Івано-Франківськ сьогодні - адміністративний, економічний і культурний центр Івано-Франківської області.
Відстань до Києва близько 555 км.
На території старовинного українського села Заболоття у межиріччі річок Бистриці Надвірнянської та Бистриці Солотвинської було споруджено фортецю, яка з часом перетворилася у торговий, ремісничий і культурний центр Галичини. З 1662 року місто одержало Магдебурзьке право і стало відоме як Станіславів. 1962 року, в рік святкування 300-річчя існування, місто перейменовано в Івано-Франківськ на честь видатного сина українського народу поета Івана Франка. Починаючи з середини ХVII століття в місті перетинаються життєво важливі торгівельні шляхи з Угорщини, Болгарії, Румунії на північ до Львова та Литви. Спочатку місто було захищене кам’яним муром, рештки якого збереглися донині. Попри численні війни, в той час було зведено багато церков, ратушу, спочатку дерев’яну, а вже потім кам’яну. Ивано-Франковск сегодня - административный, экономический и культурный центр Ивано-Франковской области. Расстояние до Киева около 555 км. На территории старинного украинского села Заболотье в междуречье речек Быстрицы Надворнянской и Быстрицы Солотвинской была сооружена крепость, которая со временем превратилась в торговый, ремесленный и культурный центр Галичины. С 1662 года город получил Магдебургское право и стал известен как Станиславов. В 1962 году, в год празднования 300-летия существования, город переименован в Ивано-Франковск в честь выдающегося сына украинского народа поэта Ивана Франка. Начиная из середины ХVII столетия в городе пересекаются жизненно важные торговые дороги из Венгрии, Болгарии, Румынии на север к Львову и Литве. Сначала город был защищен каменной стеной, остатки которой сохранились до наших дней. Несмотря на многочисленные войны, в то время было возведено много церквей, ратушу, сначала деревянную, а уже потом каменную. Ivano-Frankivsk. Regional centre located in the heart of Halychyna, 555 km far from Kyiv. The population is 264 thou. This land is the entrance to the picturesque Carpathian Mountains glorified by talented Gutsul craftsmen and charming folk songs. Nearly each historical event, from ancient days till the present time, being a marking point in the destiny of Western Ukraine was bound with this land, and could not but leave traces in the architectural image of the city. |
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
Івано-Франківськ. Площа Ринок. Будинки вздовж північного боку площі.
Потягом січня-травня 1919 року Станіславів був столицею Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). У той час тут побували визначні українські державні діячі М. Грушевський, В. Винниченко, С. Петлюра, Є. Коновалець. Обличчя міста змінювалося з десятиліття в десятиліття, але старі вулиці дотепер пам’ятають пристрасне слово Івана Франка та Михайла Павлика, чарівну музику Дениса Січинського та промови Євгена Петрушевича - президента Української Народної Ради, інші події, які творили історію міста. Ивано-Франковск. Площадь Рынок. Дома вдоль северной стороны площади. На протяжении января-мая 1919 года Станиславов был столицей Западно-Украинской Народной Республики (ЗУНР). В то время здесь побывали выдающиеся украинские государственные деятели М. Грушевский, В. Винниченко, С. Петлюра, Е. Коновалец. Лицо города менялось от десятилетия к десятилетию, но старые улицы до сих пор помнят страстное слово Ивана Франка и Михаила Павлика, волшебную музыку Дениса Сичинского и речи Евгения Петрушевича - президента Украинской Народной Рады, другие события, которые творили историю города. |
|||||
Івано-Франківськ. Кав'ярня «Говорить Івано-Франківськ» (пл. Ринок, 8).
Ця кав'ярня розташована в самому центрі Станіславова. Тут немає сигаретного диму й алкоголю (окрім вина). Натомість тут пропонують безліч сортів кави, яку готують майже у всі можливі способи. На додачу тут завжди раді пригостити гостей смачною випічкою та різноманітними кондитерськими виробами. У кав'ярні «Говорить Івано-Франківськ» панує особлива атмосфера: тут немає бар'єрів між гостями і господарями - ані фізичних, ані ментальних. Тут якнайкраще відчувається демократичний дух Станіславова. Ивано-Франковск. Кофейня «Говорит Ивано-Франковск» (пл. Рынок, 8). Эта кофейня расположена в самом центре Станиславова. Здесь нет сигаретного дыма и алкоголя (кроме вина). Зато здесь предлагают множество сортов кофе, который готовят почти всеми возможными способами. В придачу здесь всегда рады угостить гостей вкусной выпечкой и разнообразными кондитерскими изделиями. В кофейне «Говорит Ивано-Франковск» господствует особенная атмосфера: здесь нет барьеров между гостями и хозяевами - ни физических, ни ментальных. Здесь лучше всего ощущается демократичный дух Станиславова. |
|||||
|
|||||
Івано-Франківськ.
Провулок між домами по вул. Галицька № 29 та № 31, що веде від Площі Ринок до майдану Шептицького. Ивано-Франковск. Переулок между домами по ул. Галицкая № 29 и № 31, ведущий от Площади Рынок к площади Шептицкого. |
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
Івано-Франківськ. На майдані Шептицького.
Ивано-Франковск. На площади Шептицкого. |
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
Івано-Франківськ.
Пам'ятний знак «1020 років хрещення Київської Русі» біля
Українського греко-католицького катедрального собору Святого Воскресіння Христового.
Як свідчить історична хроніка, будівництво костел Єзуїтів розпочалося 1720 роцу і завершилося через 9 років. Однак, як тільки у новобудові почалися відправи, то виявилося, що через брак коштів та поспішність у роботі стіни дали тріщини, а тому через аварійність споруду довелося розібрати (1752 р.) Наступного року було розпочато нове будівництво, яке тривало 10 років. Збудований у 1763 році, собор є витвором австро-баварської архітектурної школи і виділяється чіткою композицією основних об'ємів, пропорційністю, строгим ордером і стриманістю пластичної обробки стін, в чому явно простежуються риси класицизму. Стрункий силует головного фасаду доповнюють шатровидні завершення веж, запозичені з гуцульської дерев'яної архітектури. неабиякий інтерес становить внутрішнє художнє оформлення інтер'єру, в якому установлений великий п'ятиярусний іконостас. Ікони і настінні розписи відзначаються високомистецьким живописом, який виконали відомі українські художники А. Монастирський (1878-1969) та М. Сосенко (1875-1920). Ефектну декорацію інтер'єру доповнює барочна скульптура головного вівтаря, де в експресивних позах розташовані фігури ангелів, святих і апостолів. Ивано-Франковск. Памятный знак «1020 лет крещения Киевской Руси» возле Украинского греко-католического кафедрального собора Святого Воскресения Христового. Как свидетельствует историческая хроника, строительство костела Иезуитов началось в 1720 году и завершилось через 9 лет. Однако, как только в новостройке начались службы, оказалось, что из-за нехватки средств и поспешности работ стены дали трещины, а потому из-за аварийности сооружение пришлось разобрать (в 1752 г.) В следующем году было начато новое строительство, которое длилось 10 лет. Построенный в 1763 году, собор является образцом австро-баварской архитектурной школы и выделяется четкой композицией основных объемов, пропорциональностью, строгим ордером и сдержанностью пластической обработки стен, в чем явно прослеживаются черты классицизма. Стройный силуэт главного фасада дополняют шатровидные завершения башен, заимствованные из гуцульськой деревянной архитектуры. Значительный интерес представляет внутреннее художественное оформление интерьера, в котором установлен большой пятиярусный иконостас. Иконы и настенные росписи отличаются высокохудожественной живописью, которую выполнили известные украинские художники А. Монастырский (1878-1969) и М. Сосенко (1875-1920). Эффектную декорацию интерьера дополняет барочная скульптура главного алтаря, где в экспрессивных позах расположены фигуры ангелов, святых и апостолов. |
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
Наверху «Бастіону» - відреставрованої частини Станиславівської фортеці. Панорама ~150°.
Сверху «Бастиона» - отреставрированной части Станиславовской крепости. Панорама ~150°.
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
Івано-Франківськ. Колишня будівля Станіславської дирекції залізниць (вул. Галицька, 2).
Цю імпозантну чотириповерхову кам'яну будівлю в неоренессансному стилі (архітектор Ернест Баудіш) було побудовано менш ніж за рік (3.07.1893-1.07.1894). Будівля цегляна, чотириповерхова, у формі каре, з багатою ліпниною. Перший поверх у виді рустики. Після створення 6 жовтня 1945 року Станіславського державного медичного інституту (зараз Івано-Франківський національний медичний університет), будівлю віддали під його центральний корпус. Ивано-Франковск. Бывшее здание Станиславской дирекции железных дорог (ул. Галицкая, 2). Это импозантное четырёхэтажное каменное здание в неоренессансном стиле (архитектор Эрнест Баудиш) было построено менее чем за год (3.07.1893-1.07.1894). Здание кирпичное, четырехэтажное, в форме каре, с богатой лепниной. Первый этаж в виде рустики. После создания 6 октября 1945 года Станиславского государственного медицинского института (ныне Ивано-Франковский национальный медицинский университет), здание отдали под его центральный корпус. Ivano-Francovsk national medical university. |
|||||
Івано-Франківськ.
Вулицею Галицькою від Вічевого Майдана у напрямку площі Ринок. Ивано-Франковск. По улице Галицкой от Вечевого Майдана в направлении площади Рынок. |
|||||
|
|||||
|
|||||
Івано-Франківськ.
Вулиця Незалежності, вид з Вічевого майдану («стометрівка»).
П’ятиповерховий будинок праворуч (вул. Незалежності, 4) - Бізнес-центр «Київ» (колишній готель «Уніон», потім готель «Київ») - перша п’ятиповерхова будівля міста. Споруджено цей будинок 1912 року Станіславом Хованцем, його автором був архітектор Ф. Януш. Фігури на фасаді виконано М. Антоняком. П’ятиповерховий житловий будинок ліворуч (вул. Незалежності, 11) - колись друга найвища кам’яниця у місті, що належала Каролю Гаусвальду. Споруджено її 1914 року. У будівлі містився ексклюзивний готель «Ревера». Ивано-Франковск. Улица Независимости, вид с Вечевого майдана («стометровка»). Пятиэтажный дом справа (ул. Независимости, 4) - Бизнес-центр «Киев» (бывшая гостиница «Унион», потом гостиница «Киев») - первое пятиэтажное здание города. Построен этот дом в 1912 году Станиславом Хованцем, его автором был архитектор Ф. Януш. Фигуры на фасаде выполнены М. Антоняком. Пятиэтажный жилой дом слева (ул. Независимости, 11) - тогда второе самое высокое здание в городе, принадлежавшее Каролю Гаусвальду. Построено оно в 1914 году. В здании находилась эксклюзивная гостиница «Ревера». Ivano-Frankivsk. Nezalezhnosti street. |
|||||
Івано-Франківськ. Вулиця Незалежності.
Коване триметрове металеве «Дерево Щастя» - спільна робота учасників VI міжнародного фестивалю «Свято ковалів» (Івано-Франківськ 2008 р). На гілках цього дерева - сотні «кованих подарунків»: тут і людина-оркестр, і дитяча гойдалка, і жар-птиці та дивовижні квіти. Встановлено його на місці, де кілька разів не приживалося живе дерево. Ивано-Франковск. Улица Независимости. Кованое трехметровое металлическое «Дерево Счастья» - совместная работа участников VI международного фестиваля «Праздник кузнецов» (Ивано-Франковск 2008 г.) На ветвях этого дерева - сотни «кованых подарков»: здесь и человек-оркестр, и детская качалка, и жар-птицы и удивительные цветы. Установлено оно на месте, где несколько раз не приживалось живое дерево. |
|||||
|
|||||
Івано-Франківськ.
Міська стоматологічна поліклініка (вул. Незалежності, 17). Ивано-Франковск. Городская стоматологическая поликлиника (ул. Независимости, 17). Ivano-Frankivsk. House at 17 Nezalezhnosti street. |
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
Івано-Франківськ. Меморіальний сквер («Станіславівський некрополь»), пам’ятка державного значення.
Розташований між сучасними вулицями Івана Франка та Степана Бандери.
Це місце колишнього міського цвинтаря, започаткованого 1782 року і закритого для поховань у 1955 році. Тут захоронено понад 10 тисяч людей. У період 1970-х - 1980-х років некрополь було майже повністю зруйновано і згодом перетворено на сквер. У 2002 році тут було проведено реконструкцію та створено меморіальний сквер. Ивано-Франковск. Мемориальный сквер («Станиславовский некрополь»), памятник государственного значения. Расположен между современными улицами Ивана Франка и Степана Бандеры. Это место бывшего городского кладбища, основанного в 1782 году и закрытого для захоронений в 1955 году. Здесь захоронено свыше 10 тысяч людей. В период 1970-х - 1980-х годов некрополь был почти полностью разрушен и впоследствии превращен в сквер. В 2002 году тут была проведена реконструкция и создан мемориальный сквер. |
|||||
|
|||||
|
|||||
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника.
Педагогічний інститут, корпус № 2 (вул. Шевченка, 14). Прикарпатский национальный университет имени Василия Стефаника. Педагогический институт, корпус № 2 (ул. Шевченко, 14). |
|||||
Колишня резиденція єпископів Станіславської Греко-Католицької єпархії (вул. Шевченка, 16).
Наразі - Господарський суд Івано-Франківської області. Пам’ятна дошка на будівлі сповіщає, що в цьому будинку з 1885 до 1945 року містилася резиденція єпископів Івано-Франківської (Станіславської) Греко-Католицької єпархії. З 1905 року до 13.04.1945 року тут працював і молився блаженний єпископ мученик Григорій Хомишин (25.03.1867-28.12.1945 рр.) Бывшая резиденция епископов Станиславской Греко-Католической епархии (ул. Шевченко, 16). Ныне - Хозяйственный суд Ивано-Франковской области. Мемориальная доска на здании извещает, что в этом доме с 1885 до 1945 года находилась резиденция епископов Ивано-Франковской (Станиславской) Греко-Католической епархии. С 1905 года до 13.04.1945 года здесь работал и молился блаженный епископ мученик Григорий Хомишин (25.03.1867-28.12.1945 гг.) |
|||||
Івано-Франківськ.
Будинок на розі вулиць Шевченка та Городинського (вул. Шевченка, 30). Ивано-Франковск. Здание на углу улиц Шевченко и Городинского (ул. Шевченко, 30). Ivano-Frankivsk. Beautiful house at 30 Shevchenka street. |
|||||
Пам’ятник Василю Стефанику на подвір'ї Прикарпатського Національного університету (вул. Шевченка, 57).
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника було засновано 1940 року як Станіславський учительський інститут. Статус університету цей учбовий заклад отримав 1992 року. Пам'ятник видатному українському прикарпатському письменнику Василеві Стефанику було урочисто відкрито 21 січня 1995 року. Автор - скульптор Еммануїл Мисько. Памятник Василию Стефанику во дворе Прикарпатского Национального университета (ул. Шевченко, 57). Прикарпатский национальный университет имени Василия Стефаника был основан в 1940 году как Станиславский учительский институт. Статус университета это учебное заведение получило в 1992 году. Памятник великому украинскому прикарпатскому писателю Василию Стефанику был торжественно открыт 21 января 1995 года. Автор - скульптор Эммануил Миско. Ivano-Frankivsk. Monument to Vasyl' Stefanyk is located at National University name of Vasil Stephanyk (57 Shevchenka street). |
|||||
|
|||||
|
|||||
Івано-Франківськ.
Пам’ятник Співробітникам МВС України, що загинули при виконанні службових обов’язків (на розі вулиць Сахарова та Коновальця).
Пам'ятник Працівникам органів внутрішніх справ Прикарпаття, які загинули при виконанні службових обов’язків, було урочисто відкрито на День міліції (20 грудня) 1997 року. Скульптор М. Посікіра, архітектор М. Федик. Ивано-Франковск. Памятник Сотрудникам МВД Украины, погибшим при выполнении служебных обязанностей (на углу улиц Сахарова и Коновальца). Памятник Сотрудникам органов внутренних дел Прикарпатья, погибшим при выполнении служебных обязанностей, был торжественно открыт на День милиции (20 декабря) 1997 года. Скульптор М. Посикира, архитектор М. Федик. Ivano-Frankivsk. Monuments of Dead Milicionmens (Polismens) on Konovaltsya street (ex. Dadugina street). |
|||||
Івано-Франківськ.
Каплиця Святого Юра (Юрія-Змієборця, Святого Георгія Переможця) напроти Управління МВС України в Івано-Франківській області (вул. Академіка Сахарова, 15). Ивано-Франковск. Часовня Святого Георгия Победоносца напротив Управления МВД Украины в Ивано-Франковской области (ул. Академика Сахарова, 15). |
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
Пам’ятник пластунам, що не зламали своїх присяг.
Відкрито 12 квітня 2012 року з нагоди 100-річчя Пласту - Національної скаутської організації України. Скульптор Володимир Довбенюк. У скульптурній композиції пам’ятника використано бронзову фігуру юнака у пластовому однострої зразка 1925 року з мандрівним наплічником та соколом на руці. Птах символізує гасло СКОБ - «Сильно, Красно, Обережно, Бистро». Кошти на пам’ятник пластуни збирали практично по всій Україні та навіть серед українських студентів й англійських скаутів Оксфорда. Пам’ятник встановлено на площі ім. Міцкевича біля Івано-Франківської обласної бібліотеки для дітей. Памятник пластунам, которые не изменили своим присягам. Открыт 12 апреля 2012 года по случаю 100-летия Пласта - Национальной скаутской организации Украины. Скульптор Владимир Довбенюк. В скульптурной композиции памятника использована бронзовая фигура юноши в пластовой форме образца 1925 года с рюкзаком и соколом на руке. Птица символизирует лозунг СКОБ - «Сильно, Красно, Осторожно, Быстро». Средства на памятник пластуны собирали практически по всей Украине и даже среди украинских студентов и английских скаутив Оксфорда. Памятник установлен на площади им. Мицкевича возле Ивано-Франковской областной библиотеки для детей. |
|||||
|
|||||
|
|||||
Пам’ятна дошка на Соборі Покрови Святої Богородиці сповіщає, що
«Майдан названо в честь першого Патріарха України Мстислава. 1898-1998».
Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Мстислав (у миру - Степан Іванович Скрипник; 10.04.1898, Полтава - 11.06.1993, Ґрімсбі, Канада) - визначний український церковний діяч, патріарх УАПЦ. Українська Автокефальна Православна Церква (УАПЦ) - незалежна православна церква в Україні та в українській діаспорі Західної Європи й Північної Америки, що відродилася під час національно-визвольних змагань (1917-1921). На Першому Всеукраїнському Православному Церковному Соборі в Києві 14-30 жовтня 1921 року було проголошено три основні засади УАПЦ - автокефалію, соборноправність, українізацію. Мемориальная доска на Соборе Покровы Святой Богородицы извещает, что «Площадь названа в честь первого Патриарха Украины Мстислава. 1898-1998». Святейший Патриарх Киевский и всей Руси-Украины Мстислав (в миру - Степан Иванович Скрипник; 10.04.1898, Полтава - 11.06.1993, Гримсби, Канада) - выдающийся украинский церковный деятель, патриарх УАПЦ. Украинская Автокефальная Православная Церковь (УАПЦ) - независимая православная церковь в Украине и в украинской диаспоре Западной Европы и Северной Америки, которая возродилась во время национально-освободительной борьбы (1917-1921). На Первом Всеукраинском Православном Церковном Соборе в Киеве 14-30 октября 1921 года были провозглашены три основных принципа УАПЦ - автокефалия, соборноправность, украинизация. |
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
Пам'ятник на честь возз'єднання Західної України з Радянською
перед будівлею
Івано-Франківської обласної Ради народних депутатів та обласної державної адміністрації /«Білий дім»/.
Скульптурна композиція складається з фігур кобзаря (праворуч, з бандурою) та цимбаліста (ліворуч, з цимбалами). Кобза - старовинний український національний струнно-щипковий музичний інструмент, поширений в Україні ще в XV-XVI століттях. Згодом кобза вийшла з ужитку і на зміну їй прийшла досконаліша бандура. Цимбали - струнний музичний інструмент, поширений на Гуцульщині як народний інструмент з XVII століття. Пам'ятник встановлено 1988 року. Скульптор Я. Чайка, архітектор М. Ходан. Памятник в честь воссоединения Западной Украины с Советской перед зданием Ивано-Франковского областного Совета народных депутатов и областной государственной администрации /«Белый дом»/. Скульптурная композиция состоит из фигур кобзаря (справа, с бандурой) и цимбалиста (слева, с цимбалами). Кобза - старинный украинский национальный струнно-щипковый музыкальный инструмент, распространенный в Украине еще в XV-XVI веках. Впоследствии кобза вышла из обихода и на смену ей пришла более совершенная бандура. Цимбалы - струнный музыкальный инструмент, распространенный на Гуцульщине как народный инструмент с XVII века. Памятник установлен в 1988 году. Скульптор Я. Чайка, архитектор М. Ходан. |
|||||
Івано-Франківськ. Пам’ятник Петру Прокоповичу (вул. Шпитальна).
Петро Іванович Прокопович (1775-1850) - славетний український бджоляр, засновник вітчизняної науки про бджільництво, винахідник першого в світі рамкового вулика. Саме в його першій у світі бджільничій школі навчалися бджоляри не тільки з України та Росії, а й з Грузії, Угорщини, Італії, Німеччини, Польщі. Ивано-Франковск. Памятник Петру Прокоповичу (ул. Госпитальная). Петр Иванович Прокопович (1775-1850) - прославленный украинский пчеловод, основатель отечественной науки о пчеловодстве, изобретатель первого мире рамочного улья. Именно в его первой в мире пчеловодческой школе учились пчеловоды не только из Украины и России, но и из Грузии, Венгрии, Италии, Германии, Польши. |
|||||
|
|||||
Верхня частина брами оздоблена ліпними скульптурами середньовічних лицарів у військовому спорядженні.
Комплекс палацу Потоцьких з 1801 року використовували як військовий шпиталь. Верхняя часть ворот украшена лепными скульптурами средневековых рыцарей в воинском снаряжении. Комплекс дворца Потоцких с 1801 года использовали в качестве военного госпиталя. |
|||||
|
|||||
Івано-Франківськ. Вулицею Грюнвальдська.
Два одноповерхових особняка 1900-х років за адресою вул. Грюнвальдська №8 та №6. Обидва належали родині Ляйбляхів, на землях яких було прокладено вулицю. У будинку №8 зараз розташовані Державна виконавча служба управління юстиції та обласний штаб Народно-демократичної партії України. У будинку №6 зараз розташована редакція газети «Західний кур'єр». Ивано-Франковск. По улице Грюнвальдская. Два одноэтажных особняка 1900-х годов по адресу ул. Грюнвальдская №8 и №6. Оба принадлежали семье Ляйбляхов, на землях которых была проложена улица. В доме №8 ныне расположены Государственная исполнительная служба управления юстиции и областной штаб Народно-демократической партии Украины. В доме №6 ныне расположена редакция газеты «Западный курьер». |
|||||
|
|||||
Івано-Франківськ. Залізничний вокзал (пл. Привокзальна, 8).
Архітектор Е. Баудіш, 1866 р. Перебудований у 1906-1908 рр. Ивано-Франковск. Железнодорожный вокзал (пл. Привокзальная, 8). Архитектор Е. Баудиш, 1866 г. Перестроен в 1906-1908 гг. |
|||||
Першоджерела:
# Путівник «Вся Україна»; Андрій Івченко; Державне науково-виробниче підприємство «Картографія»; Київ-2006.
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати»; Т.Лагунова, Ю.Кашуба;Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків-2007. # Путівник «Автомобільна прогулянка Україною»; І.Лилько, Ю.Ференцева, А.Глазовий, І.Чеховський; «Балтія-Друк»; Київ-2008. # «Івано-Франківськ. План міста», ДНВП "Картографія", Київ-2008. # Вікіпедія. # Інформаційні таблиці відповідних об’єктів. |
|||||
Усі права застережено. © 2003-2014 Сергій Клименко |
|
|
|
|