Хуст -
місто (близько 28,7 тис. мешканців) обласного значення і районний центр
Закарпатської області.
Розташований у мальовничій улоговині біля підніжжя гір на річці Хустець у місці її впадання в Тису.
Хуст як стратегічний укріплений пункт, що контролював вихід з Карпат у Середньодунайську низовину,
існував з X століття і належав Київській Русі.
Хустській замок, відомий з 1194 року, створювався протягом XI-XIII століть
на 140-метровій конусоподібній горі вулканічного походження.
Місто виростало навколо замку, біля підніжжя гори. 1329 року Хуст одержав статус коронного міста.
Після поразки угорців у битві з турками (1526 рік) Хуст із околишніми землями увійшов до складу Трансільванського князівства (т.зв. Семиграддя), що контролювалося Османською імперією. Друга половина XVI і майже все XVII століття пройшли під знаком протистояння (що періодично загострювалося) між Габсбургами та трансільванськими князями, у яке вклинювалися спустошливі набіги кримських татар. 1709 року у ньому відбувся загальнотрансільванський сейм прибічників Ференца II Ракоці.
Хуст - город (около 28,7 тыс. жителей) областного значения и районный центр Закарпатской области. Расположен в живописной впадине у подножия гор на речке Хустець в месте ее впадения в Тису. Хуст как стратегический укрепленный пункт, контролировавший выход из Карпат в Середнедунайскую низменность, существовал с X века и принадлежал Киевской Руси. Хустский замок, известный с 1194 года, создавался на протяжении XI-XIII веков на 140-метровой конусообразной горе вулканического происхождения. Город вырастал вокруг замка, у подножия горы. В 1329 году Хуст получил статус коронного города.
После поражения венгров в битве с турками (1526 год) Хуст с окрестными землями вошел в состав Трансильванского княжества (т.наз. Семиградье), которое контролировалось Османской империей. Вторая половина XVI и почти весь XVII век прошли под знаком противостояния (периодически обострявшегося) между Габсбургами и трансильванскими князьями, в которое вклинивались опустошительные набеги крымских татар. В 1709 году в нем состоялся общетрансильванский сейм сторонников Ференца II Ракоци.
Після поразки угорців у битві з турками (1526 рік) Хуст із околишніми землями увійшов до складу Трансільванського князівства (т.зв. Семиграддя), що контролювалося Османською імперією. Друга половина XVI і майже все XVII століття пройшли під знаком протистояння (що періодично загострювалося) між Габсбургами та трансільванськими князями, у яке вклинювалися спустошливі набіги кримських татар. 1709 року у ньому відбувся загальнотрансільванський сейм прибічників Ференца II Ракоці.
Хуст - город (около 28,7 тыс. жителей) областного значения и районный центр Закарпатской области. Расположен в живописной впадине у подножия гор на речке Хустець в месте ее впадения в Тису. Хуст как стратегический укрепленный пункт, контролировавший выход из Карпат в Середнедунайскую низменность, существовал с X века и принадлежал Киевской Руси. Хустский замок, известный с 1194 года, создавался на протяжении XI-XIII веков на 140-метровой конусообразной горе вулканического происхождения. Город вырастал вокруг замка, у подножия горы. В 1329 году Хуст получил статус коронного города.
После поражения венгров в битве с турками (1526 год) Хуст с окрестными землями вошел в состав Трансильванского княжества (т.наз. Семиградье), которое контролировалось Османской империей. Вторая половина XVI и почти весь XVII век прошли под знаком противостояния (периодически обострявшегося) между Габсбургами и трансильванскими князьями, в которое вклинивались опустошительные набеги крымских татар. В 1709 году в нем состоялся общетрансильванский сейм сторонников Ференца II Ракоци.
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2012 року. |
Хуст. 140-метрова конусоподібна гора вулканічного походження,
на якій розташований Хустській замок, домінує над містом.
Замок протягом свого існування неодноразово перебудовувався, і більшість його споруд належить до XVI-XVII століть. Хуст. 140-метровая конусообразная гора вулканического происхождения, на которой расположен Хустский замок, доминирует над городом. Замок в течение своего существования неоднократно перестраивался, и большинство его сооружений принадлежат к XVI-XVII векам. |
Фото червня 2012 року. |
Фото червня 2012 року. |
Хуст. На Замковій горі, під самим Хустським замком.
Припинив замок своє існування екзотично та страшно - 3 липня 1766 року під час великої бурі від удару блискавки зайнялася і вибухнула порохова вежа, зруйнувавши практично всі споруди. Відновлювати замок не стали, а його руїни через деякий час перетворилися на «мальовничі». Хуст. На Замковой горе, под самым Хустским замком. Прекратил замок свое существование экзотично и страшно - 3 июля 1766 года во время большой бури от удара молнии занялась и взорвалась пороховая башня, разрушив практически все сооружения. Восстанавливать замок не стали, а его руины спустя некоторое время превратились в «живописные». |
Фото червня 2012 року. |
Фото червня 2012 року. |
Перша (зовнішня) брама Хустського замку, праворуч - південно-західний бастіон Верхнього замку.
Первые (внешние) ворота Хустского замка, справа - юго-западный бастион Верхнего замка. |
Фото червня 2012 року. |
Фото червня 2012 року. |
Фото червня 2012 року. |
Хустський замок, південно-західний бастіон Верхнього замку.
Хустский замок, юго-западный бастион Верхнего замка. |
Фото червня 2012 року. |
Панорама руїн Хустського замку.
Панорама руин Хустского замка. |
Фото червня 2012 року. |
Фото червня 2012 року. |
Панорама руїн Хустського замку.
Панорама руин Хустского замка. |
Фото червня 2012 року. |
Панорама міста Хуст із Замкової гори.
Панорама города Хуст с Замковой горы. |
Фото червня 2012 року. |
Панорама Хустського замку та міста Хуст із Замкової гори.
Панорама Хустского замка и города Хуст с Замковой горы. |
Фото червня 2012 року. |
Панорама руїн Хустського замку.
Панорама руин Хустского замка. |
Фото червня 2012 року. |
Фото червня 2012 року. |
Фото червня 2012 року. |
Фото червня 2012 року. |
Руїни Хустського замку зблизька.
Руины Хустского замка вблизи. |
Фото червня 2012 року. |
Фото червня 2012 року. |
Фото червня 2012 року. |
Руїни Хустського замку зблизька.
Руины Хустского замка вблизи. |
Фото червня 2012 року. |
Руїни Хустського замку зблизька.
Руины Хустского замка вблизи. |
Фото червня 2012 року. |
Фото червня 2012 року. |
Фото червня 2012 року. |
На Замковій горі. Дорога, що веде до Хустського замку.
На вершину Замкової гори веде серпантин, що огинає гору. У своїй верхній частині ця дорога - досить крута і проїзною є лише умовно. Отже, машину краще залишити приблизно на півдорозі до замку, десь біля цвинтаря, а свою подорож продовжити пішки. На Замковой горе. Дорога, ведущая к Хустскому замку. На вершину Замковой горы ведет серпантин, огибающий гору. В верхней своей части эта дорога - достаточно крутая и проезжей является лишь условно. Таким образом, машину лучше оставить приблизительно на полдороге к замку, где-то возле кладбища, а свой путь продолжить пешком. |
Фото червня 2012 року. |
Фото червня 2012 року. |
Хуст, на Замковій горі. Меморіал Героям Карпатської України (14-18.III.1939).
На обеліску вирізьблено слова першого куплета Гімну ОУН - Маршу Українських Націоналістів (поет Олесь Бабій, композитор Омелян Нижанківський).
«Зродились ми великої години
з пожеж війни із полум'я вогнів, плекав нас біль по втраті України, кормив нас гнет і гнів на ворогів». Хуст, на Замковой горе. Мемориал Героям Карпатской Украины (14-18.III.1939). На обелиске высечены слова первого куплета Гимна ОУН - Марша Украинских Националистов (поэт Олесь Бабий, композитор Емельян Нижанковский). |
1919 року в Хусті зібрався Всенародний конгрес угорських русинів,
що утворив Центральну Народну Раду й ухвалив приєднати Закарпаття до України.
1938 році, коли Угорщина окупувала західну частину Закарпаття, що належала на той момент Чехословаччині,
Хуст став столицею так званої автономної Карпато-Української держави.
На чолі її стояв уніатський священик А. Волошин,
який 1939 року проголосив незалежність Карпатської України,
що проіснувала не більше доби: наступного дня Угорщина анексувала і цю частину Закарпаття.
15 березня 1939 року, одразу після створення Української держави, біля Хуста на Красному Полі
розгорівся нерівний бій між захисниками молодої держави й угорськими окупантами.
Кілька сотень студентів і гімназистів, які відбили зброю у чеського батальйону,
протистояли авіації, танковим і моторизованим частинам нападників.
Наштовхнувшись на божевільний опір, угорські війська вчинили криваву різанину.
Нині на місці битви височіє символічна могила.
Недовгий період існування Карпатської України став однією з найяскравіших сторінок багатовікової боротьби
карпатських українців за встановлення української державності.
В 1919 году в Хусте собрался Всенародный конгресс венгерских русинов, который образовал Центральную Народную Раду и постановил присоединить Закарпатье к Украине. В 1938 году, когда Венгрия оккупировала западную часть Закарпатья, принадлежавшего на тот момент Чехословакии, Хуст стал столицей так называемого автономного Карпато-Украинского государства. Во главе его стоял униатский священник А. Волошин, который в 1939 году провозгласил независимость Карпатской Украины, просуществовавшую не больше суток: на следующий день Венгрия аннексировала и эту часть Закарпатья. 15 марта 1939 года, сразу после создания Украинского государства, около Хуста на Красном Поле разгорелся неравный бой между защитниками молодого государства и венгерскими оккупантами. Несколько сотен студентов и гимназистов, которые отбили оружие у чешского батальона, противостояли авиации, танковым и моторизированным частям нападающих. Натолкнувшись на безумное сопротивление, венгерские войска совершили кровавую резню. В настоящее время на месте битвы возвышается символическая могила. Недолгий период существования Карпатской Украины стал одной из самых ярких страниц многовековой борьбы карпатских украинцев за установление украинской государственности.
В 1919 году в Хусте собрался Всенародный конгресс венгерских русинов, который образовал Центральную Народную Раду и постановил присоединить Закарпатье к Украине. В 1938 году, когда Венгрия оккупировала западную часть Закарпатья, принадлежавшего на тот момент Чехословакии, Хуст стал столицей так называемого автономного Карпато-Украинского государства. Во главе его стоял униатский священник А. Волошин, который в 1939 году провозгласил независимость Карпатской Украины, просуществовавшую не больше суток: на следующий день Венгрия аннексировала и эту часть Закарпатья. 15 марта 1939 года, сразу после создания Украинского государства, около Хуста на Красном Поле разгорелся неравный бой между защитниками молодого государства и венгерскими оккупантами. Несколько сотен студентов и гимназистов, которые отбили оружие у чешского батальона, противостояли авиации, танковым и моторизированным частям нападающих. Натолкнувшись на безумное сопротивление, венгерские войска совершили кровавую резню. В настоящее время на месте битвы возвышается символическая могила. Недолгий период существования Карпатской Украины стал одной из самых ярких страниц многовековой борьбы карпатских украинцев за установление украинской государственности.
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Хуст. Реформатська церква, колишній Єлизаветинський костел (вул. Карпатської Січі, 46; на розі з вул. Конституції).
Цей мурований, потинькований, однонавний храм оборонного типу було споруджено у XIV столітті в стилі готика. Нава перекрита хрещатими склепіннями. Мури храму в інтер'єрі прикрашено пілястрами. Зі сходу - гранчата абсида, зміцнена контрфорсами. На західному фасаді - вежа-дзвіниця. Дахи колишньої церкви Святої Єлизавети було перебудовано в XVIII столітті. Споруда зберегла готичні вікна. Теріторія ззовні оточена кам'яними мурами з двома брамами. Хуст. Реформаторская церковь, бывший Елизаветинский костел (ул. Карпатской Сечи, 46; на углу с ул. Конституции). Этот каменный, оштукатуренный, однонефный храм оборонного типа был построен в XIV веке в стиле готика. Неф перекрыт крещатыми сводами. Стены храма в интерьере украшены пилястрами. С востока - гранчатая абсида, укрепленная контрфорсами. На западном фасаде - башня-колокольня. Крыши бывшей церкви Святой Елизаветы были перестроены в XVIII веке. Сооружение сохранило готические окна. Територия извне окружена каменными стенами с двумя воротами. |
До визначних архітектурних та історичних пам'яток сучасного Хуста належать три культові споруди різних часів.
Найстарша і найбільш ефектна з них, відома під назвою Єлизаветинська церква, -
побудований ще в XIV столітті оборонний костел.
Значно пізніше у Хусті було зведено католицький костел (XIX століття) та монументальну синагогу (початок XX століття),
що залишилася від однієї з найбільших єврейських громад в Закарпатті.
К значительным архитектурным и историческим памятникам современного Хуста принадлежат три культовых сооружения разных времен. Самое старое и наиболее эффектное из них, известно под названием Елизаветинская церковь, - построенный еще в XIV веке оборонный костел. Значительно позже в Хусте были возведены католический костел (XIX век) и монументальная синагога (начало XX века), которая осталась от одной из наибольших еврейских общин в Закарпатье.
К значительным архитектурным и историческим памятникам современного Хуста принадлежат три культовых сооружения разных времен. Самое старое и наиболее эффектное из них, известно под названием Елизаветинская церковь, - построенный еще в XIV веке оборонный костел. Значительно позже в Хусте были возведены католический костел (XIX век) и монументальная синагога (начало XX века), которая осталась от одной из наибольших еврейских общин в Закарпатье.
Фото червня 2009 року.
Хуст. Римо-католицький костел Святої Анни (вул. Карпатської Січі, 45).
Цей храм було споруджено 1802 року. Як будівельний матеріал використали частину мурів зруйнованого Хустського замку. Дзвін та годинник, які нині знаходяться на церкві, також походять від часової вежі Хустського замку. Зі середніх віків тут зберігається одна з найбільших святинь католиків - сентолтар. Католики називають її «Святинею зі святинь». Сентолтар - святий вівтар - зроблений зі щирого золота в Туреччині та символізує тіло Ісуса Христа. Має вигляд царських воріт, розміром близько 50x30 см. Ця святиня потрапила до храму від одного із трансільванських князів.
Хуст. Римо-католический костел Святой Анны (ул. Карпатской Сечи, 45).
Этот храм был построен в 1802 году. Как строительный материал использовали часть стен разрушенного Хустского замка. Колокол и часы, которые в настоящее время находятся на церкви, также происходят от часовой башни Хустского замка. Со средних веков здесь хранится одна из наибольших святынь католиков - сенталтарь. Католики называют ее «Святыней из святынь». Сенталтарь - святой алтарь - сделанный из чистого золота в Турции и символизирует тело Иисуса Христа. Имеет вид царских ворот, размером около 50x30 см. Эта святыня попала в храм от одного из князей Трансильвании.
Цей храм було споруджено 1802 року. Як будівельний матеріал використали частину мурів зруйнованого Хустського замку. Дзвін та годинник, які нині знаходяться на церкві, також походять від часової вежі Хустського замку. Зі середніх віків тут зберігається одна з найбільших святинь католиків - сентолтар. Католики називають її «Святинею зі святинь». Сентолтар - святий вівтар - зроблений зі щирого золота в Туреччині та символізує тіло Ісуса Христа. Має вигляд царських воріт, розміром близько 50x30 см. Ця святиня потрапила до храму від одного із трансільванських князів.
Хуст. Римо-католический костел Святой Анны (ул. Карпатской Сечи, 45).
Этот храм был построен в 1802 году. Как строительный материал использовали часть стен разрушенного Хустского замка. Колокол и часы, которые в настоящее время находятся на церкви, также происходят от часовой башни Хустского замка. Со средних веков здесь хранится одна из наибольших святынь католиков - сенталтарь. Католики называют ее «Святыней из святынь». Сенталтарь - святой алтарь - сделанный из чистого золота в Турции и символизирует тело Иисуса Христа. Имеет вид царских ворот, размером около 50x30 см. Эта святыня попала в храм от одного из князей Трансильвании.
Фото червня 2012 року.
Хуст. Греко-католицький Свято-Вознесенський собор (пл. Богдана Хмельницького, 12).
Цей храм почали будувати 1747 року греко-католицькою громадою міста Хуст. Посвячено його на честь Святого Вознесіння Господнього. Сучасного вигляду собор набув у 1837 році, коли деякі його частини було перебудовано, а інші - добудовано. Іконостас для нового собору виготовив Франциск Тек, який робив іконостас для Ужгородського кафедрального собору. Дві муровані вежі було споруджено у 1855 році на кошти міщан.
У 1949 році радянською владою собор було насильно передано православній церкві Московського Патріархату. Через 41 рік, у 1990 році, віряни собору вернулися до свого греко-католицького віровизнання, і з того часу собор є знову греко-католицькою святинею. Хустський греко-католицький Свято-Вознесенський собор є одним із трьох соборів Мукачівської греко-католицької єпархії, після Ужгорода та Мукачева.
Хуст. Греко-католический Свято-Вознесенский собор (пл. Богдана Хмельницкого, 12).
Этот храм начали строить в 1747 году греко-католической общиной города Хуст. Освящен он в честь Святого Вознесення Господнего. Современный вид собор приобрел в 1837 году, когда некоторые его части были перестроены, а другие - достроены. Иконостас для нового собора изготовил Франциск Тек, который делал иконостас для Ужгородского кафедрального собора. Две каменных башни были построены в 1855 году на средства мещан.
В 1949 году советской властью собор был насильственно передан православной церкви Московского Патриархата. Через 41 год, в 1990 году, прихожане собора вернулись к своему греко-католическому вероисповеданию, и с того времени собор опять является греко-католической святыней. Хустский греко-католический Свято-Вознесенский собор является одним из трех соборов Мукачевской греко-католической епархии, после Ужгорода и Мукачево.
Цей храм почали будувати 1747 року греко-католицькою громадою міста Хуст. Посвячено його на честь Святого Вознесіння Господнього. Сучасного вигляду собор набув у 1837 році, коли деякі його частини було перебудовано, а інші - добудовано. Іконостас для нового собору виготовив Франциск Тек, який робив іконостас для Ужгородського кафедрального собору. Дві муровані вежі було споруджено у 1855 році на кошти міщан.
У 1949 році радянською владою собор було насильно передано православній церкві Московського Патріархату. Через 41 рік, у 1990 році, віряни собору вернулися до свого греко-католицького віровизнання, і з того часу собор є знову греко-католицькою святинею. Хустський греко-католицький Свято-Вознесенський собор є одним із трьох соборів Мукачівської греко-католицької єпархії, після Ужгорода та Мукачева.
Хуст. Греко-католический Свято-Вознесенский собор (пл. Богдана Хмельницкого, 12).
Этот храм начали строить в 1747 году греко-католической общиной города Хуст. Освящен он в честь Святого Вознесення Господнего. Современный вид собор приобрел в 1837 году, когда некоторые его части были перестроены, а другие - достроены. Иконостас для нового собора изготовил Франциск Тек, который делал иконостас для Ужгородского кафедрального собора. Две каменных башни были построены в 1855 году на средства мещан.
В 1949 году советской властью собор был насильственно передан православной церкви Московского Патриархата. Через 41 год, в 1990 году, прихожане собора вернулись к своему греко-католическому вероисповеданию, и с того времени собор опять является греко-католической святыней. Хустский греко-католический Свято-Вознесенский собор является одним из трех соборов Мукачевской греко-католической епархии, после Ужгорода и Мукачево.
Фото червня 2012 року. |
Фото червня 2012 року. |
Хуст. Вулицями міста (пл. Богдана Хмельницького).
Хуст. На улицах города (пл. Богдана Хмельницкого). |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Хуст. Історична забудова центру міста (на вулиці Рєпіна).
Хуст. Историческая застройка центра города (на улице Репина). |
Фото червня 2009 року. |
Фото червня 2009 року. |
Хуст. Історична забудова центру міста (на вулиці Свободи та Майдані Незалежності).
Хуст. Историческая застройка центра города (на улице Свободы и Площади Независимости). |
Фото вересня 2016 року. |
Фото вересня 2016 року. |
Фото вересня 2016 року. |
Хуст. Дорога до «Долини нарцисів» (48°10'49.50"N, 23°19'43.00"E).
Хуст. Дорога к «Долине нарциссов» (48°10'49.50"N, 23°19'43.00"E). |
Поблизу Хуста діє
Карпатський біосферний заповідник
«Долина нарцисів».
Це єдине у світі місце, де збереглися природні зарості нарциса вузьколистого.
Площа заповідника становить 257 га. Цвітуть квіти в травні протягом 20-25 днів.
Поблизости от Хуста действует Карпатский биосферный заповедник «Долина нарциссов». Это единственное в мире место, где сохранились естественные заросли нарцисса узколистого. Площадь заповедника составляет 257 гектаров. Цветут цветы в мае в течение 20-25 дней.
Поблизости от Хуста действует Карпатский биосферный заповедник «Долина нарциссов». Это единственное в мире место, где сохранились естественные заросли нарцисса узколистого. Площадь заповедника составляет 257 гектаров. Цветут цветы в мае в течение 20-25 дней.
Нірецький водоспад розташований на однойменному потоці на південному заході від Хуста,
на схилах гори Товстий Верх (819 м).
Водоспад поділений на два потоки, між яких виступає андезитова скеля.
У ній вода вимила п'ять заглиблень, котрі місцеве населення називає «горщиками».
Нирецкий водопад расположен на одноименном потоке на южном западе от Хуста, на склонах горы Толстый Верх (819 м). Водопад разделен на два потока, между которых выступает андезитовая скала. В ней вода вымыла пять углублений, которые местное население называет «горшками».
Нирецкий водопад расположен на одноименном потоке на южном западе от Хуста, на склонах горы Толстый Верх (819 м). Водопад разделен на два потока, между которых выступает андезитовая скала. В ней вода вымыла пять углублений, которые местное население называет «горшками».
Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати»; Т.Лагунова, Ю.Кашуба; Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків-2007.
# Путівник «Україна. Фортеці, замки, палаци…»; А.С. Івченко, О.А. Пархоменко; ДНВП «Картографія»; Київ-2010.
# Вікіпедія.
# Сайт Хустської Міської Ради.
# Путівник «Україна. Фортеці, замки, палаци…»; А.С. Івченко, О.А. Пархоменко; ДНВП «Картографія»; Київ-2010.
# Вікіпедія.
# Сайт Хустської Міської Ради.
До переліку фотосерій