Скала-Подільська - селище міського типу (близько 4,3 тис. мешканців) Борщівського району
Тернопільської області,
розташоване на крутому підковоподібному вигнутому правому березі річки Збруч - притоки Дністра.
Воно відоме з першої половини XIV століття і поряд з Кам'янцем-Подільським, Баковою та Брацлавом вважалося одним з найнеприступніших міст Поділля. Скалу-Подільську (що раніше називалася Скала-над-Збручем) з південного сходу захищала неприступна скеля, що височіла над річкою, а з інших боків - рови та мури замку, зведеного в 1360-1370-х роках. З 1434 року Скала-Подільська перебувала в складі Польщі як королівське місто. В 1497 році татари практично знищили місто і зруйнували замок. Поступово Скала-Подільська встала з руїн, а в 1538 році відбудували і замок. Та вже через рік татари знову зруйнували замок і місто.
Ще безліч разів татари, козаки і турки громили Скалу-Подільську впродовж XVI-XVIII століть, не даючи городянам отямитися та відновити розвиток міста. Це поряд з втратою згодом ситуаційної привабливості, властивої розташованим на торговельних шляхах містам, прирекло Скалу-Подільську на долю заштатного містечка.
Скала-Подольская - посёлок городского типа (около 4,3 тыс. жителей) Борщёвского района Тернопольской области, расположенный на крутом подковообразном выгнутом правом берегу речки Збруч - притока Днестра.
Он известен с первой половины XIV века и наравне с Каменцем-Подольским, Баковой и Брацлавом считался одним из самых неприступных городов Подолья. Скалу-Подольскую (которая раньше называлась Скала-над-Збручем) с юго-востока защищала неприступная скала, возвышающаяся над рекой, а с других сторон - рвы и стены замка, возведенного в 1360-1370-х годах. С 1434 года Скала-Подольская находилась в составе Польши как королевский город. В 1497 году татары практически уничтожили город и разрушили замок. Постепенно Скала-Подольская восстала из руин, а в 1538 году отстроили и замок. Но уже через год татары опять разрушили замок и город.
Еще множество раз татары, казаки и турки громили Скалу-Подольскую на протяжении XVI-XVIII веков, не давая горожанам опомниться и возобновить развитие города. Это наряду с потерей впоследствии ситуационной привлекательности, свойственной расположенным на торговых путях городам, обрекло Скалу-Подольскую на судьбу заштатного городка.
Воно відоме з першої половини XIV століття і поряд з Кам'янцем-Подільським, Баковою та Брацлавом вважалося одним з найнеприступніших міст Поділля. Скалу-Подільську (що раніше називалася Скала-над-Збручем) з південного сходу захищала неприступна скеля, що височіла над річкою, а з інших боків - рови та мури замку, зведеного в 1360-1370-х роках. З 1434 року Скала-Подільська перебувала в складі Польщі як королівське місто. В 1497 році татари практично знищили місто і зруйнували замок. Поступово Скала-Подільська встала з руїн, а в 1538 році відбудували і замок. Та вже через рік татари знову зруйнували замок і місто.
Ще безліч разів татари, козаки і турки громили Скалу-Подільську впродовж XVI-XVIII століть, не даючи городянам отямитися та відновити розвиток міста. Це поряд з втратою згодом ситуаційної привабливості, властивої розташованим на торговельних шляхах містам, прирекло Скалу-Подільську на долю заштатного містечка.
Скала-Подольская - посёлок городского типа (около 4,3 тыс. жителей) Борщёвского района Тернопольской области, расположенный на крутом подковообразном выгнутом правом берегу речки Збруч - притока Днестра.
Он известен с первой половины XIV века и наравне с Каменцем-Подольским, Баковой и Брацлавом считался одним из самых неприступных городов Подолья. Скалу-Подольскую (которая раньше называлась Скала-над-Збручем) с юго-востока защищала неприступная скала, возвышающаяся над рекой, а с других сторон - рвы и стены замка, возведенного в 1360-1370-х годах. С 1434 года Скала-Подольская находилась в составе Польши как королевский город. В 1497 году татары практически уничтожили город и разрушили замок. Постепенно Скала-Подольская восстала из руин, а в 1538 году отстроили и замок. Но уже через год татары опять разрушили замок и город.
Еще множество раз татары, казаки и турки громили Скалу-Подольскую на протяжении XVI-XVIII веков, не давая горожанам опомниться и возобновить развитие города. Это наряду с потерей впоследствии ситуационной привлекательности, свойственной расположенным на торговых путях городам, обрекло Скалу-Подольскую на судьбу заштатного городка.
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
|
Скала-Подільська. Колишній флігель маєтку Голуховських (середина ХІХ століття). Зараз - поліклініка.
Скала-Подольская. Бывший флигель усадьбы Голуховских (середина ХІХ века). Ныне - поликлиника.
Про неабияке минуле Скали-Подільської нагадують поки ще величні руїни двох веж замку, мурів і замкового палацу,
а також розташованого неподалік оборонного костелу, побудованого в 1719 році.
Збереглися в центрі Скали-Подільської дві синагоги, що нагадують про євреїв,
які наприкінці XIX століття становили половину населення містечка.
Стара синагога (XVII-XVIII століття) в радянський час була пристосована під цех консервного заводу,
а синагога початку XX століття перебудована на житловий будинок.
Природною окрасою Скали-Подільської є старовинний парк, закладений наприкінці XVIII століття польським старостою Адамом Тарло, - пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. До 1939 року тут був маєток польських магнатів - графів Голуховських. Цей невеликий за площею (0,26 кв.км) парк створено у ландшафтному стилі; його сплановано на основі природного лісового масиву. Слід віддати належне невідомому талановитому ландшафтному архітекторові: навіть через два століття парк захоплює частою зміною контрастних за об'ємом і колірною гамою видів рослин, чергуванням різних за глибиною пейзажних перспектив.
О незаурядном прошлом Скалы-Подольской напоминают пока еще величественные руины двух башен замка, стен и замкового дворца, а также расположенного поблизости оборонного костела, построенного в 1719 году. Сохранились в центре Скалы-Подольской две синагоги, которые напоминают о евреях, которые в конце XIX века составляли половину населения городка. Старая синагога (XVII-XVIII века) в советское время была приспособлена под цех консервного завода, а синагога начала XX века перестроена в жилой дом.
Природным украшением Скалы-Подольской является старинный парк, заложенный в конце XVIII века польским старостой Адамом Тарло, - памятник садово-паркового искусства общегосударственного значения. До 1939 года тут было имение польских магнатов - графов Голуховских. Этот небольшой по площади (0,26 кв.км) парк создан в ландшафтном стиле; он спланирован на основе природного лесного массива. Слкдует отдать должное неизвестному талантливому ландшафтному архитектору: даже через два века парк захватывает частым изменением контрастных по объему и цветовой гамме видов растений, чередованием разных по глубине пейзажных перспектив.
Природною окрасою Скали-Подільської є старовинний парк, закладений наприкінці XVIII століття польським старостою Адамом Тарло, - пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. До 1939 року тут був маєток польських магнатів - графів Голуховських. Цей невеликий за площею (0,26 кв.км) парк створено у ландшафтному стилі; його сплановано на основі природного лісового масиву. Слід віддати належне невідомому талановитому ландшафтному архітекторові: навіть через два століття парк захоплює частою зміною контрастних за об'ємом і колірною гамою видів рослин, чергуванням різних за глибиною пейзажних перспектив.
О незаурядном прошлом Скалы-Подольской напоминают пока еще величественные руины двух башен замка, стен и замкового дворца, а также расположенного поблизости оборонного костела, построенного в 1719 году. Сохранились в центре Скалы-Подольской две синагоги, которые напоминают о евреях, которые в конце XIX века составляли половину населения городка. Старая синагога (XVII-XVIII века) в советское время была приспособлена под цех консервного завода, а синагога начала XX века перестроена в жилой дом.
Природным украшением Скалы-Подольской является старинный парк, заложенный в конце XVIII века польским старостой Адамом Тарло, - памятник садово-паркового искусства общегосударственного значения. До 1939 года тут было имение польских магнатов - графов Голуховских. Этот небольшой по площади (0,26 кв.км) парк создан в ландшафтном стиле; он спланирован на основе природного лесного массива. Слкдует отдать должное неизвестному талантливому ландшафтному архитектору: даже через два века парк захватывает частым изменением контрастных по объему и цветовой гамме видов растений, чередованием разных по глубине пейзажных перспектив.
Фото липня 2012 року.
Скала-Подільська. Вулицями старого міста.
Скала-Подольская. По улицам старого города.
Скала-Подольская. По улицам старого города.
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Скала-Подільська. Римо-католицький костел Успіння Божої Матері (1719 рік).
Костел було засновано Валентином Межеєвським. Цей мурований храм мистецтвознавець Григорій Логвин назвав «останнім відлунням готики в Україні». Скала-Подольская. Римско-католический костёл Успения Божьей Матери (1719 год). Костёл был основан Валентином Межеевским. Этот каменный храм искусствовед Григорий Логвин назвал «последним отголоском готики в Украине». |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Фото липня 2012 року. |
Скала-Подільська.
Римо-католицький костел Успіння Божої Матері, фрагменти: пам’ятна таблиця на честь сторіччя з дня народження Адама Міцкевича, та головний портал і подвір’я храму. Скала-Подольская. Римско-католический костёл Успения Божьей Матери, фрагменты: мемориальная доска в честь столетия с дня рождения Адама Мицкевича, и главный портал и подворье храма. |
Скала-Подільський замок є пам'яткою оборонної архітектури загальнонаціонального значення.
Замок розташований на високій скелі на правому березі річки Збруч. Він має витягнуту форму, що зумовлено рельєфом місцевості. З трьох боків природний захист забезпечує річка Збруч та її стрімкі скелясті береги. З єдиного доступного південного боку було споруджено глибокий рів і кам’яний мур із виступаючою напівкруглою пороховою вежею. Поряд із пороховою вежею була в’їзна брама, дістатися до якої можна було лише через підйомний міст.
Упоперек замкової території розташований двоповерховий палац прямокутної форми, що поділяв внутрішнє подвір’я на господарське та парадне.
Скала-Подольский замок является памятником оборонительной архитектуры общенационального значения.
Замок расположен на высокой скале на правом берегу речки Збруч. Он имеет вытянутую форму, что предопределенно рельефом местности. С трёх сторон естественную защиту обеспечивает река Збруч и её обрывистые скалистые берега. С единственной доступной южной стороны были сооружены глубокий ров и каменная стена с выступающей полукруглой пороховой башней. Рядом с пороховой башней были въездные ворота, попасть к которым можно было лишь через подъёмный мост.
Поперёк замковой территории расположен двухэтажный дворец прямоугольной формы, который разделял внутренний двор на хозяйственный и парадный.
Замок розташований на високій скелі на правому березі річки Збруч. Він має витягнуту форму, що зумовлено рельєфом місцевості. З трьох боків природний захист забезпечує річка Збруч та її стрімкі скелясті береги. З єдиного доступного південного боку було споруджено глибокий рів і кам’яний мур із виступаючою напівкруглою пороховою вежею. Поряд із пороховою вежею була в’їзна брама, дістатися до якої можна було лише через підйомний міст.
Упоперек замкової території розташований двоповерховий палац прямокутної форми, що поділяв внутрішнє подвір’я на господарське та парадне.
Скала-Подольский замок является памятником оборонительной архитектуры общенационального значения.
Замок расположен на высокой скале на правом берегу речки Збруч. Он имеет вытянутую форму, что предопределенно рельефом местности. С трёх сторон естественную защиту обеспечивает река Збруч и её обрывистые скалистые берега. С единственной доступной южной стороны были сооружены глубокий ров и каменная стена с выступающей полукруглой пороховой башней. Рядом с пороховой башней были въездные ворота, попасть к которым можно было лишь через подъёмный мост.
Поперёк замковой территории расположен двухэтажный дворец прямоугольной формы, который разделял внутренний двор на хозяйственный и парадный.
Фото вересня 2014 року. |
Фото вересня 2014 року. |
Скала-Подільська.
Перед замком:
каплиця край дороги, яку «побудовано з фонду Мурарського р 1907», пам'ятний хрест на могилі та Порохова вежа замку. Скала-Подольская. Перед замком: часовня у дороги, которая «построена из фонда Мурарского р 1907», памятный крест на кургане и Пороховая башня замка. |
Фото вересня 2014 року. |
Фото вересня 2014 року. |
Фото вересня 2014 року. |
Скала-Подільська.
Руїни замку: замковий палац (перша половина XVIII століття) і напівкругла чотириярусна Порохова вежа (середина XVI століття). Скала-Подольская. Руины замка: замковый дворец (первая половина XVIII века) и полукруглая четырехярусная Пороховая башня (середина XVI века). |
Фото вересня 2014 року. |
Фото вересня 2014 року. |
Скала-Подільська.
Руїни замкового палацу (перша половина XVIII століття). Вид з південного боку (48°51'23"N, 26°11'59"E). Скала-Подольская. Руины замкового дворца (первая половина XVIII века). Вид с южной стороны (48°51'23"N, 26°11'59"E). |
Фото вересня 2014 року. |
Фото вересня 2014 року. |
Фото вересня 2014 року. |
Скала-Подільська.
Руїни замкового палацу (перша половина XVIII століття). Види зсередини. Скала-Подольская. Руины замкового дворца (первая половина XVIII века). Виды изнутри. |
Фото вересня 2014 року. |
Фото вересня 2014 року. |
Фото вересня 2014 року. |
Скала-Подільська.
Руїни замкового палацу. Види зсередини. Скала-Подольская. Руины замкового дворца. Виды изнутри. |
Фото вересня 2014 року. |
Фото вересня 2014 року. |
Скала-Подільська.
Підземелля замкового палацу. Скала-Подольская. Подземелья замкового дворца. |
Фото вересня 2014 року. |
Фото вересня 2014 року. |
Скала-Подільська.
Колишнє господарське подвір’я замку та руїни східної вежі, вид від руїн замкового палацу. Скала-Подольская. Бывший хозяйственный двор замка и руины восточной башни, вид от руин замкового дворца. |
Фото вересня 2014 року. |
Фото вересня 2014 року. |
Фото вересня 2014 року. |
Скала-Подільська.
Руїни східної вежі замку. Види зсередини. Скала-Подольская. Руины восточной башни замка. Виды изнутри. |
Фото вересня 2014 року. |
Скала-Подільська.
Руїни замкового палацу, вид з колишнього господарського подвір’я замку. Панорама ~100°. Скала-Подольская. Руины замкового дворца, вид с бывшего хозяйственного двора замка. Панорама ~100°. |
Першоджерела:
# Путівник «Вся Україна»; Андрій Івченко; ДНВП «Картографія»; Київ-2006.
# Вікіпедія.
# «Скала-Подільська. Офіційний сайт селища».
# Вікіпедія.
# «Скала-Подільська. Офіційний сайт селища».
До переліку фотосерій
