Мої "Нотатки на полях" до статті Mikael KONAN «Сіра ворона на ймення "Україна"» на сайті групи "МЕЗОГЕЯ".
Оригінал статті можна знайти на вказаному сайті.


Доброго вечора, Михайло.
Прочитав Вашу статтю «Сіра ворона на ймення "Україна"». Далі - мої "нотатки на полях"...

Оскільки я не читав документ "Основні напрямки зовнішньої політики України та інтеграцію у світове товариство та торгово-економічні процеси світу", то СВОГО судження про нього у мене бути не може... Але якоїсь цілеспрямованої реалізації "базових національних інтересів України" у зовнішньополітичній діяльності нашої держави я досі не помічав...

Цілком згоден, що незалежність перш за все "вимагає забезпечення економічних гарантій суверенності", але ладен посперечатися з тим, що й досі "економіка України перебуває у стані глибокої кризи" ("спад виробництва" тощо). Мої власні спостереження під час численних відряджень по Україні (не кажучи вже про Київ) дозволяють з таким категоричним Вашим твердженням не погодитись...

Особисто я не поділяю Вашого захвату від Тимошенко Юлії Володимирівни; це прізвище для мене залишається синонімом "нагрівання грошей"...

Згоден з тим, що "...опір до змін ... закладено в українській ментальності...". Але не можна оминути те, що саме ця ментальність за деяких (не таких вже й давніх) обставин на протязі кількох останніх століть дозволила нашому народові ВИЖИТИ як нації, не втратити остаточно своєї самобутності...
А "особистий консерватизм" наших сучасників підкріплюється ще і нашою недавньою історією, і невпевненістю "людей що старіють" у своєму найближчому майбутньому... "Замкнене коло"...

...А от молодим (і не дуже молодим) людям "які творять нові знання і технології" дійсно треба "платити на рівні Заходу"... Часи "залізної завіси" та праці лише "за ідею" минули...
...Сам знаю, що грошей на це у нашого суспільства ще не вистачає... Отже - знову "замкнене коло"...

Вважаю, що саме "чиновницький" примітивізм підтримки "традиційної" української культури протиставляє її "модерновій" і посилює протистояння між ними...

Дійсно, монополізм неминуче веде до застою...

Так, нікуди правди діти; знаходячись у центрі Європи, на перехресті СВІТОВИХ шляхів (і СВІТОВИХ "інтересів"), Україна вимушено то шарахалася (перепрошую, - "орієнтувалася") в зовнішній політиці з сторони в сторону, то просто її "роздирали на шматочки"... Це - реалії НАШОЇ історії... А історія, як відомо, не терпить словосполучень "якби...". Це зауваження - до кількох наступних абзаців...

Росія у своїй політиці (як зовнішній, так і внутрішній) орієнтується майже виключно на свої власні національні інтереси. Честь і хвала росіянам.. От так би - і нам (нашим, щоб не сказати поганого, "політикам")...
Крим... Знову ж подякуємо "українській ментальності"...
Про Армію промовчимо... Відомо, що стан армії - лише концентроване відображення стану суспільства...

Який "серйозний гравець" із "своїми інтересами" в південнокавказькому регіоні, Близькому Сході тощо?
Варто було б спочатку цьому "гравцю" остаточно визначитись у взаєминах із найближчими сусідами?...
Згоден, що "глибока і прискорена інтеграція з НАТО для України видається небажаною, і насамперед - з економічних причин"... Тим паче, - в нинішніх умовах "розбрату" в НАТО...

І закриття ЧАЕС, і "рішення про відмову від ядерної зброї" - питання спірні, але ж (знову) - історія, не терпить словосполучень "якби..."
І з біженцями питання "цікаве"... Бажано було б спочатку нам самим "твердо стати на ноги"...



P.S.
Як на мене, - стаття читається досить важко... На жаль, присутні помилки... Хочеться побажати автору також більшої послідовності у викладенні своїх думок...


Бажаю всіляких гараздів!

З повагою,
Сергій Клименко

19.08.2003


Mikael KONAN. Стаття-відповідь (у другій авторській редакції) на мої "Нотатки на полях".
(Публікується з дозволу автора).


Доброго дня Сергій Клименко!

Дуже довго не відповідав з певних причин, тому вибачаюся. Ми маємо з вами цікаву дискусію,але я вважаю дуже кволу ти якусь невиразну,немає гострого динамізму й доведення до логічного завершення ваших думок.
В мене до вас якісь будуть питання,які я називаю сам для себе комічними,бо вони дійсно такі...Чому,бо це питання без відповідей! Можливо вони лунатимуть інколи дуже гострими, але я так думаю...вважаю за потрібне висловитися саме так,як я думаю...
Ваша відповідь,чи ваші “нотатки на полях,” (як ви сказали,) на мою статтю мене вразили,відбулося це з декількох причин...по перше,я визначив,що ви ще типовий українець, а не той, який намагається себе перебудовувати, а саме концепція життя типового українця така:”моя хата скраю,”я це помітив одразу...
Ви мене вразили навіть подвійно,чому,бо ви на своєму сайті виступаєте захисником української мови в українському суспільстві, а коли в нас з вами зайшла мова про національне підняття держави на ім’я Україна, ії честь, гідність та ії можливості та перспективи, на ыъ помилки та болючі невдачі, ви перетворилися на якогось малороса, якому байдуже, що діється, що там коїться з його державою...
Якщо ви все-таки такий захисник, що я можу тільки вітати, то я навіть можу вам допомогти деякими матеріалами про розвиток української держави, аби ви міцніше давали відсіч, тим хто гребує історією України і дуже хоче бути таким собі захисником імперських амбіцій Росії...Але поки що поговоримо про те,що саме мене вразило?...а вразило мене майже все...поговоримо про те,що ви не є тим захисником інтересів України, яким ви себе вбачаєте... можливо я сказав якось так,що порочить вашу честь патріота,я не маю на це права,я маю тільки казате те,що мене вражає,як людина користується методом ”казать,не кажучи”ви цікаво робите...спочатку обесмислюте певний смисл, згодом осмислюєте бесмислицю! Певно, критикуєте депутатів та політиків,а самі в них цьому навчилися! Ви неначе ведете дискусію зі мною,а ії як такої нема...
Ваші відповіді по багатьох питаннях ґрунтуються на такому: ”А що вдієш? Чи ось таке: ”Це реалії нашої історії!” Та до біса історію, я не хочу таких реалій! Як ви хочете, то майте такі реалії, мрійте, замріюйтеся, але я не хочу й не буду мати! Ви мені нагадуєте типову людину, яка живе ще в тому лісі “совєтскості.” Люди які згодні на все, аби ні про що не думати, аби їх не чіпали, аби вони просто собі тихенько жили й думали про своє...Шкода! Поки буде так думати більшість нашого населення, ніколи в нас не буде побудоване демократичне суспільство з правовим полем й нормальним життям! Я ще й ще раз переконуюсь в тому,що ми маємо “законсервоване суспільство,” яке не хоче нічого міняти чи ламати, яке не хоче перебудов, яке не прагне змін на краще, а тільки мріє про нього! Цьому суспільству вважати свої примари за реальність вважається за нормальне, бо воно дається простіше, тому такі люди мені неодноразово вже казали:” Є реалії, а є фантазії!” Саме тому й є приказка,яку я всім повторюю і якій я довго не хотів вірити: ”Народ достойний того короля,який він сам обрав.”
Про питання російського націоналізму й питання російської честі,(інколи не дуже чесної,) ви видали взагалі на гора: ”Честь і хвала росіянам, от би й так нам!” Про Крим,коли я казав, треба було зробити так то й так, і не дозволяти розташовувати росіянам там свої бази,і якби ми так зробили,це додало дуже б багато бонусів й плюсів позитиву до й так незрозумілої політики України... Ви щось сказали на це взагалі для мене типове якомусь простолюдину, який тут проходив собі й не при яких справах тут: ”А що якби? Історія не терпить словосполучень якби!” Та,до біса історію, повторюю, мене вона мало цікавить, коли йдеться про розвиток й підняття української держави! Повторюю, тільки коли йдеться про розвиток держави,тим не менш, я дуже люблю історію, мало того, всесвітню також! Але,я хочу,разом з тим, аби з підняттям прапора України піднімалося всередині й моє серце гордості і шани до моєї землі! Я не хочу думати про якусь там історію,яка не терпить якихсь словосполучень,то давайте завше так думати й сидіти в болоті ще років так з п’ятдесят, вистачить вам та декому іншим які також думають, аби подумати, історія важлива чи важливий розвиток? Я вчуся задля того,аби виправляти помилки цих політиків-бездарів,які не розуміють поняття ”моя держава.”Які й досі думають про старшого брата,які й досі не розуміють поняття незалежність,які й досі відданні батьку Леніну,в яких й досі в головах адміністративно-командний підхід до економічного мислення,для яких слово українець-пустий звук!
Ви візьміть за приклад знищення ядерної зброї, до речі, як і її створення, вимагає вирішення складних науково-технічних питань, що потребує значних матеріальних витрат також як і підтримання цієї зброї у належному стані. Але ж гроші знайшлися, чому вони не знайшлися для того,щоби владнити ядерні питання остаточно!...Второпали? Ми постійно когось боїмося! Ось чому нас ніхто не боїться!Образно кажучи, остання стратегічна ракета, що розташована на українській землі, повинна була знищена бути тоді, коли доля України зіллється з долею багатьох держав Європи,аби мати протекторат підтримки у европейських держав,бо мати друга Росію чи одне НАТО є невігідним для України і по політичним уподобанням.Ви ж відповіли на це питання так:” І закриття ЧАЕС, і "рішення про відмову від ядерної зброї" - питання спірні, але ваша думка мінімум заслуговує на роздуми, але ж кажу (знову) - історія, не терпить словосполучень "якби...”
Якось цікаво ви відреагували на те,що Україна немає пріоритетів,ви згодні зі мною,що вона шарахається в цьому напрямку(і вибачатися тут не треба!)це саме так і відбувається! Одного я не зрозумів,чого вона шарахалася по вашому вимушено?!...Я такий же патріот певно,як і ви,але ви патріот,який всліпу захищає сліпого!Тобто ви виходить якраз захищаєте сліпу Україну,яка шарахається зі сторони в сторону,при цьому кажете,а чого вона оце така сліпа!? Це я називаю філософією “летючої птиці яка не рухається!”А саме вона летить, стоячи на місці! Ваші висловлювання нагадують мені те, як ви хочете пророщувати цукор, поливаючи його водою! Шкода...бо на вiдмiну вiд України, яка протягом останнього десятирiччя дотримувалась доктрини «багатовекторної» зовнiшньої полiтики (що при розумній голові саме з цією політикою можна було далеко піти)та статусу самопроголошеного нейтралiтету та позаблоковостi, країни Балтiї, взявши на озброєння захiдноєвропейську модель соцiально-економiчного розвитку, визначившись з перших днiв незалежностi iз зовнiшнiми прiоритетами, розпочали iнтеграцiйний рух в трансатлантичнi структури безпеки та загальноєвро-пейські структури економічного спiвробiтництва. Протягом другої половини 90-х рокiв Латвiя, Литва i Естонiя декiлька разiв відкидали пропозицiї Росiйської Федерацiї підписати Угоду з проблем безпеки у Балтiйському регiонi і подали офiцiйнi заяви на вступ до НАТО. З 1994 р. І про що це говорить? Про високу честь національного мислення! Країни Балтiї є асоцiйованими членами ЗЄС. Усi країни Балтiйського регiону є активними учасницями програми “Партнерство заради миру”. І нікому з них не треба думати вже про безпеку! Там і Естонія і Литва і Латвія один за одного! Ми досі думаємо за безпеку,тим самим знищуючи те ,чим можемо лякати інших! Без усіляких союзів,вони відчувають,що всі вони прибалти! В нас же всі були в союзі СРСР,але всюди була нога Росії і загребуща рука Росії. В нас певно ні Білорусія ні Росія за нас не заступиться,як це потребуватиме,чого це повинні робити ми!??Ми самі добрі, лагідні та чуйні чи як виходить?Ми втратили майже всі засоби задля того,аби підніматися наверх! Залишилася тільки голова...Треба нею скористатися! Стосовно того, аби молоді не їхали за кордон,треба розробити программу підтримки,а не платити на рівні Заходу-бо це смішно!Тут ви не праві,ось чого всі їдуть за межі України!Немає потреби в них, немає підтримки, немає відчуття,що ти ПОТРІБЕН державі! Вбачаю саме в цьому логіку!В Росії не платять на рівні Заходу,хоча звичайно платять більше,ніж у нас,але вона за своїх вчених тримається й руками й ногами!
Наступне...Економіка України дуже повільно виходить наверх,і Вам не треба завуальовувати цей момент! Це є проблема для нас й це можна вважати також кризою застою! Ми повільно рухаємося! Балачки про високий ВВП мене не гріють! Вам нагадати економіста Пола Хейне, який сказав,що ВВП-це ширма, за якою часто ховаються незграбні політики. Він казав,ніколи не плутайте ВВП И ВНП с благоустроєм нації. Концепція ВНП настільки умовно визначається,що по ВВП и ВНП ми можемо використовувати тільки на зрівняння того,як ми рухаємося, швидше чи повільніше..Ви бачили результати правління тандему Ющенко-Тимошенко,певно що ні,та я бачив! І бачив нинішні,коли мав зустріч з Морозом,то я вам хочу сказати,що ті результати за той час,що вони були при владі заслуговують на дуже великі роздуми!Ми можемо прискорити цей процес,та є одне питання,а чи ми хочемо!? Чи хочуть наші депутати цього!? На сьогодні наша економічна спроможність дуже є сталою...це мене бентежить! Ви можете собі їздити по відрядженнях, та розказувати мені й іншим,як там всім гарно живеться,та я знаю,що одна з причин,чому в Києві піднялися ціни на квартири є суто комерційною,а саме тому,що люди з інших областей й міст їдуть до Києва заробляти!Тому я певен в тому, що ми повільно рухаємося вперед!Треба змінювати керівництво влади!А ви в цей час,не забудьте мені також сказати щось на кшталт:” І що це змінить?” Чи “Нащо, є історія яка керується розвитком певної держави!” Для вас же все вирішує вона,чи не так?
Не треба балачки розводить й з приводу того,що ми маємо людей-консерваторів, то й будемо їх мати й надалі, нічого й тут не вдієш...Не вдієш, якщо й тільки й робити,що так казати....Ваші слова сильні, незламні, мудрі, але дуже ліниві...поважний пане Сергій.я не винний й держава не винна, що господар у своєму селі,замість свого поля й землі більше нічого не знає, не хоче знати, не чує й не хоче чути, відірваний від цивілізації...Хто винен у цьому? Треба вміти рахувати,вміти заповнювати бланки різні,знати сучасні реалії,а ви розказуєте мені,не треба забувати,що Україна вижила на тих селянах.Так що,робити,по вашому, цілувати селян й кричати їм слава довічно! Та то було тоді, а історія не терпить цих словосполучень! Хто так казав? Знайомий вислів? Одна пані яка мені написала у листі-відповіді таке на мою статтю, є дуже схожою до вас:
” Ты не забыл, что СССР и уже незалежна Украина постоянно откачивали деньги именно из сельского хозяйства! Этих людей обкрадывали десятилетиями, так почему они должны теперь бежать в новую авантюру? Говорят, что колхозники привыкли к дотациям и тому, что все их долги списываются. да, я считаю, что это так. Это реальная проблема, но у нее есть свои корни…Кстати, вопрос тебе, как человеку, а не как к корреспонденту или журналисту: ты считаешь, что когда человек-фермер, всю жизнь растивший кукурузу и получающий двойные урожаи, становится банкротом из-за того, что он не умеет вести бухгалтерию и того, что земляной налог поднялся это правильно?”
...Сергію,я вважаю,нам треба вміти терміново пристосовуватися до сучасності! Або ж нам нічого робити в Європі!Я не винний у тому,що той фермер далі свого господарства нічого не бачить...
Стосовно особистостей,як зайшла мова, то скажу відверто, я й надалі вважаю Тимошенко Юлію Володимирівну найпрогресивнішим лідером сучасної України! Я не буду вас перетягувати на мою точку зору, але я дійсно так вважаю....Одних ваших слів,щодо того,що вона злодійка замало буде, переконувати мене можна,але чи маєте ви аргументи, аби апелювати?!... Ії намагаються посадити, та не вдається! Головне,вона дуже розумна, саме вона захищає інтереси України, мої думки з нею збігаються, наприклад за питання трубопроводу ми думаємо однаково! Підкреслити буде не зайве, що ії краса мене не цікавить зовсім! Шкодую,якщо я помиляюся... Я заперечу вам й відносно того,що ми все таки можемо бути серйозним гравцем у південо-кавказькому регіоні й на близькому Сході,не треба панікувати...так,згідний,армія потребує повного реконструювання,але ж не сидіти нам не чекати, треба працювати на імідж України,з поганою армією, але можна робити великі діла. Сам Кофі Аннан(голова ООН)приїздив до Києва,аби висловити захоплення саме нашими миротворцями. А в Конго і в Боснії нещодавно читав,що люди викрашували будинки свої у національні прапори України.
Я вважаю,що треба Україні визначитися з пріотрітетами,наприклад,нащо нам ВТО,якщо воно нам треба, то на яких засадах, які умови, яким ми саме будемо там членом, мало того, цю інформацію надавати людям. Щоб вони висловлювали свої думки,бо сьогодні наприклад ситуація з ЄЕП взагалі вийшла парадоксальною,половина українців за,половина проти,разом з цим,майже ніхто не знає,що саме мається на увазі,тільки поверхово! В цьому плані мене імпонує політика Росії,сьогодні ніхто не задає питання, куди прямує Росія, хоча при тому ніхто й не знає. Бо Росія чітко всім сказала які ії цілі цікавлять і на якому етапі, яке ії влаштовує співробітництво з усіма різними,поважними європейськими організаціями.
Наприклад НАТО нам треба чи ні, однозначної відповіді нема,й не тільки з економічних питань,не треба вдаватися одразу у фінансові деталі.Наприклад наші політики думають про ЄЕП по-різному...Азаров головна людина у владі, яка за термінове включення України до ЄЕП,навпаки ж Хорошковський проти,але він за вступ України до ВТО,новий міністр МЗС також висловився вже проти ЄЕП.Моя думка,що це робиться штучна маніпуляція щодо того, аби Росія знову домінувала на просторах зони СРСР,ведеться це все,аби обдурити людей й шляхами “лісу”все ж таки привести Росію до ії амбіціозних планів.Так дійсно,Україна завядки ЄЕП знайде нові ринки збуту, але я не хочу терпіти жертв заради світлого майбутнього! Касья’нов дозволяє собі таке казати,що собі дозволяє у нас казати посол Росії Чорномирдін,але до пана “чорної морди”ми вже звикли,але міністр фінансів Росії просто втратив здоровий глузд. Він сказав на останній конференції без долі сорому й совісті,що всі країни ЄЕП мають поступитися частиною свого суверенітету заради того,аби ЄЕП запрацювала. Хорошковський вірно казати вже почав:”цей проект означає зміну стратегічного курса України і як мінімум, зупинку реалізації курсу України до ЄС.”
Я намагатимуся підняти це питання у нас в університеті в понеділок,в нас має бути семінар по міжнародним економічним відносинам,і я проведу дискусію щодо того,як може бути такий нонсенс,коли ЄС повинна бігати за Україною,а не навпаки. І так вже країни ЄС більше всього переймаються долею саме України в останній час. Кучма думає, що він і надалі “вішатиме цілі спагеті” ЄС. До чого я?Що Кучма не дивлячись на ЄЕП, натомість каже що завдання напрямку на ЄС ніхто не відміняв!Але ж вибачте мене,в ЄС не дурні сидять і вони розуміють,що тут так не пройде...Як країна яка входитиме невдовзі до іншого митного союзу,може претендувати ще й на вступ до ЄС?Виходить,що ми думаємо,що вони дурні,а я думаю,що ми! Чого?Того,що ще віримо після цього,що й досі лунають чіткі твердження наприклад міністра по питанням Європи Деннніса Макшейну, який стверджує:”Ми залишаємося впевненими в тому,що курс України до Європейської інтеграції є незмінним.” Мало того,дурні в подвійному сенсі,бо віримо ще й Росії,яка так хоче нам допомогти,так бідна бідкається з нашими проблемами,а сама усуває нашу карамель зі свого ринку,зменшує наш металопрокат до мінімуму,дає зерно,аби ми повернули у два рази більше на наступний рік, а коли ми захотіли підняти мито на деякі ії товари,вона виставила пащури. Ми ж не виставили й кінцівок пащурів щодо монополії російського “ТНК” та “Лукойл.” У мене не повертається язик назвати Росію старшою сестрою! Олександр Чалий також назвав цей проект ЄЕП таким,який протиріче Конституції України!Й це правильно,треба вже проти влади виставляти зуби!Не один Президент керується державою! ЄС раніше мав намір Україні дати торговий договір на певних засадах, чому ми не скористалися цим шансом?
Щодо НАТО, я вважаю,термінова інтеграція до НАТО-не помилкова,вона просто не має зараз потреби! Україна така країна,що як захоче, то знайде гроші,типова ситуація з МВФ,маю надію,що ви чули про цей випадок,коли в України взалася звідкись величезна сумма грошей для МВФ,яких не було перед цим, через певний час ми вже захотіли віддати раніше гроші навіть за визначенний час,аби зберегти співпрацю з МВФ. Повернімося до НАТО... Хоча,бажаним буде з НАТО той факт,що почне підніматься з колін наша Армія,ото й все. Більше нічого!Але не треба забувати,це сильний аргумент!А ваші сперечання,якщо вони є, я дуже легко можу побити,куди ви свого сина віддасти до модернізованої армії,яка має нормальний одяг, їжу, тренування (що саме головне у армії!)чи до тої армії,де треба будувати генералам будинки й хороми,а вистрілити з автомата чи пістолета вам дадуть разів з два...Не треба бути одноголосним й одностайним,треба всюди шукати вигоду,по модному це слово зветься консенсус! Захист країни та її цінностей військовими засобами при прогнозованому рівні загроз ми можемо забезпечити — із НАТО чи без нього. З НАТО надійніше та дешевше, оскільки на утримання військової машини, причому набагато меншої за кількістю, ніж Україна має сьогодні, буде потрібно менше коштів (порівнювати слід не з нинішнім мізерним військовим бюджетом, а з необхідним для утримання боєздатного угруповання). Головне в іншому: які цінності захищатимемо й наскільки вони, цінності, а не військові сили й засоби, сумісні з НАТО? Так, Україна поки що не може самостійно утримувати своїх миротворчих підрозділів, але винна в цьому не армія, а українська економіка! Те саме стосується СОТ,то ми хочемо туди йти,то не хочемо,так ми будемо в світі клоунами чи посьмиховиськом!От ситуація з ЄС,це треба було так насмішити мене й усіх,Кучма сам казав й надавав навіть певні укази,що до 2010 року треба підійти до наближення ЄС максимально,а у 2012 році бути в самому ЄС. Потім через певний час,він каже:” Я такого не казав, ви мене неправильно зрозуміли, Україні взагалі не світить ЄС декілька десятиліть!”Він натуральний м...к (нецензурне слово "вирізано" мною - С.К.) !... Це,все,що я можу про нинішнього Президента сказати! Ви бачили, як вовки їдять траву? Ні.так от завдяки нам, українцям, які не мають політичної обізнаності і культури маємо те,що наші олігархи-кучмісти вчаться вимовляти вже слово “парламентаризм”, а більшовики-мажоритар-ники підписуються під законом про пропорційну систему виборів,не питаючи вже нас...Це все відбувається завдяки нам, людям, яким байдуже все,лише хліб був би на столі...при цьому дехто кричить ще про якесь патріотство! Хай кричить про щось інше,більше ради буде!
Культуру нашу треба розвивати й не казати,що цьому заважає хтось,хоча це дійсно інколи так! Та немає самого розвитку як такого, немає грошей, немає інновацій, немає якоїсь системи підняття наії культури на якісно новий рівень, аби піднімати та показувати культуру собі та іншим, то що ми знаємо про гопак та козаків,то є мало,наша культура набагато ширша!Треба аби вона була на рівні Японії,Китаю,Німеччини...Там сильна культура, це ще й потрібно це й для туризму, якщо ми хочемо розвиватися в цьому напрямку також. Знаєте чому багато людей хочуть до Єгипту, ні...не через недорогі квитки (туди квиток коштує в 3,5 рази дешевше чим до Франції наприклад) саме чере те,що Єгипет дуже пильно охороняє свою культуру, вона така дивна та якась зачаклована для туриста...не вірите, спитайте в тих людей,які мріють туди потрапити,при цьому перечитали багато книжок та багато передач дивилися...Але кажуть:”Ото культура!”
От якщо торкатися наших проблем про культуру...На договір про оренду палацу Україна,як казав Слава Вакарчук(певно знаєте,хто це) треба нашій “зірці” біля місяця, але коли приїжджає російська поп-зірка то справа вирішується день у день чи за два дні. Це я називаю відсутність української честі!
Далі, чому податок знімається з наших і з російських співаків на нашій території однаковий? Вакарчук тут теж правий,кажучи,якщо я плачу 3%,то хай Кіркоров платить 30%! Наші співаки підняли галас і правильно зробили!Не треба сидіти, та ковтати слину,як це було раніше!
Зараз маємо можливість після нібито зернової кризи все-таки стати одним з найбільших експортерів зернових. Дуже радітиму, якщо запрацює в нас закон про дотації. І не треба галасувати,що ми бідні! Ми багаті пане,але про це мало хто знає! В нас вже зменшено дотування агрокомплексу, далі думаю ситуація ще піде на краще. Західні експерти вже поставили Україну,Бразилію та Нову Зеландію як країни з найкращими можливостями в аграрному секторі. В 1984 році у Новій Зеландії було повністю скасовано будь-які дотації фермерам, у результаті кількість господарств які розорилися, становила біля 1%.Отже,ми маємо країни ЄС які відкрили свої ринки,тим самим вони перетворюються на найбільшого імпортера продуктів сільськогосподарського виробництва. Я вважаю,що саме так, сьогодні складається кон’юнктура ринку.
Наразі щодо Чорнобилю,нам не треба перейматися цим і декому пояснити, коли самі не розуміють,хоча б зробити це під час закриття ЧАЕС усім країнам які вимагають від нас,а не просять закрити ЧАЕС, нехай попіклуються про свою екологію та безпеку,якої сьогодні дуже мало!Уся екологія в усіх майже країнах дуже слабка,а в нас бабахнуло й все тільки по цьому нас визнають...?Та ні,хоча б завдяки нашим спортсменам...Та треба було не боятися та пояснити світу,що керувалася указами по ЧАЕС тоді Росія,всі вказівки надходили з Москви. Далі...Кожен місяць чи два перевертаються у море танкери з нафтою,це страшенний удар по екології, Америка вийшла з Кіотського Протоколу і сьогодні меж у викиді відходів для заводів та фабрик немає, це що?
Щодо наших політиків,то тут треба подивитися як хто себе поводить,який хто робить собі піар,наприклад той же Тигіпко,аби показати,що він не даремно сидить у НБУ,повідомив про передчасну виплату грошей МВФ,тим самим показуючи Заходу,що в нас стабільність “по самі вуха,”приходьте та вкладайте в нас гроші,на самому ділі справи в нас не такі й радісні,але вже й не кепські,тому й хоч є рада...У Президента сидить одна з найрозумніших людей, Анатолій Гальчинський який висловив думку,що якщо так і надалі буде Тигіпко себе поводити,то золотовалютні запаси України впадуть на саму критичну сходинку,коли ж Тигіпко сказав,що таким чином колись пішла Польща,Росія та країни Балтії,то Гальчинській відмітив,що їхні і наші резерви НБУ навіть порівнювати не слід...Мало того,він опустив Тигіпко на землю сказавши,що там такий піар ніхто з цього не робив... Від себе хочу додати,що й в Тигіпка прослідковується ось цей менталітет “маленького українця,”який на всіх хоче бути схожий,тільки не на себе! Незалежність також визначається держборгом...Тому незрозуміло,як країна яка заборгувала багатьом країнам і фінансовим організаціям хоче достроково погасити борги МВФ.Не смішно вам?...
На вiдмiну вiд України, Естонiя вiдмовилась вiд практики запозичень у мiжнародних фiнансових iнституцiй взагалі. Брак вiтчизняних iнвестицiй, необхiдних для структурної перебудови економiки, країна долала шляхом створення лiберального податкового законодавства, що сприяло заохоченню прямих закордонних iнвестицiй в естонську економiку. Ще у 1997 р. в Естонiї розпочалася «велика приватизацiя» у таких галузях, як енергетика, зв'язок, транспорт, що стало додатковим фактором для залучення iнвесторiв до естонської економiки і пройшла вона нормально,не те що в нас,а це говорить про те,що треба було перед заміною назви нашої країни з СРСР на Україну поміняти всю владу…а то тепер комуністи хороші люди вийшли з усіх,по тому,що запевняє нас частка людей похилого віку,а натомість якраз ті комуністи й при владі! Де логіка? На вiдмiну вiд України, Естонiї вдалося переорiєнтувати свiй експорт на ринки ЄС.Відкриваю книжку “світова економіка” за 1999 рік й там на 11 сторінці (автор Філіпенко) й бачу що ще у 1998 р. частка ЄС у експортi Естонiї складала 63,3%, у iмпортi — 56,3%,Змогла Естонія без митних союзів,без всього іншого цього досягти,чому не можемо ми? Суттєвi змiни сталися протягом останнього десятирiччя i в економiцi Латвiї, в якiй економiчну реформу 1991-1995 рр. було здiйснено в 4 етапи. Перший (1991-1992 рр.) етап супроводжувався лiбералiзацiєю усiх галузей народного господарства. На другому етапi (1992-1994 рр.) було призупинено падiння ВВП. Протягом 1994-1995 рр. — третього етапу — спостерiгалось певне економiчне зростання. I, нарештi, з 1996 року (початок четвертого етапу, що триває i досьогоднi) на тлi стабiлiзацiї та економiчного зростання литовський уряд почав здiйснювати структурну перебудову. Ось вам приклади...ви ж казали,що їх нема,що в мене пусті факти...В нас же якраз усі проблеми з лібералізацією цін,з тиском податків,з тим,що інвестиції не те що не хочуть йти,а вони не мають бажання, бо умови бажають кращого...Ось і все...
P.S.Стосовно Вашого сайту,я побував на ньому,подобається,я заходжу туди інколи,коли хочу показати комусь Київ чи просто розслабитися,але зараз мене цікавлять речі поцікавіше, а саме космогонічні теорії,(вже давно, я маю це захоплення) спорт, політика та містика...Буду завершувати свою промову. Бувайте. На все добре. Побачимось на лінії фронту...



Моя відповідь на наведену вище "промову" (як він сам її назвав) Mikael KONAN.


Доброго дня, Михайло!

Дякую за відповідь.

Взагалі ж то я не люблю дискутувати...
От збирався вже і в цьому випадку подякувати, виказати сентенцію: “... так, не заперечую: я – один із багатьох мільйонів «типових» (як Ви сказали) українців... Так, я - досить «лінивий» в багатьох питаннях... До того ж - із 33-х річним стажем «совєтскості»...”
Та й – до праці; роботи в мене накопичилось багато. Погодьтеся: саме наша праця (саме на економіку України), а не наші балачки, створюють матеріальну основу розвитку нашої України.

Але... Спіткнувся на Вашому тлумаченні моєї фрази “Честь і хвала росіянам...”
Поза контекстом, який Ви, певно, не зрозуміли (сподіваюсь, що не перекрутили навмисно)...

Нагадаю ще раз, що я писав:
“Росія у своїй політиці (як зовнішній, так і внутрішній) орієнтується майже виключно на свої власні національні інтереси. Честь і хвала росіянам.. От так би - і нам (нашим, щоб не сказати поганого, "політикам")...”
Хіба політики будь-якої держави не повинні КЕРУВАТИСЯ ВИКЛЮЧНО НАЦІОНАЛЬНИМИ ІНТЕРЕСАМИ СВОЄЇ КРАЇНИ??? А хіба про наших, так би мовити, “політиків”, можна так сказати??? НА ЖАЛЬ, в цьому ми дуже поступаємось (як на мене) Росії (не кажучи вже про так звані “розвинені країни”).

Стосовно “особистостей” я також хотів би нагадати мою точну фразу: “Особисто я не поділяю Вашого захвату від ...це прізвище для мене залишається синонімом "нагрівання грошей"...” Звертаю Вашу увагу: я не збирався нікого ані звинувачувати, ані переконувати...
Але залишаюсь при своєму...

Ще один момент: у своїй відповіді я не погоджувався з Вашим твердженням у статті з приводу того, що й досі "економіка України перебуває у стані глибокої кризи" ("спад виробництва" тощо)...
Тепер Ви самі пишете (цитую): ”На сьогодні наша економічна спроможність дуже є сталою...”, ”Тому я певен в тому, що ми повільно рухаємося вперед!”
Перепрошую, “рух вперед” (навіть повільний) – це вже НЕ “стан глибокої кризи", це ВИХІД з кризи...

Та все це – дрібні наші непорозуміння... Ще раз наголошую: з більшістю Ваших думок я ладен погодитись (чи майже погодитись ;)))... Тим паче, я згоден із загальним настроєм Ваших публікацій та листів, болем за долю та зацікавленістю у розвитку нашої держави, нашої України!

Як на мене, найголовніша різниця в наших поглядах – моє категоричне неприйняття перспективи будь-яких “революцій”, “катаклізмів” та “великих сачків” на шляху нашого розвитку... Занадто багато їх було в нашій історії і занадто лихі наслідки вони для нас мали...

Тож (повторююсь) - до праці, праці на користь нашої держави. Кожен – на своєму “фронті”...



З повагою,
Сергій Клименко

12.09.2003



Далі - мої доповнення від 15.09.2003 у зв’язку з “другою редакцією” Вашої відповіді.


Шановний Михайло!

Мені імпонує натхненність Вашої “промови” ... Імпонують навіть Ваші гарячковість і “задиркуватість”...

Хотів би, щоб Ви зрозуміли...

По-перше. У мене нема спеціальної ані політичної, ані економічної, ані журналістської освіти.
Не можу я похвалитися також і тим, що завжди перебуваю в курсі політичного життя країни. Я працюю на іншому поприщі...
З цього, мабуть, зрозуміло, що поряд з наявністю у мене певних твердих “базових” переконань (загальнолюдські цінності, незалежність України, прагнення її всебічного розвитку тощо), “своїх міркувань” з приводу багатьох подій нашого сьогодення мені просто “фізично” бракує...

По-друге. Зверніть увагу: мій особистий сайт не є політико-пропагандистським. Полемічні матеріали з’явились на ньому досить випадково.
Поясню... Якось “під настрій” я спробував поділився міркуваннями з приводу кількох публікацій в Інтернеті. Поведінка редактора порталу "Соотечественники", який "не пропустив" жоден із моїх коментарів, мене обурила. От я і оприлюднив ці коментарі на своєму сайті. Окрім того, я “виклав” й інші свої коментарі; чому б не поділитися з людьми своїми міркуваннями (навіщо цим матеріалам “пропадати”?).
Результат був досить несподіваним для мене: з одного боку, ці сторінки стали досить популярними; з другого, - мене вже встигли звинуватили у “тиражировании материалов, оскорбляющих русскоязычных граждан Украины” (можете подивитись книгу відгуків). До того ж, виникла наша дискусія, якої я зовсім не бажав...

По-третє. Стосовно самої нашої дискусії. Звичайно ж, я з радістю пристав на Вашу пропозицію прочитати Вашу статтю. Читаючи, я робив для себе деякі нотатки (з чим погоджуюсь, а з чим – не зовсім...). Так і виникли “нотатки на полях”. Я не збирався в них ані аналізувати Вашу статтю, ані полемізувати з Вами. Просто занотував СВОЄ ВЛАСНЕ сприйняття ДЕЯКИХ Ваших думок...
Отримавши Вашого “розгромного” ;) листа-відповідь на свої “нотатки..” (9 сторінок! – не жарти ;))), навіть трохи розгубився... Я прекрасно розумію, що основа Вашої відповіді була підготовлена, м’яко кажучи, не тільки для мене...
Збирався не подовжувати дискусію, але Ваше тлумачення кількох моїх фраз із “нотаток...” навело на думку, що Ви їх, певно, не зрозуміли... От і вирішив дещо роз’яснити...

І ще одне... Мабуть – найголовніше...
Мене дуже прикро вразила остання фраза Вашої відповіді: “Побачимось на лінії фронту”...
Страшна фраза! Я навіть не цікавлюся поставили Ви мене і себе по одну, чи по різні сторони цієї лінії...
...Розумію, розумію, що йдеться про ідеологічний фронт... Але ж він проходитиме через всю НАШУ РІДНУ КРАЇНУ. А непримиренне ідеологічне протистояння часто-густо веде до гіршого...
Ще раз наголошую: я - категоричний противник перспективи будь-яких “війн”, “фронтів”, “революцій”, “катаклізмів” та “великих сачків” на шляху нашого розвитку... Занадто багато їх було в нашій історії і занадто лихі наслідки вони для нас мали...
Я певен, що одне з найголовніших наших досягнень останніх 13 років (крім, власне досягнення політичної Незалежності) – відсутність “крові” на нашій території. Тут є чим пишатися з огляду на деяких сусідів...
Закликаю і Вас, дискутуючи, не “створювати фронти”, а намагатись подолати виникаючі непорозуміння з іншою стороною... Звичайно ж, - не поступаючись найголовнішим...


З повагою,
Сергій Клименко

15.09.2003


Mikael KONAN. "Вiдповiдь на ваш лист про мою статтю.3" (отримано електронною поштою 27.09.2003)
(Публікується за наполяганням автора).


Добрий вечір Сергій!

Я запевняю вас,я уважно прочитав вашу статтю і зробив висновки:”Маємо те,що маємо.”
Зрозуміли сутність?...
З приводу страшної фрази, в мене був включений телевізор, коли я дописував вам листа, там була ця фраза “побачимося на лінії фронту” от я і вирішив ії написати, щоби не бути стандартним, як завжди. Боятися цю фразу не слід, я воювати чи робити ворожнечу не буду і не збираюся ні з ким. Мені припало до душі те, що написали: ”Мені імпонує натхненність Вашої “промови” ... Імпонують навіть Ваші гарячковість і “задиркуватість”...Дякую за такі цитати, вони неначе додають мені сили духу, є відчуття, що ти кажеш не у прірву, а тебе хоча б розуміють, що ти хочеш довести ї не обов’язково, аби з тобою погоджувалися...щодо другого вашого висловлюваня, певно я думаю, моя гарячкуватість у мене в генах, я просто сам по собі такий, я якийсь є імпульсивний трохи...Та це все обумовлено відвертістю співрозмовника, його чистою душею, якщо вірити Марку Аврелію.
“Эмоциональность человека-это всегда его истина,это то,что ни купить,ни продать,это то что он думает по настоящему и в чём он уверен,то что прочнее любой прочной стены.”-казав ще Марк Аврелій. Потім йде таке собі його пояснення...”Вероятно эмоциональность рождается потому-что события преподносятся не такими, как они есть, а такими, какими некоторые политические круги хотят, чтобы их видели. Этому можно противопоставить только одно – объективный анализ происходящего, на основании исследования причин. Хотелось бы начать с того,что понятие справедливости связано с представлением о государстве, так как право, служащее мерилом справедливости, является регулирующей нормой.”
Стосовно статті, ви тут помилилися, вся основа як і не основа моєї відповіді-статті була зроблена тільки для вас, я так відповідав також ще одному тут “господину” який мені доводив,що Україні бажано би було товаришувати з Росією, так я йому постійно писав до 6-7 стор. А щодо того, що я помилився із вашими твердженнями, то я і надалі думаю, що ви типовий українець, який має ті недолугі тенденції українства від яких треба відмовитися. Можливо ви коли казали свої симпа, то мали на меті не в тому широкому формати визначати свою думку, та я ії обмалював поширше...тобто я трохи вашим думкам наплюсував негативізму, додав відкритості і показав ії у всій красі! Я й досі впевнений, що я сказав вам відверто й чесно, що ви представник отої типової української меркантильності, представник тої ідейної суті, яка те й робить, що скиглить з різних причин, але сама ж тим часом є в тій групі людей, які мають оті національні лінощі. Тому, чесно кажучи, я не вважаю, що зробив невірно, але вибачаюся, коли вас образив.
Я впевнений також, що нам революції вже не потрібні, але треба те,що заставить владу працювати на народ, якщо вона вже згодилася це робити! Треба сильний політик! А це вже є певна революція в баченні політичного світогляду українця! Той же Ющенко дуже повільно набирає політичні бонуси у плані твердості свого курсу й свого характеру, але натомість він дуже швидко хоче стати Президентом!
Стосовно криз, я вважаю, що вони в нас є, те що я сказав, я доволі прекрасно пам’ятаю... наприклад, ситуація з зерном...ми мали зерна предостатньо, навіть експортували, але нині маємо ту ситуацію, що вже самі купуємо зерно в інших.(по-перше, а де ж наш резерв? ) Що це? Натомість зараз розгорілася просто паніка, хліб знову має шанси до зростання цін! Хоча Януковіч казав, цього не буде однозначно! Які борги в людей по виплатам обленерго, ви чули чи ні! Це не криза? В Києві, ще маємо райдужну перспективу, так я й не сперечаюсь, що потроху село встає, але відбувається це не на чесних та відкритих засадах, “все по своїм шифрам.” Далі...така ж ситуація з пальним...Чому в нас є такою розвинена теорія, що ми не маємо досить енергоносіїв, чи що ми до смерті залежні від Росії, це по вашому, теж не криза? Стосовно вугільної промисловості, чому шахтарі не отримують часто-густо своїх зароблених грошей? Мало того, зараз розгоряється з страшенною силою скандал про соцстрахування у вугільній промисловості, йдеться мова про те, що шахтарям відмовляють платити гроші по інвалідності чи по відпрацьованим рокам! Це теж не криза?
Ви слушно зауважили, що я не дуже розгорнув питання про те, що я сказав...ми то маємо одні кризи, то я сказав, що ми просуваємося уперед, хоча й повільно...Ви певно, тут не побачили у мене логіки? Сергію, ми плентаємося вперед, так, є тут певно щось...але я це назвав повільним просуванням...настільки повільним, що назвав це продовженням кризи, це таке просування, яке не несе в собі реальної напруги для хоча би більш-менш стійкої стабілізації суспільного життя. Подивіться де інші, а де ми? Далеко ходить не треба...
Саме через таких людей як ви,(вибачаюсь!)які страждають лінощами, ми є там, де ми є!(Я перекрутив слова Кравчука:”Маємо те,що маємо.”)Хочеться звичайно гріти душу, що і в нас все файно, але файно все для влади, яка тільки й робить, що кричить, як все в нас і всюди вже дуже добре. Саме такі люди як ви, які кричали про любов до України на початку 90-х,(можливо не вголос, а про себе) все-таки здобули незалежність, а далі що? Далі схватили нас лінощі! Дякую за незалежність хоча би вас пане і владу! Я завжди всім й всюди кажу одне й теж...Чого ми такі бідні? Ні, ми не дурні! Ми ліниві, ми готові все віддати комусь, аби він, цей хтось робив це щось за нас, але потім когось звинувачуємо! Ми ніде не можемо взяти ініціативу на себе! За щось відповісти! За щось відкрито розібратися! Коли наша ракета збила російський літак, ми звинуватили першочергово Росію, бо там воєнні вчення були спільні з ними, але ж ми не розібралися, можливо щось там було...але така відкрите, недоведене звинувачення може дати зворотній напрямок!?... Ми змінили все, назву країни, герб, прапор, але все залишили як є! Який тут сенс? До чого це призвело? Кого ми тоді звинувачуємо? Чому прибалти сьогодні випередили нас? Тому, що там немає лінощів, вони воювали за незалежність, вони ії схватили і не відпустили, вони воюють проти російської мови, не дивлячись на обурення Росії, вони не хочуть йти ні в які союзи ні з ким по Сходу, хоча Росія вже неодноразово натякала на це...а ми мало того, що дозволили тут у себе брутально себе поводити Росії,(останній приклад з Києво-Печерською Лаврою) так ми ще й залишили при владі тих недоумків, які нічого крім адміністративно-командної економіки не розуміють! Кому ви вірите? Що вони розуміють у ринкових відносинах?...коли Ленін для них був Богом! Нам самим треба було воювати до кінця й робити все без лінощів! Здобувати свою владу та своє політичне мислення, аби Чорномирдін чи Паскуаль чи Хербст не казали з ким нам кашу їсти, а з ким нам треба воювати!!!
Саме нічого ніколи не приходить! Совєтському мисленню властиві нігілістичні інтерпретації-наставляння стосовно національної ідеї як і будь-якої загальносуспільної ідеї взагалі, та часто підкреслюють, що до неї треба ставитися як до чогось суто суб’єктивного (“наприклад скільки людей, стільки ідей.”)... щоби не почути серед всього розмаїття саме істину-ідею. Саме так, колись і ви казали... (“наприклад скільки людей, стільки ідей.”)... Згадуєте? Ці мислителі совєтського ґатунку також кажуть, що збочувати суспільство не слід,що і без ідей всім добре живеться, а я кажу, що нам потрібні саме втруси суспільства...Це ще одна причина, чому наша національна ідея не працює. Бо ми слухаємо, як і ви, не тих носіїв правильної філософії... думаю, ви знаєте, що це за слово нігілізм...Попри усю таку активність, носії такого нігілізму страждають синдромом розумових лінощів, помноженим на атрофію “ якихсь соціальних інстинктів,” саме ця атрофія й робить нас такими, нічого дивного...А тому означені наставляння совєтскості є фальшивими й не мають нічого спільного із суспільним, вірним та логічним “запитом на саму сутність ідеї”. ! Ні...я не ортодоксальний фанат якихось ідей, але ж ми говоримо про саму сутність, певно, що так...Хоча дивуватись поширенню подібних наставлянь у кризових постсовєцьких соціумах дуже часто доводиться. Бо тією ж мірою, якою ще вчора ці ідеї були примусово-надідейними, нині вони стали майже суцільно “безідейними”, що виражає відомий соціологам стан аномії...Що скажете на це? Сергію, до вищого смислу національної ідеї, – незалежності та суверенности нації, – можна дійти лише в діалоговому режимі, оскільки суверенна нація – це не маса людей, що проживають на спільній території та здобулися права на власну державу...а далі то буде як буде! Націонала ідея та ії честь-це єдність у багатоманітності людей по вірі,по національності, по політичним вподобанням, але всі вони прагнуть бути особистостями саме у тій державі,де вони мешкають, вони усвідомили громадянську гідність та свою співзалежність від неї. А отже – ідентифікують себе не лише із власним “Я”, але також із колективним “Ми”, відмінним від різнорідних “Вони”. А те що, ви кажете, про назалежність, в мене викликає єхидну посмішку! Від кого? Самі від себе? Кучма з радниками вже все продає!...
Далі...Ви кажете, що головне досягнення України є те, що ми за 13 років здобули і зберегли все-таки незалежність і те що ми не мали на своїй території крові.Але ж, знаєте, у записниках Ільфа та Петрова (хоча я переважно не читав й не читаю совєтську літературу, я випадково це джерело інформації знайшов) зустрічається сакраментальна сентенція, що з позицій сьогодення уявляється вагомим контрарґументом на адресу прагматиків-технократів, які вбачають у “прогресивних технологіях” запоруку всезагального блаженства: “У фантастичних романах головне – це було радіо. При ньому очікувалося щастя людства. Ось і радіо є, а щастя немає…”Ну то що і є в нас…Всі хотіли незалежність, але одночасно всім вона й не треба...Всі їдуть з України...Питається, а де те омріяне щастя на горизонті? У постсовєцьких політиків та управлінців вочевидь пояснюється це добре засвоєною ними догмою, відповідно до якої економічний базис визначає культурно-ідеологічну надбудову, а не навпаки. Звідси – нігілістичне наставляння щодо культури, яка сприймається або ж прихильно або в ідеологізованому вигляді як служниця політики або ж як те, що “саме прокладе собі шлях”. Це є зовсім неправильно! Було б, мовляв, “радіо” – радіотехніки знайдуться. А потім, дасть Бог, – і філософи, які залюбки пояснять радіотехнікам, що таке “радіо” і яке його суспільне значення, і композитори, які його оспівають, як оспівують нині на ТV шоколад “Корона” тощо. До речі, у цій формулі нашого технократизму усе правильно з точністю “до навпаки”, бо справжня непідробна культура може прибирати яких завгодно форм, але за змістом вона завжди є національною. І навпаки, великим нонсенсом є культура, позбавлена національ-ного змісту. Виховуючи людину у дусі подібної псевдокультури, ми у кращому разі виховуємо “внутрішніх емігрантів”, тобто кандидатів на засвоєння чужої культури. А це якраз і відбувається з постсовєцькими соціумами, що становить неабияку загрозу для їх подальшого існування у просторі ґлобальної геокультури.Саме звідси і робляться люди, які дбають згодом не про країну, а про кармани свої, виключно свій бізнес та свої інтереси. Тому треба терміново нам вправляти та втокмачувати українську національну ідею та культуру наздоганяючої модернізації, я би так, скоріше сказав. Тому, відверто кажучі, мені хочеться тої якоїсь революції, що дасть поштовх не до культури етногенезу, а до культурософії та націософії. Нещодавно, я прочитав дуже цікаву статтю, якщо у вас є текстовий редактор формату pdf, то я даю вам адресу, можливо і ви дещо для себе звідти візьмете. http://www.zgia.zp.ua/vestnik/gumvis5/St4_Patlah.pdf а ось також недавно мені один український товариш з Америки надіслав таку адресу... www.ukrstor.com/ukrstor/natiologia.html
Також є одне інтерв’ю одного політолога про ЄЕП, цікаво почитайте, мене воно просто вразило. http://www2.pravda.com.ua/archive/2003/september/19/1.shtml є й така думка щодо того...http://www.liga.ua/news/show/?id=84203
Це все що я хотів вам сказати...Післязавтра йду знову до знань в університет. До побачення. Скоро матиму нові статті, можу дати також адресу. Всього вам доброго.


Mikael KONAN. "Додаток..." (отримано електронною поштою 28.09.2003)

Просто язанотував СВОЄ ВЛАСНЕ сприйняття ДЕЯКИХ Ваших думок...” Я можу сказати, що я дуже це ціную, але не більше, бо казати, що Тимошенко злодійка і немає чим це аргументувати, це м’яко кажучі, фарсова полеміка. Ви вірите владі, я захоплений цим і тим самим ви кажете, що вони погані.Також я додам ваш вислів:” По-перше. У мене нема спеціальної ані політичної, ані економічної, ані журналістської освіти.” А в мене також спеціальної немає, але є намагання відмежовуватися від бруду й знати політику зсередини, економіку я вивчаю, а журналістом мрію стати. Є ще й таке ваше висловлювання: “Росія у своїй політиці (як зовнішній, так і внутрішній) орієнтується майже виключно на свої власні національні інтереси. Честь і хвала росіянам.. От так би - і нам (нашим, щоб не сказати поганого, "політикам")...”
Хіба політики будь-якої держави не повинні КЕРУВАТИСЯ ВИКЛЮЧНО НАЦІОНАЛЬНИМИ ІНТЕРЕСАМИ СВОЄЇ КРАЇНИ??? А хіба про наших, так би мовити, “політиків”, можна так сказати??? НА ЖАЛЬ, в цьому ми дуже поступаємось (як на мене) Росії (не кажучи вже про так звані “розвинені країни”).
Я мав на увазі, що не просто не треба копіювати росіян, а взагалі нікого! Треба бути собою! Ми все повторюємо й так за кацапами, це нормально, в них було зменшення податкового тиску, одразу мова зайшла і в нас, в них зараз має бути перегляд приватизаційних процесів з 1990-х років до сьогодення, думаю і в нас це буде ось вже скоро. Є дуже багато таких типових прикладів копірайту, і якщо ви саме так хочете, аби ми за ними повторювали, що ви кажете от би й нашим так, то ми завжди будемо не собою, а смішним “довєском” чиїмсь!Бувайте...



Шановний Михайло!

Нарешті знайшов час "повісити" (як Ви сказали) Вашу останню відповідь на сайт. Не ображайтесь за затримку: у мене бракує часу (тиждень був у відрядженні в Москві; два наступних за ним - "дихнути не було коли"; зараз - не набагато краще).

Стосовно нашої дискусії... Повторююсь:
# Я цілком поділяю загальний настрой Ваших публікацій та листів, біль за долю та зацікавленість у розвитку нашої держави.
# Мені імпонує натхненність і відвертість Ваших “промов” ... Імпонують навіть Ваші гарячковість і “задиркуватість”...
# Я ладен погодитись з більшістю Ваших думок... Чи майже погодитись   ;)))... Від жодного із своїх зауважень до Ваших "промов" я не відмовляюсь...
# Як на мене, найголовніша різниця наших поглядів – моє категоричне неприйняття перспективи будь-яких “революцій”, “катаклізмів” та “великих сачків” на шляху нашого розвитку... Занадто багато їх було в нашій історії і занадто лихі наслідки вони для нас мали...

Далі...
Мені, безумовно, було цікаво ознайомитись із Вашими відвертими міркуваннями... Я намагався "почути" Вас...
На жаль, такий ОБМІН думками забирає у мене надзвичайно багато часу: я, мабуть, занадто серйозно ставлюсь до викладення "на папері" своїх міркувань. Саме дефіцит у мене часу є перешкодою подальшому продовженню нашої дискусії.   :(

Бажаю Вам всіляких гараздів!


З повагою,
Сергій Клименко

20.10.2003












Rambler's Top100