Будапешт (Угорщина), квітень 2018 року
Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
У разі будь-якого використання матеріалів, що тут розміщено, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

Будапешт (Венгрия), апрель 2018 года
Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь материалов, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.




Будапешт (Budapest) - столиця та найбільше місто (близько 1798 тис. мешканців) Угорщини (Magyarország). Місто Будапешт було утворене 1873 року в результаті злиття кількох міст: Пешта, розташованого на східному (лівому) березі річки Дунай, і Буди й Обуди, що займають західний (правий) берег Дунаю.
У I столітті до н.е. на місці Будапешта існувало кельтське поселення Ак-Інк, яке було торговим і ремісничим центром. Після приходу римлян у 89 році н.е. ця територія була включена до римської провінції Паннонія. У 106 році Ак-Інк перейменували на Аквінкум і зробили адміністративним центром. У місті розміщався римський гарнізон і налічувалося близько 20 тис. мешканців. Досі зберігся археологічний парк: руїни громадських будівель, приватні будинки й акведук. До IV століття Аквінкум був столицею провінції Нижня Паннонія. У місті стояв римський легіон «Legio II Adiutrix». До 450 року римлян витиснули остготи та гуни, і Паннонія стала центром гунської імперії.
Сучасний Пешт називався Contra Aquincum (Навпроти Аквінкума) і був невеликим населеним пунктом. Місто було засноване за часів хана Крума (796-814). Потім на місці сучасного Будапешта проживали слов'янські племена та авари. Приблизно в 895 році на Дунай прийшли угорські племена (мадяри), Аквінкум було перейменовано на Буду (пізніше на Обуду - Стару Буду) і він став першим політичним центром Угорщини. Сторіччям пізніше було проголошено Угорську державу. У XII столітті виникли поселення на лівому березі Дунаю - Пешті.


Будапешт (Budapest) - столица и самый большой город (около 1798 тыс. жителей) Венгрии (Magyarország). Город Будапешт был образован в 1873 году в результате слияния нескольких городов: Пешта, расположенного на восточном (левом) берегу реки Дунай, и Буды и Обуды, занимающих западный (правый) берег Дуная.
В I веке до н.э. на месте Будапешта существовало кельтское поселение Ак-Инк, которое было торговым и ремесленным центром. После прихода римлян в 89 году н.э. эта территория была включена в римскую провинцию Паннония. В 106 году Ак-Инк переименовали в Аквинкум и сделали административным центром. В городе размещался римский гарнизон и насчитывалось около 20 тыс. жителей. До сих пор сохранился археологический парк: руины общественных зданий, частные дома и акведук. К IV веку Аквинкум был столицей провинции Нижняя Паннония. В городе стоял римский легион «Legio II Adiutrix». К 450 году римлян вытеснили остготы и гунны, и Паннония стала центром гуннской империи.
Современный Пешт назывался Contra Aquincum (Против Аквинкума) и был небольшим населенным пунктом. Город был основан во времена хана Крума (796-814). Потом на месте современного Будапешта проживали славянские племена и аварки. Приблизительно в 895 году на Дунай пришли венгерские племена (мадьяры), Аквинкум был переименован в Буду (позже на Обуду - Старую Буду) и он стал первым политическим центром Венгрии. Столетием позже было провозглашено Венгерское государство. В XII веке возникли поселения на левом берегу Дуная - Пеште.


Будапешт (Budapest), Венгрия (Magyarország). Фото. Вид с Цепного моста Сеченьи (Széchenyi lánchíd). Панорама ~150°. Фото квітня 2018 року.
Вид з Ланцюгового мосту Сечені (Széchenyi lánchíd), панорама ~150°. Праворуч - Пешт, ліворуч - Буда.
Почіпний міст через Дунай, що сполучає дві історичні частини Будапешта - Буду та Пешт. Відкрито 1849 року, став першим постійним мостом через Дунай.


Вид с Цепного моста Сеченьи (Széchenyi lánchíd), панорама ~150°. Справа - Пешт, слева - Буда.
Подвесной мост через Дунай, соединяющий две исторических части Будапешта - Буду и Пешт. Открыт в 1849 году, стал первым постоянным мостом через Дунай.

A view from the Szechenyi Chain Bridge.


Унаслідок монгольської навали в 1241 році Буда й Пешт були розорені. Після цього в 1247 році король Бела IV на Фортечній горі вибудував укріплений королівський замок - Буду. 1361 року Буду було проголошено столицею Угорського королівства. 1541 року Буда й Пешт були окуповані османами. У Буді перебувала резиденція османського паші, місто було столицею вілаєта. Лише у 1686 році австрійським військам вдалося взяти штурмом Будайську фортецю після майже 40 днів облоги. Місто було приєднано до володінь Габсбургів.
У XVIII столітті почався бурхливий розвиток Пешта як торговельного центру. До 1800 року населення Пешта перевищувало населення Буди й Обуди, разом узятих. Офіційне об'єднання трьох міст в одне під назвою Будапешт сталося 17 листопада 1873 року. З того часу місто почало бурхливо розвиватися. 1896 року в Будапешті пройшло широкомасштабне святкування 1000-річчя отримання угорцями Батьківщини. 1900 року населення об'єднаного міста становило 730 тис. чоловік.
До 1930 року населення міста становило близько 1 млн. осіб, а населення передмість - близько 400 тис. У березні 1944 року Будапешт було окуповано німецькими військами. Пізніше місто обложила Червона армія, облога тривала 102 дні, центральні райони міста в ході боїв перетворилися на руїни. 13 лютого 1945 року Будапешт було взято штурмом, були знищені всі мости і чверть всіх будов. Близько 38 тис. осіб загинуло у тій битві. У післявоєнний час, 1 січня 1950 року територію міста було істотно розширено. Був утворений Великий Будапешт. Відновлення міста тривало в 1950-1960 роках. У жовтні 1956 року в Угорській Народній Республіці спалахнуло повстання, яке придушили радянські війська, що надалі залишалися там до падіння комуністичного режиму.


Вследствие монгольского нашествия в 1241 году Буда и Пешт были разорены. После этого в 1247 году король Белла IV на Крепостной горе выстроил укрепленный королевский замок - Буду. В 1361 году Буда была провозглашена столицей Венгерского королевства. В 1541 году Буда и Пешт были оккупированы османами. В Буде находилась резиденция османского паши, город был столицей вилайета. Лишь в 1686 году австрийским войскам удалось взять штурмом Будайську крепость после почти 40 дней осады. Город был присоединен к владениям Габсбургов.
В XVIII веке началось бурное развитие Пешта как торгового центра. До 1800 года население Пешта превышало население Буды и Обуды, вместе взятых. Официальное объединение трех городов в один под названием Будапешт произошло 17 ноября 1873 года. С того времени город начал бурно развиваться. В 1896 году в Будапеште прошло широкомасштабное празднование 1000-летия обретения венграми Родины. В 1900 году население объединенного города представляло 730 тыс. человек.
К 1930 году население города составляло около 1 млн. человек, а население предместий - около 400 тыс. В марте 1944 году Будапешт был оккупирован немецкими войсками. Позднее город осадила Красная армия, осада длилась 102 дня, центральные районы города в ходе боев превратились в руины. 13 февраля 1945 года Будапешт был взят штурмом, были уничтожены все мосты и четверть всех строений. Около 38 тыс. человек погибли в той битве. В послевоенное время, 1 января 1950 года территория города была существенно расширена. Был образован Большой Будапешт. Восстановление города продолжалось в 1950-1960 годах. В октябре 1956 года в Венгерской Народной Республике вспыхнуло восстание, которое подавили советские войска, оставшиеся там в дальнейшем до падения коммунистического режима.


Будапешт (Budapest), Венгрия (Magyarország). Фото. Вид с Цепного моста Сеченьи (Széchenyi lánchíd). Панорама ~190°. Фото квітня 2018 року.
Вид з Ланцюгового мосту Сечені (Széchenyi lánchíd), панорама ~190°. Ліворуч - Пешт, праворуч - Буда, Friedrich Born rkp.
Вид с Цепного моста Сеченьи (Széchenyi lánchíd), панорама ~190°. Слева - Пешт, справа - Буда, Friedrich Born rkp.
A view from the Szechenyi Chain Bridge (Széchenyi lánchíd). Panorama ~190°.




Через велику кількість фотографій, розповідь про Будапешт поділено на дві частини:



Першоджерела:
# Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.






Усі права застережено. © 2003-2023 Сергій Клименко




Rambler's Top100