Клименко Сергій. Фото. На захід від Києва, березень 2025 року. День перший: Київ -> Житомир -> Рівне -> Збараж -> Тернопіль -> Бучач -> урочище «Монастирок» -> Тисмениця -> Яремче

На захід від Києва, березень 2025 року.
День перший: Київ -> Житомир -> Рівне -> Збараж -> Тернопіль -> Бучач -> урочище «Монастирок» -> Тисмениця -> Яремче
Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання розміщених тут фото, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

На запад от Киева, март 2025 года.
День первый: Киев -> Житомир -> Ровно -> Збараж -> Тернополь -> Бучач -> урочище «Монастырок» -> Тысменица -> Яремче
Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь фотографий, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.

Мапа маршруту Київ -> Житомир -> Рівне -> Збараж -> Тернопіль -> Бучач -> урочище «Монастирок» -> Тисмениця -> Яремче.
Стан магістральних автошляхів на цьому маршруті - дуже пристойний.
Того дня ми не зупинялися у Копилові, Коростишеві, Житомирі, Звягелі, Корці, Рівному, Дубно, Тараканові, Білокриниці, Кременці, Вишнівці та інших містах і селищах, що були на нашому шляху. Фоторозповіді про них подано на інших сторінках.
Потім ми зробили коротеньку зупинку на Замковій горі в Збаражі. Фоторозповідь про це місто - окремою сторінкою.

Схема маршрута Киев -> Житомир -> Ровно -> Збараж -> Тернополь -> Бучач -> урочище «Монастырок» -> Тысменица -> Яремче.
Состояние магистральных автодорог на этом маршруте - очень приличное.
В тот день мы не останавливались в Копылове, Коростышеве, Житомире, Звягеле, Корце, Ровно, Дубно, Тараканове, Белокринице, Кременце, Вишнивце и других городах и поселках, которые лежали на нашем пути. Фоторассказы о них даны на других страницах.
Затем мы сделали короткую остановку на Замковой горе в Збараже. Фоторассказ об этом городе - на отдельной странице.

Далі ми проїхали без зупинок Тернопіль та Струсів, що були на нашому шляху. Фоторозповіді про них подано окремими сторінками.
Потім ми зробили коротеньку зупинку в Бучачі. Фоторозповідь про це місто - на окремій сторінці.

Далее мы проехали без остановок Тернополь и Струсов, которые лежали на нашем пути. Фоторассказы о них даны отдельными страницами.
Затем мы сделали короткую остановку в Бучаче. Фоторассказ об этом городе - на отдельной странице.

За два кілометри на південь від Бучача, у лісі на околиці села Жизномир (Тернопільська область), збереглися рештки давнього монастиря, від чого й сама та місцевість дістала назву «урочище Монастирок». Первісно монастир був православним, складався із 4-5 келій та невеликої церкви. Монастир розташований на мальовничій стрімкій травертиновій скелі правого берега річки Стрипа. Із джерела на його подвір'ї витікає струмок, що нижче утворює водоспад. Місцеві жителі вірять, що вода з джерела має чудодійну силу та повертає зір. Із трьох сторін монастир був оточений оборонним муром, з боку річки доступ ускладнений урвищем. Брама містилася в північно-західному куті монастирського двору.
Центральною спорудою монастиря є мурована Церква Преображення Господнього - оборонна культова будівля імовірно XV-XVI століть, пам'ятка архітектури національного значення. Церква належить до типу триконхових оборонних храмів з високою вежею-дзвіницею. У вівтарній частині храм мав три конхи і товщину стін до двох метрів. Вікна пристосовані під бійниці; споруда, ймовірно, була спостережним пунктом по дорозі на Бучач.
Монастир імовірно жодного разу не зазнавав облоги чи руйнувань, принаймні документальних свідчень цього не виявлено. Діяв до 1785 року і був ліквідований, разом з іншими, указом австрійського цісаря Йосипа II. З того часу будівлі та церква монастиря поступово руйнувалися, подвір'я заросло.

В двух километрах южнее Бучача, в лесу на окраине села Жизномир (Тернопольская область), сохранились остатки древнего монастыря, от чего и сама та местность получила название «урочище Монастырок». Первоначально монастырь был православным, состоял из 4-5 келий и небольшой церкви. Монастырь расположен на живописной отвесной травертиновой скале правого берега речки Стрипа. Из источника на его дворе вытекает ручей, ниже образующий водопад. Местные жители верят, что вода из источника обладает чудодейственной силой и возвращает зрение. С трех сторон монастырь был окружен оборонительной стеной, со стороны реки доступ усложнен обрывом. Ворота размещались в северо-западном углу монастырского двора.
Центральным строением монастыря является каменная Церковь Преображения Господня - оборонное культовое здание предположительно XV-XVI веков, памятник архитектуры национального значения. Церковь принадлежит к типу трехконховых оборонительных храмов с высокой башней-колокольней. В алтарной части храм имел три конхи и толщину стен до двух метров. Окна приспособлены под бойницы; постройка, вероятно, была наблюдательным пунктом по дороге на Бучач.
Монастырь вероятно ни разу не подвергался осаде или разрушениям, по крайней мере документальных свидетельств этого не обнаружено. Действовал до 1785 года и был ликвидирован, вместе с другими, указом австрийского императора Иосифа II. С того времени строения и церковь монастыря постепенно разрушались, двор зарос.

Подолье, Тернопольская область. Урочище Монастырок возле Бучача. Фото. Спуск к остаткам монастыря.

Фото березня 2025 року.

Подолье, Тернопольская область. Урочище Монастырок возле Бучача. Фото. Руины оборонной церкви Преображения Господня.

Фото березня 2025 року.

Урочище Монастырок біля Бучача.
Спуск до залишків монастиря.
Рештки оборонної церкви Преображення Господнього.

Урочище Монастырок возле Бучача.
Спуск к остаткам монастыря.
Руины оборонной церкви Преображения Господня.

Подолье, Тернопольская область. Урочище Монастырок возле Бучача. Фото. Остатки древнего монастыря и источник на его дворе.

Фото березня 2025 року.

Урочище Монастырок біля Бучача.
Рештки давнього монастиря та джерело на його подвір'ї.

Урочище Монастырок возле Бучача.
Остатки древнего монастыря и источника на его дворе.

Фото березня 2025 року.

Урочище Монастырок біля Бучача.
Рештки оборонної церкви Преображення Господнього.

Урочище Монастырок возле Бучача.
Руины оборонной церкви Преображения Господня.

Фото березня 2025 року.

Далі ми вже не зупинялися у Тисмениці, Надвірній, Делятині та інших містах і селищах, що були на нашому шляху. Фоторозповіді про них подано на інших сторінках.
Головною ж метою тієї нашої поїздки було Яремче. Розповідь про це місто - окремою сторінкою.

Далее мы уже не останавливались в Тысменице, Надворной, Делятине и других городах и поселках, которые лежали на нашем пути. Фоторассказы о них даны на других страницах.
А главной целью той нашей поездки было Яремче. Рассказ об этом городе - отдельной страницей.

Першоджерела: # Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.

Інші сторінки маршруту "На захід від Києва, березень 2025":