Пляшева - село (700 жителів) Радивилівського району
Рівненської області,
розташоване на правому березі річки Стир.
Вперше згадується в документальних джерелах 1545 року.
Неподалік від села, на лівому заболоченому березі річечки Пляшівка влітку 1651 року відбулася кульмінаційна баталія
Визвольної війни українського народу 1648-1654 років, що увійшла до історії як «Битва під Берестечком».
У ній брала участь величезна за мірками того часу кількість вояків - понад 200 тисяч.
Армія польського короля Яна Казимира протистояла об’єднаному козацькому (під проводом Богдана Хмельницького)
та татарському війську (керованому кримським ханом Ісламом-Гіреєм III).
У розпал бою козаки в черговий раз були зраджені татарами, котрі не тільки відступили,
а й захопили у полон Б. Хмельницького, який намагався перешкодити їхньому відступу.
Українські козаки продовжували героїчно битися, однак результат битви, що стала переломною у всій війні, вже було вирішено.
На початку XX століття, при прокладанні дороги від Дубна до Берестечка, що пройшла через поле бою, було знайдено безліч людських кісток і зброї.
Тоді ж ухвалили зібрати всі знайдені бойові реліквії та вшанувати пам’ять загиблих і почали збір коштів на пам’ятник героям.
За проектом студента Петербурзької Академії мистецтв В. Максимова (під керівництвом архітектора В. Леонтовича)
в 1910-1914 роках було зведено дуже ефектну Георгіївську церкву-мавзолей, що не має аналогів в Україні.
Її споруджено на невеликому за площею підвищенні, що називають островом Журавлиха.
Сюди ж із сусіднього села Острів перевезли дерев’яну Михайлівську церкву, побудовану в 1650 році.
У ній, за легендою, Б. Хмельницького благословив напередодні битви коринфський митрополит Іоасаф і освятив козацькі шаблі.
1967 року козацький меморіал було перетворено на Історико-культурний заповідник «Козацькі Могили».
До 350-річчя битви під Берестечком на полі бою було закладено парк, відзначений скромним монументом.
Нині тут діє Державний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви».
Окремими сторінками подаю тексти з інформаційних таблиць:
Окремими сторінками подаю тексти з інформаційних таблиць:
# Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви» (2015 рік);
# Державний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви» та Свято-Георгіївський чоловічий монастир у Пляшеві (2009 рік).
# Державний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви» та Свято-Георгіївський чоловічий монастир у Пляшеві (2009 рік).
Пляшева - село (700 жителей) Радивиловского района
Ровенской области,
расположенное на правом берегу речки Стыр.
Впервые упоминается в документальных источниках в 1545 году.
Неподалеку от села, на левом заболоченном берегу речушки Пляшевка летом 1651 года состоялась кульминационная баталия
Освободительной войны украинского народа 1648-1654 годов, вошедшая в историю как «Битва под Берестечком».
В ней принимало участие огромное по меркам того времени количество воинов - свыше 200 тысяч.
Армия польского короля Яна Казимира противостояла объединенному казацкому (под руководством Богдана Хмельницкого)
и татарскому войску (управляемому крымским ханом Исламом-Гиреем III).
В разгар боя казаки в очередной раз были преданны татарами, которые не только отступили,
но и захватили в плен Б. Хмельницкого, который пытался помешать их отступлению.
Украинские казаки продолжали героически сражаться, однако результат битвы, ставшей переломной во всей войне, уже был предрешен.
В начале XX века, при прокладке дороги от Дубно к Берестечку, которая прошла через поле боя, было найдено множество человеческих костей и оружия.
Тогда же постановили собрать все найденные боевые реликвии и почтить память погибших, и начали сбор средств на памятник героям.
По проекту студента Петербуржской Академии искусств В. Максимова (под руководством архитектора В. Леонтовича)
в 1910-1914 годах была возведена очень эффектная Георгиевская церковь-мавзолей, которая не имеет аналогов в Украине.
Она построена на небольшом по площади возвышении, которое называют островом Журавлиха.
Сюда же из соседнего села Остров перевезли деревянную Михайловскую церковь, построенную в 1650 году.
В ней, согласно легенде, Б. Хмельницкого благословил в канун битвы коринфский митрополит Иоасаф и освятил казацкие сабли.
В 1967 году казацкий мемориал был преобразован в Историко-культурный заповедник «Казацкие Могилы».
К 350-летию битвы под Берестечком на поле боя был заложен парк, отмеченный скромным монументом.
Теперь здесь действует Государственный историко-мемориальный заповедник «Поле Берестецкой битвы».
Отдельными страницами даю тексты из информационных таблиц:
Отдельными страницами даю тексты из информационных таблиц:
# Национальный историко-мемориальный заповедник
«Поле Берестецкой битвы» (2015 год, на Украинском языке);
# Государственный историко-мемориальный заповедник «Поле Берестецкой битвы» и Свято-Георгиевский мужской монастырь в Пляшеве (2009 год, на Украинском языке).
# Государственный историко-мемориальный заповедник «Поле Берестецкой битвы» и Свято-Георгиевский мужской монастырь в Пляшеве (2009 год, на Украинском языке).
Фото вересня 2015 року. |
Свято-Георгіївський чоловічий монастир на Козацьких Могилах.
Панорама ~120° (50°20'55.00"N, 25°11'35.20"E). Свято-Георгиевский мужской монастырь на Казацких Могилах. Панорама ~120° (50°20'55.00"N, 25°11'35.20"E). St. George's male monastery on Cossack's tombs. Panorama ~120° (50°20'55.00"N, 25°11'35.20"E). |
Фото лютого 2009 року. |
Свято-Георгіївський чоловічий монастир на Козацьких Могилах (Українська Православна Церква, Київський Патріархат).
Свято-Георгиевский мужской монастырь на Казацких Могилах (Украинская Православная Церковь, Киевский Патриархат). St. George's male monastery on Cossack's tombs (Ukrainian Ortodoz Church, Kyiv Patriarchate). |
Фото вересня 2015 року. |
Фото вересня 2015 року. |
Фото вересня 2015 року. |
Пляшева. Свято-Георгіївський чоловічий монастир на Козацьких Могилах.
Пляшева. Свято-Георгиевский мужской монастырь на Казацких Могилах. Plyasheva. St. George's male monastery on Cossack's tombs. |
Фото лютого 2009 року. |
Фото вересня 2015 року. |
Фото лютого 2009 року. |
Георгіївська церква-мавзолей (1910-1914 роки).
Георгиевская церковь-мавзолей (1910-1914 годы). |
Пам'ятка архітектури початку XX століття
Свято-Георгіївський собор з Козацькою усипальницею, преділами св. вмц. Параскеви та свв. мучеників кнн. Бориса і Гліба
було збудовано за проектом студента Петербурзької Академії мистецтв В. Максимова
(учня академіка архітектури О. В. Щусєва).
Будівельними роботами з весни 1912 року керував волинський єпархіальний архітектор Володимир Леонтович,
який відстояв у ансамблі Козацьких Могил український козацький стиль і запросив для розпису храму-пам’ятника відомого художника Івана Їжакевича.
На фасаді храму - іконостас художника І. Їжакевича (1914). У храмах - шановані ікони: вмц. Варвари з часткою мощів, вмч. Георгія, св. Трійці, мч. Гермогена, Божої Матері - «Почаївська», «Скоропослушниця», «Самарська», «Всіх скорботних Радість», «Прикликання загиблих».
На фасаді храму - іконостас художника І. Їжакевича (1914). У храмах - шановані ікони: вмц. Варвари з часткою мощів, вмч. Георгія, св. Трійці, мч. Гермогена, Божої Матері - «Почаївська», «Скоропослушниця», «Самарська», «Всіх скорботних Радість», «Прикликання загиблих».
Памятник архитектуры начала XX века
Свято-Георгиевский собор с Казацкой усыпальницей, приделами св. вмц. Параскевы и свв. мучеников кнн. Бориса и Глеба
был построен по проекту студента Петербуржской Академии искусств В. Максимова
(ученика академика архитектуры А. В. Щусева).
Строительными работами с весны 1912 года руководил волынский епархиальный архитектор Владимир Леонтович,
который отстоял в ансамбле Казацких Могил украинский казацкий стиль и пригласил для росписи храма-памятника известного художника Ивана Ижакевича.
На фасаде храма - иконостас художника И. Ижакевича (1914). В храмах - почитаемые иконы: вмц. Варвары с частицей мощей, вмч. Георгия, св. Троицы, мч. Гермогена, Божьей Матери - «Почаевская», «Скоропослушница», «Самарская», «Всех скорбящих Радость», «Взыскание погибших».
На фасаде храма - иконостас художника И. Ижакевича (1914). В храмах - почитаемые иконы: вмц. Варвары с частицей мощей, вмч. Георгия, св. Троицы, мч. Гермогена, Божьей Матери - «Почаевская», «Скоропослушница», «Самарская», «Всех скорбящих Радость», «Взыскание погибших».
Фото лютого 2009 року. |
Фото лютого 2009 року. |
Михайлівська церква, пам’ятка архітектури 1-ї половини XVII століття.
Побудована 1650 року в селі Острів за ініціативою Івана Береговича. У ній побував Богдан Хмельницький напередодні битви. Михайловская церковь, памятник архитектуры 1-й половины XVII века. Построена в 1650 году в селе Остров, по инициативе Ивана Береговича. В ней побывал Богдан Хмельницкий накануне битвы. |
Фото вересня 2015 року. |
Михайлівська церква, пам’ятка архітектури 1-ї половини XVII століття.
Для створення архітектурного ансамблю «Козацькі Могили», 1912 року Михайлівську церкву було перенесено на острів Журавлиха і відбудовано у первісному вигляді. Іконостас храму виконано невідомим митцем у другій половині XVII столітя. У церкві зберігаються шановані ікони вмц. Варвари (із сандалією з її мощів) та мч. Агафоніка (початок XX століття). Підземний перехід веде із церкви до Козацької усипальниці та Георгіївського собору. Михайловская церковь, памятник архитектуры 1-й половины XVII века. Для создания архитектурного ансамбля «Казацкие Могилы» в 1912 году Михайловскую церковь перенесли на остров Журавлиха и отстроили в первичном виде. Иконостас храма выполнен неизвестным художником во второй половине XVII века. В церкви сохраняются почитаемые иконы вмц. Варвары (с сандалией из её мощей) и мч. Агафоника (начало XX века). Подземный переход ведет из церкви к Казацкой усыпальнице и Георгиевскому собору. |
Фото вересня 2015 року. |
Фото вересня 2015 року. |
Пляшева. На території Свято-Георгіївського чоловічого монастиря на Козацьких Могилах.
Стилізована таблиця з віршами Ярослава Мичуди біля входу до підземного ходу, що веде до Козацької усипальниці та Георгіївського собору.
Підземний вхід в холодній сірій млості
Веде у ту гробницю кам’яну, Де наших предків черепи і кості, І натягалась тиша у струну. Ідіть туди, схиліть чоло в мовчанні, Хай серце шал передає думкам. Не ви тут перші і не ви останні, На віки вічні слава козакам!
Ярослав Мичуда
Пляшева. На территории Свято-Георгиевского мужского монастыря на Казацких Могилах. Стилизированная таблица со стихами Ярослава Мичуды у входа в подземный ход, ведущий к Казацкой усыпальнице и Георгиевскому собору. |
Фото лютого 2009 року. |
Фото вересня 2015 року. |
Пляшева. Пам’ятний знак на честь відродження чернечого життя на Козацьких Могилах у липні 2002 року.
Встановлено стараннями братії монастиря за Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета. Пляшева. Памятный знак в честь возрождения монашеской жизни на Казацких Могилах в июле 2002 года. Установлен стараниями братии монастыря при Святейшем Патриархе Киевском и всей Руси-Украины Филарете. |
Фото вересня 2015 року. |
Фото вересня 2015 року. |
Фото лютого 2009 року. |
Пляшева. Свято-Георгіївський чоловічий монастир на Козацьких Могилах.
Вид від «Козацького гаю», закладеного у 2000 році на честь 350-річчя битви під Берестечком. Пляшева. Свято-Георгиевский мужской монастырь на Казацких Могилах. Вид от «Казацкой рощи», заложенной в 2000 году в честь 350-летия битвы под Берестечком. Plyasheva. St. George's male monastery on Cossack's tombs. |
Фото лютого 2009 року. |
Фото вересня 2015 року. |
Пляшева («Козацькі Могили»).
Пам'ятник козакам і селянам-повстанцям, котрі воювали під Берестечком у 1651 році (скульптор Анатолій Кущ, 1991 рік). Пляшева («Казацкие Могилы»). Памятник казакам и крестьянам-повстанцам, воевавшим под Берестечком в 1651 году (скульптор Анатолий Кущ, 1991 год). |
Фото лютого 2009 року. |
Фото вересня 2015 року. |
Фото вересня 2015 року. |
Пляшева («Козацькі Могили»).
Пам'ятник козакам і селянам-повстанцям, котрі воювали під Берестечком у 1651 році (скульптор Анатолій Кущ, 1991 рік). Пляшева («Казацкие Могилы»). Памятник казакам и крестьянам-повстанцам, воевавшим под Берестечком в 1651 году (скульптор Анатолий Кущ, 1991 год). |
Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати»; Т.Лагунова, Ю.Кашуба; Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків-2007.
# Путівник «Вся Україна»; Андрій Івченко; ДНВП «Картографія»; Київ-2006.
# Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
# Путівник «Вся Україна»; Андрій Івченко; ДНВП «Картографія»; Київ-2006.
# Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.
До переліку фотосерій
