За два кілометри на південь від Бучача, у лісі на околиці села Жизномир
(Тернопільська область),
збереглися рештки давнього монастиря, від чого й сама та місцевість дістала назву «урочище Монастирок».
Первісно монастир був православним, складався із 4-5 келій та невеликої церкви.
Монастир розташований на мальовничій стрімкій травертиновій скелі правого берега річки Стрипа.
Із джерела на його подвір'ї витікає струмок, що нижче утворює водоспад.
Місцеві жителі вірять, що вода з джерела має чудодійну силу та повертає зір.
Із трьох сторін монастир був оточений оборонним муром, з боку річки доступ ускладнений урвищем.
Брама містилася в північно-західному куті монастирського двору.
Центральною спорудою монастиря є мурована Церква Преображення Господнього - оборонна культова будівля імовірно XV-XVI століть, пам'ятка архітектури національного значення. Церква належить до типу триконхових оборонних храмів з високою вежею-дзвіницею. У вівтарній частині храм мав три конхи і товщину стін до двох метрів. Вікна пристосовані під бійниці; споруда, ймовірно, була спостережним пунктом по дорозі на Бучач.
Монастир імовірно жодного разу не зазнавав облоги чи руйнувань, принаймні документальних свідчень цього не виявлено. Діяв до 1785 року і був ліквідований, разом з іншими, указом австрійського цісаря Йосипа II. З того часу будівлі та церква монастиря поступово руйнувалися, подвір'я заросло.
В двух километрах южнее Бучача, в лесу на окраине села Жизномир (Тернопольская область), сохранились остатки древнего монастыря, от чего и сама та местность получила название «урочище Монастырок». Первоначально монастырь был православным, состоял из 4-5 келий и небольшой церкви. Монастырь расположен на живописной отвесной травертиновой скале правого берега речки Стрипа. Из источника на его дворе вытекает ручей, ниже образующий водопад. Местные жители верят, что вода из источника обладает чудодейственной силой и возвращает зрение. С трех сторон монастырь был окружен оборонительной стеной, со стороны реки доступ усложнен обрывом. Ворота размещались в северо-западном углу монастырского двора.
Центральным строением монастыря является каменная Церковь Преображения Господня - оборонное культовое здание предположительно XV-XVI веков, памятник архитектуры национального значения. Церковь принадлежит к типу трехконховых оборонительных храмов с высокой башней-колокольней. В алтарной части храм имел три конхи и толщину стен до двух метров. Окна приспособлены под бойницы; постройка, вероятно, была наблюдательным пунктом по дороге на Бучач.
Монастырь вероятно ни разу не подвергался осаде или разрушениям, по крайней мере документальных свидетельств этого не обнаружено. Действовал до 1785 года и был ликвидирован, вместе с другими, указом австрийского императора Иосифа II. С того времени строения и церковь монастыря постепенно разрушались, двор зарос.
Центральною спорудою монастиря є мурована Церква Преображення Господнього - оборонна культова будівля імовірно XV-XVI століть, пам'ятка архітектури національного значення. Церква належить до типу триконхових оборонних храмів з високою вежею-дзвіницею. У вівтарній частині храм мав три конхи і товщину стін до двох метрів. Вікна пристосовані під бійниці; споруда, ймовірно, була спостережним пунктом по дорозі на Бучач.
Монастир імовірно жодного разу не зазнавав облоги чи руйнувань, принаймні документальних свідчень цього не виявлено. Діяв до 1785 року і був ліквідований, разом з іншими, указом австрійського цісаря Йосипа II. З того часу будівлі та церква монастиря поступово руйнувалися, подвір'я заросло.
В двух километрах южнее Бучача, в лесу на окраине села Жизномир (Тернопольская область), сохранились остатки древнего монастыря, от чего и сама та местность получила название «урочище Монастырок». Первоначально монастырь был православным, состоял из 4-5 келий и небольшой церкви. Монастырь расположен на живописной отвесной травертиновой скале правого берега речки Стрипа. Из источника на его дворе вытекает ручей, ниже образующий водопад. Местные жители верят, что вода из источника обладает чудодейственной силой и возвращает зрение. С трех сторон монастырь был окружен оборонительной стеной, со стороны реки доступ усложнен обрывом. Ворота размещались в северо-западном углу монастырского двора.
Центральным строением монастыря является каменная Церковь Преображения Господня - оборонное культовое здание предположительно XV-XVI веков, памятник архитектуры национального значения. Церковь принадлежит к типу трехконховых оборонительных храмов с высокой башней-колокольней. В алтарной части храм имел три конхи и толщину стен до двух метров. Окна приспособлены под бойницы; постройка, вероятно, была наблюдательным пунктом по дороге на Бучач.
Монастырь вероятно ни разу не подвергался осаде или разрушениям, по крайней мере документальных свидетельств этого не обнаружено. Действовал до 1785 года и был ликвидирован, вместе с другими, указом австрийского императора Иосифа II. С того времени строения и церковь монастыря постепенно разрушались, двор зарос.
Фото березня 2025 року. |
Фото березня 2025 року. |
Фото березня 2025 року. |
Урочище Монастирок біля Бучача.
Спуск до залишків монастиря. Рештки оборонної церкви Преображення Господнього (49°01'59"N, 25°24'01"E). Урочище Монастырок возле Бучача. Спуск к остаткам монастыря. Руины оборонной церкви Преображения Господня (49°01'59"N, 25°24'01"E). |
Фото травня 2025 року. |
Фото травня 2025 року. |
Урочище Монастирок біля Бучача.
Рештки оборонної церкви Преображення Господнього (49°01'59"N, 25°24'01"E). Урочище Монастырок возле Бучача. Руины оборонной церкви Преображения Господня (49°01'59"N, 25°24'01"E). |
Фото березня 2025 року. |
Фото травня 2025 року. |
Фото березня 2025 року. |
Урочище Монастирок біля Бучача.
Рештки давнього монастиря та джерело на його подвір'ї. Урочище Монастырок возле Бучача. Остатки древнего монастыря и источника на его дворе. |
Фото березня 2025 року. |
Фото березня 2025 року. |
Фото березня 2025 року. |
Урочище Монастирок біля Бучача.
Рештки оборонної церкви Преображення Господнього. Урочище Монастырок возле Бучача. Руины оборонной церкви Преображения Господня. |
Фото березня 2025 року. |
Фото березня 2025 року. |
Фото березня 2025 року. |
Фото березня 2025 року. |
Урочище Монастирок біля Бучача.
Рештки оборонної церкви Преображення Господнього. Урочище Монастырок возле Бучача. Руины оборонной церкви Преображения Господня. |
Фото березня 2025 року. |
Фото березня 2025 року. |
Урочище Монастирок біля Бучача.
Рештки оборонної церкви Преображення Господнього. Урочище Монастырок возле Бучача. Руины оборонной церкви Преображения Господня. |
Фото травня 2025 року. |
Фото березня 2025 року. |
Урочище Монастирок біля Бучача.
Рештки оборонної церкви Преображення Господнього. Урочище Монастырок возле Бучача. Руины оборонной церкви Преображения Господня. |
Фото травня 2025 року. |
Фото травня 2025 року. |
Фото березня 2025 року. |
Урочище Монастирок біля Бучача.
Рештки оборонної церкви Преображення Господнього. Урочище Монастырок возле Бучача. Руины оборонной церкви Преображения Господня. |
Фото травня 2025 року. |
Фото травня 2025 року. |
Фото травня 2025 року. |
Фото травня 2025 року. |
Урочище Монастирок біля Бучача.
Мальовничий траверти-новий водоспад трохи нижче за споруди давнього монастиря. Урочище Монастырок возле Бучача. Живописный травертиновый водопад чуть ниже сооружений древнего монастыря. |
Фото травня 2025 року. |
Фото травня 2025 року. |
Фото травня 2025 року. |
Фото травня 2025 року. |
Урочище Монастирок біля Бучача.
Мальовничий траверти-новий водоспад трохи нижче за споруди давнього монастиря. Урочище Монастырок возле Бучача. Живописный травертиновый водопад чуть ниже сооружений древнего монастыря. |
Першоджерела:
# Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
До переліку фотосерій