Мапа маршруту
Київ - Умань - Київ.
На трасі E-95 (M-05) Київ-Одеса
заблукати, певно, неможливо...
Покриття цього автошляху - досить пристойне (за пострадянськими критеріями).
Місто Умань - районний центр Черкаської області, приблизно за 200 км на південь від столиці. Умань - одне із старовинних міст України, що має багату історію та числені пам'ятки історії та культури. На території сучасного міста та його околиць виявлено залишки поселень пізнього палеоліту, трипільської культури, доби пізньої бронзи, черняхівської культури та періоду Київської Русі, скіфські кургани. Перша писемна згадка про Умань датується 1609 роком: сеймовий акт проголошує, що «Пустир під назвою Умань» віднині належить брацлавському старості Калиновському. У відомій історичній праці «Історія Русів» відзначається, що місто Умань було одним із найзначніших міст України початку XVI століття. За даними 1629 року тут налічувалось 1067 «податкових димів», або більше 6000 чоловік. 1648 року, під час національно-визвольної війни українського народу, містечко Умань стало адміністративним центром Уманського козачого полку. 1667 року за Андрусівською мирною угодою Умань відійшла до складу Речі Посполитої. У 70-х роках XVII століття місто захопили турки, а в 90-х роках того ж століття його було звільнено повсталим загоном С. Палія.
Протягом 1726-1834 років Умань належала родині Потоцьких, які побудували тут католицькі школи, монастир, а 1761 року - фортецю. На території міста розташований унікальний ландшафтний парк - легендарна «Софіївка», який було закладено 1796 року графом Станіславом Щенсним Потоцьким і названо на честь його дружини-грекині Софії. Парк будував бельгійський інженер Л. Метлець за мотивами давньогрецьких і римських міфів. Тому й назви в Софіївці тематичні: грот Венери з водоспадом, павільйон Флори, підземна річка Стікс. Парк добудовували ще кілька десятиліть, тоді з'явилися вхідні ворота, рожевий павільйон на острові Любові, Китайська альтанка, басейн Рибки та інше. Зараз Державний дендрологічний заповідник «Софіївка» з комплексом паркових споруд - один із шедеврів паркового мистецтва XVIII-XIX століть - є найвизначнішою пам'яткою Умані. Цей парк справедливо називають «перлиною України».
В 1768 році Умань стала центром антифеодального та національно-визвольного повстання під керівництвом М. Залізняка та І. Ґонти, що одержало назву Коліївщина. В 1793 році, за другим поділом Польщі, Правобережна Україна була приєднана до Російської імперії і згодом Умань стала центром військових поселень Київської та Подільської губерній. Із скасуванням кріпосного права, що сприяло розвитку капіталізму, Умань стала одним з великих торгівельних осередків збуту сільськогосподарської продукції. На початку XX століття населення міста складало біля 60000 чоловік. Тут працювало 50 невеликих фабрик і заводів, на яких були зайняті більше 2000 робітників, діяли відділення 7 банків та 7 ощадно-позичкових товариств і кас. Функціонували 3 гімназії, 5 середніх спеціальних учбових закладів.
Схема маршрута Киев - Умань - Киев.
На трассе E-95 (M-05) Киев-Одесса заблудиться, очевидно, невозможно...
Покрытие этой автодороги - достаточно приличное (по постсоветским меркам).
Город Умань - районный центр Черкасской области, приблизительно на 200 км южнее столицы. Умань - один из старинных городов Украины, имеет богатую историю и многочисленные достопримечательности истории и культуры. На территории современного города и его околиц обнаружены остатки поселений позднего палеолита, трипольской культуры, эпохи поздней бронзы, черняховской культуры и периода Киевской Руси, скифские курганы. Первое письменное упоминание об Умани датируется 1609 годом: сеймовый акт провозглашает, что «Пустырь под названием Умань» отныне принадлежит брацлавскому старосте Калиновскому. В известном историческом труде «История Русов» отмечается, что город Умань был одним из самых значительных городов Украины начала XVI века. По данным 1629 года здесь насчитывалось 1067 «налоговых дымов», или более 6000 человек. В 1648 году, во время национально-освободительной войны украинского народа, местечко Умань стало административным центром Уманского казачьего полка. В 1667 году по Андрусевскому мирному договору Умань отошла в состав Речи Посполитой. В 70-х годах XVII века город захватили турки, а в 90-х годах того же века он был освобожден восставшим отрядом С. Палия.
На протяжении 1726-1834 годов Умань принадлежала семье Потоцких, которые построили здесь католические школы, монастырь, а в 1761 году - крепость. На территории города расположен уникальный ландшафтный парк - легендарная «Софиевка», который был заложен в 1796 году графом Станиславом Щенсним Потоцким и назван в честь его жены-гречанки Софии. Парк строил бельгийский инженер Л. Метлець по мотивам древнегреческих и римских мифов. Поэтому и названия в Софиевке тематические: грот Венеры с водопадом, павильон Флоры, подземная речка Стикс. Парк достраивали еще несколько десятилетий, тогда появились входные ворота, розовый павильон на острове Любви, Китайская беседка, бассейн Рыбки и другое. В настоящий момент Государственный дендрологический заповедник «Софиевка» с комплексом парковых сооружений - один из шедевров паркового искусства XVIII-XIX веков - является самой выдающейся достопримечательностью Умани. Этот парк справедливо называют «жемчужиной Украины».
В 1768 году Умань стала центром антифеодального и национально-освободительного восстания под руководством М. Зализняка и И. Гонты, получившего название Колиивщина. В 1793 году, по второму разделу Польши, Правобережная Украина была присоединена к Российской империи и впоследствии Умань стала центром военных поселений Киевской и Подольской губерний. С отменой крепостного права, что содействовало развитию капитализма, Умань стала одним из больших торговых центров сбыта сельскохозяйственной продукции. В начале XX века население города составляло около 60000 человек. Здесь работало 50 небольших фабрик и заводов, на которых были заняты больше 2000 рабочих, действовали отделения 7 банков и 7 ссудо-сберегательных обществ и касс. Функционировали 3 гимназии, 5 средних специальных учебных заведений.
Покриття цього автошляху - досить пристойне (за пострадянськими критеріями).
Місто Умань - районний центр Черкаської області, приблизно за 200 км на південь від столиці. Умань - одне із старовинних міст України, що має багату історію та числені пам'ятки історії та культури. На території сучасного міста та його околиць виявлено залишки поселень пізнього палеоліту, трипільської культури, доби пізньої бронзи, черняхівської культури та періоду Київської Русі, скіфські кургани. Перша писемна згадка про Умань датується 1609 роком: сеймовий акт проголошує, що «Пустир під назвою Умань» віднині належить брацлавському старості Калиновському. У відомій історичній праці «Історія Русів» відзначається, що місто Умань було одним із найзначніших міст України початку XVI століття. За даними 1629 року тут налічувалось 1067 «податкових димів», або більше 6000 чоловік. 1648 року, під час національно-визвольної війни українського народу, містечко Умань стало адміністративним центром Уманського козачого полку. 1667 року за Андрусівською мирною угодою Умань відійшла до складу Речі Посполитої. У 70-х роках XVII століття місто захопили турки, а в 90-х роках того ж століття його було звільнено повсталим загоном С. Палія.
Протягом 1726-1834 років Умань належала родині Потоцьких, які побудували тут католицькі школи, монастир, а 1761 року - фортецю. На території міста розташований унікальний ландшафтний парк - легендарна «Софіївка», який було закладено 1796 року графом Станіславом Щенсним Потоцьким і названо на честь його дружини-грекині Софії. Парк будував бельгійський інженер Л. Метлець за мотивами давньогрецьких і римських міфів. Тому й назви в Софіївці тематичні: грот Венери з водоспадом, павільйон Флори, підземна річка Стікс. Парк добудовували ще кілька десятиліть, тоді з'явилися вхідні ворота, рожевий павільйон на острові Любові, Китайська альтанка, басейн Рибки та інше. Зараз Державний дендрологічний заповідник «Софіївка» з комплексом паркових споруд - один із шедеврів паркового мистецтва XVIII-XIX століть - є найвизначнішою пам'яткою Умані. Цей парк справедливо називають «перлиною України».
В 1768 році Умань стала центром антифеодального та національно-визвольного повстання під керівництвом М. Залізняка та І. Ґонти, що одержало назву Коліївщина. В 1793 році, за другим поділом Польщі, Правобережна Україна була приєднана до Російської імперії і згодом Умань стала центром військових поселень Київської та Подільської губерній. Із скасуванням кріпосного права, що сприяло розвитку капіталізму, Умань стала одним з великих торгівельних осередків збуту сільськогосподарської продукції. На початку XX століття населення міста складало біля 60000 чоловік. Тут працювало 50 невеликих фабрик і заводів, на яких були зайняті більше 2000 робітників, діяли відділення 7 банків та 7 ощадно-позичкових товариств і кас. Функціонували 3 гімназії, 5 середніх спеціальних учбових закладів.
Схема маршрута Киев - Умань - Киев.
На трассе E-95 (M-05) Киев-Одесса заблудиться, очевидно, невозможно...
Покрытие этой автодороги - достаточно приличное (по постсоветским меркам).
Город Умань - районный центр Черкасской области, приблизительно на 200 км южнее столицы. Умань - один из старинных городов Украины, имеет богатую историю и многочисленные достопримечательности истории и культуры. На территории современного города и его околиц обнаружены остатки поселений позднего палеолита, трипольской культуры, эпохи поздней бронзы, черняховской культуры и периода Киевской Руси, скифские курганы. Первое письменное упоминание об Умани датируется 1609 годом: сеймовый акт провозглашает, что «Пустырь под названием Умань» отныне принадлежит брацлавскому старосте Калиновскому. В известном историческом труде «История Русов» отмечается, что город Умань был одним из самых значительных городов Украины начала XVI века. По данным 1629 года здесь насчитывалось 1067 «налоговых дымов», или более 6000 человек. В 1648 году, во время национально-освободительной войны украинского народа, местечко Умань стало административным центром Уманского казачьего полка. В 1667 году по Андрусевскому мирному договору Умань отошла в состав Речи Посполитой. В 70-х годах XVII века город захватили турки, а в 90-х годах того же века он был освобожден восставшим отрядом С. Палия.
На протяжении 1726-1834 годов Умань принадлежала семье Потоцких, которые построили здесь католические школы, монастырь, а в 1761 году - крепость. На территории города расположен уникальный ландшафтный парк - легендарная «Софиевка», который был заложен в 1796 году графом Станиславом Щенсним Потоцким и назван в честь его жены-гречанки Софии. Парк строил бельгийский инженер Л. Метлець по мотивам древнегреческих и римских мифов. Поэтому и названия в Софиевке тематические: грот Венеры с водопадом, павильон Флоры, подземная речка Стикс. Парк достраивали еще несколько десятилетий, тогда появились входные ворота, розовый павильон на острове Любви, Китайская беседка, бассейн Рыбки и другое. В настоящий момент Государственный дендрологический заповедник «Софиевка» с комплексом парковых сооружений - один из шедевров паркового искусства XVIII-XIX веков - является самой выдающейся достопримечательностью Умани. Этот парк справедливо называют «жемчужиной Украины».
В 1768 году Умань стала центром антифеодального и национально-освободительного восстания под руководством М. Зализняка и И. Гонты, получившего название Колиивщина. В 1793 году, по второму разделу Польши, Правобережная Украина была присоединена к Российской империи и впоследствии Умань стала центром военных поселений Киевской и Подольской губерний. С отменой крепостного права, что содействовало развитию капитализма, Умань стала одним из больших торговых центров сбыта сельскохозяйственной продукции. В начале XX века население города составляло около 60000 человек. Здесь работало 50 небольших фабрик и заводов, на которых были заняты больше 2000 рабочих, действовали отделения 7 банков и 7 ссудо-сберегательных обществ и касс. Функционировали 3 гимназии, 5 средних специальных учебных заведений.
Сьогодні Умань - місто обласного підпорядкування, районний центр
Черкаської області
з населенням близько 93 тисяч чоловік.
Провідні галузі промисловості міста - машинобудування, приладобудування, харчова та легка промисловість.
В Умані діють сільськогосподарська академія, педінститут, агротехнічний коледж, педагогічне, музичне та медичне училища, 3 профтехучилища, 14 загальноосвітніх шкіл, 2 музичні та 2 спортивні школи, краєзнавчий музей з відділами: художнім, музеєм культури та побуту, музеєм діячів літератури та мистецтва Уманщини.
З історією міста пов'язані імена відомих діячів науки, культури, письменників та поетів: вчених М. Анненкова, В. Пашкевича, Б. Едельштейна, В. Шитта, П. Власюка; польських поетів С. Трембецького, С. Гощинського, Ю. Залеського. З 1819 по 1826 рік у місті жив декабрист С. Г. Волконський. Двічі в Умані побував великий український поет Т. Г. Шевченко, про що він згадує в своїй повісті «Княгиня». В місті деякий час жив І. П. Котляревський, приїздила Л. Українка, працювали визначні діячі української культури М. Біляшівський, Д. Щербаківський, М. Комаров. На уманській сцені виступав зі своїм відомим драматичним колективом Лесь Курбас і тут діяла відома студія, в якій він навчав талановиту уманську молодь. В Умані пройшли дитячі та юнацькі роки українського поета М. Бажана. Тут жили письменники Ю. Смолич, І. Кулик, Л. Квітко, А. Чужий, Г. Полянкер, Н. Суровцова; кераміст Д. Головко, художник Л. Крамаренко, скульптор Г. Петрашевич.
Умань приваблює туристів як унікальною «Софіївкою», так і колоритом старовинного українського міста з пам'ятками славного історичного минулого.
Сегодня Умань - город областного подчинения, районный центр Черкасской области с населением около 93 тысяч человек. Ведущие отрасли промышленности города - машиностроение, приборостроение, пищевая и легкая промышленность. В Умани действуют сельскохозяйственная академия, пединститут, агротехнический колледж, педагогическое, музыкальное и медицинское училища, 3 профтехучилища, 14 общеобразовательных школ, 2 музыкальные и 2 спортивные школы, краеведческий музей с отделами: художественным, музеем культуры и быта, музеем деятелей литературы и искусства Уманщини.
С историей города связаны имена известных деятелей науки, культуры, писателей и поэтов: ученых М. Анненкова, В. Пашкевича, Б. Едельштейна, В. Шитта, П. Власюка; польских поэтов С. Трембецкого, С. Гощинского, Ю. Залеского. С 1819 по 1826 год в городе жил декабрист С. Г. Волконский. Дважды в Умани побывал великий украинский поэт Т. Г. Шевченко, о чем он вспоминает в своей повести «Княгиня». В городе некоторое время жил И. П. Котляревский, приезжала Л. Украинка, работали выдающиеся деятели украинской культуры М. Биляшевский, Д. Щербаковский, М. Комаров. На уманской сцене выступал со своим известным драматичным коллективом Лесь Курбас и здесь действовала известная студия, в которой он учил талантливую уманскую молодежь. В Умани прошли детские и юношеские годы украинского поэта М. Бажана. Здесь жили писатели Ю. Смолич, И. Кулик, Л. Квитко, А. Чужой, Г. Полянкер, Н. Суровцова; керамист Д. Головко, художник Л. Крамаренко, скульптор Г. Петрашевич.
Умань привлекает туристов как уникальной «Софиевкой», так и колоритом старинного украинского города, с достопримечательностями славного исторического прошлого.
З історією міста пов'язані імена відомих діячів науки, культури, письменників та поетів: вчених М. Анненкова, В. Пашкевича, Б. Едельштейна, В. Шитта, П. Власюка; польських поетів С. Трембецького, С. Гощинського, Ю. Залеського. З 1819 по 1826 рік у місті жив декабрист С. Г. Волконський. Двічі в Умані побував великий український поет Т. Г. Шевченко, про що він згадує в своїй повісті «Княгиня». В місті деякий час жив І. П. Котляревський, приїздила Л. Українка, працювали визначні діячі української культури М. Біляшівський, Д. Щербаківський, М. Комаров. На уманській сцені виступав зі своїм відомим драматичним колективом Лесь Курбас і тут діяла відома студія, в якій він навчав талановиту уманську молодь. В Умані пройшли дитячі та юнацькі роки українського поета М. Бажана. Тут жили письменники Ю. Смолич, І. Кулик, Л. Квітко, А. Чужий, Г. Полянкер, Н. Суровцова; кераміст Д. Головко, художник Л. Крамаренко, скульптор Г. Петрашевич.
Умань приваблює туристів як унікальною «Софіївкою», так і колоритом старовинного українського міста з пам'ятками славного історичного минулого.
Сегодня Умань - город областного подчинения, районный центр Черкасской области с населением около 93 тысяч человек. Ведущие отрасли промышленности города - машиностроение, приборостроение, пищевая и легкая промышленность. В Умани действуют сельскохозяйственная академия, пединститут, агротехнический колледж, педагогическое, музыкальное и медицинское училища, 3 профтехучилища, 14 общеобразовательных школ, 2 музыкальные и 2 спортивные школы, краеведческий музей с отделами: художественным, музеем культуры и быта, музеем деятелей литературы и искусства Уманщини.
С историей города связаны имена известных деятелей науки, культуры, писателей и поэтов: ученых М. Анненкова, В. Пашкевича, Б. Едельштейна, В. Шитта, П. Власюка; польских поэтов С. Трембецкого, С. Гощинского, Ю. Залеского. С 1819 по 1826 год в городе жил декабрист С. Г. Волконский. Дважды в Умани побывал великий украинский поэт Т. Г. Шевченко, о чем он вспоминает в своей повести «Княгиня». В городе некоторое время жил И. П. Котляревский, приезжала Л. Украинка, работали выдающиеся деятели украинской культуры М. Биляшевский, Д. Щербаковский, М. Комаров. На уманской сцене выступал со своим известным драматичным коллективом Лесь Курбас и здесь действовала известная студия, в которой он учил талантливую уманскую молодежь. В Умани прошли детские и юношеские годы украинского поэта М. Бажана. Здесь жили писатели Ю. Смолич, И. Кулик, Л. Квитко, А. Чужой, Г. Полянкер, Н. Суровцова; керамист Д. Головко, художник Л. Крамаренко, скульптор Г. Петрашевич.
Умань привлекает туристов как уникальной «Софиевкой», так и колоритом старинного украинского города, с достопримечательностями славного исторического прошлого.
Фото червня 2008 року. |
Колишня Міська Управа (педагогічний інститут),
пам'ятка архітектури, 1912 рік (вул. Садова, 2). Бывшая Городская Управа (педагогический институт), памятник архитектуры, 1912 год (ул. Садовая, 2). |
Фото червня 2008 року.
Вулицями Умані.
Колишні готелі «Лондон» та «Брістоль» (швейна фабрика),
пам'ятка архітектури, 1901 рік (вул. Радянська, 10).
По улицам Умани. Бывшие отели «Лондон» и «Бристоль» (швейная фабрика),
памятник архитектуры, 1901 год (ул. Советская, 10).
пам'ятка архітектури, 1901 рік (вул. Радянська, 10).
По улицам Умани. Бывшие отели «Лондон» и «Бристоль» (швейная фабрика),
памятник архитектуры, 1901 год (ул. Советская, 10).
Фото червня 2008 року. |
Колишній Базиліанський (Василіанський) монастир,
пам'ятка архітектури, 1764-1784 роки (вул. Радянська, 39). Бывший Базилианский (Василианский) монастырь, памятник архитектуры, 1764-1784 годы (ул. Советская, 39). |
Фото червня 2008 року. |
Колишній Базиліанський (Василіанський) монастир,
вид з двору. Бывший Базилианский (Василианский) монастырь, вид со двора. |
Фото червня 2008 року.
Пам'ятник захисникам і визволителям міста та землякам,
які загинули в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років (вул. Радянська).
Архітектор Г. Чайка.
Памятник защитникам и освободителям города и землякам,
погибшим в годы Великой Отечественной войны 1941-1945 годов (ул. Советская).
Архитектор Г. Чайка.
які загинули в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років (вул. Радянська).
Архітектор Г. Чайка.
Памятник защитникам и освободителям города и землякам,
погибшим в годы Великой Отечественной войны 1941-1945 годов (ул. Советская).
Архитектор Г. Чайка.
Фото червня 2008 року.
Пам'ятник Г. І. Котовському (вул. Радянська).
Скульптори Ю. Білостоцький та Е. Фрідман, архітектор З. Михайлова.
Памятник Г. И. Котовскому (ул. Советская).
Скульпторы Ю. Белостоцкий и Е. Фридман, архитектор З. Михайлова.
Скульптори Ю. Білостоцький та Е. Фрідман, архітектор З. Михайлова.
Памятник Г. И. Котовскому (ул. Советская).
Скульпторы Ю. Белостоцкий и Е. Фридман, архитектор З. Михайлова.
Фото червня 2008 року.
Колишнє Вище міське народне училище, пам'ятка архітектури, 1892 рік (вул. Радянська, 33).
Зараз - Уманський гуманітарно-педагогічний коледж ім. Т. Г. Шевченка.
Бывшее Высшее городское народное училище, памятник архитектуры, 1892 год (ул. Советская, 33).
Ныне - Уманский гуманитарно-педагогический колледж им. Т. Г. Шевченко.
Зараз - Уманський гуманітарно-педагогічний коледж ім. Т. Г. Шевченка.
Бывшее Высшее городское народное училище, памятник архитектуры, 1892 год (ул. Советская, 33).
Ныне - Уманский гуманитарно-педагогический колледж им. Т. Г. Шевченко.
Фото червня 2008 року.
Свято-Миколаївський собор (храм Святого Миколи),
пам'ятка архітектури, 1812 рік (вул. Радянська, 39).
Свято-Николаевский собор (храм Святого Николая),
памятник архитектуры, 1812 год (ул. Советская, 39).
пам'ятка архітектури, 1812 рік (вул. Радянська, 39).
Свято-Николаевский собор (храм Святого Николая),
памятник архитектуры, 1812 год (ул. Советская, 39).
Фото червня 2008 року.
Новобудова за Свято-Миколаївським собором.
Новостройка за Свято-Николаевским собором.
Новостройка за Свято-Николаевским собором.
Фото червня 2008 року. |
Торгові ряди,
пам'ятка архітектури, 1838 рік (вул. Радянська, 47). Торговые ряды, памятник архитектуры, 1838 год (ул. Советская, 47). |
Фото червня 2008 року.
Могила цадика Нахмана, 1811 рік (вул. Бєлінського, 1).
1810 року в Умані помер цадик Нахман із Брацлава - проповідник брацлавських хасидів, віруючих однієї із течій іудаїзму. Могила Нахмана є місцем поклоніння хасидів, що приїздять сюди з багатьох країн світу.
Могила цадика Нахмана, 1811 год (ул. Белинского, 1).
В 1810 году в Умани умер цадик Нахман из Брацлава - проповедник брацлавских хасидив, верующих одной, из течений иудаизма. Могила Нахмана является местом поклонения хасидив, которые приезжают сюда из многих стран мира.
1810 року в Умані помер цадик Нахман із Брацлава - проповідник брацлавських хасидів, віруючих однієї із течій іудаїзму. Могила Нахмана є місцем поклоніння хасидів, що приїздять сюди з багатьох країн світу.
Могила цадика Нахмана, 1811 год (ул. Белинского, 1).
В 1810 году в Умани умер цадик Нахман из Брацлава - проповедник брацлавских хасидив, верующих одной, из течений иудаизма. Могила Нахмана является местом поклонения хасидив, которые приезжают сюда из многих стран мира.
Фото червня 2008 року. |
Фото червня 2008 року. |
Умань. Вулицею Пушкіна.
Неподалік від могили цадика Нахмана утворився цілий єврейський квартал. Умань. На улице Пушкина. Невдалеке от могилы цадика Нахмана образовался целый еврейский квартал. Uman, «Sha'arei Zion Hotel». |
Фото червня 2008 року. |
Фото червня 2008 року. |
Вулицями Умані.
Будівля дитячої поліклініки (ріг вулиць Садова та Шевченка). По улицам Умани. Здание детской поликлиники (угол улиц Садовая и Шевченко). |
Фото червня 2008 року.
Вулицями Умані.
Будівля лікарні
(ріг вулиць Садова та Пушкіна).
По улицам Умани. Здание больницы
(угол улиц Садовая и Пушкина).
(ріг вулиць Садова та Пушкіна).
По улицам Умани. Здание больницы
(угол улиц Садовая и Пушкина).
Фото червня 2008 року.
Вулицями Умані.
Будівлі музичного училища ім. П. Д. Демуцького (вул. Садова, 25).
По улицам Умани. Здания музыкального училища им. П. Д. Демуцкого (ул. Садовая, 25).
По улицам Умани. Здания музыкального училища им. П. Д. Демуцкого (ул. Садовая, 25).
Фото червня 2008 року.
Вулицями Умані.
Колишній прибутковий будинок,
пам'ятка архітектури, 1860 рік
(вул. Садова, 21).
По улицам Умани. Бывший доходный дом, памятник архитектуры, 1860 год (ул. Садовая, 21).
По улицам Умани. Бывший доходный дом, памятник архитектуры, 1860 год (ул. Садовая, 21).
Фото червня 2008 року. |
Колишній «Гранд-Отель» (кооперативне училище),
пам'ятка архітектури, 1900 рік (вул. Садова, 4). Бывший «Гранд-Отель» (кооперативное училище), памятник архитектуры, 1900 год (ул. Садовая, 4). |
Першоджерела:
# «Умань. План міста», «Фавор», Вінниця-1996.
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати», Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків, 2007 р.
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати», Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків, 2007 р.
До переліку фотосерій