Напередодні та на початку Першої світової війни біля
Балаклави
велося будівництво капітальних фортифікаційних споруд -
Південна (Балаклавська) група сухопутних укріплень:
два форти «розчленованого» типу (автор - військовий інженер Полянський).
«Північний» форт розташований на висоті 212 м, а «Південний» - на висоті 386 м. Тоді ж неподалік від Балаклави, на мисі Фіолент, почалося будівництво фортів №18 і №19, та закінчилося воно тільки в 1920-і роки. Форт «Південний» («Південна Балаклава») є найпівденнішим і самим висотним береговим укріпленням в Європі. Його характерна особливість - незвичайна циліндрична споруда з листової броні, що збереглася до наших часів. За своїм призначенням це - висотний спостережний пост у вигляді залізної «бочки» діаметром 1,8 метра та заввишки 2 метри, яка «висить» на скелі над прірвою. У стінах і підлозі цієї «бочки» влаштовано спеціальні прорізи для спостереження та ведення вогню. Ця споруда отримала назва «Бочка смерті»: за легендою (що не має жодних підтверджень) під час Другої світової війни тут проводили розстріли. Накануне и в начале Первой мировой войны возле Балаклавы производилось строительство капитальных фортификационных сооружений - Южная (Балаклавская) группа сухопутных укреплений: два форта «расчлененного» типа (автор - военный инженер Полянский). «Северный» форт находится на высоте 212 м, а «Южный» - на высоте 386 м. Тогда же невдалеке от Балаклавы, на мысе Фиолент, началось строительство фортов №18 и №19, но завершилось оно только в 1920-е годы. Форт «Южный» («Южная Балаклава») является самым южным и самым высотным береговым укреплением в Европе. Его характерная особенность - необычное цилиндрическое сооружение из листовой брони, сохранившееся до нашего времени. По своему предназначению это - высотный наблюдательный пост в виде железной «бочки» диаметром 1,8 метра и высотой 2 метра, которая «висит» на скале над пропастью. В стенах и полу этой «бочки» оборудованы специальные прорези для наблюдения и ведения огня. Это сооружение получило название «Бочка смерти»: по легенде (не имеющей никаких подтверждений) во время Второй мировой войны здесь производили расстрелы. |
||||
|
||||
Форт «Південна Балаклава».
Пам'ятна таблиця захисникам Севастополя над входом до горжевої (що розташована у тильній частині укріплень) оборонної казарми «Південного форту».
На початку листопада 1941 року в Балаклаві було сформовано Зведений полк морської піхоти під командуванням майора І. Г. Пісаріхина. Полк складався з двох батальйонів. Один батальйон було сформовано з курсантів морської прикордонної школи, інший - з курсантів Балаклавського водолазного технікуму ЕПРОН (надалі Школа водолазів Чорноморського флоту). Свій перший бій полк розпочав 10 листопада 1941 року, а 13 листопада 105-й німецький піхотний полк у ході запеклих боїв скинув морських піхотинців з цих висот і наступного дня, 14 листопада, територія «Південного форту» кілька разів переходила з рук в руки. Проте німцям вдалося тут закріпитися і розвинути наступальну операцію у бік «Північного форту» (висота 212,1). Терміново перекинуті з інших ділянок оборони Севастополя 2-й полк морської піхоти і Місцевий стрілецький (караульний) полк Головної бази ЧФ після декількох днів запеклих боїв оволоділи частиною висоти 212,1. У результаті цього територія «Північного форту» опинилася поділеною між радянськими військами та німцями приблизно навпіл: супротивник закріпився в південній частині території форту, а захисники Балаклави - в північній. Після цього лінія фронту під Балаклавою залишалася незмінною аж до 30 червня 1942 року, коли захисники Балаклави за наказом командування відступили на мис Херсонес. Форт «Южная Балаклава». Мемориальная доска защитникам Севастополя над входом в горжевую (находящуюся в тыльной части укреплений) оборонительную казарму «Южного форта». В начале ноября 1941 года в Балаклаве был сформирован Сводный полк морской пехоты под командованием майора И. Г. Писарихина. Полк состоял из двух батальонов. Один батальон был сформирован из курсантов морской пограничной школы, другой - из курсантов Балаклавского водолазного техникума ЭПРОН (в дальнейшем Школа водолазов Черноморского флота). Свой первый бой полк начал 10 ноября 1941 года, а 13 ноября 105-й немецкий пехотный полк в ходе ожесточенных боев сбросил морских пехотинцев с этих высот и на следующий день, 14 ноября, территория «Южного форта» несколько раз переходила из рук в руки. Однако немцам удалось здесь закрепиться и развить наступательную операцию в сторону «Северного форта» (высота 212,1). Срочно переброшенные с других участков обороны Севастополя 2-й полк морской пехоты и Местный стрелковый (караульный) полк Главной базы ЧФ после нескольких дней ожесточенных боев овладели частью высоты 212,1. В результате этого территория «Северного форта» оказалась поделена между советскими войсками и немцами примерно пополам: противник закрепился в южной части территории форта, а защитники Балаклавы - в северной. После этого линия фронта под Балаклавой оставалась неизменной вплоть до 30 июня 1942 года, когда защитники Балаклавы по приказу командования отступили на мыс Херсонес. Fort «South Balaklava». |
||||
|
||||
|
||||
Форт «Південна Балаклава» (панорама ~210°).
Море, узбережжя від мису Айя до плато Кая-Баш, та укріплення на горі Аскеті (гора Спілія) над урвищем.
Форт «Южная Балаклава» (панорама ~210°).
Море, побережье от мыса Айя до плато Кая-Баш, и укрепления на горе Аскети (гора Спилия) над обрывом.
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
|
||||
З висоти 360 метрів над рівнем моря відкривається чудова панорама на урочище Айязьма,
мис Айя,
вхід до Балаклавської бухти та на заході - на висоту Кая-баш.
С высоты 360 метров над уровнем моря открывается великолепная панорама на урочище Айязьма, мыс Айя, вход в Балаклавскую бухту и на западе - на высоту Кая-баш. |
||||
Форт «Південна Балаклава», кругова панорама (360°) з найвищої точки.
Форт «Южная Балаклава», круговая панорама (360°) с самой высокой точки.
|
||||
Форт «Південна Балаклава» (панорама ~150°).
Фрагмент первинних оборонних укріплень -
частина муру з бійницями, що спрямовані у бік мису Айя.
Форт «Южная Балаклава» (панорама ~150°).
Фрагмент первоначальных оборонительных укреплений -
часть каменной стены с бойницами, направленными в сторону мыса Айя.
|
||||
Форт «Південна Балаклава». Рів і каземати.
Після Другої світової війни споруди використовувалися як полігон для випробування авіабомб, потім - як склад для зберігання боєприпасів і вибухових речовин Балаклавського рудоуправління. У 1970-1980 роки ця територія використовувалася для розміщення аеростатної команди, яка забезпечувала підняття антени для зв'язку з радянськими атомними підводними човнами, що перебували в будь-якому районі Світового океану. Нині частину підземних приміщень обох фортів затоплено грунтовими водами, а більшість металевих деталей вирізано мародерами. Форт «Южная Балаклава». Ров и казематы. После Второй мировой войны сооружения использовались как полигон для испытания авиабомб, затем - в качестве склада для хранения боеприпасов и взрывчатых веществ Балаклавского рудоуправления. В 1970-1980 годы эта территория использовалась для размещения аэростатной команды, обеспечивающей подъем антенны для связи с находящимися в любом районе Мирового океана советскими атомными подводными лодками. Ныне часть подземных помещений обоих фортов затоплена грунтовыми водами, а большая часть металлических деталей вырезана мародерами. Fort «South Balaklava». |
||||
Першоджерела:
|
||||
Усі права застережено. © 2003-2012 Сергій Клименко |
|
|
|
|