Пнів - село (близько 4,6 тис. мешканців) Надвірнянського району
Івано-Франківської області,
розташоване вздовж шляху Надвірна - Бистриця, за 2 км від районного центру.
Назва села пов'язана з тим, що поселення виникло на місці, де було вирубано ліс, тобто на «пнях».
Уперше згадується 18 листопада 1454 року в книгах галицького суду.
На початку XV століття Пнів належав шляхтичові Іванові з Цуцилова.
Та пізніше з невідомих причин той продав половину свого маєтку в Пневі Павлу Куропатві.
У другій половині XVI століття родом Куропатвів тут було збудовано Пнівський замок.
Замок розташований на природному пагорбі поблизу гірського масиву Страгора, у тому місці, де карпатські хребти найбільше вклинюються в передгір'я. Поруч пролягав давній торговий шлях (частина відомого транскарпатського), і Пнівський замок в цьому місці надійно прикривав прохід у гори. Подорожні, мандрівники та купці, не могли минути замку просто так - тут створили митницю, що приносила помітні прибутки. Усе це все привертало до цього місця увагу селян і ремісників, які селилися поруч, поза замком, «на дворі». Так виникло поселення, що згодом стало важливим ремісничим центром, - нинішнє місто Надвірна.
Пнёв - село (около 4,6 тыс. жителей) в Надворнянском районе Ивано-Франковской области, расположенное вдоль дороги Надворная - Быстрица, в 2 км от районного центра. Название села связано с тем, что поселение возникло на месте, где был вырублен лес, то есть на «пнях». В первый раз упоминается 18 ноября 1454 года в книгах галицкого суда. В начале XV века Пнёв принадлежал шляхтичу Ивану из Цуцилова. Но позднее по неизвестным причинам тот продал половину своего имения в Пнёве Павлу Куропатве. Во второй половине XVI века родом Куропатвов здесь был построен Пнёвский замок.
Замок расположен на природном холме вблизи горного массива Страгора, в том месте, где карпатские хребты наибольше вклиниваются в предгорье. Рядом проходил давний торговый путь (часть известного транскарпатского), и Пнёвский замок в этом месте надежно прикрывал проход в горы. Путники, путешественники и купцы, не могли миновать замок просто так - здесь создали таможню, приносившую заметную прибыль. Всё это все привлекало к этому месту внимание крестьян и ремесленников, которые селились рядом, вне замка, «на дворе». Так возникло поселение, которое впоследствии стало важным ремесленным центром, - нынешний город Надворная.
Замок розташований на природному пагорбі поблизу гірського масиву Страгора, у тому місці, де карпатські хребти найбільше вклинюються в передгір'я. Поруч пролягав давній торговий шлях (частина відомого транскарпатського), і Пнівський замок в цьому місці надійно прикривав прохід у гори. Подорожні, мандрівники та купці, не могли минути замку просто так - тут створили митницю, що приносила помітні прибутки. Усе це все привертало до цього місця увагу селян і ремісників, які селилися поруч, поза замком, «на дворі». Так виникло поселення, що згодом стало важливим ремісничим центром, - нинішнє місто Надвірна.
Пнёв - село (около 4,6 тыс. жителей) в Надворнянском районе Ивано-Франковской области, расположенное вдоль дороги Надворная - Быстрица, в 2 км от районного центра. Название села связано с тем, что поселение возникло на месте, где был вырублен лес, то есть на «пнях». В первый раз упоминается 18 ноября 1454 года в книгах галицкого суда. В начале XV века Пнёв принадлежал шляхтичу Ивану из Цуцилова. Но позднее по неизвестным причинам тот продал половину своего имения в Пнёве Павлу Куропатве. Во второй половине XVI века родом Куропатвов здесь был построен Пнёвский замок.
Замок расположен на природном холме вблизи горного массива Страгора, в том месте, где карпатские хребты наибольше вклиниваются в предгорье. Рядом проходил давний торговый путь (часть известного транскарпатского), и Пнёвский замок в этом месте надежно прикрывал проход в горы. Путники, путешественники и купцы, не могли миновать замок просто так - здесь создали таможню, приносившую заметную прибыль. Всё это все привлекало к этому месту внимание крестьян и ремесленников, которые селились рядом, вне замка, «на дворе». Так возникло поселение, которое впоследствии стало важным ремесленным центром, - нынешний город Надворная.
Супутниковий знімок Пнівського замку (з Google Earth). Image © 2016 DigitalGlobe. |
Пнівський замок
був великою, добре спланованою і продуманою фортифікаційною спорудою, найбільшою на Прикарпатті до будівництва
Станіславської твердині (1662 рік).
Будували замок з великих тесаних брил гірського сірого каменю; з внутрішнього боку мурів також використовували червону цеглу.
Зовнішні мури замку були 1,5-2 метри завтовшки.
У плані замок п'ятикутний, по кутах укріплений вежами, що помітно випинаються за твірну лінію зовнішніх мурів замку.
Ще одна вежа - в'їзна.
На південно-східному мурі є великий трикутний (схожий на редут) виступ з двома ярусами бійниць.
Бійниці також є вздовж усіх мурів та у вежах.
В'їзд до замку здійснювався через звідний міст (ніша для якого збереглася на фасаді в'їзної вежі),
перекинутий через штучний рів з водою, що тягнувся вздовж усього південно-західного муру.
Оскільки замок служив резиденцією його господарям, то всередині просторого внутрішнього подвір'я був розташований палац
(від якого нині залишились лише сліди фундаменту) і господарські будівлі.
Пнёвский замок был большим, хорошо спланированным и продуманным фортификационным сооружением, наибольшим на Прикарпатье до строительства Станиславской твердыни (1662 год). Строили замок из больших тесаных глыб горного серого камня; с внутренней стороны стен использовали также красный кирпич. Внешние стены замка были 1,5-2 метра толщиной. В плане замок пятиугольный, по углам укреплён башнями, заметно выступающими за образующую линию внешних стен замка. Ещё одна башня - въездная. На юго-восточной стене есть большой треугольный (пожий на редут) выступ с двумя ярусами бойниц. Бойницы также есть вдоль всех стен и в башнях. Въезд в замок осуществлялся по подъёмному мосту (ниша для которого сохранилась на фасаде въездной башни), переброшенному через искусственный ров с водой, тянувшийся вдоль всей юго-западной стены. Поскольку замок служил резиденцией его хозяевам, то внутри просторного внутреннего двора был расположен дворец (от которого ныне остались лишь следы фундамента) и хозяйственные здания. |
На той час Пнівський замок був дуже добре укріпленим і пристосованим до довготривалої облоги.
Під час численних облог і штурмів замок неодноразово піддавався руйнуванням, та його завжди відновлювали.
Відомі напади селян на замок 1621 року, а також 1648 року, коли ним оволоділи повстанці Семена Височана.
Часті перебудови, зміна господарів, зміна державних кордонів і напрямків торгових шляхів,
розвиток військової техніки призвели до поступового занепаду замку -
він втрачав значення важливого оборонного пункту і цей процес не можна було відвернути.
На початку XIX століття замок повністю збезлюдів і його навіть почали розбирати.
Попри руйнування та час, рештки Пнівського замку достояли до наших часів. Найліпше збереглися північно-східний і південно-східний зовнішній мури, що не втратили своєї цілісності.
На то время Пнёвский замок был очень хорошо укрепленным и приспособленным к долговременной осаде. Во время многочисленных осад и штурмов замок неоднократно поддавался разрушением, но его всегда восстанавливали. Известны нападения крестьян на замок в 1621 году и в 1648 году, когда им овладели повстанцы Семёна Высочана. Частые перестройки, смена хозяев, изменение государственных границ и направлений торговых путей, развитие военной техники, привели к постепенному упадку замка - он терял значение важного оборонного пункта и этот процесс невозможно было отвратить. В начале XIX века замок полностью обезлюдел и его даже начали разбирать.
Невзирая на разрушения и время, остатки Пнёвского замка достояли до наших времен. Лучше всего сохранились северо-восточная и юго-восточная внешние стены, которые не потеряли своей целостности.
Попри руйнування та час, рештки Пнівського замку достояли до наших часів. Найліпше збереглися північно-східний і південно-східний зовнішній мури, що не втратили своєї цілісності.
На то время Пнёвский замок был очень хорошо укрепленным и приспособленным к долговременной осаде. Во время многочисленных осад и штурмов замок неоднократно поддавался разрушением, но его всегда восстанавливали. Известны нападения крестьян на замок в 1621 году и в 1648 году, когда им овладели повстанцы Семёна Высочана. Частые перестройки, смена хозяев, изменение государственных границ и направлений торговых путей, развитие военной техники, привели к постепенному упадку замка - он терял значение важного оборонного пункта и этот процесс невозможно было отвратить. В начале XIX века замок полностью обезлюдел и его даже начали разбирать.
Невзирая на разрушения и время, остатки Пнёвского замка достояли до наших времен. Лучше всего сохранились северо-восточная и юго-восточная внешние стены, которые не потеряли своей целостности.
Фото вересня 2015 року. |
Пнівський замок, вид з півдня. По центру фото - в'їзна вежа.
Панорама ~120° (48°37'19.50"N, 24°33'16.20"E). Пнёвский замок, вид с юга. По центру фото - въездная башня. Панорама ~120° (48°37'19.50"N, 24°33'16.20"E). |
Фото вересня 2015 року. |
Фото вересня 2015 року. |
Фото вересня 2015 року. |
Пнівський замок, фрагменти південно-західного муру, види з південного заходу.
Пнёвский замок, фрагменты юго-западной стены, виды с юго-запада. |
Фото вересня 2015 року. |
Пнівський замок, вид з південного заходу.
Панорама ~120° (48°37'20.00"N, 24°33'14.70"E). Пнёвский замок, вид с юго-запада. Панорама ~120° (48°37'20.00"N, 24°33'14.70"E). |
Фото вересня 2015 року. |
Фото вересня 2015 року. |
Пнівський замок, в'їзна вежа, види з північного сходу та північного заходу.
Пнёвский замок, въездная башня, виды с северо-востока и северо-запада. |
Фото вересня 2015 року. |
Фото вересня 2015 року. |
Пнівський замок, в'їзна вежа, види зсередини та з боку внутрішнього подвір'я замку.
Пнёвский замок, въездная башня, виды изнутри и со стороны внутреннего двора. |
Фото вересня 2015 року. |
Фото вересня 2015 року. |
Пнівський замок, корпус з південно-західною кутовою вежею, види з південного сходу та сходу.
Пнёвский замок, корпус с юго-западной угловой башней, виды с юго-востока и востока. |
Фото вересня 2015 року. |
Фото вересня 2015 року. |
Фото вересня 2015 року. |
Пнівський замок, корпус з південно-західною кутовою вежею, види зсередини.
Пнёвский замок, корпус с юго-западной угловой башней, виды изнутри. |
Фото вересня 2015 року. |
Пнівський замок, південно-західна кутова вежа, вид зсередини.
Панорама ~120° (48°37'21.30"N, 24°33'15.60"E). Пнёвский замок, юго-западная угловая башня, вид изнутри. Панорама ~120° (48°37'21.30"N, 24°33'15.60"E). |
Фото вересня 2015 року. |
Пнівський замок, вид внутрішнього подвір'я від в'їзної вежі.
Панорама ~120° (48°37'20.30"N, 24°33'17.00"E). Пнёвский замок, вид внутреннего двора от въездной башни. Панорама ~120° (48°37'20.30"N, 24°33'17.00"E). |
Фото вересня 2015 року.
Пнівський замок, західна частина замку, вид із центру внутрішнього подвір'я.
Пнёвский замок, западная часть замка, вид из центра внутреннего двора.
Пнёвский замок, западная часть замка, вид из центра внутреннего двора.
Фото вересня 2015 року. |
Фото вересня 2015 року. |
Пнівський замок, північна частина замку, види із центру внутрішнього подвір'я.
Пнёвский замок, северная часть замка, виды из центра внутреннего двора. |
Фото вересня 2015 року. |
Пнівський замок, вид внутрішнього подвір'я від східної кутової вежі.
Панорама ~90° (48°37'21.50"N, 24°33'19.90"E). Пнёвский замок, вид внутреннего двора от восточной угловой башни. Панорама ~90° (48°37'21.50"N, 24°33'19.90"E). |
Фото вересня 2015 року. |
Фото вересня 2015 року. |
Фото вересня 2015 року. |
Пнівський замок, зовнішній бік південно-східного муру, вид від східної кутової вежі.
(48°37'21.50"N, 24°33'20.50"E).
Східна та північна кутові вежі, вид ззовні північно-східного муру (48°37'22.30"N, 24°33'20.40"E). Пнёвский замок, наружная сторона юго-восточной стены, вид от восточной угловой башни. (48°37'21.50"N, 24°33'20.50"E). Восточная и северная угловые башни, вид снаружи северо-восточной стены (48°37'22.30"N, 24°33'20.40"E). |
Фото вересня 2015 року. |
Фото вересня 2015 року. |
Фото вересня 2015 року. |
Пнівський замок, північна кутова вежа, вид з півдня та заходу.
Підземелля під північною кутовою вежею. Пнёвский замок, северная угловая башня, вид с юга и запада. Подземелье под северной угловой башней. |
Фото вересня 2015 року. |
Фото вересня 2015 року. |
Пнівський замок, корпус з північно-західною кутовою вежею, види з внутрішнього подвір'я.
Пнёвский замок, корпус с северо-западной угловой башней, виды с внутреннего двора. |
Першоджерела:
# Путівник «Вся Україна»; Андрій Івченко; ДНВП «Картографія»; Київ-2006.
# Вікіпедія.
# Вікіпедія.
До переліку фотосерій
