Любомль - місто (близько 10 тис. мешканців), районний центр
Волинської області.
Розташований неподалік від кордону з Польщею.
Через середмістя Любомля пролягає автошлях
Володимир-Волинський-Берестя,
а через південну околицю міста - міжнародна автомагістраль E373 (збігається із М07)
Варшава-Люблін-Ковель-Сарни-Коростень-Київ, що в народі має назву «Варшавка».
Згідно з висновками, зробленими на підставі археологічних досліджень, городище на місці Любомля виникло близько чотирьох тисяч років тому. Уся площа городища становила близько чотирьох гектарів. Попри те, що нині городище повністю розоране, контури його валів і ровів прослідковуються майже повністю. Перша писемна згадка про місто належить до 1287 року: під цим роком в Іпатіївському літописі наведено слова волинського князя Володимира Васильковича про Любомль. Наприкінці ХІІІ - на початку XIV століття, коли через поглиблення процесу феодального дроблення та тяжкі наслідки татаро-монгольської навали Галицько-Волинське князівство занепало, воно стало предметом тривалої та запеклої боротьби між Польщею і Литвою. У результаті галицьку землю захопили польські феодали, а Волинь разом з Любомлем у 1340 році - литовські. Після Люблінської унії (1569 рік) і створення Речі Посполитої місто перебувало під контролем Польщі. У різні часи власниками Любомля були такі відомі люди, як І. Виговський, Д. Вишневецький, К. Браницький. Любомль - город (около 10 тыс. жителей), районный центр Волынской области. Расположен недалеко от границы с Польшей. Через центральную часть Любомля проходит автодорога Владимир-Волынский-Брест, а через южную окраину города - международная автомагистраль E373 (совпадает с М07) Варшава-Люблин-Ковель-Сарны-Коростень-Киев, в народе называемая «Варшавка». Согласно выводам, сделанным на основании археологических исследований, городище на месте Любомля появилось около четырёх тысяч лет назад. Вся площадь городища составляла около четырёх гектаров. Несмотря на то, что сейчас городище полностью распахано, контуры его валов и рвов прослеживаются почти полностью. Первое письменное упоминание о городе относится к 1287 году: под этим годом в Ипатьевской летописи приведены слова волынского князя Владимира Васильковича о Любомле. В конце ХІІІ - начале XIV века, когда из-за углубления процесса феодального дробления и тяжелые последствия татаро-монгольского нашествия Галицко-Волынское княжество пришло в упадок, оно стало предметом длительной и ожесточенной борьбы между Польшей и Литвой. В результате галицкую землю захватили польские феодалы, а Волынь вместе с Любомлем в 1340 году - литовские. После Люблинской унии (1569 год) и создания Речи Посполитой город находился под контролем Польши. В разные времена владельцами Любомля были такие известные люди, как И. Выговский, Д. Вишневецкий, К. Браницкий. |
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
1939 року в палаці розмістили радянський прикордонний загін.
Вояки примудрилися порушили колись добротну систему гідроізоляції будівлі.
Унаслідок цього її підвал затопило водою, а згодом місцеві мешканці розібрали на цеглу майже всю споруду.
Від 200-метрового палацу лишилося одне 40 метрове крило,
де нины мыститься Дитячо-юнацька спортивна школа.
Від колись розкішного оздоблення маєтку практично нічого не лишилося.
В 1939 году во дворце разместили советский пограничный отряд. Вояки умудрились нарушить когда-то добротную систему гидроизоляции здания. В результате его подвал затопило водой, а впоследствии местные жители разобрали на кирпич почти все строение. От 200-метрового дворца осталось одно 40 метровое крыло, где ныне размещена Детско-юношеская спортивная школа. От когда-то пышного убранства имения практически ничего не осталось. |
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
Мурований костел Святої Трійці побудовано в готичному стилі 1412 року польським королем Владиславом II Ягайлом.
Він неодноразово горів та перебудовувався.
1731 року до нього із західного боку було добудовано ще один об'єм.
З XVIII століття храм набув барокового вигляду, і більше не перебудовувався, лише періодично проводились ремонти. Це цегляна, однонавна споруда з напівкруглою апсидою. Накрито костел високим двосхилим дахом із сигнатурою, склепіння не збереглися. Головний фасад завершений двоярусним бароковим фронтоном плавного абрису з бічними волютами. Зберігся частково ренесансний портал. Храм зорієнтовано вівтарем на схід. Головною святинею костелу був чудотворний образ Божої Матері з Дитятком, також відомий під назвою Любомльської ікони Божої Матері. У документах ікона вперше згадується 1750 року. У храмі було 5 вівтарів та орган на вісім регістрів. Каменный костёл Святой Троицы построен в готическом стиле в 1412 году польским королём Владиславом II Ягайло. Он неоднократно горел и перестраивался. В 1731 году к нему с западной стороны был достроен еще один объем. С XVIII века храм приобрел барокковый вид, и больше не перестраивался, лишь периодически проводились ремонты. Это кирпичное, однонефное строение с полукруглой апсидой. Покрыт костёл высокой двускатной крышей с сигнатурой, свод не сохранился. Главный фасад завершен двухъярусным барокковым фронтоном плавного абриса с боковыми волютами. Сохранился частично ренессансный портал. Храм ориентирован алтарём на восток. Главной святыней костёла был чудотворный образ Божьей Матери с Младенцем, также известный под названием Любомльской иконы Божьей Матери. В документах икона впервые упоминается в 1750 году. В храме было 5 алтарей и орган на восемь регистров. The stone Gothic style church was built by the Polish king Vladislav II Jagiello in 1412. It was burned and was rebuilt repeatedly. Another circumference added to it on the west side in 1731. The church acquired Baroque appearance since 18th century. This is brick one-nave building with one semicircular apse. The roof with high gable signature covers the church, but covings not were remained. The main facade is accomplished with two-level Baroque smooth outline gable with lateral volutes. Partially Renaissance portal was remained. The altar temple oriented to the East. A miraculous image of Our Lady with Child, known as Our Lady of Lyuboml, was the main sanctuary of the church. The icon mentioned in the documents at first in 1750. There were five altars and eight-register organ in the church. |
|||||
|
|||||
1764 року поруч із костелом на кошти воєводини Волинської,
старостини Любомльської Антоніни Жевуської було збудовано дзвіницю, яка мала три дзвони.
Костел припинив діяти в 1944 році. Упродовж 1945-1980 років він зазнав значних втрат: було викрадено мідну бляху з покрівлі, розграбовано всі поховання в підземеллі храму, розібрано бабинець і бічну каплицю, прибудовану 1912 року до 500-річчя костелу, знищено фреску з розп'яттям у ніші на зовнішньому боці вівтаря. Усі книги та документи було спалено. Орган та вівтар були розбиті та знищені. Після здобуття Україною незалежності, а саме у 1992 році, споруду повернули римо-католицькій громаді Любомля. 14 червня 1992 року, на престольне свято Пресвятої Трійці, храм освятив ксьондз із Луцька Людвіг Камілєвський. В 1764 году рядом с костёлом на средства воеводины Волынской, старостины Любомльской Антонины Жевуской была построена колокольня, имевшая три колокола. Костёл перестал действовать в 1944 году. На протяжении 1945-1980 годов он понёс значительные потери: была похищена медная кровля, разграблены все захоронения в подземелье храма, разобраны бабинец и боковая часовня, пристроенная в 1912 году по случаю 500-летия костёла, уничтожена фреска с распятием в нише на внешней стороне алтаря. Все книги и документы были сожжены. Орган и алтарь были разбиты и уничтожены. После обретения Украиной независимости, а именно в 1992 году, сооружение вернули римско-католической общине Любомля. 14 июня 1992 года, на престольный праздник Пресвятой Троицы, храм освятил ксёндз из Луцка Людвиг Камилевский. The bell tower with three bells built next to the church in 1764 funded by the Volyn governor, Luboml principal Antonina Zhevuska. The church stopped activity in 1944. It suffered significant losses during 1945-1980. The copper tin from the roof was stolen, all burials in the dungeon of the church were ransacked, the narthex and lateral chapel (attached to the 500th church anniversary in 1912) were demounted, and fresco of the crucifixion in a niche on the altar outside was destroyed. All the books and documents were burned. The organ and altar were broken and destroyed. After Ukraine gained independence, namely in 1992, the building was returned to Lyuboml Roman Catholics community and in the feast day of Holy Trinity on June 14, 1992, the church sanctified by the Lutsk priest Ludwig Kamilevski. |
|||||
|
|||||
|
|||||
Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати»; Т.Лагунова, Ю.Кашуба; Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків-2007.
# Вікіпедія. # Інформаційні таблиці відповідних об’єктів. |
|||||
Усі права застережено. © 2003-2017 Сергій Клименко |
|
|
|
|