «Молодого театру» (Київ). В 1920-1922, гастролюючи по містах і селах України (Вінниця, Черкаси, Кам'янець-Подільський), театр ставив вистави української, російської та світової драматургії, що відповідали духу часу - «Іван Гус», «Підземелля», «Лілея», «Гайдамаки» по поемі Т.Шевченко, «Похорони» І.Франко, «Суєта» І.Карпенко-Карого, «Лісова пісня» Лесі Українки, «На дні» М.Горького, «Фуенте овехуна» Лопе де Вега. В 1923-26 театр, працюючи в Харкові, здійснив постановки творів «97» Н.Куліша, «Палії» А.Луначарського, «Повітряний пиріг» Б.Ромашова. В 1926 театр було переведено до Києва.
Див. також статтю «Театр ім. Івана Франка» про будівлю театру та статтю «Іван Франко».
Национальный академический драматический театр им. Ивана Франко (площадь И. Франко № 3).
Украинский драматический театр был основан в 1920 в Виннице на базе Нового Львовского театра и группы мастеров «Молодого театру» (Киев). В 1920-1922, гастролируя по городам и сёлам Украины (Винница, Черкассы, Каменец-Подольский), театр ставил отвечавшие духу времени произведения украинской, русской и мировой драматургии - «Иван Гус», «Подземелье», «Лилея», «Гайдамаки» по поэме Т.Шевченко, «Похороны» И.Франко, «Суета» И.Карпенко-Карого, «Лесная песня» Леси Украинки, «На дне» М.Горького, «Фуэнте овехуна» Лопе де Вега. В 1923-26 театр, работая в Харькове, осуществил постановки произведений «97» Н.Кулиша, «Поджигатели» А.Луначарского, «Воздушный пирог» Б.Ромашова.
В 1926 театр был переведён в Киев.
См. также статью «Театр им. Ивана Франко» о здании театра и статью «Иван Франко».
Український драматичний театр було засновано в 1920 у Вінниці на базі Нового Львівського театру та групи майстрів «Молодого театру» (Київ). В 1920-1922, гастролюючи по містах і селах України (Вінниця, Черкаси, Кам'янець-Подільський), театр ставив вистави української, російської та світової драматургії, що відповідали духу часу - «Іван Гус», «Підземелля», «Лілея», «Гайдамаки» по поемі Т.Шевченко, «Похорони» І.Франко, «Суєта» І.Карпенко-Карого, «Лісова пісня» Лесі Українки, «На дні» М.Горького, «Фуенте овехуна» Лопе де Вега. В 1923-26 театр, працюючи в Харкові, здійснив постановки творів «97» Н.Куліша, «Палії» А.Луначарського, «Повітряний пиріг» Б.Ромашова. В 1926 театр було переведено до Києва.
Див. також статтю «Театр ім. Івана Франка» про будівлю театру та статтю «Іван Франко».
Национальный академический драматический театр им. Ивана Франко (площадь И. Франко № 3).
Украинский драматический театр был основан в 1920 в Виннице на базе Нового Львовского театра и группы мастеров «Молодого театру» (Киев). В 1920-1922, гастролируя по городам и сёлам Украины (Винница, Черкассы, Каменец-Подольский), театр ставил отвечавшие духу времени произведения украинской, русской и мировой драматургии - «Иван Гус», «Подземелье», «Лилея», «Гайдамаки» по поэме Т.Шевченко, «Похороны» И.Франко, «Суета» И.Карпенко-Карого, «Лесная песня» Леси Украинки, «На дне» М.Горького, «Фуэнте овехуна» Лопе де Вега. В 1923-26 театр, работая в Харькове, осуществил постановки произведений «97» Н.Кулиша, «Поджигатели» А.Луначарского, «Воздушный пирог» Б.Ромашова.
В 1926 театр был переведён в Киев.
См. также статью «Театр им. Ивана Франко» о здании театра и статью «Иван Франко».
Фото квітня 2006 року.
Погруддя Івана Франка у фойє 2-го поверху театру ім. Івана Франка.
У різні роки в театрі працювали: Г.Юра (в 1920-1954 - художній керівник театру), М.Крушельницький
(у 1954-1963 - головний режисер театру), А.Бучма, Ю.Шуйській, Д.Мілютенко, І.Марьяненко, В.Добровольський, Д.Алексидзер, Л.Варпаховський, А.Борисоглебська, Ф.Барвинська, А.Ватуля, П.Нятко, В. Дашенко, В.Івченко, А.Омельчук, П.Сергієнко, А.Скибенко, Н.Шутько, А.Юра-Юрський, Т.Юріївна, М.Яковченко, В.Вільнер, Б.Норд, Н.Панасьєв, М.Покотіло, С.Сміян, В.Лизогуб, М.Заднепровський, Е.Осмяловська, А.Гашинський, В.Дальський, О.Кумаченко, П.Кусенко, Е.Пономаренко, Н.Ужвій, С.Данченко (з 1978 - головний режисер театру), Н.Копержинська, С.Олексенко, С.Станкевич, Б.Ступка, Ю.Ткаченко, В.Цимбалист, Г.Яблонська та багато-багато інших видатних акторів, режисерів і художників…
Бюст Ивана Франко в фойе 2-го этажа театра им. Ивана Франко.
В разные годы в театре работали: Г.Юра (в 1920-1954 - художественный руководитель театра), М.Крушельницкий
(в 1954-1963 - главный режиссёр театра), А.Бучма, Ю.Шуйский, Д.Милютенко, И.Марьяненко, В.Добровольский, Д.Алексидзер, Л.Варпаховский, А.Борисоглебская, Ф.Барвинская, А.Ватуля, П.Нятко, В.Дашенко, В.Ивченко, А.Омельчук, П.Сергиенко, А.Скибенко, Н.Шутько, А.Юра-Юрский, Т.Юра, Н.Яковченко, В.Вильнер, Б.Норд, Н.Панасьев, М.Покотило, С.Смиян, В.Лизогуб, М.Заднепровский, Е.Осмяловская, А.Гашинский, В.Дальский, О.Кумаченко, П.Кусенко, Е.Пономаренко, Н.Ужвий, С.Данченко (с 1978 - главный режиссер театра), Н.Копержинская, С.Олексенко, С.Станкевич, Б.Ступка, Ю.Ткаченко, В.Цымбалист, Г.Яблонская и многие-многие другие выдающиеся актеры, режиссеры и художники…
У різні роки в театрі працювали: Г.Юра (в 1920-1954 - художній керівник театру), М.Крушельницький
(у 1954-1963 - головний режисер театру), А.Бучма, Ю.Шуйській, Д.Мілютенко, І.Марьяненко, В.Добровольський, Д.Алексидзер, Л.Варпаховський, А.Борисоглебська, Ф.Барвинська, А.Ватуля, П.Нятко, В. Дашенко, В.Івченко, А.Омельчук, П.Сергієнко, А.Скибенко, Н.Шутько, А.Юра-Юрський, Т.Юріївна, М.Яковченко, В.Вільнер, Б.Норд, Н.Панасьєв, М.Покотіло, С.Сміян, В.Лизогуб, М.Заднепровський, Е.Осмяловська, А.Гашинський, В.Дальський, О.Кумаченко, П.Кусенко, Е.Пономаренко, Н.Ужвій, С.Данченко (з 1978 - головний режисер театру), Н.Копержинська, С.Олексенко, С.Станкевич, Б.Ступка, Ю.Ткаченко, В.Цимбалист, Г.Яблонська та багато-багато інших видатних акторів, режисерів і художників…
Бюст Ивана Франко в фойе 2-го этажа театра им. Ивана Франко.
В разные годы в театре работали: Г.Юра (в 1920-1954 - художественный руководитель театра), М.Крушельницкий
(в 1954-1963 - главный режиссёр театра), А.Бучма, Ю.Шуйский, Д.Милютенко, И.Марьяненко, В.Добровольский, Д.Алексидзер, Л.Варпаховский, А.Борисоглебская, Ф.Барвинская, А.Ватуля, П.Нятко, В.Дашенко, В.Ивченко, А.Омельчук, П.Сергиенко, А.Скибенко, Н.Шутько, А.Юра-Юрский, Т.Юра, Н.Яковченко, В.Вильнер, Б.Норд, Н.Панасьев, М.Покотило, С.Смиян, В.Лизогуб, М.Заднепровский, Е.Осмяловская, А.Гашинский, В.Дальский, О.Кумаченко, П.Кусенко, Е.Пономаренко, Н.Ужвий, С.Данченко (с 1978 - главный режиссер театра), Н.Копержинская, С.Олексенко, С.Станкевич, Б.Ступка, Ю.Ткаченко, В.Цымбалист, Г.Яблонская и многие-многие другие выдающиеся актеры, режиссеры и художники…
Фото квітня 2006 року. |
Фото квітня 2006 року. |
Зала для глядачів театру ім. Івана Франка та фрагмент декору стелі цієї зали.
У 1940 театр ім. Івана Франка було нагороджено орденом Леніна, йому присвоєно звання академічного. Зрительный зал театра им. Ивана Франко и фрагмент декора потолка этого зала. В 1940 театр им. Ивана Франко был награждён орденом Ленина, ему присвоено звание академического. |
23 квітня 2006 року. Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка (художній керівник театру - Богдан Ступка).
Нижче - фото сцен із вистави «Наталка Полтавка» (Іван Котляревський; композитор Микола Лисенко; музичний керівник вистави - Олег Скрипка).
Жанр цієї вистави театр визначив як «Українське музично-драматичне рококо, теє-то, як його - на 2 дії».
Режисер-постановник - Олександр Ануров /Москва/. Музичний керівник вистави - Олег Скрипка. Художник-постановник - заслужений діяч мистецтв Андрій Александрович-Дочевський. Художник по костюмах - Людмила Нагорна. Балетмейстер - заслужений артист, лауреат Міжнародних конкурсів Ірина Задаянна. Балетмейстер-репетитор - Наталія Осипенко. Хормейстер - заслужений артист Анатолій Навроцький. Художник по світлу - Віктор Святненко.
Дійові особи та виконавці: Возний Тетерваковский - заслужений артист Петро Панчук. Горпина Терпилиха - вдова - заслужений артист Лариса Руснак. Наталка - Тетяна Міхіна. Петро - Павло Піскун. Микола - заслужений артист Тарас Жирко. Виборний Макогоненко - Володимир Ніколаєнко. Дівчата: Анастасія Добриніна, Вія Кальва, Анжеліка Савченко. Хлопці: Андрій Бурлицький, Олександр Печериця, Тарас Постніков. У виставі беруть участь артисти оркестру театру під керівництвом заслуженого артиста Володимира Гданського. Диригент - заслужений артист Володимир Гданський.
23 апреля 2006 года. Национальный академический драматический театр им. Ивана Франко (художественный руководитель театра - Богдан Ступка).
Ниже - фото сцен из постановки «Наталка Полтавка» (Иван Котляревский; композитор Николай Лысенко; музыкальный руководитель постановки - Олег Скрипка).
Жанр этой постановки театр определил как «Українське музично-драматичне рококо, теє-то, як його - на 2 дії».
Режиссер-постановщик - Александр Ануров /Москва/. Музыкальный руководитель постановки - Олег Скрипка. Художник-постановщик - заслуженный деятель искусств Андрей Александрович-Дочевський. Художник по костюмам - Людмила Нагорна. Балетмейстер - заслуженный артист, лауреат Международных конкурсов Ирина Задаянна. Балетмейстер-репетитор - Наталия Осипенко. Хормейстер - заслуженный артист Анатолий Навроцкий. Художник по свету - Виктор Святненко.
Действующие лица и исполнители: Возный Тетерваковский - заслуженный артист Петр Панчук. Горпина Терпилиха - вдова - заслуженный артист Лариса Руснак. Наталка - Татьяна Михина. Петро - Павел Пискун. Микола - заслуженный артист Тарас Жирко. Виборный Макогоненко - Владимир Николаенко. Девушки: Анастасия Добрынина, Вия Кальва, Анжелика Савченко. Хлопцы: Андрей Бурлицкий, Александр Печериця, Тарас Постников. В постановки принимают участие артисты оркестра театра под руководством заслуженного артиста Владимира Гданского. Дирижер - заслуженный артист Владимир Гданский.
Нижче - фото сцен із вистави «Наталка Полтавка» (Іван Котляревський; композитор Микола Лисенко; музичний керівник вистави - Олег Скрипка).
Жанр цієї вистави театр визначив як «Українське музично-драматичне рококо, теє-то, як його - на 2 дії».
Режисер-постановник - Олександр Ануров /Москва/. Музичний керівник вистави - Олег Скрипка. Художник-постановник - заслужений діяч мистецтв Андрій Александрович-Дочевський. Художник по костюмах - Людмила Нагорна. Балетмейстер - заслужений артист, лауреат Міжнародних конкурсів Ірина Задаянна. Балетмейстер-репетитор - Наталія Осипенко. Хормейстер - заслужений артист Анатолій Навроцький. Художник по світлу - Віктор Святненко.
Дійові особи та виконавці: Возний Тетерваковский - заслужений артист Петро Панчук. Горпина Терпилиха - вдова - заслужений артист Лариса Руснак. Наталка - Тетяна Міхіна. Петро - Павло Піскун. Микола - заслужений артист Тарас Жирко. Виборний Макогоненко - Володимир Ніколаєнко. Дівчата: Анастасія Добриніна, Вія Кальва, Анжеліка Савченко. Хлопці: Андрій Бурлицький, Олександр Печериця, Тарас Постніков. У виставі беруть участь артисти оркестру театру під керівництвом заслуженого артиста Володимира Гданського. Диригент - заслужений артист Володимир Гданський.
23 апреля 2006 года. Национальный академический драматический театр им. Ивана Франко (художественный руководитель театра - Богдан Ступка).
Ниже - фото сцен из постановки «Наталка Полтавка» (Иван Котляревский; композитор Николай Лысенко; музыкальный руководитель постановки - Олег Скрипка).
Жанр этой постановки театр определил как «Українське музично-драматичне рококо, теє-то, як його - на 2 дії».
Режиссер-постановщик - Александр Ануров /Москва/. Музыкальный руководитель постановки - Олег Скрипка. Художник-постановщик - заслуженный деятель искусств Андрей Александрович-Дочевський. Художник по костюмам - Людмила Нагорна. Балетмейстер - заслуженный артист, лауреат Международных конкурсов Ирина Задаянна. Балетмейстер-репетитор - Наталия Осипенко. Хормейстер - заслуженный артист Анатолий Навроцкий. Художник по свету - Виктор Святненко.
Действующие лица и исполнители: Возный Тетерваковский - заслуженный артист Петр Панчук. Горпина Терпилиха - вдова - заслуженный артист Лариса Руснак. Наталка - Татьяна Михина. Петро - Павел Пискун. Микола - заслуженный артист Тарас Жирко. Виборный Макогоненко - Владимир Николаенко. Девушки: Анастасия Добрынина, Вия Кальва, Анжелика Савченко. Хлопцы: Андрей Бурлицкий, Александр Печериця, Тарас Постников. В постановки принимают участие артисты оркестра театра под руководством заслуженного артиста Владимира Гданского. Дирижер - заслуженный артист Владимир Гданский.
Фото квітня 2006 року. |
Фото квітня 2006 року. |
Фото квітня 2006 року. |
Театр ім. Івана Франка.
Сцени з вистави «Наталка Полтавка». Театр им. Ивана Франко. Сцены из постановки «Наталка Полтавка». |
Фото квітня 2006 року. |
Фото квітня 2006 року. |
Фото квітня 2006 року. |
Театр ім. Івана Франка.
Сцени з вистави «Наталка Полтавка». Театр им. Ивана Франко. Сцены из постановки «Наталка Полтавка». |
Фото квітня 2006 року. |
Фото квітня 2006 року. |
Фото квітня 2006 року. |
Театр ім. Івана Франка.
Сцени з вистави «Наталка Полтавка». Театр им. Ивана Франко. Сцены из постановки «Наталка Полтавка». |
Фото 2003 року.
Будинок Національної філармонії з Колонною залою імені
М. В. Лисенка (колишнє приміщення Купецьких зборів).
Вид з Володимирської гірки. Автор фото - Елла Клименко.
Будівлю було споруджено 1882 р. за проектом архітектора Володимира Ніколаєва для Київського купецького зібрання. Концертний зал Купецького зібрання мав чудову акустику, тому найвідоміші співаки та виконавці завжди відгукувалися на пропозиції виступити в ньому. Не погіршилася акустика Колонного залу ім. М. В. Лисенка й після реконструкції будинку в 1995-1996 роках. Починаючи з 1919 р. у колишньому Купецькому зібранні містилися різні установи культурно-просвітницького характеру - Пролетарський будинок мистецтв, клуб «Більшовик», Будинок комуністичної просвіти, Всеукраїнський радіокомітет і радіотеатр, Палац піонерів.
Здание Национальной филармонии с Колонным залом имени Н. В. Лысенко (бывшее помещение Купеческого собрания). Вид с Владимирской горки. Автор фото - Элла Клименко.
Здание было построено в 1882 г. по проекту архитектора Владимира Николаева для Киевского купеческого собрания. Концертный зал Купеческого собрания имел прекрасную акустику, поэтому самые известные певцы и исполнители всегда откликались на предложения выступить в нем. Не ухудшилась акустика Колонного зала им. Н. В. Лысенко и после реконструкции дома в 1995-1996 годах. Начиная с 1919 г. в бывшем Купеческом собрании размещались различные учреждения культурно-просветительского характера - Пролетарский дом искусств, клуб «Большевик», Дом коммунистического просвещения, Всеукраинский радиокомитет и радиотеатр, Дворец пионеров.
Будівлю було споруджено 1882 р. за проектом архітектора Володимира Ніколаєва для Київського купецького зібрання. Концертний зал Купецького зібрання мав чудову акустику, тому найвідоміші співаки та виконавці завжди відгукувалися на пропозиції виступити в ньому. Не погіршилася акустика Колонного залу ім. М. В. Лисенка й після реконструкції будинку в 1995-1996 роках. Починаючи з 1919 р. у колишньому Купецькому зібранні містилися різні установи культурно-просвітницького характеру - Пролетарський будинок мистецтв, клуб «Більшовик», Будинок комуністичної просвіти, Всеукраїнський радіокомітет і радіотеатр, Палац піонерів.
Здание Национальной филармонии с Колонным залом имени Н. В. Лысенко (бывшее помещение Купеческого собрания). Вид с Владимирской горки. Автор фото - Элла Клименко.
Здание было построено в 1882 г. по проекту архитектора Владимира Николаева для Киевского купеческого собрания. Концертный зал Купеческого собрания имел прекрасную акустику, поэтому самые известные певцы и исполнители всегда откликались на предложения выступить в нем. Не ухудшилась акустика Колонного зала им. Н. В. Лысенко и после реконструкции дома в 1995-1996 годах. Начиная с 1919 г. в бывшем Купеческом собрании размещались различные учреждения культурно-просветительского характера - Пролетарский дом искусств, клуб «Большевик», Дом коммунистического просвещения, Всеукраинский радиокомитет и радиотеатр, Дворец пионеров.
Двічі за свою історію ця чудова будівля була під загрозою зруйнування.
Перша пропозиція знести будинок вносилася в 1932 р., коли обговорювали план створення грандіозного парку культури.
За задумом, він мав простягатися від схилів Дніпра до
Львівської площі,
а будівля, на думку одного з діячів культури,
має «нікчемний» вигляд і заважає спорудженню парадних сходів від Хрещатика до набережної.
Вдруге доля будинку обговорювалася наприкінці 1970-х років у зв'язку із спорудженням нового приміщення Київського філіалу Центрального музею В. І. Леніна (нині - Український дім).
Аргументи були майже такі самі, та, на щастя, колишнє Купецьке зібрання вистояло.
Адреса: Володимирський узвіз № 2 (Європейська площа).
Дважды за свою историю это прекрасное здание было под угрозой разрушения. Первое предложение снести дом вносилась в 1932 г., когда обсуждали план создания грандиозного парка культуры. По замыслу, он должен был простираться от склонов Днепра до Львовской площади, а здание, по мнению одного из деятелей культуры, имеет «никудышный» вид и мешает сооружению парадной лестницы от Крещатика до набережной. Во второй раз участь дома обсуждалась в конце 1970-х годов в связи с сооружением нового помещения Киевского филиала Центрального музея В. И. Ленина (ныне - Украинский дом). Аргументы были почти теми же, но, к счастью, бывшее Купеческое собрание выстояло.
Адрес: Владимирский спуск № 2 (Европейская площадь).
Адреса: Володимирський узвіз № 2 (Європейська площа).
Дважды за свою историю это прекрасное здание было под угрозой разрушения. Первое предложение снести дом вносилась в 1932 г., когда обсуждали план создания грандиозного парка культуры. По замыслу, он должен был простираться от склонов Днепра до Львовской площади, а здание, по мнению одного из деятелей культуры, имеет «никудышный» вид и мешает сооружению парадной лестницы от Крещатика до набережной. Во второй раз участь дома обсуждалась в конце 1970-х годов в связи с сооружением нового помещения Киевского филиала Центрального музея В. И. Ленина (ныне - Украинский дом). Аргументы были почти теми же, но, к счастью, бывшее Купеческое собрание выстояло.
Адрес: Владимирский спуск № 2 (Европейская площадь).
Фото січня 2006 року.
Новозбудований Театр Ляльок
(вул. Грушевського 1-А). Головний фасад.
Церемонія урочистого відкриття нової будівлі Київського академічного Театру ляльок відбулася 19 грудня 2005. Цей невеличкий казковий замок побудовано на місці колишнього кінотеатру «Дніпро», його будівництво розпочалося в 2004 році. Театр має дві зали для вистав на 300 та 110 місць, дитяче кафе на 70 місць. Всі глядацькі та сценічні приміщення мають оснащення на сучасному технічному рівні. Споруда театру має образ казкового палацу як зовні, так і в інтер'єрі.
Новое здание Кукольного театра (ул. Грушевского 1-А). Главный фасад.
Церемония торжественного открытия нового здания Киевского академического Кукольного театра состоялась 19 декабря 2005. Этот небольшой сказочный замок построен на месте бывшего кинотеатра «Днепр», его строительство началось в 2004 году. Театр имеет два зала для представлений на 300 и 110 мест, детское кафе на 70 мест. Все зрительские и сценические помещения имеют оснащение на современном техническом уровне. Здание театра имеет образ сказочного дворца как снаружи, так и в интерьере.
Церемонія урочистого відкриття нової будівлі Київського академічного Театру ляльок відбулася 19 грудня 2005. Цей невеличкий казковий замок побудовано на місці колишнього кінотеатру «Дніпро», його будівництво розпочалося в 2004 році. Театр має дві зали для вистав на 300 та 110 місць, дитяче кафе на 70 місць. Всі глядацькі та сценічні приміщення мають оснащення на сучасному технічному рівні. Споруда театру має образ казкового палацу як зовні, так і в інтер'єрі.
Новое здание Кукольного театра (ул. Грушевского 1-А). Главный фасад.
Церемония торжественного открытия нового здания Киевского академического Кукольного театра состоялась 19 декабря 2005. Этот небольшой сказочный замок построен на месте бывшего кинотеатра «Днепр», его строительство началось в 2004 году. Театр имеет два зала для представлений на 300 и 110 мест, детское кафе на 70 мест. Все зрительские и сценические помещения имеют оснащение на современном техническом уровне. Здание театра имеет образ сказочного дворца как снаружи, так и в интерьере.
Фото січня 2006 року.
Новозбудований Театр Ляльок
(вул. Грушевського 1-А). Вид з північного заходу.
Проект будівництва розроблений Українським державним інститутом проектування міст «Діпромісто» (авторський колектив: головний архітектор проекту Володимир Л. Юдін, головний інженер проекту А. Т. Лук'янчук, головний конструктор Е. М. Биков). Будівельні роботи виконувало ЗАТ "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче товариство «Укрреставрація»". Згідно проекту виконано також благоустрій усієї території парку прилеглої до театру з розміщенням малих форм, лав, фонтану, ліхтарів тощо.
Новое здание Кукольного театра (ул. Грушевского 1-А). Вид с северо-запада.
Проект строительства разработан Украинским государственным институтом проектирования городов «Гипроград» (авторский коллектив: главный архитектор проекта Владимир Л. Юдин, главный инженер проекта А. Т. Лукъянчук, главный конструктор Е. М. Быков). Строительные работы выполняло ЗАО "Специальное научно-реставрационное проектное строительно-производственное общество «Укрреставрация»". В соответствии с проектом выполнено также благоустройство всей территории парка прилегающей к театру с размещением малых форм, скамей, фонтана, фонарей и т. п.
Проект будівництва розроблений Українським державним інститутом проектування міст «Діпромісто» (авторський колектив: головний архітектор проекту Володимир Л. Юдін, головний інженер проекту А. Т. Лук'янчук, головний конструктор Е. М. Биков). Будівельні роботи виконувало ЗАТ "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче товариство «Укрреставрація»". Згідно проекту виконано також благоустрій усієї території парку прилеглої до театру з розміщенням малих форм, лав, фонтану, ліхтарів тощо.
Новое здание Кукольного театра (ул. Грушевского 1-А). Вид с северо-запада.
Проект строительства разработан Украинским государственным институтом проектирования городов «Гипроград» (авторский коллектив: главный архитектор проекта Владимир Л. Юдин, главный инженер проекта А. Т. Лукъянчук, главный конструктор Е. М. Быков). Строительные работы выполняло ЗАО "Специальное научно-реставрационное проектное строительно-производственное общество «Укрреставрация»". В соответствии с проектом выполнено также благоустройство всей территории парка прилегающей к театру с размещением малых форм, скамей, фонтана, фонарей и т. п.
Київський академічний театр ляльок, найстаріший театр ляльок України, було засновано
27 жовтня 1927 року як філію театру Юного глядача. В 1929 театр ляльок було виділено в самостійний колектив.
За час свого існування театр розміщувався в різних будівлях, зокрема в 1928-1936 - в приміщенні колишнього кінотеатру «Роте фане» («Червоний прапор»; вул. Хрещатик № 36); у 1936-1941 - в міському Палаці піонерів (нині філармонія), в 1945-1955 - в будівлі колишньої кенаси (вул. Ярославів Вал № 7), в 1955-1987 - у приміщенні синагоги Бродського (вул. Шота Руставелі № 13). З 1987 року театр не мав свого стаціонарного приміщення.
За ініціативою Київського академічного театру ляльок з 1991 року в Києві проводяться Міжнародні фестивалі театрів ляльок. У фестивалях брали участь провідні театри ляльок з Бельгії, Австрії, Канади, Словаччини, Фінляндії, Японії, Китаю, Швеції, Швейцарії, Німеччини, Росії, Болгарії, Молдови, Туреччини та інших країн. Київський академічний театр ляльок представляв Україну на престижних міжнародних театральних форумах і фестивалях в Австрії, США, Перу, Канаді, Словаччині, Японії, Південній Кореї, Польщі, Болгарії, Білорусі та Росії. У 1995 році театр удостоєно Міжнародної премії «Дружба», а у 2002 театр отримав звання академічного. Репертуарна афіша театру налічує більше 40 вітчизняних та зарубіжних вистав.
Киевский академический Кукольный театр, старейший кукольный театр в Украине, был основан 27 октября 1927 года как филиал театра Юного зрителя. В 1929 театр кукол был выделен в самостоятельный коллектив.
За время своего существования театр размещался в разных зданиях, в частности в 1928-1936 - в помещении бывшего кинотеатра «Роте фане» («Красное знамя»; ул. Крещатик № 36); в 1936-1941 - в городском Дворце пионеров (в настоящее время филармония), в 1945-1955 - в здании бывшей кенасы (ул. Ярославов Вал № 7), в 1955-1987 - в помещении синагоги Бродского (ул. Шота Руставели № 13). С 1987 года театр не имел своего стационарного помещения.
По инициативе Киевского академического театра кукол с 1991 года в Киеве проводятся Международные фестивали театров кукол. В фестивалях принимали участие ведущие театры кукол из Бельгии, Австрии, Канады, Словакии, Финляндии, Японии, Китая, Швеции, Швейцарии, Германии, России, Болгарии, Молдовы, Турции и других стран. Киевский академический театр кукол представлял Украину на престижных международных театральных форумах и фестивалях в Австрии, США, Перу, Канаде, Словакии, Японии, Южной Корее, Польше, Болгарии, Беларуси и России. В 1995 году театр удостоен Международной премии «Дружба», а в 2002 театр получил звания академического. Репертуарная афиша театра насчитывает более 40 отечественных и зарубежных представлений.
За час свого існування театр розміщувався в різних будівлях, зокрема в 1928-1936 - в приміщенні колишнього кінотеатру «Роте фане» («Червоний прапор»; вул. Хрещатик № 36); у 1936-1941 - в міському Палаці піонерів (нині філармонія), в 1945-1955 - в будівлі колишньої кенаси (вул. Ярославів Вал № 7), в 1955-1987 - у приміщенні синагоги Бродського (вул. Шота Руставелі № 13). З 1987 року театр не мав свого стаціонарного приміщення.
За ініціативою Київського академічного театру ляльок з 1991 року в Києві проводяться Міжнародні фестивалі театрів ляльок. У фестивалях брали участь провідні театри ляльок з Бельгії, Австрії, Канади, Словаччини, Фінляндії, Японії, Китаю, Швеції, Швейцарії, Німеччини, Росії, Болгарії, Молдови, Туреччини та інших країн. Київський академічний театр ляльок представляв Україну на престижних міжнародних театральних форумах і фестивалях в Австрії, США, Перу, Канаді, Словаччині, Японії, Південній Кореї, Польщі, Болгарії, Білорусі та Росії. У 1995 році театр удостоєно Міжнародної премії «Дружба», а у 2002 театр отримав звання академічного. Репертуарна афіша театру налічує більше 40 вітчизняних та зарубіжних вистав.
Киевский академический Кукольный театр, старейший кукольный театр в Украине, был основан 27 октября 1927 года как филиал театра Юного зрителя. В 1929 театр кукол был выделен в самостоятельный коллектив.
За время своего существования театр размещался в разных зданиях, в частности в 1928-1936 - в помещении бывшего кинотеатра «Роте фане» («Красное знамя»; ул. Крещатик № 36); в 1936-1941 - в городском Дворце пионеров (в настоящее время филармония), в 1945-1955 - в здании бывшей кенасы (ул. Ярославов Вал № 7), в 1955-1987 - в помещении синагоги Бродского (ул. Шота Руставели № 13). С 1987 года театр не имел своего стационарного помещения.
По инициативе Киевского академического театра кукол с 1991 года в Киеве проводятся Международные фестивали театров кукол. В фестивалях принимали участие ведущие театры кукол из Бельгии, Австрии, Канады, Словакии, Финляндии, Японии, Китая, Швеции, Швейцарии, Германии, России, Болгарии, Молдовы, Турции и других стран. Киевский академический театр кукол представлял Украину на престижных международных театральных форумах и фестивалях в Австрии, США, Перу, Канаде, Словакии, Японии, Южной Корее, Польше, Болгарии, Беларуси и России. В 1995 году театр удостоен Международной премии «Дружба», а в 2002 театр получил звания академического. Репертуарная афиша театра насчитывает более 40 отечественных и зарубежных представлений.
Фото січня 2006 року.
Будівля Концертної зали Консерваторії ім. П. І. Чайковського (вул. архітектора Городецького 1/3).
Київську консерваторію засновано 1913 на базі музичного училища Київського відділення Російського музичного товариства. Саме училище залишилося складовою частиною консерваторії як її молодше та середнє відділення. Фундатори консерваторії - А. Н. Виноградський, В. В. Пухальский, Н. В. Стороженко, Ю. Л. Давидов, А. В. Хіміченко, К. Н. Михайлов. Організації консерваторії сприяли С. В. Рахманінов, О. К. Глазунов, П. І. Чайковський. Першими директорами були В. В. Пухальский (1913) та Р. М. Гліер (1914-1920). У 1925 році молодші класи виділено в окремий заклад - музичний технікум, старші класи ввійшли до складу Музично - драматичного інституту імені М. В. Лисенка. У 1940 консерваторії було присвоєно ім`я П. І. Чайковського.
Будівлю консерваторії зведено 1897 (колишній готель "Континенталь"), під час другої світової війни її було зруйновано; 1955-1958 будівлю перебудовано та добудовано концертний зал (архітектори Л. Б. Каток та Я. Л. Красний).
Здание Концертного зала Консерватории им. П. И. Чайковского (ул. архитектора Городецкого 1/3).
Киевская консерватория основана в 1913 путём преобразования в высшее учебное заведение музыкального училища Киевского отделения Русского музыкального общества. Само училище осталось составной частью консерватории в качестве её младшего и среднего отделения. Основатели консерватории - А. Н. Виноградский, В. В. Пухальский, Н. В. Стороженко, Ю. Л. Давыдов, А. В. Химиченко, К. Н. Михайлов. Организации консерватории содействовали С. В. Рахманинов, А. К. Глазунов, П. И. Чайковский. Первыми директорами консерватории были В. В. Пухальский (1913) и Р. М. Глиэр (1914-1920). В 1925 году младшие классы выделены в отдельное заведение - музыкальный техникум, старшие классы вошли в состав Музыкально-драматического института имени Н. В. Лисенко. В 1940 консерватории было присвоено имя П. И. Чайковского.
Здание консерватории сооружено в 1897 (бывшая гостиница «Континенталь»), во время второй мировой войны оно было разрушено; в 1955-58 восстановлено с достройкой концертного зала (архитекторы Л. Б. Каток и Я. Л. Красный).
Київську консерваторію засновано 1913 на базі музичного училища Київського відділення Російського музичного товариства. Саме училище залишилося складовою частиною консерваторії як її молодше та середнє відділення. Фундатори консерваторії - А. Н. Виноградський, В. В. Пухальский, Н. В. Стороженко, Ю. Л. Давидов, А. В. Хіміченко, К. Н. Михайлов. Організації консерваторії сприяли С. В. Рахманінов, О. К. Глазунов, П. І. Чайковський. Першими директорами були В. В. Пухальский (1913) та Р. М. Гліер (1914-1920). У 1925 році молодші класи виділено в окремий заклад - музичний технікум, старші класи ввійшли до складу Музично - драматичного інституту імені М. В. Лисенка. У 1940 консерваторії було присвоєно ім`я П. І. Чайковського.
Будівлю консерваторії зведено 1897 (колишній готель "Континенталь"), під час другої світової війни її було зруйновано; 1955-1958 будівлю перебудовано та добудовано концертний зал (архітектори Л. Б. Каток та Я. Л. Красний).
Здание Концертного зала Консерватории им. П. И. Чайковского (ул. архитектора Городецкого 1/3).
Киевская консерватория основана в 1913 путём преобразования в высшее учебное заведение музыкального училища Киевского отделения Русского музыкального общества. Само училище осталось составной частью консерватории в качестве её младшего и среднего отделения. Основатели консерватории - А. Н. Виноградский, В. В. Пухальский, Н. В. Стороженко, Ю. Л. Давыдов, А. В. Химиченко, К. Н. Михайлов. Организации консерватории содействовали С. В. Рахманинов, А. К. Глазунов, П. И. Чайковский. Первыми директорами консерватории были В. В. Пухальский (1913) и Р. М. Глиэр (1914-1920). В 1925 году младшие классы выделены в отдельное заведение - музыкальный техникум, старшие классы вошли в состав Музыкально-драматического института имени Н. В. Лисенко. В 1940 консерватории было присвоено имя П. И. Чайковского.
Здание консерватории сооружено в 1897 (бывшая гостиница «Континенталь»), во время второй мировой войны оно было разрушено; в 1955-58 восстановлено с достройкой концертного зала (архитекторы Л. Б. Каток и Я. Л. Красный).
Фото лютого 2006 року. |
Фото лютого 2006 року. |
Музичні вечори в Андріївській церкві.
Вечорами в Андріївській церкві проходять концерти камерної і хорової музики, зокрема - симфонічної капели «Ренесанс». Автор і художній керівник проекту «Музичні вечори в Андріївській церкві» - заслужений діяч мистецтв України Йосип Франц. Музыкальные вечера в Андреевской церкви. В Андреевской церкви по вечерам проходят концерты камерной и хоровой музыки, в частности - симфонической капеллы «Ренессанс». Автор и художественный руководитель проекта «Музыкальные вечера в Андреевской церкви» - заслуженный деятель искусств Украины Иосиф Франц. St. Andrew's Church. |
Фото лютого 2006 року.
26 лютого 2006 року.
Концерт до 250-річчя від дня народження В. А. Моцарта (1756-1791) за участю:
26 февраля 2006 года. Концерт к 250-летию со дня рождения В. А. Моцарта (1756-1791) с участием:
камерного оркестру симфонічної капели «Ренесанс»,
художній керівник і головний диригент -
заслужений діяч мистецтв України
Солісти:
лауреати міжнародних конкурсів
Йосип Франц (на фото - у центрі).
Олександра Пашкова (сопрано; на фото - праворуч),
Андреас Хенкель (фортепіано, Німеччина; на фото - ліворуч).
Андреас Хенкель (фортепіано, Німеччина; на фото - ліворуч).
26 февраля 2006 года. Концерт к 250-летию со дня рождения В. А. Моцарта (1756-1791) с участием:
камерного оркестра симфонической капеллы «Ренессанс»,
художественный руководитель и главный дирижер -
заслуженный деятель искусств Украины
Солисты:
лауреаты международных конкурсов
Иосиф Франц (на фото - в центре).
Александра Пашкова (сопрано; на фото - справа),
Андреас Хенкель (фортепиано, Германия; на фото - слева).
Андреас Хенкель (фортепиано, Германия; на фото - слева).
Фото лютого 2006 року.
26 лютого 2006 року. Йосип Франц (головний диригент) і Олександра Пашкова (сопрано).
26 февраля 2006 года. Иосиф Франц (главный дирижер) и Александра Пашкова (сопрано)
Програма концерту до 250-річчя від дня народження В. А. Моцарта.
Арія Керубіно з опери «Весілля Фігаро» (з I дії)
«Non so piü cosa son, cosa faccio...»
Арієта Керубіно з опери «Весілля Фігаро» (з II дії)
«Voi, che sapete che cosa ë amor...»
Концерт №27 KV 595 для фортепіано з оркестром у трьох частинах
Allegro
Larghetto
Allegro
Речитатив та арія Графині (з III дії)
Larghetto
Allegro
«Dove sono i bei moment i...»
Симфонія №41 C-dur KV №551 «Юпітер» у чотирьох частинах
Allegro vivace
Andante cantabile
Allegretto
Molto Allegro
Andante cantabile
Allegretto
Molto Allegro
26 февраля 2006 года. Иосиф Франц (главный дирижер) и Александра Пашкова (сопрано)
Фото лютого 2006 року.
26 лютого 2006 року. Андреас Хенкель (фортепіано, Німеччина).
26 февраля 2006 года. Андреас Хенкель (фортепиано, Германия).
26 февраля 2006 года. Андреас Хенкель (фортепиано, Германия).
Программа концерта к 250-летию со дня рождения В. А. Моцарта.
Ария Керубино из оперы «Свадьба Фигаро» (из I действия)
«Non so piü cosa son, cosa faccio...»
Ариетта Керубино из оперы «Свадьба Фигаро» (из II действия)
«Voi, che sapete che cosa ë amor...»
Концерт №27 KV 595 для фортепиано с оркестром в трех частях
Allegro
Larghetto
Allegro
Речитатив и ария Графини (из III действия)
Larghetto
Allegro
«Dove sono i bei moment i...»
Симфония №41 C-dur KV №551 «Юпитер» в четырех частях
Allegro vivace
Andante cantabile
Allegretto
Molto Allegro
Andante cantabile
Allegretto
Molto Allegro
Київський державний академічний Театр оперети.
Заснований у 1934 році. До 1967 називався Театром музичної комедії.
Театр працює в приміщенні колишнього Троїцкого народного будинку (вул. Велика Васильківська № 53/3).
Троїцкий народний будинок. Споруджений у 1901-1902 (архітектори В. А. Осьмак та Г. М. Антоновський) на коштии, зібрані київською «Старою громадою», що мала намір створити «Будинок народної освіти». У будинку були театральний і читальний зали, бібліотека; влаштовувалися лекції, музичні вечори, концерти й інші просвітницькі заходи. У Троїцкому народному будинку виступала трупа І. Дуван-Торцова; у 1907-1916 приміщення орендував М. Садовський («Театр Миколи Садовського»), з 1916 - режисер і антрепренер М. Синельников. У березні-квітні 1917 року в Троїцкому народному будинку почав діяльність «Молодий театр». 14 квітня 1917 тут показав свій перший спектакль «Національний зразковий театр». На початку 1918 в Троїцкому народному будинку було створено «Народний театр» на чолі с П. Саксаганським. 12 січня 1923 його було перейменовано на Театр імені М. К. Заньковецької. На фасаді будівлі встановлено два бюсти - Т. Г. Шевченку і М. В. Гоголеві, меморіальні дошки М. К. Садовському (жив тут в 1907-1918), Першим профспілкам Києва, Народному будинку. Зала - на 1006 місць; у 1976 році будівлю було реставровано.
Киевский государственный академический Театр оперетты. Основан в 1934 году. До 1967 назывался Театром музыкальной комедии. Театр работает в помещении бывшего Троицкого народного дома (ул. Большая Васильковская № 53/3).
Троицкий народный дом. Сооружён в 1901-1902 (архитекторы В. А. Осьмак и Г. М. Антоновский) на средства, собранные киевской «Старой громадой», намеревавшейся создать «Дом народного просвещения». В доме имелись театральный и читальный залы, библиотека; устраивались лекции, музыкальные вечера, концерты и другие просветительные мероприятия. В Троицком народном доме выступала труппа И. Дуван-Торцова; в 1907-1916 помещение арендовал Н. Садовский («Театр Николая Садовского»), с 1916 - режиссёр и антрепренёр Н. Синельников. В марте-апреле 1917 года в Троицком народном доме начал деятельность «Молодий театр». 14 апреля 1917 здесь показал свой первый спектакль «Национальный образцовый театр». В начале 1918 в Троицком народном доме создан «Народный театр» во главе с П. Саксаганским. 12 января 1923 он был переименован в Театр имени М. К. Заньковецкой. На фасаде здания установлены два бюста - Т. Г. Шевченко и Н. В. Гоголю, мемориальные доски Н. К. Садовскому (жил здесь в 1907-1918), Первым профсоюзам Киева, Народному дому. Зал - на 1006 мест; в 1976 году здание было реставрировано.
Троїцкий народний будинок. Споруджений у 1901-1902 (архітектори В. А. Осьмак та Г. М. Антоновський) на коштии, зібрані київською «Старою громадою», що мала намір створити «Будинок народної освіти». У будинку були театральний і читальний зали, бібліотека; влаштовувалися лекції, музичні вечори, концерти й інші просвітницькі заходи. У Троїцкому народному будинку виступала трупа І. Дуван-Торцова; у 1907-1916 приміщення орендував М. Садовський («Театр Миколи Садовського»), з 1916 - режисер і антрепренер М. Синельников. У березні-квітні 1917 року в Троїцкому народному будинку почав діяльність «Молодий театр». 14 квітня 1917 тут показав свій перший спектакль «Національний зразковий театр». На початку 1918 в Троїцкому народному будинку було створено «Народний театр» на чолі с П. Саксаганським. 12 січня 1923 його було перейменовано на Театр імені М. К. Заньковецької. На фасаді будівлі встановлено два бюсти - Т. Г. Шевченку і М. В. Гоголеві, меморіальні дошки М. К. Садовському (жив тут в 1907-1918), Першим профспілкам Києва, Народному будинку. Зала - на 1006 місць; у 1976 році будівлю було реставровано.
Киевский государственный академический Театр оперетты. Основан в 1934 году. До 1967 назывался Театром музыкальной комедии. Театр работает в помещении бывшего Троицкого народного дома (ул. Большая Васильковская № 53/3).
Троицкий народный дом. Сооружён в 1901-1902 (архитекторы В. А. Осьмак и Г. М. Антоновский) на средства, собранные киевской «Старой громадой», намеревавшейся создать «Дом народного просвещения». В доме имелись театральный и читальный залы, библиотека; устраивались лекции, музыкальные вечера, концерты и другие просветительные мероприятия. В Троицком народном доме выступала труппа И. Дуван-Торцова; в 1907-1916 помещение арендовал Н. Садовский («Театр Николая Садовского»), с 1916 - режиссёр и антрепренёр Н. Синельников. В марте-апреле 1917 года в Троицком народном доме начал деятельность «Молодий театр». 14 апреля 1917 здесь показал свой первый спектакль «Национальный образцовый театр». В начале 1918 в Троицком народном доме создан «Народный театр» во главе с П. Саксаганским. 12 января 1923 он был переименован в Театр имени М. К. Заньковецкой. На фасаде здания установлены два бюста - Т. Г. Шевченко и Н. В. Гоголю, мемориальные доски Н. К. Садовскому (жил здесь в 1907-1918), Первым профсоюзам Киева, Народному дому. Зал - на 1006 мест; в 1976 году здание было реставрировано.
Фото березня 2006 року. |
Фото березня 2006 року. |
Інтер'єри Київського державного академічного Театру оперети.
Интерьеры Киевского государственного академического Театра оперетты. |
Фото березня 2006 року. |
Фото червня 2017 року. |
Зала для глядачів
Київського державного академічного Театру оперети (вул. Велика Васильківська № 53/3). Зрительный зал Киевского государственного академического Театра оперетты (ул. Большая Васильковская № 53/3). |
4 березня 2006 року. Київський державний академічний Театр оперети (художній керівник театру - Богдан Струтинський).
Нижче - фото сцен із мюзиклу «Моя чарівна леді» (композитор Ф. Лоу; лібрето А. Дж. Лернера за п'єсою Б. Шоу «Пігмаліон»; вірші О. Вратарьова).
Сценічна редакція Богдана Струтинського. Режисер-постановник - Богдан Струтинський. Диригент-постановник - Оксана Мадараш. Балетмейстер-постановник - народний артист Олександр Сегаль. Хормейстер-постановник - заслужений діяч мистецтв Володимир Ворвулєв. Художник-постановник - заслужений працівник культури Петро Межировський. Художник по костюмах - Ірина Давиденко. Балетмейстер - Н. Скуба. Хормейстер - І. Ярошенко. Аранжування - О. Корша.
Дійові особи та виконавці: Генрі Хіггінс, професор - заслужений артист С. Бондаренко. Хью Пікерінг, полковник - А. Баса. Еліза Дуліттл, квіткарка - І. Беспалова. Альфред Дуліттл, сміттяр, батько Елізи - народний артист О. Кравченко. Місіс Пірс, економка професора Хіггінса - народний артист Т. Тимошко-Горюшко. Місіс Хіггінс, мати професора Хіггінса - народний артист В. Чемена. Місіс Ейнсфорд-Хілл - заслужений артист Л. Кузьменко. Міс Клара - Г. Коваль. Фредді Ейнсфорд-Хілл - В. Одринський. Гаррі - Р. Мороз. Джиммі - А. Примак. Джордж, хазяїн таверни - С. Наумов. Місіс Хопкінкс - заслужений артист Л. Бєльська. Людина із Челсі - С. Наумов. Людина із Хокстона - А. Примак. Подруга Хопкінкс - О. Ткачова. Принц - А. Курбанов. Мажордом - Р. Мороз. Королева Трансільванії - 3. Кравченко. Довер - А. Примак. Квіткарка - Шеркезі. Лялька - Г. Коваль. Перехожі, слуги, служниці - артисти балету, хору.
4 марта 2006 года. Киевский государственный академический Театр оперетты (художественный руководитель театра - Богдан Струтинский).
Ниже - фото сцен из мюзикла «Моя прекрасная леди» (композитор Ф. Лоу; либретто А. Дж. Лернера по пьесе Б. Шоу «Пигмалион»; стихи О. Вратарева).
Сценическая редакция Богдана Струтинского. Режиссер-постановщик - Богдан Струтинский. Дирижер-постановщик - Оксана Мадараш. Балетмейстер-постановщик - народный артист Александр Сегаль. Хормейстер-постановщик - заслуженный деятель мистецтв Владимир Ворвулев. Художник-постановщик - заслуженный работник культуры Петр Межировский. Художник по костюмам - Ирина Давыденко. Балетмейстер - Н. Скуба. Хормейстер - И. Ярошенко. Аранжировка - О. Корша.
Действующие лица и исполнители: Генри Хиггинс, профессор - заслуженный артист С. Бондаренко. Хью Пикеринг, полковник - А. Баса. Элиза Дулиттл, цветочница - И. Беспалова. Альфред Дулиттл, мусорщик, отец Элизы - народный артист О. Кравченко. Миссис Пирс, економка професора Хиггинса - народный артист Т. Тимошко-Горюшко. Миссис Хиггинс, мать профессора Хиггинса - народный артист В. Чемена. Миссис Эйнсфорд-Хилл - заслуженный артист Л. Кузьменко. Мисс Клара - Г. Коваль. Фредди Эйнсфорд-Хилл - В. Одринский. Гарри - Р. Мороз. Джимми - А. Примак. Джордж, хозяин таверны - С. Наумов. Миссис Хопкинкс - заслуженный артист Л. Бельская. Человек из Челси - С. Наумов. Человек из Хокстона - А. Примак. Подруга Хопкинкс - О. Ткачова. Принц - А. Курбанов. Мажордом - Р. Мороз. Королева Трансильвании - 3. Кравченко. Довер - А. Примак. Цветочница - Шеркези. Лялька - Г. Коваль. Прохожие, слуги, служанки - артисты балета, хора.
Нижче - фото сцен із мюзиклу «Моя чарівна леді» (композитор Ф. Лоу; лібрето А. Дж. Лернера за п'єсою Б. Шоу «Пігмаліон»; вірші О. Вратарьова).
Сценічна редакція Богдана Струтинського. Режисер-постановник - Богдан Струтинський. Диригент-постановник - Оксана Мадараш. Балетмейстер-постановник - народний артист Олександр Сегаль. Хормейстер-постановник - заслужений діяч мистецтв Володимир Ворвулєв. Художник-постановник - заслужений працівник культури Петро Межировський. Художник по костюмах - Ірина Давиденко. Балетмейстер - Н. Скуба. Хормейстер - І. Ярошенко. Аранжування - О. Корша.
Дійові особи та виконавці: Генрі Хіггінс, професор - заслужений артист С. Бондаренко. Хью Пікерінг, полковник - А. Баса. Еліза Дуліттл, квіткарка - І. Беспалова. Альфред Дуліттл, сміттяр, батько Елізи - народний артист О. Кравченко. Місіс Пірс, економка професора Хіггінса - народний артист Т. Тимошко-Горюшко. Місіс Хіггінс, мати професора Хіггінса - народний артист В. Чемена. Місіс Ейнсфорд-Хілл - заслужений артист Л. Кузьменко. Міс Клара - Г. Коваль. Фредді Ейнсфорд-Хілл - В. Одринський. Гаррі - Р. Мороз. Джиммі - А. Примак. Джордж, хазяїн таверни - С. Наумов. Місіс Хопкінкс - заслужений артист Л. Бєльська. Людина із Челсі - С. Наумов. Людина із Хокстона - А. Примак. Подруга Хопкінкс - О. Ткачова. Принц - А. Курбанов. Мажордом - Р. Мороз. Королева Трансільванії - 3. Кравченко. Довер - А. Примак. Квіткарка - Шеркезі. Лялька - Г. Коваль. Перехожі, слуги, служниці - артисти балету, хору.
4 марта 2006 года. Киевский государственный академический Театр оперетты (художественный руководитель театра - Богдан Струтинский).
Ниже - фото сцен из мюзикла «Моя прекрасная леди» (композитор Ф. Лоу; либретто А. Дж. Лернера по пьесе Б. Шоу «Пигмалион»; стихи О. Вратарева).
Сценическая редакция Богдана Струтинского. Режиссер-постановщик - Богдан Струтинский. Дирижер-постановщик - Оксана Мадараш. Балетмейстер-постановщик - народный артист Александр Сегаль. Хормейстер-постановщик - заслуженный деятель мистецтв Владимир Ворвулев. Художник-постановщик - заслуженный работник культуры Петр Межировский. Художник по костюмам - Ирина Давыденко. Балетмейстер - Н. Скуба. Хормейстер - И. Ярошенко. Аранжировка - О. Корша.
Действующие лица и исполнители: Генри Хиггинс, профессор - заслуженный артист С. Бондаренко. Хью Пикеринг, полковник - А. Баса. Элиза Дулиттл, цветочница - И. Беспалова. Альфред Дулиттл, мусорщик, отец Элизы - народный артист О. Кравченко. Миссис Пирс, економка професора Хиггинса - народный артист Т. Тимошко-Горюшко. Миссис Хиггинс, мать профессора Хиггинса - народный артист В. Чемена. Миссис Эйнсфорд-Хилл - заслуженный артист Л. Кузьменко. Мисс Клара - Г. Коваль. Фредди Эйнсфорд-Хилл - В. Одринский. Гарри - Р. Мороз. Джимми - А. Примак. Джордж, хозяин таверны - С. Наумов. Миссис Хопкинкс - заслуженный артист Л. Бельская. Человек из Челси - С. Наумов. Человек из Хокстона - А. Примак. Подруга Хопкинкс - О. Ткачова. Принц - А. Курбанов. Мажордом - Р. Мороз. Королева Трансильвании - 3. Кравченко. Довер - А. Примак. Цветочница - Шеркези. Лялька - Г. Коваль. Прохожие, слуги, служанки - артисты балета, хора.
Фото березня 2006 року. |
Фото березня 2006 року. |
Фото березня 2006 року. |
Київський Театр оперети.
Сцени з вистави «Моя чарівна леді». Киевский Театр оперетты. Сцены из постановки «Моя прекрасная леди». |
Фото березня 2006 року. |
Фото березня 2006 року. |
Фото березня 2006 року. |
Київський Театр оперети.
Сцени з вистави «Моя чарівна леді». Киевский Театр оперетты. Сцены из постановки «Моя прекрасная леди». |
Фото березня 2006 року. |
Фото березня 2006 року. |
Фото березня 2006 року. |
Київський Театр оперети.
Сцени з вистави «Моя чарівна леді». Киевский Театр оперетты. Сцены из постановки «Моя прекрасная леди». |
Фото листопада 2004 року.
Лариса Доліна на сцені Київського Державного Театру оперети.
12 листопада 2004, святкування Дня "Квазар-Мікро", присвяченого 14-й річниці компанії.
Автор фото - Олександр Єзик.
Лариса Долина на сцене Киевского Государственного Театра оперетты.
12 ноября 2004, празднование Дня "Квазар-Микро", посвященного 14-й годовщине компании.
Автор фото - Александр Езык.
12 листопада 2004, святкування Дня "Квазар-Мікро", присвяченого 14-й річниці компанії.
Автор фото - Олександр Єзик.
Лариса Долина на сцене Киевского Государственного Театра оперетты.
12 ноября 2004, празднование Дня "Квазар-Микро", посвященного 14-й годовщине компании.
Автор фото - Александр Езык.
Фото квітня 2006 року.
Національний палац мистецтв «Україна» (вул. Велика Васильківська № 103).
Цей найбільший концертний зал України має багатофункціональне призначення. Палац споруджено за проектом архітекторів Євгенії Маринченко та Петра Жилицького і відкрито 18 квітня 1970 року. План палацу вписано в трапецію розміром 50/80/90 м; його висота - 28 м, загальний обсяг - 150 тис. кв. м. Зал розраховано на 3780 глядачів, на сцені може розміститися близько 1500 чоловік.
Национальный дворец искусств «Украина» (ул. Большая Васильковская № 103).
Этот самый большой концертный зал Украины имеет многофункциональное назначение. Дворец построен по проекту архитекторов Евгении Маринченко и Петра Жилицкого и открыт 18 апреля 1970 года. План дворца вписан в трапецию размером 50/80/90 м; его высота - 28 м, общий объем - 150 тыс. кв. м. Зал рассчитан на 3780 зрителей, на сцене может разместиться около 1500 человек.
Цей найбільший концертний зал України має багатофункціональне призначення. Палац споруджено за проектом архітекторів Євгенії Маринченко та Петра Жилицького і відкрито 18 квітня 1970 року. План палацу вписано в трапецію розміром 50/80/90 м; його висота - 28 м, загальний обсяг - 150 тис. кв. м. Зал розраховано на 3780 глядачів, на сцені може розміститися близько 1500 чоловік.
Национальный дворец искусств «Украина» (ул. Большая Васильковская № 103).
Этот самый большой концертный зал Украины имеет многофункциональное назначение. Дворец построен по проекту архитекторов Евгении Маринченко и Петра Жилицкого и открыт 18 апреля 1970 года. План дворца вписан в трапецию размером 50/80/90 м; его высота - 28 м, общий объем - 150 тыс. кв. м. Зал рассчитан на 3780 зрителей, на сцене может разместиться около 1500 человек.
Споруду Національного палацу мистецтв «Україна» обладнано найсучаснішим устаткуванням.
Для оздоблення фасадів та інтер'єрів використано найкращі природні
та штучні матеріали - білий та рожевий мармур, граніт, вапняк, склопрофіліт, дерево різних порід, штучна шкіра та ін.
Особливої художньої виразності палацу надає елегантно увігнута форма головного фасаду,
що викликає почуття динамічності і навіть музичні асоціації.
Фасад вдало розчленовано вертикальними ребрами, вкритими анодованим алюмінієм.
У 1970-80 роках у палаці «Україна» відбувалися з'їзди КПУ та інші партійно-державні урочистості. У 1983 році тут проходив IX міжнародний з'їзд славістів. Тут же відбулась інавгурація Президента Леоніда Кучми. У палаці відбуваються також деякі концерти столиці, а в останні роки проходять Всесвітні форуми українців. 1998 року споруду було суттєво реконструйовано. Відповідно до указу Президента України Віктора Ющенко № 1576 від 11 листопада, Національний палац «Україна» було перейменовано на Національний палац мистецтв «Україна».
Здание Национального дворца искусств «Украина» оборудовано самым современным оборудованием. Для отделки фасадов и интерьеров использованы наилучшие природные и искусственные материалы - белый и розовый мрамор, гранит, известняк, стеклопрофилит, дерево разных пород, искусственная кожа и др. Особенной художественной выразительности дворца придает элегантно вогнутая форма главного фасада, который вызывает чувство динамичности и даже музыкальные ассоциации. Фасад удачно расчленен вертикальными ребрами, покрытыми анодированным алюминием.
В 1970-80 годах во дворце «Украина» проходили съезды КПУ и другие партийно-государственные торжественные мероприятия. В 1983 году здесь проходил IX международный съезд славистов. Здесь же состоялась инаугурация Президента Леонида Кучмы. Во дворце проводятся некоторые концерты столицы, а в последние годы проходят Всемирные форумы украинцев. В 1998 году сооружение было реконструировано. В соответствии с указом Президента Украины Виктора Ющенко № 1576 от 11 ноября, Национальный дворец «Украина» был переименован в Национальный дворец искусств «Украина».
У 1970-80 роках у палаці «Україна» відбувалися з'їзди КПУ та інші партійно-державні урочистості. У 1983 році тут проходив IX міжнародний з'їзд славістів. Тут же відбулась інавгурація Президента Леоніда Кучми. У палаці відбуваються також деякі концерти столиці, а в останні роки проходять Всесвітні форуми українців. 1998 року споруду було суттєво реконструйовано. Відповідно до указу Президента України Віктора Ющенко № 1576 від 11 листопада, Національний палац «Україна» було перейменовано на Національний палац мистецтв «Україна».
Здание Национального дворца искусств «Украина» оборудовано самым современным оборудованием. Для отделки фасадов и интерьеров использованы наилучшие природные и искусственные материалы - белый и розовый мрамор, гранит, известняк, стеклопрофилит, дерево разных пород, искусственная кожа и др. Особенной художественной выразительности дворца придает элегантно вогнутая форма главного фасада, который вызывает чувство динамичности и даже музыкальные ассоциации. Фасад удачно расчленен вертикальными ребрами, покрытыми анодированным алюминием.
В 1970-80 годах во дворце «Украина» проходили съезды КПУ и другие партийно-государственные торжественные мероприятия. В 1983 году здесь проходил IX международный съезд славистов. Здесь же состоялась инаугурация Президента Леонида Кучмы. Во дворце проводятся некоторые концерты столицы, а в последние годы проходят Всемирные форумы украинцев. В 1998 году сооружение было реконструировано. В соответствии с указом Президента Украины Виктора Ющенко № 1576 от 11 ноября, Национальный дворец «Украина» был переименован в Национальный дворец искусств «Украина».
Фото березня 2015 року. |
Фото березня 2015 року. |
Національний будинок органної та камерної музики України
з лютого 1981 року розташований в перебудованому під концертний зал приміщенні колишнього
костьолу Святого Миколая (вул. Велика Васильківська № 77, пам’ятка архітектури 1899-1909 років).
Спорудження Миколаївського костьолу було завершено 1909 року за конкурсним проектом архітектора С. В. Валовського. Розробка проекту та будівництво здійснювались під керівництвом відомого київського архітектора В. В. Городецького. Тривало будівництво 10 років (1899-1909 роки). 1909 року костьол було освячено, хоча споруда не була добудована. Нині Костьол Святого Миколая ділять між собою Національний будинок органної та камерної музики України (як приміщення для концертів) та парафія Святого Миколая Римо-Католицької Церкви в Україні (яка проводить тут служби для релігійної громади). Про будівлю костьолу див. також костьол Святого Миколая. Национальный дом органной и камерной музыки Украины с февраля 1981 года расположен в перестроенном под концертный зал помещении бывшего костёла Святого Николая (ул. Большая Васильковская № 77, памятник архитектуры 1899-1909 годов). Сооружение Николаевского костела было завершено в 1909 году по конкурсному проекту архитектора С. В. Валовского. Разработка проекта и строительство осуществлялись под руководством известного киевского архитектора В. В. Городецкого. Длилось строительство 10 лет (1899-1909 годы). В 1909 году костел был освящен, хотя здание не было достроено. Ныне Костёл Святого Николая делят между собой Национальный дом органной и камерной музыки Украины (как помещение для концертов) и приход Святого Николая Римско-Католической Церкви в Украине (которая проводит службы для религиозной общины). О здании костёла см. также костёл Святого Николая. |
Фото лютого 2006 року. |
Фото лютого 2006 року. |
Національний будинок органної та камерної музики України,
Велика органна зала.
Після 1917 року костьол Святого Миколая закрили. У 1930-ті роки використовували як складське приміщення, пізніше тут був розташований архів. Під час німецько-радянської війни 1941-1945 років споруду було значною мірою зруйновано. У грудні 1978 року було прийнято рішення Ради Міністрів УРСР про створення в Києві Республіканського будинку органної і камерної музики Міністерства культури УРСР та переобладнання для нього концертного залу приміщення колишнього Миколаївського костьолу. Розміщення концертного залу у приміщенні колишнього костьолу вимагало проведення великої кількості робіт, необхідних для його функціонування в новій якості. Водночас з реставрацією (автор проекту О. Граужис) проводилась і часткова реконструкція (автор проекту І. Тукалевський). Особлива увага приділялась естетичному оформленню та створенню комфортних умов зали. Национальный дом органной и камерной музыки Украины, Большой органный зал. После 1917 года костел Святого Николая закрыли. В 1930-ые годы использовали в качестве складского помещения, позже здесь располагался архив. Во время немецко-советской войны 1941-1945 годов здание было в значительной степени разрушено. В декабре 1978 года было принято решение Совета Министров УССР о создании в Киеве Республиканского дома органной и камерной музыки Министерства культуры УССР и переоборудования для него концертного зала помещения прежнего Николаевского костела. Размещение концертного зала в помещении бывшего костела требовало проведения большого объема работ, необходимых для его функционирования в новом качестве. Одновременно с реставрацией (автор проекта О. Граужис) проводилась и частичная реконструкция (автор проекта И. Тукалевский). Особое внимание уделялось эстетическому оформлению и созданию комфортных условий зала. St. Nicholas Cathedral was built in 1899-1909 in Neo-Gothic style. The author is famous Ukrainian architect Wladyslaw Horodecki. Now St. Nicholas Cathedral is shared among the National House of Organ and Chamber Music of Ukraine (as a placement for concerts) and the parish of St. Nicholas Roman Catholic Church in Ukraine (as a place of religious services for the religious community). |
Фото лютого 2006 року.
Національний будинок органної та камерної музики України,
Велика органна зала. Лівий трансепт.
Для оформлення інтер'єрів Будинку органної та камерної музики були виготовлені кольорові вітражі в Прибалтиці, на Львівській меблевій фабриці - м'які стилізовані меблі, в Киверцях Івано-Франківської області - високоякісний паркет.
Спеціально для концертного залу майстрами фірми "Рігер-Клосс" (м.Крнов, Чехія) було сконструйовано великий концертний орган. При конструюванні органу майстри намагалися наблизити його зовнішній вигляд до архітектурного стилю костьолу, що об'єднало унікальну архітектуру з унікальним інструментом. Орган має 55 регістрів, що розподілені по трьох мануальних та педальній клавіатурах; 3960 труб різних розмірів (від 13 міліметрів до 6 метрів), виготовлених із металу та цінних порід дерева (чорного та червоного). Програмне управління дозволяє в повній мірі використовувати всю темброву палітру інструмента. Широкі можливості цього органа сприяють виконанню музики різних стилів та напрямків, включаючи твори сучасних композиторів.
Национальный дом органной и камерной музыки Украины, Большой органный зал. Левый трансепт.
Для оформления интерьеров Дома органной и камерной музыки были изготовлены цветные витражи в Прибалтике, на Львовской мебельной фабрике - мягкая стилизованная мебель, в Киверцях Ивано-Франковской области - высококачественный паркет.
Специально для концертного зала мастерами фирмы "Ригер-Клосс" (м. Крнов, Чехия) был сконструирован большой концертный орган. При конструировании органа мастера пытались приблизить его внешний вид к архитектурному стилю костела, что объединило уникальную архитектуру с уникальным инструментом. Орган имеет 55 регистров, которые распределены по трем мануальным и педальной клавиатурам; 3960 труб разных размеров (от 13 миллиметров до 6 метров), изготовленных из металла и ценных пород дерева (черного и красного). Программное управление позволяет в полной мере использовать всю тембровую палитру инструмента. Широкие возможности этого органа способствуют выполнению музыки разных стилей и направлений, включая произведения современных композиторов.
Для оформлення інтер'єрів Будинку органної та камерної музики були виготовлені кольорові вітражі в Прибалтиці, на Львівській меблевій фабриці - м'які стилізовані меблі, в Киверцях Івано-Франківської області - високоякісний паркет.
Спеціально для концертного залу майстрами фірми "Рігер-Клосс" (м.Крнов, Чехія) було сконструйовано великий концертний орган. При конструюванні органу майстри намагалися наблизити його зовнішній вигляд до архітектурного стилю костьолу, що об'єднало унікальну архітектуру з унікальним інструментом. Орган має 55 регістрів, що розподілені по трьох мануальних та педальній клавіатурах; 3960 труб різних розмірів (від 13 міліметрів до 6 метрів), виготовлених із металу та цінних порід дерева (чорного та червоного). Програмне управління дозволяє в повній мірі використовувати всю темброву палітру інструмента. Широкі можливості цього органа сприяють виконанню музики різних стилів та напрямків, включаючи твори сучасних композиторів.
Национальный дом органной и камерной музыки Украины, Большой органный зал. Левый трансепт.
Для оформления интерьеров Дома органной и камерной музыки были изготовлены цветные витражи в Прибалтике, на Львовской мебельной фабрике - мягкая стилизованная мебель, в Киверцях Ивано-Франковской области - высококачественный паркет.
Специально для концертного зала мастерами фирмы "Ригер-Клосс" (м. Крнов, Чехия) был сконструирован большой концертный орган. При конструировании органа мастера пытались приблизить его внешний вид к архитектурному стилю костела, что объединило уникальную архитектуру с уникальным инструментом. Орган имеет 55 регистров, которые распределены по трем мануальным и педальной клавиатурам; 3960 труб разных размеров (от 13 миллиметров до 6 метров), изготовленных из металла и ценных пород дерева (черного и красного). Программное управление позволяет в полной мере использовать всю тембровую палитру инструмента. Широкие возможности этого органа способствуют выполнению музыки разных стилей и направлений, включая произведения современных композиторов.
Фото лютого 2006 року.
Національний будинок органної та камерної музики України,
Велика органна зала. Правий трансепт.
Беручи до уваги зацікавленість публіки старовинною музикою, у 1985 році для концертного залу було придбано клавесин роботи майстра Марка до Кормо фірми "Цуккерман", що спеціалізується на виготовленні іструментів в старовинних традиціях. Цей інструмент не є точною копією концертного старовинного інструменту, а передає найбільш характерні риси конструкції та декору клавесинів XVII-XVIII століть.
1982 року разом з концертами у великому органному залі з'явилась нова форма концертної діяльності: в фойє, що має своєрідний інтер'єр та чудову акустику, проводились концерти "Музичної вітальні", де слухачі та виконавці мали можливість безпосереднього спілкування. Така форма концертної діяльності була припинена через початок проведення служб Римсько-католицькою парафією Житомирської Дісцезії у 1992 році.
Відомий український органіст, засновник вітчизняної органної школи, заслужений діяч мистецтв України, професор Арсеній Миколайович Котляревський доклав багато зусиль для створення головного органного залу України та був першим художнім керівником Будинку органної та камерної музики протягом багатьох років.
А.Котляревський виховав велику плеяду талановитих органістів, серед яких заслужений діяч мистецтв України Галина Булибенко, заслужені артисти України: Володимир Кошуба, Ірина Калиновська, Валерій Михалюк, Наталія Висіч, дипломант міжнародного конкурсу Ольга Дмитренко та багато інших, виконавське мистецтво яких відомо далеко за межами нашої країни.
Национальный дом органной и камерной музыки Украины, Большой органный зал. Правый трансепт.
Принимая во внимание заинтересованность публики старинной музыкой, в 1985 году для концертного зала был приобретен клавесин работы мастера Марка до Кормо фирмы "Цуккерман", которая специализируется на изготовлении инструментов в старинных традициях. Этот инструмент не является точной копией концертного старинного инструмента, а передает наиболее характерные черты конструкции и декора клавесинов XVII-XVIII веков.
В 1982 году совместно с концертами в большом органном зале появилась новая форма концертной деятельности: в фойе, которое имеет своеобразный интерьер и замечательную акустику, проводились концерты "Музыкальной гостиной", где слушатели и исполнители имели возможность непосредственного общения. Такая форма концертной деятельности была прекращена из-за начала проведение служб Римско-католической парафией Житомирской Дисцезии в 1992 году.
Известный украинский органист, основатель отечественной органной школы, заслуженный деятель искусств Украины, профессор Арсений Николаевич Котляревский, приложил много усилий для создания главного органного зала Украины и был первым художественным руководителем Дома органной и камерной музыки в течение многих лет.
А.Котляревский воспитал большую плеяду талантливых органистов, среди которых заслуженный деятель искусств Украины Галина Булибенко, заслуженные артисты Украины: Владимир Кошуба, Ирина Калиновская, Валерий Михалюк, Наталия Висич, дипломант международного конкурса Ольга Дмитренко и много других, исполнительское искусство которых известно далеко за пределами нашей страны.
Беручи до уваги зацікавленість публіки старовинною музикою, у 1985 році для концертного залу було придбано клавесин роботи майстра Марка до Кормо фірми "Цуккерман", що спеціалізується на виготовленні іструментів в старовинних традиціях. Цей інструмент не є точною копією концертного старовинного інструменту, а передає найбільш характерні риси конструкції та декору клавесинів XVII-XVIII століть.
1982 року разом з концертами у великому органному залі з'явилась нова форма концертної діяльності: в фойє, що має своєрідний інтер'єр та чудову акустику, проводились концерти "Музичної вітальні", де слухачі та виконавці мали можливість безпосереднього спілкування. Така форма концертної діяльності була припинена через початок проведення служб Римсько-католицькою парафією Житомирської Дісцезії у 1992 році.
Відомий український органіст, засновник вітчизняної органної школи, заслужений діяч мистецтв України, професор Арсеній Миколайович Котляревський доклав багато зусиль для створення головного органного залу України та був першим художнім керівником Будинку органної та камерної музики протягом багатьох років.
А.Котляревський виховав велику плеяду талановитих органістів, серед яких заслужений діяч мистецтв України Галина Булибенко, заслужені артисти України: Володимир Кошуба, Ірина Калиновська, Валерій Михалюк, Наталія Висіч, дипломант міжнародного конкурсу Ольга Дмитренко та багато інших, виконавське мистецтво яких відомо далеко за межами нашої країни.
Национальный дом органной и камерной музыки Украины, Большой органный зал. Правый трансепт.
Принимая во внимание заинтересованность публики старинной музыкой, в 1985 году для концертного зала был приобретен клавесин работы мастера Марка до Кормо фирмы "Цуккерман", которая специализируется на изготовлении инструментов в старинных традициях. Этот инструмент не является точной копией концертного старинного инструмента, а передает наиболее характерные черты конструкции и декора клавесинов XVII-XVIII веков.
В 1982 году совместно с концертами в большом органном зале появилась новая форма концертной деятельности: в фойе, которое имеет своеобразный интерьер и замечательную акустику, проводились концерты "Музыкальной гостиной", где слушатели и исполнители имели возможность непосредственного общения. Такая форма концертной деятельности была прекращена из-за начала проведение служб Римско-католической парафией Житомирской Дисцезии в 1992 году.
Известный украинский органист, основатель отечественной органной школы, заслуженный деятель искусств Украины, профессор Арсений Николаевич Котляревский, приложил много усилий для создания главного органного зала Украины и был первым художественным руководителем Дома органной и камерной музыки в течение многих лет.
А.Котляревский воспитал большую плеяду талантливых органистов, среди которых заслуженный деятель искусств Украины Галина Булибенко, заслуженные артисты Украины: Владимир Кошуба, Ирина Калиновская, Валерий Михалюк, Наталия Висич, дипломант международного конкурса Ольга Дмитренко и много других, исполнительское искусство которых известно далеко за пределами нашей страны.
Фото лютого 2006 року.
Національний будинок органної та камерної музики України,
Велика органна зала.
З кожним роком зростає творчий потенціал Будинку органної та камерної музики. Якщо в перших концертних сезонах творчий штат налічував чотирьох органістів то одну співачку, то сьогодні тут працюють провідні виконавці та творчі колективи України: народна артистка України, лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка, лауреат міжнародних конкурсів, володар Золотої Медалі ім. Е.Віла Лобоса, кавалер "Ордена князя Ярослава Мудрого" Ольга Басистюк (сопрано), народна артистка України Наталія Свириденко (клавесин), заслужені артисти України: Володимир Кошуба, Ірина Калиновська (орган), Іван Кучер, Анна Нужа (віолончель), Ігор Борко, Володимир Тутченко (тенор), лауреати міжнародних конкурсів: Ірина Харечко (орган), Марія Ліпінська (мецо-сопрано), Ансамбль класичної музики ім. Б.Лятошинського (художній керівник народна артистка України Валентина Іконник-Захарченко), Камерний ансамбль "Київ" (керівник заслужена артистка України Анна Нужа), лауреат міжнародних конкурсів, заслужений ансамбль України, лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка Квартет ім. М.Лисенка (керівник - народний артист України, лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка Анатолій Баженов), лауреат міжнародних конкурсів камерних виконавців Брасс-квінтет "Україна" та багато інших виконавців.
Национальный дом органной и камерной музыки Украины, Большой органный зал.
С каждым годом растет творческий потенциал Дома органной и камерной музыки. Если в первых концертных сезонах творческий штат насчитывал четырех органистов и одну певицу, то сегодня здесь работают ведущие исполнители и творческие коллективы Украины: народная артистка Украины, лауреат Государственной премии Украины им. Т.Шевченко, лауреат международных конкурсов, обладатель Золотой Медали, им. Е.Вила Лобоса, кавалер "Ордена князя Ярослава Мудрого" Ольга Басистюк (сопрано), народная артистка Украины Наталия Свириденко (клавесин), заслуженные артисты Украины: Владимир Кошуба, Ирина Калиновская (орган), Иван Кучер, Анна Нужа (виолончель), Игорь Борко, Владимир Тутченко (тенор), лауреаты международных конкурсов: Ирина Харечко (орган), Мария Липинская (меццо-сопрано), Ансамбль классической музыки им. Б.Лятошинского (художественный руководитель народная артистка Украины Валентина Иконник-Захарченко), Камерный ансамбль "Киев" (руководитель заслуженная артистка Украины Анна Нужа), лауреат международных конкурсов, заслуженный ансамбль Украины, лауреат Государственной премии Украины им. Т.Шевченко Квартет им. М.Лысенко (руководитель - народный артист Украины, лауреат Государственной премии Украины им. Т.Шевченко Анатолий Баженов), лауреат международных конкурсов камерных исполнителей Брасс-квинтет "Украина" и много других исполнителей.
З кожним роком зростає творчий потенціал Будинку органної та камерної музики. Якщо в перших концертних сезонах творчий штат налічував чотирьох органістів то одну співачку, то сьогодні тут працюють провідні виконавці та творчі колективи України: народна артистка України, лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка, лауреат міжнародних конкурсів, володар Золотої Медалі ім. Е.Віла Лобоса, кавалер "Ордена князя Ярослава Мудрого" Ольга Басистюк (сопрано), народна артистка України Наталія Свириденко (клавесин), заслужені артисти України: Володимир Кошуба, Ірина Калиновська (орган), Іван Кучер, Анна Нужа (віолончель), Ігор Борко, Володимир Тутченко (тенор), лауреати міжнародних конкурсів: Ірина Харечко (орган), Марія Ліпінська (мецо-сопрано), Ансамбль класичної музики ім. Б.Лятошинського (художній керівник народна артистка України Валентина Іконник-Захарченко), Камерний ансамбль "Київ" (керівник заслужена артистка України Анна Нужа), лауреат міжнародних конкурсів, заслужений ансамбль України, лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка Квартет ім. М.Лисенка (керівник - народний артист України, лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка Анатолій Баженов), лауреат міжнародних конкурсів камерних виконавців Брасс-квінтет "Україна" та багато інших виконавців.
Национальный дом органной и камерной музыки Украины, Большой органный зал.
С каждым годом растет творческий потенциал Дома органной и камерной музыки. Если в первых концертных сезонах творческий штат насчитывал четырех органистов и одну певицу, то сегодня здесь работают ведущие исполнители и творческие коллективы Украины: народная артистка Украины, лауреат Государственной премии Украины им. Т.Шевченко, лауреат международных конкурсов, обладатель Золотой Медали, им. Е.Вила Лобоса, кавалер "Ордена князя Ярослава Мудрого" Ольга Басистюк (сопрано), народная артистка Украины Наталия Свириденко (клавесин), заслуженные артисты Украины: Владимир Кошуба, Ирина Калиновская (орган), Иван Кучер, Анна Нужа (виолончель), Игорь Борко, Владимир Тутченко (тенор), лауреаты международных конкурсов: Ирина Харечко (орган), Мария Липинская (меццо-сопрано), Ансамбль классической музыки им. Б.Лятошинского (художественный руководитель народная артистка Украины Валентина Иконник-Захарченко), Камерный ансамбль "Киев" (руководитель заслуженная артистка Украины Анна Нужа), лауреат международных конкурсов, заслуженный ансамбль Украины, лауреат Государственной премии Украины им. Т.Шевченко Квартет им. М.Лысенко (руководитель - народный артист Украины, лауреат Государственной премии Украины им. Т.Шевченко Анатолий Баженов), лауреат международных конкурсов камерных исполнителей Брасс-квинтет "Украина" и много других исполнителей.
Фото лютого 2006 року.
Національний будинок органної та камерної музики України,
Велика органна зала. Декор головного входу, вид зсередини.
За роки існування Будинку органної та камерної музики, на його сцені виступали видатні вітчизняні та зарубіжні виконавці: І.Архіпова, М.Бієшу, Л.Дігріс, В.Стамболцян, Г.Гродберг, Є.Лісіцина, О.Янченко, Б.Хесфорд, Р.Різзато, Дж.Марчелло та інші. Починаючи з 1992 року в Будинку органної та камерної музики проводяться міжнародні фестивалі органної та камерної музики, в яких беруть участь провідні виконавці з різних країн світу: Маріо Дуелла, Мауріціо Чіампі, Луїджі Челегін (Італія), Едгар Крапп, Віланд Майнхольд, Кай Йоганссен, Бернгард Гаас, Крістофер Коггенгофф (Німеччина), Ульріке Веденіг, Бернгард Гфререр, Йоганн Труммер, Мартін Хазельбек, Петер Ходльмозер (Австрія), Юліан Гембальський, Роберт Грудзень (Польща), Ганс Стіг, Тео Тенніссен, Вільберт Хуссельман, Дороті де Рой, Джозеф Леккеркеркер (Нідерланди), П.Амброс Кох, Бернгард Біллетер (Швейцарія), Максим Маурітссон, Пер Тхунарф, Пер Ольман, Лейф Ольберг, Стіг Густав Шонберг (Швеція), Джун Кін, Джеймс Ноакес, Вейн Ернст (США), Алістар Пау, Брайан Хесфорд, Деніс Таунхілл (Англія), Домінік Шассар, Ерік Лєбрен (Франція) та багато інших.
Указом Президента України від 17.11.1998 року Будинку органної та камерної музики України надано статус Національного. На сьогодні він є концертним залом, що уособлює найвищі досягнення музичної культури України.
Национальный дом органной и камерной музыки Украины, Большой органный зал. Декор главного входа, вид изнутри.
За годы существования Дома органной и камерной музыки, на его сцене выступали выдающиеся отечественные и зарубежные исполнители: И.Архипова, М.Биешу, Л.Дигрис, В.Стамболцян, Г.Гродберг, Е.Лисицина, О.Янченко, Б.Хесфорд, Р.Риззато, Дж.Марчелло и другие. Начиная с 1992 года в Доме органной и камерной музыки проводятся международные фестивали органной и камерной музыки, в которых принимают участие ведущие исполнители из разных стран мира: Марио Дуелла, Маурицио Чиампи, Луиджи Челегин (Италия), Эдгар Крапп, Виланд Майнхольд, Кай Йоганссен, Бернгард Гаас, Кристофер Коггенгофф (Германия), Ульрике Ведениг, Бернгард Гфререр, Иоганн Труммер, Мартин Хазельбек, Петер Ходльмозер (Австрия), Юлиан Гембальский, Роберт Грудзень (Польша), Ганс Стог, Тео Тенниссен, Вильберт Хуссельман, Дороти де Рой, Джозеф Леккеркеркер (Нидерланды), П.Амброс Кох, Бернгард Биллетер (Швейцария), Максим Мауритссон, Пер Тхунарф, Пер Ольман, Лейф Ольберг, Стог Густав Шонберг (Швеция), Джун Кон, Джеймс Ноакес, Вейн Ернст (США), Алистар Пау, Брайан Хесфорд, Денис Таунхилл (Англия), Доминик Шассар, Ерик Лебрен (Франция) и много других.
Указом Президента Украины от 17.11.1998 года Дому органной и камерной музыки Украины предоставлен статус Национального. На сегодня он является концертным залом, олицетворяющим наивысшие достижения музыкальной культуры Украины.
За роки існування Будинку органної та камерної музики, на його сцені виступали видатні вітчизняні та зарубіжні виконавці: І.Архіпова, М.Бієшу, Л.Дігріс, В.Стамболцян, Г.Гродберг, Є.Лісіцина, О.Янченко, Б.Хесфорд, Р.Різзато, Дж.Марчелло та інші. Починаючи з 1992 року в Будинку органної та камерної музики проводяться міжнародні фестивалі органної та камерної музики, в яких беруть участь провідні виконавці з різних країн світу: Маріо Дуелла, Мауріціо Чіампі, Луїджі Челегін (Італія), Едгар Крапп, Віланд Майнхольд, Кай Йоганссен, Бернгард Гаас, Крістофер Коггенгофф (Німеччина), Ульріке Веденіг, Бернгард Гфререр, Йоганн Труммер, Мартін Хазельбек, Петер Ходльмозер (Австрія), Юліан Гембальський, Роберт Грудзень (Польща), Ганс Стіг, Тео Тенніссен, Вільберт Хуссельман, Дороті де Рой, Джозеф Леккеркеркер (Нідерланди), П.Амброс Кох, Бернгард Біллетер (Швейцарія), Максим Маурітссон, Пер Тхунарф, Пер Ольман, Лейф Ольберг, Стіг Густав Шонберг (Швеція), Джун Кін, Джеймс Ноакес, Вейн Ернст (США), Алістар Пау, Брайан Хесфорд, Деніс Таунхілл (Англія), Домінік Шассар, Ерік Лєбрен (Франція) та багато інших.
Указом Президента України від 17.11.1998 року Будинку органної та камерної музики України надано статус Національного. На сьогодні він є концертним залом, що уособлює найвищі досягнення музичної культури України.
Национальный дом органной и камерной музыки Украины, Большой органный зал. Декор главного входа, вид изнутри.
За годы существования Дома органной и камерной музыки, на его сцене выступали выдающиеся отечественные и зарубежные исполнители: И.Архипова, М.Биешу, Л.Дигрис, В.Стамболцян, Г.Гродберг, Е.Лисицина, О.Янченко, Б.Хесфорд, Р.Риззато, Дж.Марчелло и другие. Начиная с 1992 года в Доме органной и камерной музыки проводятся международные фестивали органной и камерной музыки, в которых принимают участие ведущие исполнители из разных стран мира: Марио Дуелла, Маурицио Чиампи, Луиджи Челегин (Италия), Эдгар Крапп, Виланд Майнхольд, Кай Йоганссен, Бернгард Гаас, Кристофер Коггенгофф (Германия), Ульрике Ведениг, Бернгард Гфререр, Иоганн Труммер, Мартин Хазельбек, Петер Ходльмозер (Австрия), Юлиан Гембальский, Роберт Грудзень (Польша), Ганс Стог, Тео Тенниссен, Вильберт Хуссельман, Дороти де Рой, Джозеф Леккеркеркер (Нидерланды), П.Амброс Кох, Бернгард Биллетер (Швейцария), Максим Мауритссон, Пер Тхунарф, Пер Ольман, Лейф Ольберг, Стог Густав Шонберг (Швеция), Джун Кон, Джеймс Ноакес, Вейн Ернст (США), Алистар Пау, Брайан Хесфорд, Денис Таунхилл (Англия), Доминик Шассар, Ерик Лебрен (Франция) и много других.
Указом Президента Украины от 17.11.1998 года Дому органной и камерной музыки Украины предоставлен статус Национального. На сегодня он является концертным залом, олицетворяющим наивысшие достижения музыкальной культуры Украины.
Фото лютого 2006 року. |
Фото лютого 2006 року. |
Фото лютого 2006 року. |
Фото лютого 2006 року. |
Національний будинок органної та камерної музики України. Фрагменти інтер'єру.
Национальный дом органной и камерной музыки Украины. Фрагменты интерьера. |
Фото лютого 2006 року. |
Фото лютого 2006 року. |
22 лютого 2006 року. Національний будинок органної та камерної музики України.
Концерт, присвячений 250-річчю від дня народження В. А. Моцарта (1756-1791). 22 февраля 2006 года. Национальный дом органной и камерной музыки Украины. Концерт, посвященный 250-летию со дня рождения В. А. Моцарта (1756-1791). |
Фото лютого 2006 року.
22 лютого 2006 року. Національний будинок органної та камерної музики України.
Концерт, присвячений 250-річчю від дня народження В. А. Моцарта (1756-1791) за участю
22 февраля 2006 года. Национальный дом органной и камерной музыки Украины.
Концерт, посвященный 250-летию со дня рождения В. А. Моцарта (1756-1791) с участием
Концерт, присвячений 250-річчю від дня народження В. А. Моцарта (1756-1791) за участю
Камерного ансамблю «Київ» у складі:
Михайла Білича /скрипка/,
лауреата міжнародних конкурсів Кирила Шарапова /скрипка/,
Андрія Чопа /альт/,
заслуженої артистки України Ганни Нужі /віолончель/,
Романа Рєпки /фортепіано/,
Інни Довбні /фортепіано/.
Солісти:
лауреат міжнародних конкурсів Наталія Гребенюк /сопрано/,
лауреат міжнародного конкурсу Ігор Іщак /контртенор/,
народна артистка України Наталія Свириденко /клавесин/,
заслужена артистка України Ірина Калиновська /орган/.
22 февраля 2006 года. Национальный дом органной и камерной музыки Украины.
Концерт, посвященный 250-летию со дня рождения В. А. Моцарта (1756-1791) с участием
Камерного ансамбля «Киев» в составе:
Михаила Билыча /скрипка/,
лауреата международных конкурсов Кирилла Шарапова /скрипка/,
Андрея Чопа /альт/,
заслуженной артистки Украины Анны Нужи /виолончель/,
Романа Репки /фортепиано/,
Инны Довбни /фортепиано/.
Солисты:
лауреат международных конкурсов Наталия Гребенюк /сопрано/,
лауреат международного конкурса Игорь Ищак /контртенор/,
народная артистка Украины Наталия Свириденко /клавесин/,
заслуженная артистка Украины Ирина Калиновская /орган/.
Фото лютого 2006 року.
Фото лютого 2006 року.
22 лютого 2006 року. Національний будинок органної та камерної музики України.
Програма концерту, присвяченого 250-річчю від дня народження В. А. Моцарта.
22 февраля 2006 года. Национальный дом органной и камерной музыки Украины.
Программа концерта, посвященного 250-летию со дня рождения В. А. Моцарта.
Програма концерту, присвяченого 250-річчю від дня народження В. А. Моцарта.
1. Рондо для скрипки та фортепіано
2. Адажіо
3. Андантино та алегро "ma non troppo" з Концерту для фортепіано з оркестром мі бемоль мажор KV 449
4. Моцарт-Крейслер Рондо для Струнного квартету соль мажор
5. Рондо ("Турецький марш")
6. Рондо з "Маленької нічної серенади"
7. Адажіо
8. Страговська імпровізація
9. Алілуйя
10. Арія Секстуса з опери "Милосердя Тіто"
11. Арія Керубіно з опери "Весілля Фігаро"
12. Агнус Деі
13. Арія з опери "Милосердя Тіто"
14. Арія Графині з опери "Весілля Фігаро"
15. Арія Ельвіри з опери "Дон Жуан"
16. Сюїта до мажор у трьох частинах (Увертюра, Алеманда, Куранта)
17. Фантазія ре мінор
2. Адажіо
3. Андантино та алегро "ma non troppo" з Концерту для фортепіано з оркестром мі бемоль мажор KV 449
4. Моцарт-Крейслер Рондо для Струнного квартету соль мажор
5. Рондо ("Турецький марш")
6. Рондо з "Маленької нічної серенади"
7. Адажіо
8. Страговська імпровізація
9. Алілуйя
10. Арія Секстуса з опери "Милосердя Тіто"
11. Арія Керубіно з опери "Весілля Фігаро"
12. Агнус Деі
13. Арія з опери "Милосердя Тіто"
14. Арія Графині з опери "Весілля Фігаро"
15. Арія Ельвіри з опери "Дон Жуан"
16. Сюїта до мажор у трьох частинах (Увертюра, Алеманда, Куранта)
17. Фантазія ре мінор
22 февраля 2006 года. Национальный дом органной и камерной музыки Украины.
Программа концерта, посвященного 250-летию со дня рождения В. А. Моцарта.
1. Рондо для скрипки и фортепіано
2. Адажио
3. Андантино и аллегро "ma non troppo" из Концерта для фортепиано с оркестром ми бемоль мажор KV 449
4. Моцарт-Крейслер Рондо для Струнного квартета соль мажор
5. Рондо ("Турецкий марш")
6. Рондо из "Маленькой ночной серенады"
7. Адажио
8. Страговская импровизация
9. Алилуя
10. Ария Секстуса из оперы "Милосердие Тито"
11. Ария Керубино из оперы "Свадьба Фигаро"
12. Агнус Деи
13. Ария из оперы "Милосердие Тито"
14. Ария Графини из оперы "Свадьба Фигаро"
15. Ария Эльвиры из оперы "Дон Жуан"
16. Сюита до мажор в трех частях (Увертюра, Алеманда, Куранта)
17. Фантазия ре минор
2. Адажио
3. Андантино и аллегро "ma non troppo" из Концерта для фортепиано с оркестром ми бемоль мажор KV 449
4. Моцарт-Крейслер Рондо для Струнного квартета соль мажор
5. Рондо ("Турецкий марш")
6. Рондо из "Маленькой ночной серенады"
7. Адажио
8. Страговская импровизация
9. Алилуя
10. Ария Секстуса из оперы "Милосердие Тито"
11. Ария Керубино из оперы "Свадьба Фигаро"
12. Агнус Деи
13. Ария из оперы "Милосердие Тито"
14. Ария Графини из оперы "Свадьба Фигаро"
15. Ария Эльвиры из оперы "Дон Жуан"
16. Сюита до мажор в трех частях (Увертюра, Алеманда, Куранта)
17. Фантазия ре минор
Фото березня 2007 року.
Андріївський узвіз № 8, Київський державний театр «Колесо».
Театр «Колесо» - це унікальний камерний театр, який відомий у всьому світі. Своєрідність гри "очі в очі", талановитий акторський ансамбль, камерна сцена, спектаклі, які можна побачити тільки в цьому театрі, - все це сприяє тому, що театр «Колесо» працює на постійних аншлагах. Спектаклям «Колеса» аплодували в США, Франції, Шотландії, Польщі, Росії, Румунії, Туреччині, Югославії, Болгарії. Театр є учасником і призером численних Міжнародних театральних фестивалів.
Андреевский спуск № 8, Киевский государственный театр «Колесо».
Театр «Колесо» - это уникальный камерный театр, который известен во всем мире. Своеобразность игры "глаза в глаза", талантливый актерский ансамбль, камерная сцена, спектакли, которые можно увидеть только в этом театре - все это способствует тому, что театр «Колесо» работает на постоянных аншлагах. Спектаклям «Колеса» рукоплескали в США, Франции, Шотландии, Польше, России, Румынии, Турции, Югославии, Болгарии. Театр является участником и призером многочисленных Международных театральных фестивалей.
Театр «Колесо» - це унікальний камерний театр, який відомий у всьому світі. Своєрідність гри "очі в очі", талановитий акторський ансамбль, камерна сцена, спектаклі, які можна побачити тільки в цьому театрі, - все це сприяє тому, що театр «Колесо» працює на постійних аншлагах. Спектаклям «Колеса» аплодували в США, Франції, Шотландії, Польщі, Росії, Румунії, Туреччині, Югославії, Болгарії. Театр є учасником і призером численних Міжнародних театральних фестивалів.
Андреевский спуск № 8, Киевский государственный театр «Колесо».
Театр «Колесо» - это уникальный камерный театр, который известен во всем мире. Своеобразность игры "глаза в глаза", талантливый актерский ансамбль, камерная сцена, спектакли, которые можно увидеть только в этом театре - все это способствует тому, что театр «Колесо» работает на постоянных аншлагах. Спектаклям «Колеса» рукоплескали в США, Франции, Шотландии, Польше, России, Румынии, Турции, Югославии, Болгарии. Театр является участником и призером многочисленных Международных театральных фестивалей.
Фото липня 2004 року.
Афіша театру "Актор".
Художній керівник театру - Валентин Шестопалов.
Афиша театра "Актер".
Художественный руководитель театра - Валентин Шестопалов.
Художній керівник театру - Валентин Шестопалов.
Афиша театра "Актер".
Художественный руководитель театра - Валентин Шестопалов.
Фото липня 2004 року.
На сцені театру "Актор" - вистава "Гітель & Джеррі" Уільяма Гібсона.
В ролі Гітель - Лариса Руснак, акторка Київского національного академічного театру ім. І.Франка, в ролі Джеррі - народний актор України Валентин Шестопалов.
Поміж інших чудових постановок театру раджу відвідати спектакль "Лавка" Олександра Гельмана
("Вона" - Ольга Когут, "Він" - народний артист України Валентин Шестопалов).
На сцене театра "Актер" - спектакль "Гитель & Джерри" Уильяма Гибсона.
В роли Гитель - Лариса Руснак, актриса Киевского национального академического театра им. И.Франко, в роли Джерри - народный артист Украины Валентин Шестопалов.
Среди других прекрасных постановок театра рекомендую посмотреть спектакль "Скамейка" Александра Гельмана
("Она" - Ольга Когут, "Он" - народный артист Украины Валентин Шестопалов).
В ролі Гітель - Лариса Руснак, акторка Київского національного академічного театру ім. І.Франка, в ролі Джеррі - народний актор України Валентин Шестопалов.
Поміж інших чудових постановок театру раджу відвідати спектакль "Лавка" Олександра Гельмана
("Вона" - Ольга Когут, "Він" - народний артист України Валентин Шестопалов).
На сцене театра "Актер" - спектакль "Гитель & Джерри" Уильяма Гибсона.
В роли Гитель - Лариса Руснак, актриса Киевского национального академического театра им. И.Франко, в роли Джерри - народный артист Украины Валентин Шестопалов.
Среди других прекрасных постановок театра рекомендую посмотреть спектакль "Скамейка" Александра Гельмана
("Она" - Ольга Когут, "Он" - народный артист Украины Валентин Шестопалов).
Першоджерела:
# “Київ. Енциклопедичний довідник”, Головна редакція УРЕ, Київ-1981.
# “Печерськ сьогодні. Довідник”, видавництво “Довіра”, Київ-1999.
# “Киев. Энциклопедический справочник”, Главная редакция УСЭ, Киев-1985.
# “Театрально-концертний Київ” №3 /2006.
# Буклет «Моя чарівна леді. Мюзикл на 2 дії. Прем'єра. Крок до свята»
# Інформаційні таблиці в Національному будинку органної та камерної музики України.
# Сторінки “Історія Києва” на сайті “Русанівський ліцей”.
# Вікіпедія.
# “Печерськ сьогодні. Довідник”, видавництво “Довіра”, Київ-1999.
# “Киев. Энциклопедический справочник”, Главная редакция УСЭ, Киев-1985.
# “Театрально-концертний Київ” №3 /2006.
# Буклет «Моя чарівна леді. Мюзикл на 2 дії. Прем'єра. Крок до свята»
# Інформаційні таблиці в Національному будинку органної та камерної музики України.
# Сторінки “Історія Києва” на сайті “Русанівський ліцей”.
# Вікіпедія.
Пропоную мої інші тематичні колекції про Київ:
До розділу "Як тебе не любити, Києве мій!"