|
Мапа маршруту
Яремче ->
Делятин ->
Надвірна ->
Пнівський замок ->
Бухтівецький водоспад ->
Яремче.
Покриття магістральних автошляхів - переважно прийнятне. Місцеві автошляхи від Надвірної до Бухтівецького водоспаду здебільшого жахливі. Схема маршрута Яремче -> Делятин -> Надворная -> Пневский замок -> Бухтивецкий водопад -> Яремче. Покрытие магистральных автодорог - в основном приемлемое. Местные автодороги от Надворной до Бухтивецкого водопада преимущественно ужасные. |
Делятин - селище міського типу (близько 8,2 тис. мешканців) Надвірнянського району
Івано-Франківської області.
Затиснене між річками Прут, Любижня та Перемиська.
Селище вперше згадується в документах 1578 року. 1642 року на цих землях розгорілася перша війна за розподіл впливу. П'ять років брати Еверест і Теодор Белзецькі воювали за сіль, якої тут виявилося дуже багато. З перемогою Теодора розпочалася соляна ера Делятина. За часів Австрії делятинські солеварні випарювали 155 центнерів солі щодоби. Подейкують, що свою частку мав тут і цісар Франц Йосиф I. Саме він виділив кошти на спорудження костелу для працівників солеварень. Наприкінці XIX століття Делятин був відомим курортом, сюди з’їжджалися відпочиваючі до купалень, влаштованих на річці Любіжня. Їхні залишки можна побачити до сьогодні.
У 1906-1912 роках у селищі мав юридичну практику письменник Марко Черемшина, його музей відкрито в місті Снятині. Неподалік від Делятина була розташована секретна зона, з якої на початку 1950-х років усіх мешканців села насильно вивезли до східних областей України. Лише після розпаду СРСР виявилося, що тут було розміщено шахти з балістичними ракетами.
Делятин - посёлок городского типа (около 8,2 тыс. жителей) в Надворнянском районе Ивано-Франковской области. Зажат между реками Прут, Любыжня и Перемыска.
Посёлок впервые упоминается в документах 1578 года. В 1642 году на этих землях разгорелась первая война за распределение влияния. Пять лет братья Эверест и Теодор Белзецкие воевали за соль, которой здесь оказалось очень много. С победой Теодора началась соляная эра Делятина. Во времена Австрии делятинские солеварни выпаривали 155 центнеров соли ежесуточно. Поговаривают, что свою долю имел здесь и цесарь Франц Иосиф I. Именно он выделил средства на сооружение костела для работников солеварен. В конце XIX века Делятин был известным курортом, сюда съезжались отдыхающие к купальням, устроенным на речке Любыжня. Их остатки можно увидеть до сих пор.
В 1906-1912 годах в посёлке имел юридическую практику писатель Марко Черемшина, его музей открыт в городе Снятине. Неподалеку от Делятина была расположена секретная зона, из которой в начале 1950-х годов всех жителей села насильственно вывезли в восточные области Украины. Лишь после распада СССР оказалось, что здесь были размещены шахты с баллистическими ракетами.
Селище вперше згадується в документах 1578 року. 1642 року на цих землях розгорілася перша війна за розподіл впливу. П'ять років брати Еверест і Теодор Белзецькі воювали за сіль, якої тут виявилося дуже багато. З перемогою Теодора розпочалася соляна ера Делятина. За часів Австрії делятинські солеварні випарювали 155 центнерів солі щодоби. Подейкують, що свою частку мав тут і цісар Франц Йосиф I. Саме він виділив кошти на спорудження костелу для працівників солеварень. Наприкінці XIX століття Делятин був відомим курортом, сюди з’їжджалися відпочиваючі до купалень, влаштованих на річці Любіжня. Їхні залишки можна побачити до сьогодні.
У 1906-1912 роках у селищі мав юридичну практику письменник Марко Черемшина, його музей відкрито в місті Снятині. Неподалік від Делятина була розташована секретна зона, з якої на початку 1950-х років усіх мешканців села насильно вивезли до східних областей України. Лише після розпаду СРСР виявилося, що тут було розміщено шахти з балістичними ракетами.
Делятин - посёлок городского типа (около 8,2 тыс. жителей) в Надворнянском районе Ивано-Франковской области. Зажат между реками Прут, Любыжня и Перемыска.
Посёлок впервые упоминается в документах 1578 года. В 1642 году на этих землях разгорелась первая война за распределение влияния. Пять лет братья Эверест и Теодор Белзецкие воевали за соль, которой здесь оказалось очень много. С победой Теодора началась соляная эра Делятина. Во времена Австрии делятинские солеварни выпаривали 155 центнеров соли ежесуточно. Поговаривают, что свою долю имел здесь и цесарь Франц Иосиф I. Именно он выделил средства на сооружение костела для работников солеварен. В конце XIX века Делятин был известным курортом, сюда съезжались отдыхающие к купальням, устроенным на речке Любыжня. Их остатки можно увидеть до сих пор.
В 1906-1912 годах в посёлке имел юридическую практику писатель Марко Черемшина, его музей открыт в городе Снятине. Неподалеку от Делятина была расположена секретная зона, из которой в начале 1950-х годов всех жителей села насильственно вывезли в восточные области Украины. Лишь после распада СССР оказалось, что здесь были размещены шахты с баллистическими ракетами.
Фото вересня 2015 року. |
Фото вересня 2015 року. |
Селище Делятин. Римо-католицький костел Святого Франциска (48°31'01.50"N, 24°37'25.40"E).
Цей храм височіє на горбочку над автошляхом Н09 Львів-Рогатин-Івано-Франківськ-Рахів-Мукачево. У його закладенні незадовго перед початком Першої світової війни взяв участь імператор Франц Йосиф I, сиплячи золоті дукати на кожен кут будівлі та тримаючи чотири саджанці кедрової сосни, привезені з Відня. Посёлок Делятин. Римско-католический костёл Святого Франциска (48°31'01.50"N, 24°37'25.40"E). Этот храм возвышается на небольшом холме над автодорогой Н09 Львов-Рогатин-Ивано-Франковск-Рахов-Мукачево. В его закладке незадолго перед началом Первой мировой войны принял участие император Франц Иосиф I, сыпля золотые дукаты на каждый угол строения и держа четыре саженца кедровой сосны, привезенные из Вены. |
Фото вересня 2015 року. |
Фото вересня 2015 року. |
Селище Делятин. Римо-католицький костел Святого Франциска (48°31'01.50"N, 24°37'25.40"E).
Вже за часів Польщі на місці цісарського було збудовано новіший костел. Стиль костелу є вдалою імітацією романо-готичного стилю. Ця витончена споруда має довжину понад 30 метрів. Її фасад закінчується височенною вежою-шпилем. Посёлок Делятин. Римско-католический костёл Святого Франциска (48°31'01.50"N, 24°37'25.40"E). Уже во времена Польши на месте цесарского был построен более новый костёл. Стиль костёла является удачной имитацией романо-готичного стиля. Это изящное сооружение имеет длину свыше 30 метров. Его фасад заканчивается высокой башней-шпилем. |
Далі ми відвідали місто Надвірну та село Пнів.
Докладні фоторозповіді про Надвірну та Пнівський замок подано окремими сторінками.
Далее мы посетили город Надворная и село Пнёв.
Подробные фоторассказы о Надворной и Пнёвском замке даны отдельными страницами.
Фото вересня 2015 року. |
Фото вересня 2015 року. |
Фото вересня 2015 року. |
Івано-Франківська область, Надвірнянський район, біля села Букове. Водоспад на річці Бухтівець (48°36'09.20"N, 24°22'04.40"E).
Бухтівець - гірська річка довжиною 11 кілометрів, ліва притока Бистриці Надвірнянської (басейн Дністра). Ивано-Франковская область, Надворнянский район, возле села Букове. Водопад на речке Бухтовец (48°36'09.20"N, 24°22'04.40"E). Бухтовец - горная речка длиной 11 километров, левый приток Быстрицы Надворнянской (бассейн Днестра). |
Фото вересня 2015 року. |
Фото вересня 2015 року. |
Івано-Франківська область, Надвірнянський район, біля села Букове. На річці Бухтівець (48°36'10"N, 24°22'06"E).
Бухтівець бере початок на захід від села Букове, впадає до Бистриці Надвірнянської біля східної частини села Пасічна. Біля села Букове на річці Бухтівець та одній з її приток розташовані мальовничі водоспади: Бухтівецький і Крапельковий. Нашою метою був саме Бухтівецький водоспад, та через непередбачені обставини нам, на жаль, довелося того разу відмовитися від своїх попередніх планів. Ивано-Франковская область, Надворнянский район, возле села Букове. На речке Бухтовец (48°36'10"N, 24°22'06"E). Бухтовец берет начало к западу от села Букове, впадает в Быстрицу Надворнянскую возле восточной части села Пасечная. Около села Букове на речке Бухтовец и одном из её притоков расположены живописные водопады: Бухтовецкий и Капельный. Нашей целью был именно Бухтовецкий водопад, но из-за непредвиденных обстоятельств нам, к сожалению, пришлось в тот раз отказаться от своих предварительных планов. |
Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати»; Т.Лагунова, Ю.Кашуба;Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків-2007.
# Вікіпедія.
# Вікіпедія.
Інші сторінки маршруту "На захід від Києва, серпень-вересень 2015 року":
До переліку фотосерій