Місто Суми - адміністративний, промисловий та культурний центр Сумської області.
У літописах Філарета подана легенда про появу назви міста. За цими давніми записами, «біля річки Суми було знайдено три мисливські суми, та через них і названо місцевість із її річками». Дослідники уточнюють, що згідно з цим переказом можна пояснювати назву річок, але не самого міста. Мовляв, у давні часи воно називалося Сумин, тобто тим, що стоїть біля річки Суми. Хай там як, але славнозвісні три мисливські суми й сьогодні прикрашають герб міста.
За часів Київської Русі на землях сучасної Сумщини розташовувалося місто русичів, яке ототожнюють із літописним містом Липецьком. 1283 року населення краю повстало проти татарських завойовників, але було розбите, після чого ця територія майже на чотири століття знелюдніла.
За літописами XVIII-XIX століть, місто Суми засновано у 1652-1653 роках. Архівний документ 1655 року повідомляє, що 100 вихідців із міста Ставища Білоцерківського полку на чолі з отаманом Герасимом Кондратьєвим дістали дозвіл оселитися на берегах річки Псел. У Сумах протягом 1652-1658 років було створено Сумський козацький полк, який зажив собі слави в боях із турками в 1677-1678 роках. Тутешня фортеця вважалась однією з найміцніших на Слобожанщині. Відомо, що з 80-х років XVII століття у Сумах відливали гармати.
На межі XVIII-XIX століть внаслідок ліквідації козацтва Сумський козацький полк було перетворено на гусарський, який знову прославився, тепер уже у війні 1812 року.
В різні часи Суми відвідували всесвітньо знані люди - філософ Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, письменники А. Чехов, О. Купрін, В. Короленко, Леся Українка, композитор С. Рахманінов. Багато добрих справ для розбудови міста зробив відомий підприємець Іван Харитоненко, пам’ятник якому встановлено на Червоній площі.
Город Сумы - административный, промышленный и культурный центр Сумской области.
В летописях Филарета дана легенда о появлении названия города. По этим давним записями, «у реки Сумы были найдены три охотничьих сумы, и из-за них и названа местность с ее реками». Исследователи уточняют, что согласно этому преданию можно объяснять название рек, но не самого города. Мол, в давние времена он назывался Сумин, то есть стоящий у речки Сумы. Как бы там ни было, но знаменитые три охотничьих сумы и сегодня украшают герб города.
Во времена Киевской Руси на землях современной Сумщины располагался город русичей, который отождествляют с летописным городом Липецком. В 1283 году население края восстало против татарских завоевателей, но было разбито, после чего эта территория почти на четыре века обезлюдела.
По летописям XVIII-XIX веков, город Сумы основан в 1652-1653 годах. Архивный документ 1655 года сообщает, что 100 выходцев из города Ставища Белоцерковского полка во главе с атаманом Герасимом Кондратьевым получили разрешение поселиться на берегах реки Псел. В Сумах в течение 1652-1658 годов был создан Сумской казацкий полк, который снискал себе славу в боях с турками в 1677-1678 годах. Здешняя крепость считалась одной из наиболее прочных на Слобожанщине. Известно, что с 80-х годов XVII века в Сумах отливали пушки.
На рубеже XVIII-XIX веков в результате ликвидации казачества Сумской казацкий полк был преобразован в гусарский, который опять прославился, теперь уже в войне 1812 года.
В разное время Сумы посещали всемирно известные люди - философ Григорий Сковорода, Тарас Шевченко, писатели А. Чехов, О. Куприн, В. Короленко, Леся Украинка, композитор С. Рахманинов. Много добрых дел для развития города сделал известный предприниматель Иван Харитоненко, памятник которому установлен на Красной площади.
Sumy is the regional centre located 339 km far from Kyiv. The population is above 200 000. The destiny was not favorable for this Ukrainian city lying in the northeast of the country. Many times it was ruined completely and even had 4 hundred years gap in its development when all this land was devastated an uninhabited. Rebuilt in the 17th century, it became a Cossack fortress. The monuments of religious architecture are not numerous and old (18th-20th centuries) but any of them is marked by something special and unique.
У літописах Філарета подана легенда про появу назви міста. За цими давніми записами, «біля річки Суми було знайдено три мисливські суми, та через них і названо місцевість із її річками». Дослідники уточнюють, що згідно з цим переказом можна пояснювати назву річок, але не самого міста. Мовляв, у давні часи воно називалося Сумин, тобто тим, що стоїть біля річки Суми. Хай там як, але славнозвісні три мисливські суми й сьогодні прикрашають герб міста.
За часів Київської Русі на землях сучасної Сумщини розташовувалося місто русичів, яке ототожнюють із літописним містом Липецьком. 1283 року населення краю повстало проти татарських завойовників, але було розбите, після чого ця територія майже на чотири століття знелюдніла.
За літописами XVIII-XIX століть, місто Суми засновано у 1652-1653 роках. Архівний документ 1655 року повідомляє, що 100 вихідців із міста Ставища Білоцерківського полку на чолі з отаманом Герасимом Кондратьєвим дістали дозвіл оселитися на берегах річки Псел. У Сумах протягом 1652-1658 років було створено Сумський козацький полк, який зажив собі слави в боях із турками в 1677-1678 роках. Тутешня фортеця вважалась однією з найміцніших на Слобожанщині. Відомо, що з 80-х років XVII століття у Сумах відливали гармати.
На межі XVIII-XIX століть внаслідок ліквідації козацтва Сумський козацький полк було перетворено на гусарський, який знову прославився, тепер уже у війні 1812 року.
В різні часи Суми відвідували всесвітньо знані люди - філософ Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, письменники А. Чехов, О. Купрін, В. Короленко, Леся Українка, композитор С. Рахманінов. Багато добрих справ для розбудови міста зробив відомий підприємець Іван Харитоненко, пам’ятник якому встановлено на Червоній площі.
Город Сумы - административный, промышленный и культурный центр Сумской области.
В летописях Филарета дана легенда о появлении названия города. По этим давним записями, «у реки Сумы были найдены три охотничьих сумы, и из-за них и названа местность с ее реками». Исследователи уточняют, что согласно этому преданию можно объяснять название рек, но не самого города. Мол, в давние времена он назывался Сумин, то есть стоящий у речки Сумы. Как бы там ни было, но знаменитые три охотничьих сумы и сегодня украшают герб города.
Во времена Киевской Руси на землях современной Сумщины располагался город русичей, который отождествляют с летописным городом Липецком. В 1283 году население края восстало против татарских завоевателей, но было разбито, после чего эта территория почти на четыре века обезлюдела.
По летописям XVIII-XIX веков, город Сумы основан в 1652-1653 годах. Архивный документ 1655 года сообщает, что 100 выходцев из города Ставища Белоцерковского полка во главе с атаманом Герасимом Кондратьевым получили разрешение поселиться на берегах реки Псел. В Сумах в течение 1652-1658 годов был создан Сумской казацкий полк, который снискал себе славу в боях с турками в 1677-1678 годах. Здешняя крепость считалась одной из наиболее прочных на Слобожанщине. Известно, что с 80-х годов XVII века в Сумах отливали пушки.
На рубеже XVIII-XIX веков в результате ликвидации казачества Сумской казацкий полк был преобразован в гусарский, который опять прославился, теперь уже в войне 1812 года.
В разное время Сумы посещали всемирно известные люди - философ Григорий Сковорода, Тарас Шевченко, писатели А. Чехов, О. Куприн, В. Короленко, Леся Украинка, композитор С. Рахманинов. Много добрых дел для развития города сделал известный предприниматель Иван Харитоненко, памятник которому установлен на Красной площади.
Sumy is the regional centre located 339 km far from Kyiv. The population is above 200 000. The destiny was not favorable for this Ukrainian city lying in the northeast of the country. Many times it was ruined completely and even had 4 hundred years gap in its development when all this land was devastated an uninhabited. Rebuilt in the 17th century, it became a Cossack fortress. The monuments of religious architecture are not numerous and old (18th-20th centuries) but any of them is marked by something special and unique.
|
|
Свято-Воскресенська церква, пам’ятка архітектури кінця XVII – початку XVIII століть та
дзвіниця Воскресенської церкви, пам’ятка архітектури 1906 року
(майдан Незалежності 19).
Свято-Воскресенська церква - перша кам’яна споруда міста Суми. Освячена 1702 року. Свято-Воскресенская церковь, памятник архитектуры конца XVII – начала XVIII веков и колокольня Воскресенской церкви, памятник архитектуры 1906 года (площадь Независимости 19). Свято-Воскресенская церковь - первое каменное сооружение города Сумы. Освящена в 1702 году. |
Пам’ятна дошка на Свято-Воскресенській церкві.
Церкву було споруджено коштом перших сумських полковників Герасима та Андрія Кондратьєвих, і вона є усипальницею їхнього роду.
Первісний вигляд церкви не зберігся. Сучасного вигляду храм набув після реставрації в 70-ті роки XX століття. Тризрубна, трибанна споруда належить до особливо цінного типу храмів, в якому гармонійно поєднані традиційні прийоми та риси дерев’яної та кам’яної української архітектури. Архітектурно-планувальною особливістю Воскресенської церкви є її двох’ярусність. Нижній (теплий, «зимовий») храм був освячений в ім’я Андрія Первозванного, небесного заступника Андрія Кондратьєва, верхній – в ім’я Воскресіння Господнього. Церква була не лише святою обителлю, але й оборонною спорудою, про що свідчать надзвичайно товсті стіни (їх товщина сягає півтора метри) та глибоко врізані вікна. Великий підвал мав підземний хід до річки Псел.
За радянських часів використовувалась під склади виробництва Облпостачу. Потім у приміщенні церкви довгий час знаходився відділ декоративно-ужиткового мистецтва художнього музею.
Памятная доска на Свято-Воскресенской церкви. Церковь была сооружена на средства первых сумских полковников Герасима и Андрея Кондратьевых, и она является их родовой усыпальницей.
Первоначальный вид церкви не сохранился. Современный вид храм приобрел после реставрации в 70-ые годы XX века. Трехсрубное, трехбанное сооружение относится к особо ценным типам храмов, в котором гармонично сочетаются традиционные приемы и черты деревянной и каменной украинской архитектуры. Архитектурно-планировочной особеностью Воскресенской церкви является ее двухярусность. Нижний (теплый, «зимний») храм был освящен во имя Андрея Первозванного, небесного заступника Андрея Кондратьева, верхний – во имя Воскресения Господнего. Церковь была не только святой обителью, но и оборонным сооружением, о чем свидетельстуют чрезвычайно толстые стены (толщина их достигает полтора метра) и глубоко врезаннные окна. Большой подвал имел подземный ход к речки Псел.
В советские времена использовалась под склады производства Облснаба. Потом в помещении церкви длительное время был расположен отдел декоративно-прикладного искусства художественного музея.
Первісний вигляд церкви не зберігся. Сучасного вигляду храм набув після реставрації в 70-ті роки XX століття. Тризрубна, трибанна споруда належить до особливо цінного типу храмів, в якому гармонійно поєднані традиційні прийоми та риси дерев’яної та кам’яної української архітектури. Архітектурно-планувальною особливістю Воскресенської церкви є її двох’ярусність. Нижній (теплий, «зимовий») храм був освячений в ім’я Андрія Первозванного, небесного заступника Андрія Кондратьєва, верхній – в ім’я Воскресіння Господнього. Церква була не лише святою обителлю, але й оборонною спорудою, про що свідчать надзвичайно товсті стіни (їх товщина сягає півтора метри) та глибоко врізані вікна. Великий підвал мав підземний хід до річки Псел.
За радянських часів використовувалась під склади виробництва Облпостачу. Потім у приміщенні церкви довгий час знаходився відділ декоративно-ужиткового мистецтва художнього музею.
Памятная доска на Свято-Воскресенской церкви. Церковь была сооружена на средства первых сумских полковников Герасима и Андрея Кондратьевых, и она является их родовой усыпальницей.
Первоначальный вид церкви не сохранился. Современный вид храм приобрел после реставрации в 70-ые годы XX века. Трехсрубное, трехбанное сооружение относится к особо ценным типам храмов, в котором гармонично сочетаются традиционные приемы и черты деревянной и каменной украинской архитектуры. Архитектурно-планировочной особеностью Воскресенской церкви является ее двухярусность. Нижний (теплый, «зимний») храм был освящен во имя Андрея Первозванного, небесного заступника Андрея Кондратьева, верхний – во имя Воскресения Господнего. Церковь была не только святой обителью, но и оборонным сооружением, о чем свидетельстуют чрезвычайно толстые стены (толщина их достигает полтора метра) и глубоко врезаннные окна. Большой подвал имел подземный ход к речки Псел.
В советские времена использовалась под склады производства Облснаба. Потом в помещении церкви длительное время был расположен отдел декоративно-прикладного искусства художественного музея.
|
|
Суми, історичний центр міста.
Вулицею Соборна. Сумы, исторический центр города. По улице Соборная. |
|
|
Суми, історичний центр міста.
Вулицею Соборна. Сумы, исторический центр города. По улице Соборная. |
Пам’ятник Тарасу Шевченку в сквері ім. Тараса Шевченка.
Памятник Тарасу Шевченко в сквере им. Тараса Шевченко.
Памятник Тарасу Шевченко в сквере им. Тараса Шевченко.
Пам’ятник студентам у сквері ім. Тараса Шевченка.
Пам’ятник було відкрито на день міста 2 вересня 2005 року. Він розташований у сквері Шевченка на тому місці, де літом 2004 року стояло наметове містечко тих, хто протестував проти об’єднання трьох університетів міста в єдиний Сумський національний університет.
Після відкриття пам’ятника вибухнув скандал: було оприлюднено інформацію про те, що споруджений пам’ятник не відповідає ескізам, які показували студентам. Згідно цієї інформації, на ескізі пам’ятника були дівчатами, що трималися за руки і піднімалися з колін, дивлячись з надією в небо. В результаті ж троє дівчат сидять зі сумними обличчями і руки у них чомусь зв’язані.
Памятник студентам в сквере им. Тараса Шевченко.
Памятник был открыт в день города 2 сентября 2005 года. Он расположен в сквере Шевченко на том месте, где летом 2004 года стоял палаточный городок протестующих против объединения трех городских университетов в единый Сумкий национальный университет.
После открытия памятника разразился скандал: была обнародована информация, что построенный памятник не соответствует эскизам, которые показывали студентам. Согласно этой информации, по эскизу памятник представлял собой девушек, которые держались за руки и поднимались с колен, смотря с надеждой в небо. В результате же три девушки сидят с печальным выражением лица и руки у них почему-то связаны.
Пам’ятник було відкрито на день міста 2 вересня 2005 року. Він розташований у сквері Шевченка на тому місці, де літом 2004 року стояло наметове містечко тих, хто протестував проти об’єднання трьох університетів міста в єдиний Сумський національний університет.
Після відкриття пам’ятника вибухнув скандал: було оприлюднено інформацію про те, що споруджений пам’ятник не відповідає ескізам, які показували студентам. Згідно цієї інформації, на ескізі пам’ятника були дівчатами, що трималися за руки і піднімалися з колін, дивлячись з надією в небо. В результаті ж троє дівчат сидять зі сумними обличчями і руки у них чомусь зв’язані.
Памятник студентам в сквере им. Тараса Шевченко.
Памятник был открыт в день города 2 сентября 2005 года. Он расположен в сквере Шевченко на том месте, где летом 2004 года стоял палаточный городок протестующих против объединения трех городских университетов в единый Сумкий национальный университет.
После открытия памятника разразился скандал: была обнародована информация, что построенный памятник не соответствует эскизам, которые показывали студентам. Согласно этой информации, по эскизу памятник представлял собой девушек, которые держались за руки и поднимались с колен, смотря с надеждой в небо. В результате же три девушки сидят с печальным выражением лица и руки у них почему-то связаны.
Будинок за адресою вул. Соборна 39 -
Юридичний факультет Української академії банківської справи (ВУЗ Національного банку України).
Здание по адресу ул. Соборная 39 -
Юридический факультет Украинской академии банковского дела (ВУЗ Национального банки Украины).
Юридичний факультет Української академії банківської справи (ВУЗ Національного банку України).
Здание по адресу ул. Соборная 39 -
Юридический факультет Украинской академии банковского дела (ВУЗ Национального банки Украины).
Дзвіниця Спасо-Преображенського кафедрального собору заввишки 56 м (вул. Соборна 31).
Колокольня Спасо-Преображенского кафедрального собора высотой 56 м (ул. Соборная 31).
Колокольня Спасо-Преображенского кафедрального собора высотой 56 м (ул. Соборная 31).
Спасо-Преображенський кафедральний собор, пам’ятка архітектури 1776-1788 років (вул. Соборна 31).
Собор було зведено на місці, де колись стояла дерев'яна церква. Протягом 1882-1892 років відбувалася капітальна реконструкція, в результаті якої собор було розширено, але він став на поверх нижчим. 56-метрова дзвіниця домінує в архітектурної композиції Прикрасою собору є іконостас, виготовлений з малахіту та білого мармуру - справжній витвір мистецтва.
Спасо-Преображенский кафедральный собор, памятник архитектуры 1776-1788 годов (ул. Соборная 31).
Собор был возведен на месте, где когда-то стояла деревянная церковь. На протяжении 1882-1892 годов происходила капитальная реконструкция, в результате которой собор был расширен, но стал на этаж ниже. 56-метровая колокольня главенствует в архитектурной композиции. Украшением собора является иконостас, изготовленный из малахита и белого мрамора - настоящее произведение искусства.
Собор було зведено на місці, де колись стояла дерев'яна церква. Протягом 1882-1892 років відбувалася капітальна реконструкція, в результаті якої собор було розширено, але він став на поверх нижчим. 56-метрова дзвіниця домінує в архітектурної композиції Прикрасою собору є іконостас, виготовлений з малахіту та білого мармуру - справжній витвір мистецтва.
Спасо-Преображенский кафедральный собор, памятник архитектуры 1776-1788 годов (ул. Соборная 31).
Собор был возведен на месте, где когда-то стояла деревянная церковь. На протяжении 1882-1892 годов происходила капитальная реконструкция, в результате которой собор был расширен, но стал на этаж ниже. 56-метровая колокольня главенствует в архитектурной композиции. Украшением собора является иконостас, изготовленный из малахита и белого мрамора - настоящее произведение искусства.
|
|
Спасо-Преображенський кафедральний собор.
На території собору.
В архітектурі собору поєднано елементи ренесансу, пізнього бароко та класицизму. Привертають увагу чавунні триметрові статуї, коринфські колони, позолочені куполи з багатопрофільним маківками, двоярусні портики. Інтер'єр прикрашають чудові живописні роботи на біблейські теми, які виконано видатним митцем В. Маковським. Спасо-Преображенский кафедральный собор. На территории собора. В архитектуре собора сочетаются элементы ренессанса, позднего барокко и классицизма. Обращают на себя внимание чугунные трехметровые статуи, коринфские колонны, позолоченные купола с многопрофильными маковками, двухярусные портики. Интерьер украшают замечательные живописные работы на библейские темы, выполненные выдающимся художником В. Маковским. |
Пам’ятник Івану Герасимовичу Харитоненку - цукрозаводчику-меценату -
було споруджено 1899 року за проектом скульптора О. М. Опекушина.
Після Жовтневої революції пам’ятник знесли.
Відтворено 1996 року скульптором-сумчанином Анатолієм Аврамовичем Івченком.
Памятник Ивану Герасимовичу Харитоненко - сахарозаводчику-меценату - был сооружен в 1899 году по проекту скульптора О. М. Опекушина. После Октябрьской революции памятник снесли. Воссоздан в 1996 году скульптором-сумчанином Анатолием Аврамовичем Ивченком.
Памятник Ивану Герасимовичу Харитоненко - сахарозаводчику-меценату - был сооружен в 1899 году по проекту скульптора О. М. Опекушина. После Октябрьской революции памятник снесли. Воссоздан в 1996 году скульптором-сумчанином Анатолием Аврамовичем Ивченком.
Скульптурна композиція «Партизанський рейд» (Червона площа).
Присвячена знаменитому Карпатському рейду Сумського партизанського з’єднання під командуванням двічі Героя Радянського Союзу С. А. Ковпака і Героя Радянського Союзу С. В. Руднєва. Автор пам’ятника - народний художник СРСР, уродженець села Шпилівка Сумського району Михайло Григорович Лисенко, котрий у 1920-1923 роках жив і навчався в Сумах.
Скульптурная композиция «Партизанский рейд» (Красная площадь).
Посвящена знаменитому Карпатскому рейду Сумского партизанского соединения под командованием дважды Героя Советского Союза С. А. Ковпака и Героя Советского Союза С. В. Руднева. Автор памятника - народный художник СССР, уроженец села Шпиловка Сумского района Михаил Григорьевич Лысенко, который ы 1920-1923 годах жил и учился в Сумах.
Присвячена знаменитому Карпатському рейду Сумського партизанського з’єднання під командуванням двічі Героя Радянського Союзу С. А. Ковпака і Героя Радянського Союзу С. В. Руднєва. Автор пам’ятника - народний художник СРСР, уродженець села Шпилівка Сумського району Михайло Григорович Лисенко, котрий у 1920-1923 роках жив і навчався в Сумах.
Скульптурная композиция «Партизанский рейд» (Красная площадь).
Посвящена знаменитому Карпатскому рейду Сумского партизанского соединения под командованием дважды Героя Советского Союза С. А. Ковпака и Героя Советского Союза С. В. Руднева. Автор памятника - народный художник СССР, уроженец села Шпиловка Сумского района Михаил Григорьевич Лысенко, который ы 1920-1923 годах жил и учился в Сумах.
Річка Сумка в районі парка «Казка».
Речка Сумка в районе парка «Сказка».
Речка Сумка в районе парка «Сказка».
|
Суми.
Будинок обласної державної адміністрації та міської Ради (майдан Незалежності). Сумы. Здание областной государственной администрации и городского Совета (площадь Независимости). |
Окрім сфотографованих пам'яток, у Сумах значний інтерес становлять перелічені нижче споруди.
Іллінська церква, 1836-1851 роки (вул. Червоногвардійська 10). Зведена на штучному пагорбі. Була закладена 1836 року, але після пожежі 1839 року її будівництво припинялося на тривалий час.
Троїцький собор, 1901-1914 роки (вул. Троїцька 34). Збудований у стилі класицизму з елементами бароко. Сьогодні приміщення собору використовують як зал органної й камерної музики обласної філармонії та як музей скульптури.
Пантелеймонівська церква, 1915 рік (вул. Роменська). Збудована за проектом архітектора О. Щусева в стилі псковсько-новгородської архітектури XII-XIII століть.
Альтанка, середина XIX століття (Театральна площа). Невелика дерев'яна споруда - один із сучасних символів міста, її діаметр становить 6 м, висота - 10 м. Альтанка зведена без жодного цвяха.
Садиба Асмолова, друга половина XIX століття (пл. Свердлова 14). Добре зберігся головний будинок садиби з дендропарком навколо.
Ансамбль будівель Кадетського корпусу, 1902 рік (вул. Кірова 149). До нього входять головний навчальний корпус, котельня, лазарет, будинок начальника корпусу, стайня, житлові корпуси тощо.
Споруда, де розміщено Сумський обласний краєзнавчий музей (вул. Кірова 2), зведена 1886 року як будинок Земської управи.
Будинок-музей А.Чехова (вул. Чехова 79) - розташовано в приміщенні колишньої садиби Линтварьових, будівництво якої розпочалося наприкінці XVIII століття й було завершене 1820 року.
Помимо сфотографированных достопримечательностей, в Сумах значительный интерес представляют перечисленные ниже сооружения.
Ильинская церковь, 1836-1851 годы (ул. Красногвардейская 10). Возведена на искусственном холме. Была заложена в 1836 году, но после пожара 1839 года строительство прекращалось на длительное время.
Троицкий собор, 1901-1914 годы (ул. Троицкая 34). Построен в стиле классицизма с элементами барокко. Помещения собора используют в качестве зала органной и камерной музыки областной филармонии и как музей скульптуры.
Пантелеймоновская церковь, 1915 год (ул. Роменская). Построена по проекту архитектора О. Щусева в стиле псковско-новгородской архитектуры XII-XIII веков.
Беседка, середина XIX века (Театральная площадь). Небольшое деревянное сооружение - один из современных символов города, ее диаметр составляет 6 м, высота - 10 м. Беседка возведена без единого гвоздя.
Усадьба Асмолова, вторая половина XIX века (пл. Свердлова 14). Хорошо сохранился главный дом усадьбы с окружающим дендропарком.
Ансамбль зданий Кадетского корпуса, 1902 год (ул. Кирова 149). К нему относятся главный учебный корпус, котельная, лазарет, дом начальника корпуса, конюшня, жилые корпуса и тому подобное.
Сооружение, где размещен Сумской областной краеведческий музей (ул. Кирова 2) - возведено в 1886 году как дом Земской управы.
Дом-музей А. Чехова (ул. Чехова 79) - расположен в помещении бывшей усадьбы Линтваревых, строительство которой началось в конце XVIII века и было завершено в 1820 году.
Іллінська церква, 1836-1851 роки (вул. Червоногвардійська 10). Зведена на штучному пагорбі. Була закладена 1836 року, але після пожежі 1839 року її будівництво припинялося на тривалий час.
Троїцький собор, 1901-1914 роки (вул. Троїцька 34). Збудований у стилі класицизму з елементами бароко. Сьогодні приміщення собору використовують як зал органної й камерної музики обласної філармонії та як музей скульптури.
Пантелеймонівська церква, 1915 рік (вул. Роменська). Збудована за проектом архітектора О. Щусева в стилі псковсько-новгородської архітектури XII-XIII століть.
Альтанка, середина XIX століття (Театральна площа). Невелика дерев'яна споруда - один із сучасних символів міста, її діаметр становить 6 м, висота - 10 м. Альтанка зведена без жодного цвяха.
Садиба Асмолова, друга половина XIX століття (пл. Свердлова 14). Добре зберігся головний будинок садиби з дендропарком навколо.
Ансамбль будівель Кадетського корпусу, 1902 рік (вул. Кірова 149). До нього входять головний навчальний корпус, котельня, лазарет, будинок начальника корпусу, стайня, житлові корпуси тощо.
Споруда, де розміщено Сумський обласний краєзнавчий музей (вул. Кірова 2), зведена 1886 року як будинок Земської управи.
Будинок-музей А.Чехова (вул. Чехова 79) - розташовано в приміщенні колишньої садиби Линтварьових, будівництво якої розпочалося наприкінці XVIII століття й було завершене 1820 року.
Помимо сфотографированных достопримечательностей, в Сумах значительный интерес представляют перечисленные ниже сооружения.
Ильинская церковь, 1836-1851 годы (ул. Красногвардейская 10). Возведена на искусственном холме. Была заложена в 1836 году, но после пожара 1839 года строительство прекращалось на длительное время.
Троицкий собор, 1901-1914 годы (ул. Троицкая 34). Построен в стиле классицизма с элементами барокко. Помещения собора используют в качестве зала органной и камерной музыки областной филармонии и как музей скульптуры.
Пантелеймоновская церковь, 1915 год (ул. Роменская). Построена по проекту архитектора О. Щусева в стиле псковско-новгородской архитектуры XII-XIII веков.
Беседка, середина XIX века (Театральная площадь). Небольшое деревянное сооружение - один из современных символов города, ее диаметр составляет 6 м, высота - 10 м. Беседка возведена без единого гвоздя.
Усадьба Асмолова, вторая половина XIX века (пл. Свердлова 14). Хорошо сохранился главный дом усадьбы с окружающим дендропарком.
Ансамбль зданий Кадетского корпуса, 1902 год (ул. Кирова 149). К нему относятся главный учебный корпус, котельная, лазарет, дом начальника корпуса, конюшня, жилые корпуса и тому подобное.
Сооружение, где размещен Сумской областной краеведческий музей (ул. Кирова 2) - возведено в 1886 году как дом Земской управы.
Дом-музей А. Чехова (ул. Чехова 79) - расположен в помещении бывшей усадьбы Линтваревых, строительство которой началось в конце XVIII века и было завершено в 1820 году.
Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати», Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків, 2007р.
# Сайт «Наш край».
# Сайт «Асоціація міст України».
# Офіційний сайт Сумської міської ради.
# «Данкор online - Сумской информационный портал».
# Сайт «Наш край».
# Сайт «Асоціація міст України».
# Офіційний сайт Сумської міської ради.
# «Данкор online - Сумской информационный портал».
До переліку фотосерій
