|
|||||
Девін або Девінський град (Devin, Devinsky hrad) -
руїни замку в Братиславі, один з народних символів Словаччини.
На честь Девіна названі Девінські ворота - річкові ворота, де Дунай пробив русло між Малими Карпатами.
Замок розташований в однойменному братиславському районі, там де Морава впадає в Дунай.
Належить до національних пам'яток культури Словаччини.
Девин или Девинский град (Devin, Devinsky hrad) - руины замка в Братиславе, один из народных символов Словакии. По имени Девина названы Девинские ворота - речные ворота, где Дунай пробил русло между Малыми Карпатами. Замок расположен в одноимённом братиславском районе, там где Морава впадает в Дунай. Принадлежит к национальным памятникам культуры Словакии. |
|||||
|
|||||
|
|||||
Devin Castle (212 MASL) enjoys protection from the surrounding geography: in the north, the Little Carpathians with their highest nearby peak; Devinska Kobyla (514 MASL), from the south and west by the rivers Danube and Morava. The Devin area was of strategic importance because of an intersection of the amber road and the Danube road, both important early trade routes. The oldest findings are from the Neolithic (5th mil. BC). In the late Stone Age the castle hill area was settled more intensively, findings were discovered chiefly in the middle castle ward area. In the early Bronze Age the hill was home to a hill-fort settlement with fortifications made of wood and earth, probably with a dry moat. In the middle Bronze Age it was used as a burial ground by the peoples of the middle Danubian burial mound culture. Compared to previous periods, during the late Bronze Age the area around Devin was settled more densely. In the early Bronze Age the area was settled by peoples of the Velatice culture, in the late Bronze Age by members of the Podoli culture. At the time the castle hill was a fortified center of political power. In the early Iron Age the people of the Kalenderberg culture lived here, in the late Iron Age the Celts arrived and remained here for around a century. The Celtic settlement was destroyed by Germanic tribes sometime around the 20s - 30s.
Towards the end of the 1st century AD the Romans moved the border of their empire to the middle Danube. During this occupation Devin was integrated into the Limes Romanus system of fortifications, as a strategic outpost of the Roman Legionary Fortress of the XIV and XV legions. Early in the 1st century we can assume direct Roman presence in Devin. So far, remains of four brick buildings from the roman period were discovered. After the Romans left the Danube, the area was settled by a peoples whose ethnicity was so far not identified. The migration period left a unique item behind - a whole loaf of carbonized bread. In the following period we have proof of the existence of a noteworthy settlement only as late as the 9th century. During the existence of Great Moravia, the castle hill became a center of power and administration, protected by massive earth-and-wood fortifications and possibly a dry moat. Small fortified outposts at the "Na pieskoch" and "Nad lomom" localities on the Devinska Kobyla also formed part of Devin's defenses. The first record of Devin is a mention of "Dowina" in documents describing military actions taking place here around 864, testifying to the area's strategic significance. The most important finding from this period are the remains of a church with a longitudal nave. After the demise of Great Moravia the settlement continued to exist, as evidenced by the cemetery from the early Middle Ages in the castle's vicinity. The stone castle of the Middle Ages was built in the second half of the 13th century at the latest. The section fortified was on the difficult to access cliff where a tower stood. The original tower had foundations in the shape of an oval teardrop. During this time Devin Castle became an important border castle protecting the Hungarian Kingdoms western border. The castle flourished in the early 15th century when it was taken over by the Garay noble family. The new owners significantly expanded the overall fortifications of the castle and rebuilt the upper castle to be more representative in the first half of the 15th century. In 1460 the castle was acquired by the Lords of St George and Bosing (Sv. Jur and Pezinok). This noble house held on to the castle until 1521, when they were forced to return it to King Louis II of Hungary. In 1527, Emperor Ferdinand I Habsburg lent the castle and surrounding county to Hungarian Palatine Stephen Bathory. The Ecsed branch of this notable noble family maintained the castle until 1605. In the 17th century Devin witnessed several anti-Habsburg uprisings. The last noble family to control the castle were the Palffys (after 1635). They sold the castle on May 25th 1932 to the Czechoslovak Republic for a symbolic 1000 crowns. In 1809, during the siege of Bratislava and its bridgehead, troops of Napoleon's army placed explosives under the castle and subsequently blew it up. During this time the castle no longer had a military garrison nor any military significance. The reason for the demolition remains a mystery. In 1961 Devin Castle was declared a National Cultural Monument. Besides being an important historical and archaeological monument, it is also an area of geological, zoological and botanical significance. |
|||||
|
|||||
|
|||||
Це однокімнатна будівля, виявлена археологічними дослідженнями 1975 року, розташована на схилі, орієнтована в напрямку північ-південь.
До неї входили довгим коридором - «дромосом», мурованим з оброблених пісковикових блоків.
У кладці було знайдено десять отворів для стовпів опорної конструкції.
До східної стіни була приєднана суттєво пошкоджена споруда у формі апсиди.
У одному з отворів був знайдений залізний хрест із отворами для утримування.
Будівлю кілька разів перебудовували, що свідчить про те, що вона використовувалася тривалий час.
У плані вона нагадує давню гробницю (cella memoriae).
Цей факт, разом із знахідкою хреста, дозволяє зробити висновок, що це була ранньохристиянська сакральна споруда - каплиця IV століття.
Поблизу цієї будівлі розташована громадська зона з наливною підлогою.
Залишок згорілої балки свідчить про те, що там був дерев'яний дах.
Это однокомнатная постройка, обнаруженная археологическими исследованиями в 1975 году, расположена на склоне, ориентирована в направлении север-юг. В неё входили по длинному коридору - «дромосу», сложенному из обработанных блоков песчаника. В кладке было найдено десять отверстий для столбов опорной конструкции. К восточной стене было присоединено существенно поврежденное сооружение в форме апсиды. В одном из отверстий был найден железный крест с отверстиями для его удержания. Строние несколько раз перестраивали, что свидетельствует о том, что оно использовалась длительное время. В плане оно напоминает древнюю гробницу (cella memoriae). Этот факт, вместе с находкой креста, позволяет сделать вывод, что это было раннехристианское сакральное сооружение - часовня IV века. Вблизи этого здания расположена общественная зона с наливным полом. Остаток сгоревшей балки свидетельствует о том, что там была деревянная крыша. This is a one room building, found by archaeological exploration in 1975, situated on the slope, in the direction north-south. It was entered via a long corridor like entrance "dromos", whose walls consisted of worked sandstone ashlars. In the walls ten holes have been found for the poles of the supporting construction. A considerably damaged extension in form of an apse joined the eastern wall. In one of the holes an iron cross was found with the openings to be held. The building was several times rebuilt which testifies to the fact that it was used for a longer time. Its groundplan reminds us of an ancient tomb - cella memoriae. This fact together with the find of the cross allows us to consider that it was an early Christian sacred building - a chapel from the 4th century. In proximity to this building we can find a gathering area with mortar floor. The remnant of the burnt beam testifies to the fact that there was a wooden roof. Jednopriestorova stavba, zistena archeologickym vyskumom v roku 1975, osadena do svahu, orientovana v smere sever-juh. Vstupovalo sa do nej dlhym chodbovitym vchodom - dromosom, ktoreho murivo pozostavalo z opracovanych pieskovcovych kvadrov. V murive sa naslo desat kaps na koly nosnej konstrukcie. K vychodnej stene sa pripajala znacne poskodena pristavba v tvare apsidy. V jednej z kaps sa nasiel zelezny krizik s otvormi na zachytenie. Objekt bol viac raz prestavovany, co svedci o tom, ze sa pouzival dlhsi cas. Jeho podorys pripomina tvar antickej hrobky (cella memoriae). Tato skutocnost spolu s nalezom kriza dovoluje usudzovat, ze ide o ranokrestansky sakralny objekt - kaplnku zo 4. storocia. V blizkosti tejto stavby sa nachadza zhromazdovaci priestor s maltovou podlahou. Zvysok obhoreneho tramu je dokladom toho, ze islo o dreveny pristresok. |
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
Цей палац був побудований лордами Гараї у XV столітті для поліпшення житлової площі граду та посилення захисту центрального замкового подвір’я.
Палац мав цокольний поверх і два верхні поверхи.
На кожному поверсі було дві кімнати з плоскими стелями на балках, частина кімнат обігрівалася кахельними печами.
На першому поверсі зберігся готичний сідловий портал у стіні між північною та південною кімнатами.
На першому та другому поверхах із західного боку досі можна побачити бійниці, свідчення того, що палац також мав військове призначення.
Східна сторона цокольного поверху була з'єднана з іншим приміщенням, яке частково було висічене у скелі та мало бочкоподібне склепіння.
Этот дворец был построен лордами Гараи в XV веке для улучшения жилой площади града и усиления защиты центрального замкового двора. Дворец имел цокольный этаж и два верхних этажа. На каждом этаже было две комнаты с плоскими потолками на балках, часть комнат обогревалась кафельными печами. На первом этаже сохранился готический седельный портал в стене между северной и южной комнатами. На первом и втором этажах с западной стороны до сих пор можно увидеть бойницы, свидетельство того, что дворец также имел военное назначение. Восточная сторона цокольного этажа была соединена с другим помещением, которое частично было высечено в скале и имело бочкообразный свод. The Lords of Gara had this palace built in the 15th century, to improve living quarters on the castle and solidify the middle castle ward defenses. The palace had a ground floor and two upper floors. On each floor there were two rooms with flat beamed ceilings, heated with tiled stoves. The first floor still has its medieval portal in the wall between the north and south rooms. On the first and second floors arrow slits survive on the western side, evidence of the palace being also intended for military application. The eastern side of the ground floor was connected to another room, which was partially hewn into rock and had a barrel vault. Palac vybudovali v 15. storoci pani z Gary, aby zlepsili obytne priestory na hrade a prispeli k zdokonaleniu opevnenia nadvoria stredneho hradu. Palac mal povodne prizemie a dve poschodia. Na prizemi i na poschodiach sa nachadzali dve miestnosti s plochymi tramovymi stropmi, z ktorych niektore boli vykurovane kachlovymi pecami. Na prvom poschodi sa zachoval goticky sedlovy portal v priecke medzi severnou a juznou miestnostou. Na prvom i druhom poschodi mozno este aj dnes vidiet na zapadnej strane klucove strielne, ktore svedcia o vojenskej funkcii palaca. K prizemiu sa z vychodnej strany pripajala este jedna miestnost, ciastocne vysekana do skaly a zaklenuta valenou klenbou. |
|||||
Інші сторінки маршруту "Через Закарпаття до Словаччини, Австрії та Угорщини, квітень-травень 2018 року":
|
|||||
Усі права застережено. © 2003-2019 Сергій Клименко |