Вулиця Велика Васильківська пролягає від
Бессарабської площі та бульвару Тараса Шевченка
до Либідської площі та бульвару Дружби народів.
Вулиця відома з давніх часів як шлях з Києва до Василькова, з 1-ї третини XIX століття вона мала назву Велика Васильківська. До середини XIX століття біля Бессарабської площі була міська застава. Інтенсивна забудова вулиці розпочалася з 2-ї половина XIX століття, коли тут з'явився район так званої Нової Забудови. Його центральною вулицею стала Велика Васильківська. На Великій Васильківській вулиці значною мірою збереглася забудова кінця XIX - початку XX століть.
З 1919 року вулиця мала назву «Червоноармійська вулиця». Історичну назву вулиці було відновлено 2014 року.
Улица Большая Васильковская пролегает от Бессарабской площади и бульвара Тараса Шевченко до Лыбедской площади и бульвара Дружбы народов.
Улица известна с давних времён как дорога из Киева на Васильков, 1-й трети XIX века она имела название Большая Васильковская. До середины XIX века возле Бессарабской площади была городская застава. Интенсивная застройка улицы началась со 2-й половины XIX века, когда тут появился район так называемго Нового Строения. Его центральной улицей стала Большая Васильковская. На Большой Васильковской улице в значительной мере сохранилась застройка конца XIX - начала XX веков.
С 1919 года улица имела название «Красноармейская улица». Историческое название улицы было возвращено в 2014 году.
Вулиця відома з давніх часів як шлях з Києва до Василькова, з 1-ї третини XIX століття вона мала назву Велика Васильківська. До середини XIX століття біля Бессарабської площі була міська застава. Інтенсивна забудова вулиці розпочалася з 2-ї половина XIX століття, коли тут з'явився район так званої Нової Забудови. Його центральною вулицею стала Велика Васильківська. На Великій Васильківській вулиці значною мірою збереглася забудова кінця XIX - початку XX століть.
З 1919 року вулиця мала назву «Червоноармійська вулиця». Історичну назву вулиці було відновлено 2014 року.
Улица Большая Васильковская пролегает от Бессарабской площади и бульвара Тараса Шевченко до Лыбедской площади и бульвара Дружбы народов.
Улица известна с давних времён как дорога из Киева на Васильков, 1-й трети XIX века она имела название Большая Васильковская. До середины XIX века возле Бессарабской площади была городская застава. Интенсивная застройка улицы началась со 2-й половины XIX века, когда тут появился район так называемго Нового Строения. Его центральной улицей стала Большая Васильковская. На Большой Васильковской улице в значительной мере сохранилась застройка конца XIX - начала XX веков.
С 1919 года улица имела название «Красноармейская улица». Историческое название улицы было возвращено в 2014 году.
Фото серпня 2019 року.
Колишній прибутковий будинок Снєжка та Хлебнікової (вул. Пушкінська, 45/2)
на розі вулиці Пушкінська та площі Льва Толстого.
Збудований у 1899-1901 роках.
Бывший доходный дом Снежко и Хлебниковой (ул. Пушкинская, 45/2) на углу улицы Пушкинская и площади Льва Толстого.
Построен в 1899–1901 годах.
Збудований у 1899-1901 роках.
Бывший доходный дом Снежко и Хлебниковой (ул. Пушкинская, 45/2) на углу улицы Пушкинская и площади Льва Толстого.
Построен в 1899–1901 годах.
Фото березня 2015 року. |
Фото березня 2015 року. |
Костьол Святого Миколая (вул. Велика Васильківська № 75, пам’ятка архітектури 1899-1909 років).
Спорудження Миколаївського костьолу було завершено 1909 року за конкурсним проектом архітектора С. В. Валовського. Розробка проекту та будівництво здійснювались під керівництвом відомого київського архітектора В. В. Городецького. Тривало будівництво 10 років (1899-1909 роки). Архітектор В. Городецький народився в Україні, закінчив Петербурзьку академію мистецтв зі срібною медаллю. Його роботи були відзначені сміливістю інженерних рішень, використанням найновітніших досягнень науки і техніки. Костёл Святого Николая (ул. Большая Васильковская № 75, памятник архитектуры 1899-1909 годов). Сооружение Николаевского костела было завершено в 1909 году по конкурсному проекту архитектора С. В. Валовского. Разработка проекта и строительство осуществлялись под руководством известного киевского архитектора В. В. Городецкого. Длилось строительство 10 лет (1899-1909 годы). Архитектор В. Городецкий родился в Украине, закончил Петербуржскую академию искусств с серебряной медалью. Его работы были отмечены смелостью инженерных решений, использованием самых современных достижений науки и техники. |
Для будівництва костьолу В. В. Городецький застосував новий для того часу будівельний матеріал залізобетон.
Миколаївський костьол, одна з найцікавіших споруд архітектури початку XX століття, збудований в стилізованих
готичних формах з високими стрілчатими шпилями; вирізняється стрункими пропорціями, легкістю, ясністю композиційної структури.
Серед кращих споруд архітектора В. Городецького у Києві, крім костьолу - будівлі
Державного музею українського образотворчого мистецтва,
Караїмська кенаса (тепер Будинок актора)
та його власний особняк ("Будинок з химерами").
1909 року костьол було освячено, хоча споруда не була добудована.
Нині Костьол Святого Миколая ділять між собою Національний будинок органної та камерної музики України (як приміщення для концертів) та парафія Святого Миколая Римо-Католицької Церкви в Україні (яка проводить тут служби для релігійної громади).
Див. також Національний будинок органної та камерної музики України.
Для строительства костела В. В. Городецкий применил новый для того времени строительный материал железобетон. Николаевский костел, одно из наиболее интересных сооружений архитектуры начала XX века, построенный в стилизованных готических формах с высокими стрельчатыми шпилями; выделяется стройными пропорциями, легкостью, ясностью композиционной структуры. Среди лучших сооружений архитектора В. Городецкого в Киеве, кроме костела - здания Государственного музея украинского изобразительного искусства, Караимская кенасса (теперь Дом актера) и его собственный особняк ("Дом с химерами").
В 1909 году костел был освящен, хотя здание не было достроено.
Ныне Костёл Святого Николая делят между собой Национальный дом органной и камерной музыки Украины (как помещение для концертов) и приход Святого Николая Римско-Католической Церкви в Украине (которая проводит службы для религиозной общины).
См. также Национальный дом органной и камерной музыки Украины.
1909 року костьол було освячено, хоча споруда не була добудована.
Нині Костьол Святого Миколая ділять між собою Національний будинок органної та камерної музики України (як приміщення для концертів) та парафія Святого Миколая Римо-Католицької Церкви в Україні (яка проводить тут служби для релігійної громади).
Див. також Національний будинок органної та камерної музики України.
Для строительства костела В. В. Городецкий применил новый для того времени строительный материал железобетон. Николаевский костел, одно из наиболее интересных сооружений архитектуры начала XX века, построенный в стилизованных готических формах с высокими стрельчатыми шпилями; выделяется стройными пропорциями, легкостью, ясностью композиционной структуры. Среди лучших сооружений архитектора В. Городецкого в Киеве, кроме костела - здания Государственного музея украинского изобразительного искусства, Караимская кенасса (теперь Дом актера) и его собственный особняк ("Дом с химерами").
В 1909 году костел был освящен, хотя здание не было достроено.
Ныне Костёл Святого Николая делят между собой Национальный дом органной и камерной музыки Украины (как помещение для концертов) и приход Святого Николая Римско-Католической Церкви в Украине (которая проводит службы для религиозной общины).
См. также Национальный дом органной и камерной музыки Украины.
Фото квітня 2006 року.
Національний палац мистецтв «Україна» (вул. Велика Васильківська № 103).
Цей найбільший концертний зал України має багатофункціональне призначення. Палац споруджено за проектом архітекторів Євгенії Маринченко та Петра Жилицького і відкрито 18 квітня 1970 року. План палацу вписано в трапецію розміром 50/80/90 м; його висота - 28 м, загальний обсяг - 150 тис. кв. м. Зал розраховано на 3780 глядачів, на сцені може розміститися близько 1500 чоловік.
Национальный дворец искусств «Украина» (ул. Большая Васильковская № 103).
Этот самый большой концертный зал Украины имеет многофункциональное назначение. Дворец построен по проекту архитекторов Евгении Маринченко и Петра Жилицкого и открыт 18 апреля 1970 года. План дворца вписан в трапецию размером 50/80/90 м; его высота - 28 м, общий объем - 150 тыс. кв. м. Зал рассчитан на 3780 зрителей, на сцене может разместиться около 1500 человек.
Цей найбільший концертний зал України має багатофункціональне призначення. Палац споруджено за проектом архітекторів Євгенії Маринченко та Петра Жилицького і відкрито 18 квітня 1970 року. План палацу вписано в трапецію розміром 50/80/90 м; його висота - 28 м, загальний обсяг - 150 тис. кв. м. Зал розраховано на 3780 глядачів, на сцені може розміститися близько 1500 чоловік.
Национальный дворец искусств «Украина» (ул. Большая Васильковская № 103).
Этот самый большой концертный зал Украины имеет многофункциональное назначение. Дворец построен по проекту архитекторов Евгении Маринченко и Петра Жилицкого и открыт 18 апреля 1970 года. План дворца вписан в трапецию размером 50/80/90 м; его высота - 28 м, общий объем - 150 тыс. кв. м. Зал рассчитан на 3780 зрителей, на сцене может разместиться около 1500 человек.
Фото травня 2016 року. |
Фото травня 2016 року. |
Новобудови на «Саперному полі».
«Саперне поле» - історична місцевість в Києві, що простягається обабіч вулиці Саперне Поле, частини вулиць Раєвського і Філатова. Прилягає до місцевостей «Новоє Строєніє» та «Печерськ». «Саперне поле» виникло на місці саперного полігону, що існував тут із середини XIX століття. Новостройки на «Сапёрном поле». «Сапёрное поле» - историческая местность в Киеве, которая простирается вдоль улицы Сапёрное Поле, части улиц Раєвського и Филатова. Прилегает к местностям «Новое Строение» и «Печерск». «Сапёрное поле» возникло на месте сапёрного полигона, который существовал здесь со средины XIX века. |
Фото березня 2015 року.
Річка Либідь (права притока Дніпра) біля проїзду між вулицями Казимира Малевича (колишня Боженка) та Миколи Грінченка.
Вважається, що річка отримала назву від імені сестри легендарних засновників Києва - Кия, Щека і Хорива. Тече Либідь територією Києва. Її довжина - 17,1 км, а площа басейну - 66,2 кв.км. Витоки Либеді лежать на північний захід від парку «Відрадний». До Дніпра Либідь впадає трохи південніше Південного мосту (біля ТЕЦ-5). Майже все русло Либеді закріплено бетонними сваями та бетонними коробами, а на окремих ділянках взято в колектори.
Речка Лыбедь (правый приток Днепра) около проезда между улицами Казимира Малевича (бывшая Боженко) и Николая Гринченко.
Считается, что речка получила название от имени сестры легендарных основателей Киева - Кия, Щека и Хорива. Течет Лыбедь по территории Киева. Её длина - 17,1 км, а площадь бассейна - 66,2 кв.км. Истоки Лыбеди лежат к северо-западу от парка «Отрадный». В Днепр Лыбедь впадает немного южнее Южного моста (около ТЭЦ-5). Почти все русло Лыбеди закреплено бетонными сваями и бетонными коробами, а на отдельных участках взято в коллекторы.
Lybid River is a small river in Kyiv, a right tributary of the Dnieper.
Вважається, що річка отримала назву від імені сестри легендарних засновників Києва - Кия, Щека і Хорива. Тече Либідь територією Києва. Її довжина - 17,1 км, а площа басейну - 66,2 кв.км. Витоки Либеді лежать на північний захід від парку «Відрадний». До Дніпра Либідь впадає трохи південніше Південного мосту (біля ТЕЦ-5). Майже все русло Либеді закріплено бетонними сваями та бетонними коробами, а на окремих ділянках взято в колектори.
Речка Лыбедь (правый приток Днепра) около проезда между улицами Казимира Малевича (бывшая Боженко) и Николая Гринченко.
Считается, что речка получила название от имени сестры легендарных основателей Киева - Кия, Щека и Хорива. Течет Лыбедь по территории Киева. Её длина - 17,1 км, а площадь бассейна - 66,2 кв.км. Истоки Лыбеди лежат к северо-западу от парка «Отрадный». В Днепр Лыбедь впадает немного южнее Южного моста (около ТЭЦ-5). Почти все русло Лыбеди закреплено бетонными сваями и бетонными коробами, а на отдельных участках взято в коллекторы.
Lybid River is a small river in Kyiv, a right tributary of the Dnieper.
Фото липня 2016 року. |
Фото липня 2016 року. |
Склеп-надгробок (каплиця) на могилі родини графів Вітте, 1910-ті роки.
Автором цієї споруди є архітектор Владислав Владиславович Городецький. Склеп родини Вітте розташований на лютеранській (німецькій) ділянці Старого Байкового цвинтаря, на найвищому місці пагорба, зайнятого цим кладовищем, і первісно, доки тут не повиростали високі дерева, домінував над долиною річки Либідь. Склеп-надгробие (часовня) на могиле семьи графов Витте, 1910-ые годы. Автором этого сооружения является архитектор Владислав Владиславович Городецкий. Склеп семьи Витте расположен на лютеранском (немецком) участке Старого Байкового кладбища, на наивысшем месте холма, занятого этим кладбищем, и первоначально, пока здесь не выросли высокие деревья, доминировал над долиной речки Лыбидь. |
Фото січня 2017 року. |
Фото січня 2017 року. |
Фото січня 2017 року. |
Склеп-надгробок (каплиця) на могилі родини графів Вітте, 1910-ті роки.
Склеп-надгробие (часовня) на могиле семьи графов Витте, 1910-ые годы. |
Фото травня 2016 року. |
Фото травня 2016 року. |
Фото травня 2016 року. |
Пам'ятник цукровому буряку.
Цей пам'ятник, що офіційно називається «Пам'ятний знак на честь 40-річчя захисту посівів цукрового буряка "Бетаналом"», було встановлено 2008 року біля будівлі Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН (вул. Солом'янська, 25). Памятник сахарной свекле. Этот памятник, который официально называется «Памятный знак в честь 40-летия защиты посевов сахарной свеклы "Бетаналом"», был установлен в 2008 году возле здания Института биоэнергетических культур и сахарной свеклы НААН (ул. Соломенская, 25). Sugar Beet Monument near Sugar Beet Research Institute. |
Фото 5 жовтня 2016 року. |
Чарівний захід сонця у хмари над Совками.
Волшебный закат солнца в тучи над Совками. Fascinating sunset. |
Фото грудня 2018 року. |
Фото серпня 2018 року. |
Біля Оріхуватських ставків на території Голосіївського парку.
Возле Ореховатских прудов на территории Голосеевского парка. |
Фото жовтня 2009 року. |
«Експоцентр України».
Сучасна схема комплексу. «Экспоцентр Украины». Современная схема комплекса. “Expocenter of Ukraine” Map of the complex. |
Виставка досягнень народного господарства УРСР (ВДНГ УРСР) була відкрита 6.VIІ 1958
(архітектори В. Орєхов, І. Мезенцев, А. Станіславський, Д. Баталов, інженер С. Малкін).
Розміщена на площі 337 га.
Являла комплекс павільйонів (на 1984 їх було 33), споруд, відкритих майданчиків для натурного показу експонатів, будинків культурно-побутового призначення і місць відпочинку.
Виставка мала три основні розділи: промисловість, будівництво та транспорт (14 павільйонів), наука та культура (7), сільське господарство (14).
У Головному павільйоні експонувалися досягнення в усіх галузях економіки та культурного життя.
Выставка достижений народного хозяйства УССР (ВДНХ УССР) была открыта 6.VII 1958 (архитекторы В. Орехов, И. Мезенцев, А. Станиславский, Д. Баталов, инженер С. Малкин). Расположена на площади 337 га. Представляла собой комплекс павильонов (на 1984 их насчитывалось 33), сооружений, открытых площадок для натурного показа экспонатов, строений культурно-бытового назначения и мест отдыха. Выставка состояла из трёх основных разделов: промышленность, строительство и транспорт (14 павильонов), наука и культура (7), сельское хозяйство (14). В Главном павильоне экспонировались достижения во всех отраслях экономики, просвещения и культуры.
Выставка достижений народного хозяйства УССР (ВДНХ УССР) была открыта 6.VII 1958 (архитекторы В. Орехов, И. Мезенцев, А. Станиславский, Д. Баталов, инженер С. Малкин). Расположена на площади 337 га. Представляла собой комплекс павильонов (на 1984 их насчитывалось 33), сооружений, открытых площадок для натурного показа экспонатов, строений культурно-бытового назначения и мест отдыха. Выставка состояла из трёх основных разделов: промышленность, строительство и транспорт (14 павильонов), наука и культура (7), сельское хозяйство (14). В Главном павильоне экспонировались достижения во всех отраслях экономики, просвещения и культуры.
 |
Виставка досягнень народного господарства УРСР.
Схема з “Київ. Енциклопедичний довідник”. Выставка достижений народного хозяйства УССР. Схема из “Киев. Энциклопедический справочник”. |
1. Головний вхід.
2. Республіканська Дошка пошани.
3. Головний павільйон.
4. «Металургія».
5. «Електрифікація».
6. «Машинобудування і приладобудування».
7. «Міжгалузеві виставки».
8. «Авіація».
9. «Вугільна промисловість».
10. «Товари народного споживання».
11. «Хімічна промисловість».
12. «Будівництво».
13. «Геологія».
14. «Наука» АН УРСР.
15. «Тваринництво».
16. «Технічні культури».
17. «Овочівництво, садівництво і виноградарство».
18. «Квітництво і озеленення».
19. Плодовий сад.
20. «Зернові й олійні культури».
21. «Сільськогосподарська наука і хліборобство».
22. «Механізація і електрифікація сільського господарства».
23. Майданчик показу сільськогосподарських машин і механізмів.
24. «Конярство».
25. «Велика рогата худоба» і «Свинарство».
26. «Наочна агітація» і «Профтехосвіта».
27. «Народні художні промисли».
28. «Народна освіта».
29. Зелений театр.
30. Кафе «Весна».
31. Ресторан «Літо».
32. Гастроном.
33. Універмаг.
34. Поштове відділення і ощадкаса.
35. Їдальня «Ясени».
36. Ресторан «Прага».
37. Декоративний ставок.
38. Дитячий майданчик.
39. Кінотеатр «Прогрес», відділ екскурсій і обслуговування
40. «Автотранспорт».
41. «Гідрометеорологія і контроль навколишнього середовища».
42. «Теплично-парниковий комбінат».
43. «Птахівництво».
44. «Вівчарство».
45. «Кролівництво».
1. Главный вход. 2. Республиканская Доска почёта. 3. Главный павильон. 4. «Металлургия». 5. «Электрификация». 6. «Машиностроение и приборостроение». 7. Межотраслевые выставки. 8. «Авиация». 9. «Угольная промышленность». 10. «Товары народного потребления». 11. «Химическая промышленность». 12. «Строительство». 13. «Геология». 14. «Наука» АН УССР. 15. «Животноводство». 16. «Технические культуры». 17. «Овощеводство, садоводство и виноградарство». 18. «Цветоводство и озеленение». 19. Фруктовый сад. 20. «Зерновые и масличные культуры». 21. «Сельскохозяйственная наука и земледелие». 22. «Механизация и электрификация сельского хозяйства». 23. Площадка показа сельскохозяйственных машин и механизмов. 24. «Коневодство». 25. «Крупный рогатый скот» и «Свиноводство». 26. «Наглядная агитация» и «Профтехобразование». 27. «Народные художественные промыслы». 28. «Народное образование». 29. Зелёный театр. 30. Кафе «Весна». 31. Ресторан «Лето». 32. Гастроном. 33. Универмаг. 34. Почтовое отделение и сберкасса. 35. Столовая «Ясени». 36. Ресторан «Прага». 37. Декоративный пруд. 38. Детская площадка. 39. Кинотеатр «Прогресс», отдел экскурсий и обслуживания. 40. «Автотранспорт». 41. «Гидрометеорология и контроль природной среды». 42. «Теплично-парниковый комбинат». 43. «Птицеводство». 44. «Овцеводство». 45. «Кролиководство».
1. Главный вход. 2. Республиканская Доска почёта. 3. Главный павильон. 4. «Металлургия». 5. «Электрификация». 6. «Машиностроение и приборостроение». 7. Межотраслевые выставки. 8. «Авиация». 9. «Угольная промышленность». 10. «Товары народного потребления». 11. «Химическая промышленность». 12. «Строительство». 13. «Геология». 14. «Наука» АН УССР. 15. «Животноводство». 16. «Технические культуры». 17. «Овощеводство, садоводство и виноградарство». 18. «Цветоводство и озеленение». 19. Фруктовый сад. 20. «Зерновые и масличные культуры». 21. «Сельскохозяйственная наука и земледелие». 22. «Механизация и электрификация сельского хозяйства». 23. Площадка показа сельскохозяйственных машин и механизмов. 24. «Коневодство». 25. «Крупный рогатый скот» и «Свиноводство». 26. «Наглядная агитация» и «Профтехобразование». 27. «Народные художественные промыслы». 28. «Народное образование». 29. Зелёный театр. 30. Кафе «Весна». 31. Ресторан «Лето». 32. Гастроном. 33. Универмаг. 34. Почтовое отделение и сберкасса. 35. Столовая «Ясени». 36. Ресторан «Прага». 37. Декоративный пруд. 38. Детская площадка. 39. Кинотеатр «Прогресс», отдел экскурсий и обслуживания. 40. «Автотранспорт». 41. «Гидрометеорология и контроль природной среды». 42. «Теплично-парниковый комбинат». 43. «Птицеводство». 44. «Овцеводство». 45. «Кролиководство».
Фото жовтня 2009 року. |
Національний комплекс «Експоцентр України».
Головний вхід до Експоцентру, загальний вид (проспект Академіка Глушкова, 1). Национальный комплекс «Экспоцентр Украины». Главный вход в Экспоцентр, общий вид (проспект Академика Глушкова, 1). The National Complex “Expocenter of Ukraine”. Main Entrance (1, Academician Glushkov Avenue). |
Фото жовтня 2009 року. |
Національний комплекс «Експоцентр України».
Головний вхід до Експоцентру (проспект Академіка Глушкова, 1). Национальный комплекс «Экспоцентр Украины». Главный вход в Экспоцентр (проспект Академика Глушкова, 1). The National Complex “Expocenter of Ukraine”. Main Entrance (1, Academician Glushkov Avenue). |
Фото жовтня 2009 року. |
«Експоцентр України», головна площа.
«Экспоцентр Украины», главная площадь. “Expocenter of Ukraine”, main square. |
Сучасний «Експоцентр України» - єдина державна виставкова установа України - не має постійних експозицій,
а займається виставковою діяльністю.
Під виставки переважно задіяні павільйони навколо головної площі (№№ 1, 2, 3, 4, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17),
а територія колишньої сільськогосподарської виставки майже не задіяна (більшість павільйонів здається в оренду).
В павільйоні № 5 - дирекція «Експоцентру» та відділення банку, № 6 - біржа.
Современный «Экспоцентр Украины» - единственное государственное выставочное учреждение Украины - не имеет постоянной экспозиции, а занимается выставочной деятельностью. Под выставки преимущественно задействованы павильоны вокруг главной площади (№№ 1, 2, 3, 4, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17), а территория бывшей сельскохозяйственной выставки почти не задействована (большинство павильонов сдается в аренду). В павильоне № 5 - дирекция «Экспоцентра» и отделение банка, № 6 - биржа.
Современный «Экспоцентр Украины» - единственное государственное выставочное учреждение Украины - не имеет постоянной экспозиции, а занимается выставочной деятельностью. Под выставки преимущественно задействованы павильоны вокруг главной площади (№№ 1, 2, 3, 4, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17), а территория бывшей сельскохозяйственной выставки почти не задействована (большинство павильонов сдается в аренду). В павильоне № 5 - дирекция «Экспоцентра» и отделение банка, № 6 - биржа.
Фото жовтня 2009 року. |
Фото жовтня 2009 року. |
«Експоцентр України».
Павільйони № 7 (на лівому фото) та № 1 (на правому фото). «Экспоцентр Украины». Павильоны № 7 (на левом фото) и № 1 (на правом фото). “Expocenter of Ukraine”. |
Фото жовтня 2009 року.
«Експоцентр України», головна площа (панорама ~180°). По центру - павільйон № 1.
«Экспоцентр Украины», главная площадь (панорама ~180°). По центру - павильон № 1.
“Expocenter of Ukraine”, main square (panorama view ~180°).
Фото жовтня 2009 року.
«Експоцентр України», головна площа (панорама ~180°). По центру - павільйон № 4, праворуч - павільйон № 10.
«Экспоцентр Украины», главная площадь (панорама ~180°). По центру - павильон № 4, справа - павильон № 10.
“Expocenter of Ukraine”, main square (panorama view ~180°).
Фото жовтня 2009 року. |
Фото жовтня 2009 року. |
Фото жовтня 2009 року. |
«Експоцентр України».
Кілька віддалених куточків. «Экспоцентр Украины». Несколько удаленных уголков. “Expocenter of Ukraine”. |
Фото квітня 2008 року. |
Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Географічний та Біологічний факультети (проспект Глушкова, 2, корпус № 12). Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. Географический и Биологический факультеты (проспект Глушкова, 2, корпус 12). National Taras Shevchenko University of Kyiv. Faculty of Biology and Faculty of Geography (2, Academician Glushkov Avenue, Building 12). |
Забудова комплексу нових корпусів Київського університету ведеться з 60-х років XX століття
на південно-західній околиці Києва (навпроти Національного Центру Виставок і Ярмарків).
Автори проекту - архітектори В. Є. Ладний, М. П. Будиловський, В. Є. Коломиєць, інженер В. Я. Дризо.
Застройка комплекса новых корпусов Киевского университета ведется с 60-х годов XX века на юго-западной околице Киева (напротив Национального Центра Выставок и Ярмарок). Авторы проекта - архитекторы В. Е. Ладный, М. П. Будиловский, В. Е. Коломиец, инженер В. Я. Дризо.
Застройка комплекса новых корпусов Киевского университета ведется с 60-х годов XX века на юго-западной околице Киева (напротив Национального Центра Выставок и Ярмарок). Авторы проекта - архитекторы В. Е. Ладный, М. П. Будиловский, В. Е. Коломиец, инженер В. Я. Дризо.
Фото квітня 2008 року.
Пам'ятник перед корпусом Фізичного факультету
Київського національного університету імені Тараса Шевченка (проспект Глушкова, 2, корпус 1).
На пам'ятнику накреслені рядки Тараса Шевченка та Василя Симоненка:
Памятник перед корпусом Физического факультета
Киевского национального университета имени Тараса Шевченко (проспект Глушкова, 2, корпус 1).
National Taras Shevchenko University of Kyiv. Faculty of Physics (2, Academician Glushkov Avenue, Building 1).
Київського національного університету імені Тараса Шевченка (проспект Глушкова, 2, корпус 1).
На пам'ятнику накреслені рядки Тараса Шевченка та Василя Симоненка:
«А буде син і буде мати,
І будуть люде на Землі.»
І будуть люде на Землі.»
«Можна все на світі вибрати, сину.
Вибрати не можна тільки Батьківщину.»
Вибрати не можна тільки Батьківщину.»
Памятник перед корпусом Физического факультета
Киевского национального университета имени Тараса Шевченко (проспект Глушкова, 2, корпус 1).
National Taras Shevchenko University of Kyiv. Faculty of Physics (2, Academician Glushkov Avenue, Building 1).
Фото квітня 2008 року. |
|
Київський національний університет імені Тараса Шевченка - «Alma mater».
Радіофізичний факультет, Факультет кібернетики та Механіко-математичний факультет (проспект Глушкова, 2, корпуси №№ 5,6,7).
Радіофізичний факультет, Факультет кібернетики та Механіко-математичний факультет (проспект Глушкова, 2, корпуси №№ 5,6,7).
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко - «Alma mater».
Радиофизический факультет, Факультет кибернетики и Механико-математический факультет (проспект Глушкова, 2, корпуса №№ 5,6,7).
Радиофизический факультет, Факультет кибернетики и Механико-математический факультет (проспект Глушкова, 2, корпуса №№ 5,6,7).
National Taras Shevchenko University of Kyiv.
Faculty of Radiophysics, Faculty of Cybernetics, Faculty of Mechanics and Mathematics (2, Academician Glushkov Avenue, Buildings 5,6,7).
Faculty of Radiophysics, Faculty of Cybernetics, Faculty of Mechanics and Mathematics (2, Academician Glushkov Avenue, Buildings 5,6,7).
Першоджерела:
# “Київ. Енциклопедичний довідник”, Головна редакція УРЕ, Київ-1981.
# “Киев. Энциклопедический справочник”, Главная редакция УСЭ, Киев-1985.
# Інформаційні таблиці відповідних об'єктів.
# Вікіпедія.
# “Киев. Энциклопедический справочник”, Главная редакция УСЭ, Киев-1985.
# Інформаційні таблиці відповідних об'єктів.
# Вікіпедія.
Пропоную мої інші тематичні колекції про Київ:
До розділу "Як тебе не любити, Києве мій!"