Королево - селище міського типу (близько 9 тис. мешканців) Виноградівського району
Закарпатської області.
Розташоване на лівому березі річки Тиса.
Перша писемна згадка про поселення датується 1262 роком. Та люди тут жили з прадавніх часів. Цій місцевості властивий унікальний клімат: її майже з усіх боків оточують гори, тож холодні північно-східні вітри не сягають Королева, і температура тут в середньому на кілька градусів вища, ніж, приміром, у розташованому лише за 10 кілометрів місті Хуст. До того ж, довкола тут - щедра на рибу річка Тиса, родючі ґрунти, багата флора та фауна, густі змішані ліси. Тож не дивно, що первісні люди не пройшли повз цей «рай на землі» й поселилися тут майже 600 тисяч років тому (різні історики називають різні дати, однак всі вони одностайні в одному: в Королевому розташоване найдавніше з відомих палеолітичних поселень людей в Центральній і Східній Європі). Площа Королевської стоянки - понад 1 тис. кв.м. Об'єкт має глибину 12 метрів. Тут виявлено 16 культурних шарів зі слідами матеріальної культури кількох епох. Найнижчий (найдавніший) шар Королевської палеолітичної стоянки датується близько 1 млн років тому. Число знахідок сягає близько 100 тисяч одиниць. Серед них є знаряддя праці кроманьйонців, неандертальців та пітекантропів.
Королёво - посёлок городского типа (около 9 тыс. жителей) Виноградовского района Закарпатской области. Расположен на левом берегу реки Тиса.
Первое письменное упоминание о поселении датируется 1262 годом. Но люди здесь жили с древнейших времен. Этой местности свойственен уникальный климат: её почти со всех сторон окружают горы, поэтому холодные северо-восточные ветры не достигают Королёво, и температура здесь в среднем на несколько градусов выше, чем, например, в расположенном лишь в 10 километрах городе Хуст. К тому же, вокруг здесь - щедрая на рыбу река Тиса, плодородные почвы, богатая флора и фауна, густые смешанные леса. Поэтому не удивительно, что первобытные люди не прошли мимо этого «рая на земле» и поселились здесь почти 600 тысяч лет назад (разные историки называют разные даты, однако все они единодушны в одном: в Королёво расположено самое давнее из известных палеолитических поселений людей в Центральной и Восточной Европе). Площадь стоянки Королёво - свыше 1 тыс. кв.м. Объект имеет глубину 12 метров. Здесь обнаружены 16 культурных слоёв со следами материальной культуры нескольких эпох. Самый низкий (самый давний) слой палеолитической стоянки Королёво датируется около 1 млн лет назад. Число находок достигает около 100 тысяч единиц. Среди них есть орудия труда кроманьонцев, неандертальцев и питекантропов.
Перша писемна згадка про поселення датується 1262 роком. Та люди тут жили з прадавніх часів. Цій місцевості властивий унікальний клімат: її майже з усіх боків оточують гори, тож холодні північно-східні вітри не сягають Королева, і температура тут в середньому на кілька градусів вища, ніж, приміром, у розташованому лише за 10 кілометрів місті Хуст. До того ж, довкола тут - щедра на рибу річка Тиса, родючі ґрунти, багата флора та фауна, густі змішані ліси. Тож не дивно, що первісні люди не пройшли повз цей «рай на землі» й поселилися тут майже 600 тисяч років тому (різні історики називають різні дати, однак всі вони одностайні в одному: в Королевому розташоване найдавніше з відомих палеолітичних поселень людей в Центральній і Східній Європі). Площа Королевської стоянки - понад 1 тис. кв.м. Об'єкт має глибину 12 метрів. Тут виявлено 16 культурних шарів зі слідами матеріальної культури кількох епох. Найнижчий (найдавніший) шар Королевської палеолітичної стоянки датується близько 1 млн років тому. Число знахідок сягає близько 100 тисяч одиниць. Серед них є знаряддя праці кроманьйонців, неандертальців та пітекантропів.
Королёво - посёлок городского типа (около 9 тыс. жителей) Виноградовского района Закарпатской области. Расположен на левом берегу реки Тиса.
Первое письменное упоминание о поселении датируется 1262 годом. Но люди здесь жили с древнейших времен. Этой местности свойственен уникальный климат: её почти со всех сторон окружают горы, поэтому холодные северо-восточные ветры не достигают Королёво, и температура здесь в среднем на несколько градусов выше, чем, например, в расположенном лишь в 10 километрах городе Хуст. К тому же, вокруг здесь - щедрая на рыбу река Тиса, плодородные почвы, богатая флора и фауна, густые смешанные леса. Поэтому не удивительно, что первобытные люди не прошли мимо этого «рая на земле» и поселились здесь почти 600 тысяч лет назад (разные историки называют разные даты, однако все они единодушны в одном: в Королёво расположено самое давнее из известных палеолитических поселений людей в Центральной и Восточной Европе). Площадь стоянки Королёво - свыше 1 тыс. кв.м. Объект имеет глубину 12 метров. Здесь обнаружены 16 культурных слоёв со следами материальной культуры нескольких эпох. Самый низкий (самый давний) слой палеолитической стоянки Королёво датируется около 1 млн лет назад. Число находок достигает около 100 тысяч единиц. Среди них есть орудия труда кроманьонцев, неандертальцев и питекантропов.
Фото вересня 2016 року. |
Фото вересня 2016 року. |
Греко-католицький монастир (48°09'20"N, 23°07'57"E) на вулиці Шевченка.
Монастирський храм монастиря. Поряд із монастирем починається дорога, що веде на замкову гору. Греко-католический монастырь (48°09'20"N, 23°07'57"E) на улице Шевченко. Монастырский храм монастыря. Рядом с монастырём начинается дорога, ведущая на замковую гору. |
Фото вересня 2016 року. |
Фото вересня 2016 року. |
На огорожі монастиря дозріває хміль європейський або звичайний (Humulus lupulus L.).
Саме тут нині починається дорога на замкову гору. А біля самої вершини замкової гори починається Кальварія /Хресна дорога/, що закінчується коло каплички Святої Марії. Стації цієї Хресної дороги позначено 14-ма хрестами. На заборе монастыря дозревает хмель обыкновенный (Humulus lupulus L.). Именно здесь ныне начинается дорога на замковую гору. А около самой вершины замковой горы начинается «Крестный путь», заканчивающийся возле часовни Святой Марии. Стояния этой Крестной дороги обозначены 14-ю крестами. |
Супутниковий знімок залишків королівського замку Нялаб (з Google Earth). Image © 2016 CNES / Astrium. |
Руїни королівського замку Нялаб розташовані на двох високих терасах скелястого пагорба,
що височіє над річкою Тиса, в північно-західній частині селища Королево.
Цей пагорб має досить солідні розміри: 52 метри заввишки, 600 метрів завдовжки і від 100 до 250 метрів завширшки.
У IX-X століттях на місці майбутнього замку існувало поселення слов'ян, а наприкінці XII століття
на городищі було збудовано дерев'яний королівський мисливський будинок, від котрого Королево й отримало свою назву.
Найімовірніше в останній чверті XIII століття на цьому місці звели мурований замок, який отримав назву Замок Нялаб.
1405 року угорський король Жігмонд передав замок з усіма навколишніми володіннями родині Перені.
1661 року замок витримав майже піврічну облогу турецької армії.
1672 року замок Нялаб було зруйновано за наказом короля Леопольда (Ліпота), який чомусь не довіряв господарям замку.
До наших днів збереглися лише деякі фрагменти мурів замку.
Основні споруди замку зосереджені на найвищій частині пагорба. Замок зведено з бутового каменю на вапняному розчині. Упродовж століть Королівський замок зазнавав змін: його розбудовували, вдосконалювали фортифікаційні споруди. У плані замок э асиметричним, має форму неправильного багатокутника, що пристосований до нерівностей схилів. Внутрішні будівлі замку не збереглися, лише в центрі подвір'я простежуються залишки засипаного колодязя. Зі східного боку збереглися руїни барбакану, в одному з мурів якого є арка проїзду. У південно-східній частині пагорба на значній відстані від головних фортифікаційних споруд окремо стоїть потужна сторожова вежа кілеподібної в плані форми. Скелю за вежею прорізає глибокий рів. Руины королевского замка Нялаб расположены на двух высоких террасах скалистого холма, возвышающегося над речкой Тисой, в северо-западной части посёлка Королёво. Этот холм имеет достаточно солидные размеры: 52 метра в высоту, 600 метров в длину и от 100 до 250 метров в ширину. В IX-X веках на месте будущего замка существовало поселение славян, а в конце XII века на городище был построен деревянный королевский охотничий домик, от которого Королёво получило своё название. Вероятнее всего в последней четверти XIII века на этом месте возвели каменный замок, получивший название Замок Нялаб. В 1405 году венгерский король Жигмонд передал замок со всеми окружающими владениями роду Перені. В 1661 году замок выдержал почти полугодовую осаду турецкой армии. В 1672 году замок Нялаб был разрушен по приказу короля Леопольда (Лепота), который почему-то не доверял хозяевам замка. До наших дней дошли только некоторые фрагменты стен замка. Основные сооружения замка сосредоточены на самой высокой части холма. Замок возведен из бутового камня на известковом растворе. На протяжении столетий Королевский замок претерпевал изменения: его расстраивали, совершенствовали фортификационные сооружения. В плане замок асимметричен, имеет форму неправильного многоугольника, приспособленного к неровностям склонов. Внутренние постройки замка не сохранились, лишь в центре двора прослеживаются следы засыпанного колодца. С восточной стороны сохранились руины барбакана, в одной из стен которого есть арка проезда. В юго-восточной части холма на значительном расстоянии от основных крепостных сооружений отдельно стоит мощная сторожевая башня килеобразной в плане формы. Скалу за башней прорезает глубокий ров. |
Фото вересня 2016 року. |
Фото вересня 2016 року. |
Мурована капличка Пресвятої Діви Марії на замковій горі (48°09'28.50"N, 23°07'57.50"E).
У південно-східній частині пагорба стоїть каплиця, письмові згадки про яку датуються ще 1516 роком. Цю каплицю було вщент зруйновано 1946 року радянськими військовими, які розгорнули тут РЛС. Королівчани відбудували каплицю заново в 1993 році. На фасаді каплиці є два цікавих зображення: одне - з видом на каплицю та кілеподібну вежу в 1530 році, інше - з таким видом у 1922-1947 роках. Каменная часовенка Пресвятой Девы Марии на замковой горе (48°09'28.50"N, 23°07'57.50"E). В юго-восточной части холма стоит часовня, письменные упоминания о которой датируются ещё 1516 годом. Эта часовня была дотла разрушена в 1946 году советскими военными, которые развернули здесь РЛС. Королевчане отстроили часовню заново в 1993 году. На фасаде часовне есть два интересных изображения: одно - с видом на часовню и килеобразную башню в 1530 году, другое - с таким видом в 1922-1947 годах. |
Фото вересня 2016 року. |
Фото вересня 2016 року. |
Замок Нялаб. Руїни сторожової вежі, що стоїть окремо (48°09'27"N, 23°07'58"E).
На значній відстані від головних фортифікаційних споруд, за капличкою в південно-східній частині пагорба, розташовані руїни потужної сторожової вежі кілеподібної в плані форми. Одразу за вежею скелю прорізає глибокий рів. Замок Нялаб. Руины отдельно стоящей сторожевой башни (48°09'27"N, 23°07'58"E). На значительном расстоянии от основных крепостных сооружений, за часовней в юго-восточной части холма, расположены руины мощной сторожевой башни килеобразной в плане формы. Сразу за башней скалу прорезает глубокий ров. |
Фото вересня 2016 року. |
Фото вересня 2016 року. |
Замок Нялаб. Руїни сторожової вежі, що стоїть окремо (48°09'27"N, 23°07'58"E).
На значній відстані від головних фортифікаційних споруд, за капличкою в південно-східній частині пагорба, розташовані руїни потужної сторожової вежі кілеподібної в плані форми. Одразу за вежею скелю прорізає глибокий рів. Замок Нялаб. Руины отдельно стоящей сторожевой башни (48°09'27"N, 23°07'58"E). На значительном расстоянии от основных крепостных сооружений, за часовней в юго-восточной части холма, расположены руины мощной сторожевой башни килеобразной в плане формы. Сразу за башней скалу прорезает глубокий ров. |
Фото вересня 2016 року. |
Фото вересня 2016 року. |
Вид замкової гори від каплички Пресвятої Діви Марії.
Значна частина замчища нині густо заросла невеликими деревами та кущами, які не лише приховують від очей фрагменти замкових укріплень, що збереглися, але й продовжують руйнування залишків споруд, що дійшли до наших днів. Вид замковой горы от часовни Пресвятой Девы Марии. Значительная часть замчища ныне густо заросла небольшими деревьями и кустарниками, которые не только скрывают от глаз сохранившиеся фрагменты замковых укреплений, но и продолжают разрушение дошедших до наших дней руин. |
Фото вересня 2016 року. |
Фото вересня 2016 року. |
Фото вересня 2016 року. |
Замок Нялаб (48°09'32"N, 23°07'54"E).
Фрагменти замкових укріплень, що збереглися. Замок Нялаб (48°09'32"N, 23°07'54"E). Сохранившиеся фрагменты замковых укреплений. |
Фото вересня 2016 року. |
Фото вересня 2016 року. |
Фото вересня 2016 року. |
Замок Нялаб (48°09'32"N, 23°07'54"E).
Зі східного боку замку збереглися руїни барбакану, в одному з мурів якого є арка проїзду. Замок Нялаб (48°09'32"N, 23°07'54"E). С восточной стороны замка сохранились руины барбакана, в одной из стен которого есть арка проезда. |
Фото вересня 2016 року. |
Вид селища Королево із замкової гори від кілеподібної вежі.
Панорама ~120°. Вид посёлка Королёво с замковой горы от килеобразной башни. Панорама ~120°. |
Фото вересня 2016 року. |
Фото вересня 2016 року. |
Селище міського типу Королево.
Романо-католицький храм (48°09'19"N, 23°07'34"E). Новозбудований греко-католицький храм (48°09'19"N, 23°07'34"E). Посёлок городского типа Королёво. Романо-католический храм (48°09'19"N, 23°08'08"E). Нововыстроенный греко-католический храм (48°09'19"N, 23°08'08"E). |
Першоджерела:
До переліку фотосерій
