Полтава, серпень 2007 року.
Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання розміщених тут фото, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

Полтава, август 2007 года.
Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь фотографий, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.




Місто Полтава - адміністративний, промисловий та культурний центр Полтавської області. Місто розташоване на правому березі річки Ворскла, лівої притоки Дніпра. Великий вузол залізничних та автомобільних шляхів, за 333 км від Києва. Є одним із визначних історичних центрів української національної культури.
Точна дата виникнення невідома. На околицях міста, на Білій горі, знайдено стоянку первісної людини епохи неоліту, а на Соборній площі - залишки скіфської та давньослов’янської культури. Уперше згадується в Іпатіївському літописі під 1174 роком, коли під час походу проти половців князь Ігор Святославович перейшов Ворсклу в районі Лтави. Інша згадка - 1430 року, коли Полтава була подарована татарському мурзі Лексі, більш відомому як князь Глинський. У цей час тут збудували земляну фортецю, яка була зруйнована 1482 року військом кримського хана Менглі-Гірея. У XVI-XVII століттях Полтава належала до Переяславського староства. 1641 року здобула статус міста. 1646 року Полтавою оволодів Я. Вишневецький. Під час Визвольної війни, з 1648 року, місто стало центром Полтавського козачого полку. Місто не раз спустошували татари, останній раз - 1695 року.
У 1700-1721 роках тривала Північна війна між Росією та Швецією. 17 червня 1709 року поблизу міста сталася грандіозна битва, що ввійшла в історію під назвою Полтавська. Російські війська Петра I розбили війська шведів на чолі з королем Карлом XІІ, об'єднані з українськими козаками гетьмана І. Мазепи.
3 1775 року Полтава входила до складу Новоросійської губернії, з 1784 року - до Катеринославського намісництва. Протягом 1796-1802 років була в складі Чернігівської губернії, а 1802 року стала центром Полтавської губернії. Ставши губернським містом, Полтава піддалася російській культурній експансії: у архітектурі запанував російський стиль, російська мова витіснила українську з шкіл і культурних установ.


Город Полтава - административный, промышленный и культурный центр Полтавской области. Город расположен на правом берегу речки Ворскла, левого притока Днепра. Крупный узел железнодорожных и автомобильных путей, в 333 км от Киева. Является одним из виднейших исторических центров украинской национальной культуры.
Точная дата возникновения неизвестна. На окраинах города, на Белой горе, найдена стоянка первобытного человека эпохи неолита, а на Соборной площади - остатки скифской и древнеславянской культуры. Впервые упоминается в Ипатьевской летописи под 1174 годом, когда во время похода против половцев князь Игорь Святославович перешел Ворсклу в районе Лтавы. Другое упоминание - в 1430 году, когда Полтава была подарена татарскому мурзе Лексе, более известному как князь Глинский. В это время здесь построили земляную крепость, которая была разрушена в 1482 году войском крымского хана Менгли-Гирея. В XVI-XVII веках Полтава входила в Переяславское староство. В 1641 году получила статус города. В 1646 году Полтавой завладел Я. Вишневецкий. Во время освободительной войны, с 1648 года, город стал центром Полтавского казачьего полка. Город не раз опустошали татары, последний раз - в 1695 году.
В 1700-1721 году шла Северная война между Россией и Швецией. 17 июня 1709 года вблизи города произошла грандиозная битва, которая вошла в историю под названием Полтавская. Русские войска Петра I разбили войска шведов под руководством короля Карла XІІ, объединенные с украинскими казаками гетмана И. Мазепы.
С 1775 года Полтава входила в состав Новороссийской губернии, с 1784 года - в Екатеринославское наместничество. В течение 1796-1802 годов была в составе Черниговской губернии, а в 1802 году стала центром Полтавской губернии. Став губернским городом, Полтава поддалась русской культурной экспансии: в архитектуре воцарился русский стиль, русский язык вытеснил украинский из школ и культурных учреждений.

Poltava is the regional centre located on the right bank of the Vorskla River, the Dnieper`s left tributary, 333 km far from Kyiv. The city is an important railway and highway crossing. The population is about 350 000. This city is considered to be the heart of Ukraine due to many factors: its geographical location, its role in the development of Ukrainian culture and life. It is associated with the names of many famous Ukrainian writers. It is associated with the attempts of Ukrainian Hetmah Ivan Mazepa to turn the Ukraine`s destiny to sovereignty and free it from a hard despotism of Peter the Great and the Russian Empire. In this struggle he supported the Swedish king Charles XII in the Poltava Battle which brought victory to the tsar and made even the word "Ukraine" forbidden in Ukraine. The State Poltava Battlefield Museum tells about this tragic event. Poltava Land is the region to be visited if you want to understand Ukrainian people`s soul. The National Pottery Museum in the village of Opishnya shows how music and nature, life and humour are reflected in clay, the National Embroidery Museum in Reshetylivka shows you the same but on famous Ukrainian rushnyky (towels). And while visiting Myrhorod or the Market in Velyki Sorochyntsi you will understand Ukrainians best of all.


Монумент Слави на честь перемоги руського війська в Полтавській битві є однією з визначних пам'яток центральної частини Полтави. Його встановлено на місці, де після Полтавської битви 27 червня 1709 року відбулася зустріч царя Петра I з гарнізоном фортеці та місцевими мешканцями. Напередодні зустрічі на цьому місці було споруджено тріумфальну арку.
Ідея створення пам'ятника належала губернському архітектору М. Амвросимову. Деякі зміни у проекті пам'ятника зроблено відомим архітектором французького походження Ж. Тома де Томоном (1759-1813). Для споруждення пам'ятника було зібрано близько 135000 карбованців, гроші на відливку орла та бронзових прикрас (скульптор Ф. Ф. Щедрин) було виділено царем Олександром I.
Квадратний п'єдестал пам'ятника виконано у формі фортеці, а чавунну огорожу - у вигляді мечів, закріплених вістрями вниз.


Монумент Славы в честь победы русского войска в Полтавской битве является одной из основных достопримечательностью центральной части Полтавы. Он установлен на месте, где после Полтавской битвы 27 июня 1709 года произошла встреча царя Петра I с гарнизоном крепости и местными жителями. Накануне встречи на этом месте была сооружена триумфальная арка.
Идея создания памятника принадлежала губернскому архитектору М. Амвросимову. Некоторые изменения в проекте памятника были сделаны знаменитым архитектором французского происхождения Ж. Тома де Томоном (1759-1813). Для постройки памятника было собрано около 135000 рублей, деньги на отливку орла и бронзовых украшений (скульптор Ф. Ф. Щедрин) были выделены царем Александром I.
Квадратный пьедестал памятника выполнен в виде крепости, а чугунная ограда - в виде мечей, закрепленных остриями вниз.

The Monument to Glory on the Round Square in Poltava.


Чавунну колону відлито на Луганському чавунно-ливарному заводі, а бронзові деталі п'єдесталу - у Санкт-Петербурзі. У п'єдестал пам'ятника вмонтовано 18 гармат, що перебували на бастіонах фортець Полтави та Переволочної. Світло-сірий граніт для пам'ятника добували на каменоломні поблизу м. Кременчука. Монумент увінчаний позолоченим бронзовим орлом, що тримає у своїх пазурах стріли війни, а у дзьобі - лавровий вінок.

Чугунная колонна была отлита на Луганском чугунно-литейном заводе, а бронзовые детали пьедестала - в Санкт-Петербурге. В основание памятника вмонтированы 18 пушек, находившихся на бастионах крепостей Полтавы и Переволочной. Светло-серый гранит для памятника добывали на каменоломне возле г. Кременчуга. Монумент увенчан позолоченным бронзовым орлом, который держит в своих когтях стрелы войны, а в клюве - лавровый венок.
Пам'ятник було відкрито 27 липня 1811 року, хоча спочатку планувалося відкрити його 1809 року, до 100-річчя битви. У 1852 році навколо пам'ятника було закладено парк, що зараз є пам'яткою садово-паркового мистецтва. Пізніше поруч із пам'ятником проклали кільцеву дорогу, а сам парк обнесли чавунною огорожею.

Памятник был открыт 27 июля 1811 года, хотя первоначально планировалось открыть его в 1809 году, к 100-летию битвы. В 1852 году вокруг памятника был заложен парк, который ныне является памятником садово-паркового искусства. Позднее вокруг памятника появилась кольцевая дорога, а сам парк был обнесен красивой чугунной оградой.


Офіційно парк було відкрито 1909 року з нагоди святкування 200-річчя Полтавської битви. Тривалий час парк перебував у відданні Петровського Полтавського кадетського корпусу, звідки й пішла назва парку - «Корпусний сад». На початку XIX століття, коли Полтава стала губернським містом, навколо площі за проектом видатного архітектора Адріана Захарова було побудовано комплекс адміністративних будинків у класичному стилі - «Ансамбль Круглої площi».

Официально парк был открыт в 1909 году к празднованию 200-летия Полтавской битвы. Продолжительное время пребывал в ведении Петровского Полтавского кадетского корпуса, откуда и получил название - «Корпусный сад». В начале XIX века, когда Полтава стала губернским городам, вокруг площади по проекту выдающегося русского архитектора Адриана Захарова был построен комплекс административных зданий в классическом стиле - «Ансамбль Круглой площади».


Ансамбль Круглої площi (1805-1841 роки): Будинок генерал-губернатора,
пам'ятка архітектури, 1810 рік (вул. Жовтнева, 37).


Ансамбль Круглой площади (1805-1841 годы): Дом генерал-губернатора,
памятник архитектуры, 1810 год (ул. Жовтневая, 37).

It is the architectural ensemble of the Kruhla (round) square.


Ансамбль Круглої площi (1805-1841 роки): Поштамт,
пам'ятка архітектури, 1869 рік (вул. Жовтнева, 35).
Зараз - Полтавська міська школа мистецтв «Мала академія мистецтв».


Ансамбль Круглой площади (1805-1841 годы): Почтамт,
памятник архитектуры, 1869 год (ул. Жовтневая, 35).
Ныне - Полтавская городская школа искусств «Мала академія искусств».

It is the architectural ensemble of the Kruhla (round) square.


Ансамбль Круглої площi: Полтавський Головпоштамт (вул. Жовтнева, 33).

Ансамбль Круглой площади: Полтавский Главпочтамт (ул. Жовтневая, 33).

It is the architectural ensemble of the Kruhla (round) square.


Ансамбль Круглої площi (1805-1841 роки): Будинок дворянського зiбрання,
пам'ятка архітектури, 1810 рік (вул. Жовтнева, 31).
Зараз - кінотеатр «ім. І. П. Котляревського».


Ансамбль Круглой площади (1805-1841 годы): Дом дворянского собрания,
памятник архитектуры, 1810 год (ул. Жовтневая, 31).
Ныне - кинотеатр «им. И. П. Котляревского».

It is the architectural ensemble of the Kruhla (round) square.


Ансамбль Круглої площi (1805-1841 роки):
«Присутствені місця»
,
пам'ятка архітектури, 1810 рік (вул. Жовтнева, 36).
Зараз - Полтавська міська державна адміністрація.


Ансамбль Круглой площади (1805-1841 годы):
«Присутственные места»
,
памятник архитектуры, 1810 год (ул. Жовтневая, 36).
Ныне - Полтавская городская государственная администрация.

It is the architectural ensemble of the Kruhla (round) square.


Ансамбль Круглої площi (1805-1841 роки): Старогубернаторський будинок,
пам'ятка архітектури, 1811 рік (вул. Жовтнева, 38).
Зараз - МВС України в Полтавській області.


Ансамбль Круглой площади (1805-1841 годы): Старогубернаторский дом,
памятник архитектуры, 1811 год (ул. Жовтневая, 38).
Ныне - МВД Украины в Полтавской области.

It is the architectural ensemble of the Kruhla (round) square.


Ансамбль Круглої площi (1805-1841 роки): Кадетський корпус,
пам'ятка архітектури, 1840 рік (вул. Жовтнева, 42).
Зараз - Полтавський національний технічний університет ім. Ю. Кондратюка, Центр післядипломної освіти.


Ансамбль Круглой площади (1805-1841 годы): Кадетский корпус,
памятник архитектуры, 1840 год (ул. Жовтневая, 42).
Ныне - Полтавский национальный технический университет им. Ю. Кондратюка, Центр последипломного образования.

It is the architectural ensemble of the Kruhla (round) square.


У підземному переході «Злато Місто» до Корпусного саду.

В подземном переходе «Злато Мисто» («Золотой Город») к Корпусному саду.


Полтава, вулицею Жовтнева вдень та ввечері.

Полтава, на улице Жовтневая днем и вечером.


Обласний Український музично-драматичний театр ім. М. Гоголя (вул. Жовтнева, 23).

Областной Украинский музыкально-драматический театр им. Н. Гоголя (ул. Жовтневая, 23).


Пам'ятник І. П. Котляревському, 1903 рік (на розі вулиць Леніна та Котляревського).
Автори: скульптор Л. Позен і архітектор О. Ширшов, допомагали їм художник В. Волков і архітектор О. Зінов'єв. Автор постаменту з дніпровського граніту - архітектор П. Певний.
Бронзове погруддя Класика увінчане лавровим вінком. Кошти на пам'ятник збирали всенародно; у пожертвуваннях на пам'ятник взяли участь понад 7 тисяч осіб.
На п'єдесталі викарбовано:
Иванъ Котляревській /1769-1838/
«Де згода въ сімействі, де миръ і тишина, Щасливі тамъ люди, блаженна сторона»
П'єса “Наталка Полтавка”

Памятник И. П. Котляревскому, 1903 год (на пересечении улиц Ленина и Котляревского).
Авторы: скульптор Л. Позен и архитектор О. Ширшов, помогали им художник В. Волков и архитектор О. Зиновьев. Автор постамента из днепровского гранита - архитектор П. Певный.
Бронзовый бюст Классика увенчан лавровым венком. Средства на памятник собирали всенародно; в пожертвованиях на памятник приняли участие свыше 7 тысяч человек.
На пьедестале начертано (на Украинском языке):
Иван Котляревский /1769-1838/
«Где согласие в семействе, где мир и тишина, Счастливы там люди, блаженна сторона»
Пьеса “Наталка Полтавка”


Пам'ятник М. В. Гоголю (на розі вулиць Леніна та Гоголя).

Памятник Н. В. Гоголю (на пересечении улиц Ленина и Гоголя).


Полтава, вулицею Жовтнева:
будинок за адресою вул. Жовтнева, 24 та
управління Національного банку України в Полтавській області (вул. Жовтнева, 17).


Полтава, на улице Жовтневая:
дом по адресу ул. Жовтневая, 24 и
управление Национального банка Украины в Полтавской области (ул. Жовтневая, 17).


Полтава, будинок за адресою вул. Жовтнева, 19.

Полтава, здание по адресу ул. Жовтневая, 19.


Пам'ятник Т. Шевченку (Петровський парк).
На граніті - напис:
«...і вражою, злою кров'ю волю окропіте.
Т. Шевченко»

Памятник Т. Шевченко (Петровский парк).
На граните - надпись:
«...і вражою, злою кров'ю волю окропіте.
Т. Шевченко»


Будинок губернського земства, пам'ятка архітектури, 1903-1908 роки (пл. Леніна, 2).
Зведено у формах українського модерна. Архітектор В. Г. Кричевський, внутрішній розпис художників С. І. Васильківського і Н. С. Самокиша. У створенні архітектурного обличчя будівлі використані традиційні мотиви дерев'яної народної архітектури - ступінчаста форма завершення башт, зрізані кути віконних і дверних отворів, кронштейни карнизів. Кольорові майолікові вставки, поліхромні керамічні герби полтавських повітових міст виконано учнями Миргородської керамічної школи. Інтер'єри оформлено дерев'яним різьбленням, живописом, керамікою. Пам'ятник - один з кращих зразків українського модерна.
Зараз - Полтавський краєзнавчий музей.


Здание губернского земства, памятник архитектуры, 1903-1908 годы (пл. Ленина, 2).
Возведено в формах украинского модерна. Архитектор В. Г. Кричевский, внутренняя роспись художников С. И. Васильковского и Н. С. Самокиша. В создании архитектурного облика здания использованы традиционные мотивы деревянного народного зодчества - ступенчатая форма завершения башен, срезанные углы оконных и дверных проемов, кронштейны карнизов. Цветные майоликовые вставки, полихромные керамические гербы полтавских уездных городов выполнены учениками Миргородской керамической школы. Интерьеры оформлены деревянной резьбой, живописью, керамикой. Памятник - один из лучших образцов украинского модерна.
Ныне - Полтавский краеведческий музей.


Водограй у Петровському парку та
водограй у Соняшному парку.


Фонтан в Петровском парке и
фонтан в Солнечном парке.


Пам'ятник Українським козакам (бул. Панянський).
На хресті викарбовано:
«Українським загиблим козакам»
Надпись на постаменте информирует:
«Встановлено в день Покрова Божої Матері року 1983»

Памятник Украинским казакам (бул. Панянский).
На кресте начертано (на Украинском языке):
«Украинским погибшим казакам»
Надпись на постаменте информирует:
«Установлено в день Покрова Пресвятой Богородицы года 1983»


Полтава. Краєвид, що відкривається
з «Іванової гори»
.
На пагорбі ліворуч - Хрестовоздвиженський монастир.


Полтава. Пейзаж, открывающийся с «Ивановой горы».
На холме слева - Крестовоздвиженский монастырь.


Полтава. Особняк за адресою: вул. Спаська, 11.
Зараз - Полтавська філія банку "БІГ Енергія".


Полтава. Особняк по адресу: ул. Спасская, 11.
Ныне - Полтавский филиал банка "БІГ Енергія".


Пам'ятний знак на місці відпочинку Петра I після Полтавської битви (вул. Спаська).
Надпись на постаменте информирует (тогочасною російською мовою):
«Петро I спочивав тут після подвигів своїх 27 червня 1709 року»

Памятный знак на месте отдыха Петра I после Полтавской битвы (ул. Спасская).
Надпись на постаменте информирует:
«Петръ I покоился здђсь послђ подвиговъ своихъ 27 Іюня 1709 года»


Спаська церква, пам'ятка архітектури, 1705, 1811, 1845 роки (вул. Жовтнева, 10). Частина колишньої Преображенської церкви, що була розібрані через ветхість 1811 року. Бічну прибудову, в якій, за переказами, Петро I урочисто відзначав перемогу в Полтавській битві, вирішили зберегти і на згадку про цю історичну подію в 1837-1845 роках над нею спорудили кам'яний футляр за проектом архітектора А. Тона.

Спасская церковь, памятник архитектуры, 1705, 1811, 1845 годы (ул. Жовтневая, 10). Часть бывшей Преображенской церкви, разобранной за ветхостью в 1811 году. Боковой придел, в котором, по преданию, Петр I торжественно отмечал победу в Полтавской битве, решили сохранить и в память об этом историческом событии в 1837-1845 годах над ним соорудили каменный футляр по проекту архитектора А. Тона.


Споруда дерев'яна, трьохзрубова, з притвором із заходу, одноголова. Дерев'яну частину поміщено в цегляний потинькований футляр, накритий великим приземкуватим куполом. Навколо дерев'яних стін залишено прохід.
Будівля - єдиний зразок дерев'яної архітектури XVIII століття на Полтавщині.


Сооружение деревянное, трехсрубное, с притвором с запада, одноглавое. Деревянная часть заключена в кирпичный оштукатуренный футляр, накрытый большим приземистым куполом. Вокруг деревянных стен оставлен проход.
Здание - единственный образец деревянного зодчества XVIII века на Полтавщине.


Пам'ятник полтавській галушці («Іванова гора»).

Памятник полтавской галушке («Иванова гора»).


Пам'ятний камінь на честь першої літописної згадки про Полтаву («Іванова Гора»).
На камені написано:
«Игорь Святославичь... пођха противу Половцємъ и пєрєђха Въросколъ оу Лтавы...
Ипатьєвская лєтопись, 1174г.»

Памятный камень в честь первого летописного упоминания о Полтаве («Иванова Гора»).
На камне написано:
«Игорь Святославичь... пођха противу Половцємъ и пєрєђха Въросколъ оу Лтавы...
Ипатьєвская лєтопись, 1174г.»


Успенський храм та дзвіниця Успенського собору, пам'ятка архітектури, 1774-1801 роки (пл. Соборна, 1, чи «Іванова Гора»).
Успенський собор був першою кам'яною спорудою в Полтаві.
Будувався в 1748-1770 роках, знищений в 1930-х роках.
Збереглася дзвіниця Успенського собору (1774-1801 роки). Висота дзвіниці зі шпилем - близько 44 м. У минулому на дзвіниці висів дзвін "Кізі-кермен", відлитий з турецьких гармат наприкінці XVIII століття (нині зберігається в краєзнавчому музеї).
1992 року дзвіницю було передано УАПЦ.


Успенский храм и колокольня Успенского собора, памятник архитектуры, 1774-1801 годы (пл. Соборная, 1, или «Иванова Гора»).
Успенский собор был первым каменным сооружением в Полтаве.
Строился в 1748-1770 годах, уничтожен в 1930-х годах.
Сохранилась колокольня Успенского собора (1774-1801 годы). Высота колокольни со шпилем - около 44 м. В прошлом на колокольне висел колокол "Кизи-кермен", отлитый из турецких пушек в конце XVIII века (ныне хранится в краеведческом музее).
В 1992 году колокольня была передана УАПЦ.


Успенський храм (пл. Соборна, 1, чи «Іванова Гора»).

Успенский храм (пл. Соборная, 1, или «Иванова Гора»).


Музей-садиба І. П. Котляревського (пл. Соборна, 3, чи «Іванова Гора»).
Садибу було реконструйовано 1969 року за проектом архітектора В. Тертишного та конструктора А. Малиновської. Меморіальний комплекс складається з будинку, навісу, комори та колодязя з журавлем. При відновленні будинку було враховано малюнок Т. Шевченко, що був виконаний з натури 1845 року.


Музей-усадьба И. П. Котляревского (пл. Соборная, 3, или «Иванова Гора»).
Усадьба была реконструирована в 1969 году по проекту архитектора В. Тертышного и конструктора А. Малиновской. Мемориальный комплекс состоит из дома, навеса, амбара и колодца с журавлем. При восстановлении дома был учтен рисунок Т. Шевченко, выполненный с натуры в 1845 году.


Пам'ятний знак біля садиби І. П. Котляревського (пл. Соборна, 3, чи «Іванова Гора»).
На камені викарбовано:
«З цієї садиби на весь світ пролунав голос першого класика нової української літератури Івана Петровича Котляревського /1769-1838/»
Табличка поруч звертатаэться до нас:
«Садиба І. П. Котляревського. Земля натхнення великого поета. Тут засвітив він зорю нової української поезії. Звідси вийшли в безсмертя "Енеїда", "Наталка Полтавка", "Москаль-чарівник". Івановій горі доземно вклонилися Тарас Шевченко, М. Гоголь, М. Щепкін, Леся Українка, Панас Мирний, М. Кропивницький, М. Заньковецька, багато інших діячів культури. Слава осяює це місце. Схились до святині!»

Памятный знак возле усадьбы И. П. Котляревского (пл. Соборная, 3, или «Иванова Гора»).
На камне начертано (на Украинском языке):
«Из этой усадьбы на весь мир раздался голос первого классика новой украинской литературы Ивана Петровича Котляревского /1769-1838/»
Табличка рядом обращается к нам (на Украинском языке):
«Усадьба И. П. Котляревского. Земля вдохновения великого поэта. Здесь зажег он зорю новой украинской поэзии. Отсюда вышли в бессмертие "Енеїда", "Наталка Полтавка", "Москаль-чарівник". Ивановой горе поклонились до земли Тарас Шевченко, Н. Гоголь, М. Щепкин, Леся Украинка, Панас Мирный, М. Кропивницкий, М. Заньковецкая, много других деятелей культуры. Слава озаряет это место. Склонись перед святыней!»


Ротонда «Дружби народів», 1954 рік («Іванова Гора»).
На ротонді написано слова І. П. Котляревського:
«Де згода в сімействі, де мир і тишина, Щасливі там люди, блаженна сторона»


Ротонда «Дружбы народов», 1954 год («Иванова Гора»).
На ротонде написаны слова И. П. Котляревского (на Украинском языке):
«Где согласие в семействе, где мир и тишина, Счастливы там люди, блаженна сторона»


Храм святих мучениць Віри, Надії і Любові та матері їх Софії
(просп. Першотравневий, 23).


Храм во имя святых мучениц Веры Надежды, Любови и матери их Софии
(просп. Первомайский, 23).


Пам'ятник захисникам Полтави та коменданту фортеці Келіну (просп. Першотравневий).
На п'єдесталі - написи (російською мовою):
«Доблесному коменданту Полтави полковнику Келіну та славним захисникам міста в 1709 році»
та
«1-го Квітня 1709 року Карл XII обложив Полтаву.
Три місяці гарнізон і жителі міста героїчно відбивали всі атаки шведів.
Останні запеклі штурми було відбито доблесними полтавцями 21-22 червня 1709 року»

Памятник защитникам Полтавы и коменданту крепости Келину (просп. Первомайский).
На пьедестале - надписи:
«Доблестному коменданту Полтавы полковнику Келину и славным защитникам города в 1709 году»
и
«1-го Апреля 1709 года Карл XII осадил Полтаву.
Три месяца гарнизон и жители города геройски отбивали все атаки шведов.
Последние ожесточенные штурмы отбиты доблестными полтавцами 21-22 июня 1709 года»


Полтавський музей авіації та космонавтики та
пам'ятник Ю. В. Кондратюку (просп. Першотравневий, 16).
Музей розташовуеться у колишньому будинку пожежної команди, що є пам'яткою архітектури (1810 рік, стиль класицизму).


Полтавский музей авиации и космонавтики и
памятник Ю. В. Кондратюку (просп. Первомайский, 16).
Музей располагается в бывшем здании пожарной команды, который является памятником архитектуры (1810 год, стиль классицизма).


Полтавський факультет
Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого

(просп. Першотравневий, 14).


Полтавский факультет
Национальной юридической академии Украины им. Ярослава Мудрого

(просп. Первомайский, 14).


Березовий сквер та пам'ятник О. С. Пушкіну в сквері
(на розі вулиць Пушкіна та Міщенко).


Березовый сквер и памятник А. С. Пушкину в сквере
(на пересечении улиц Пушкина и Мищенко).


Пам'ятник М. В. Скліфосовському (вулиця Шевченка 23).
На другому плані - будівля обласної клінічної лікарні № 1 ім. М. Скліфосовского,
колишня богадiльня, пам'ятка архітектури (1820-1823 роки, стиль класицизму).


Памятник Н. В. Склифосовскому (улица Шевченко 23).
На втором плане - здание областной клинической больницы № 1 им. Н. Склифосовского,
бывшая богадельня, памятник архитектуры (1820-1823 годы, стиль классицизма).


Монумент на пам'ять Чорнобильської трагедії (на розі вулиць Фрунзе та Шевченка).
Споруджено з нагоди 10-ї річниці Чорнобильської трагедії 1986 року.
Скульптор В. Білоус. Архітектор М. Юхименко.


Монумент в память Чернобыльськой трагедии (на углу улиц Фрунзе и Шевченко).
Сооружен к 10-й годовщине Чернобыльськой трагедии 1986 года.
Скульптор В. Белоус. Архитектор М. Юхименко.


Меморіальний комплекс «Солдатської Слави» (парк ім. І. Котляревського).

Мемориальный комплекс «Солдатской Славы» (парк им. И. Котляревского).


Могила Івана Петровича Котляревського (парк ім. І. Котляревського).
На камені накреслено:
„Будешь, батьку, панувати
Поки живуть люде;
Поки сонце з неба сяє
Тебе не забудуть“.
Іван Котляревський
перший український народний поет.
Родився року 1769. Почив 1838

Могила Ивана Петровича Котляревского (парк им. И. Котляревского).
На камне начертано (на Украинском языке):
„Будешь, батьку, панувати
Поки живуть люде;
Поки сонце з неба сяє
Тебе не забудуть“.
Иван Котляревский
первый украинский народный поэт.
Родился в году 1769. Почил 1838


Церква великомученика і цілителя Пантелеймона (парк ім. І. Котляревського).
Церкву споруджено в 1999 році до 1100-річного ювілею Полтави на знак пам’яті про земляків, які спочивають у Полтавській землі.
Архітектори храму: В. Трегубов, О. Бєлявська.


Церковь великомученика и целителя Пантелеймона (парк им. И. Котляревского).
Церковь построена в 1999 году к 1100-летнего юбилея Полтавы в знак памяти о земляках, которые покоятся в Полтавской земле.
Архитекторы храма: В. Трегубов, О. Белявская.


Каплиця Святого Архістратига Михаїла та
Святий Архістратиг Михаїл, що скорбить по співробітниках МВС України, які загинули при виконанні службових обов'язків (на розі вулиць Пушкіна та Червоноармійська).
Поруч викарбовано:
«Вам, що віддали життя, захищаючи здобутки людські, охороняючи закон і порядок у державі»

Часовня Святого Архистратига Михаила и
Святий Архистратиг Михаил, скорбящий о сотрудниках МВД Украины, которые погибли при выполнении служебных обязанностей (на пересечении улиц Пушкина и Красноармейская).
Рядом начертано (на Украинском языке):
«Вам, отдавшим жизнь, защищая достояние человеческое, охраняя закон и порядок в государстве»


Вулицею Жовтнева: будинок між Жовтнева №39 та Жовтнева №37.

По улице Жовтневая: дом между Жовтневая №39 и Жовтневая №37.


Будинок колишнього «Селянського банку»,
пам'ятка архітектури, 1906-1909 роки (вул. Жовтнева, 39).
Споруджено в формах модерну, неоросійський стиль. Архітектор А. Кобелев.
Зараз - управління Служби Безпеки України в Полтавській області.


Здание бывшего «Крестьянского банка»,
памятник архитектуры, 1906-1909 годы (ул. Жовтневая, 39).
Построено в формах модерна, неорусский стиль. Архитектор А. Кобелев.
Ныне - управление Службы Безопасности Украины в Полтавской области.


Пам'ятний знак «Полтава» на перетині вулиць Жовтнева та Сінна.

Памятный знак «Полтава» на пересечении улиц Жовтневая и Сенная.

Modern Poltava.


Хрестовоздвиженський монастир, XVI-XIX століття (вул. Свердлова, 3).
Дзвіниця (1786 рік).
До монастиря належать: Хрестовоздвиженський собор (1695-1709 роки), чотириповерхова дзвіниця (1786 рік), братський корпус (1886 рік), будинок настоятеля (1889 рік), трапезна церква (1886 рік).
Дзвіницю споруджено в стилі пізнього бароко; заввишки вона 47 м.
1845 року «Здвиженський» монастир намалював Т. Шевченко.


Крестовоздвиженский монастырь, XVI-XIX века (ул. Свердлова, 3).
Колокольня (1786 год).
В состав монастыря входят: Крестовоздвиженский собор (1689-1709 годы), четырехэтажная колокольня (1786 год), братский корпус (1886 год), дом настоятеля (1889 год), трапезная церковь (1886 год).
Колокольня построена в стиле позднего барокко; ее высота 47 м.
В 1845 году «Здвиженский» монастырь нарисовал Т. Шевченко.


Хрестовоздвиженський собор (1695-1709 роки);
загальний вигляд та іконостас.
Хрестовоздвиженський собор споруджено за сприяння ігумена Лубенського Мгарського монастиря Калістрата на кошти старшини на чолі з полковником М. Пушкарем. Собор - єдиний в Україні семикупольний храм у стилі бароко, що зберігся до сьогодні.
1992 року собор було повернуто церкві.


Крестовоздвиженский собор (1689-1709 годы);
внешний вид и иконостас.
Крестовоздвиженский собор сооружен при содействии игумена Лубенского Мгарского монастыря Калистрата на средства старшины во главе с полковником М. Пушкарем. Собор - единственный в Украине семиглавый храм в стиле барокко, который сохранился до наших дней.
В 1992 году собор был возвращен церкви.


Хрестовоздвиженський монастир, трапезна церква (1886 рік).

Крестовоздвиженский монастырь, трапезная церковь (1886 год).


Хрестовоздвиженський монастир.
Пам'ятний знак знищеного некрополя Хрестовоздвиженського монастиря
.


Крестовоздвиженский монастырь.
Памятный знак уничтоженного некрополя Крестовоздвиженского монастыря
.


Музей-заповідник «Поле Полтавської битви».
Обеліски посеред поля (з боку вул. Зеньковська).


Музей-заповедник «Поле Полтавской битвы».
Обелиски посреди поля (со стороны ул. Зеньковская).


Музей-заповідник «Поле Полтавської битви»,
реставрований редут
(вул. Зеньковська).


Музей-заповедник «Поле Полтавской битвы»,
реставрированный редут
(ул. Зеньковская).

It is memorial places related to the history of the Battle of Poltava.


Музей-заповідник «Поле Полтавської битви», реставрований редут (вул. Зеньковська).

Музей-заповедник «Поле Полтавской битвы», реставрированный редут (ул. Зеньковская).


Обеліск посеред редуту.

Обелиск посреди редута.


Державний історико-культурний музей-заповідник «Поле Полтавської битви»
(північна околиця Полтави).
Обеліск «Шведам від росіян» (на перетині вулиць Зеньковська та Шведська могила).
На обеліску викарбовано (тогочасною російською та шведською мовами):
«Довічна пам'ять хоробрим шведським воякам,
що полягли у бою під Полтавою 27 червня 1709.»

Государственный историко-культурный музей-заповедник «Поле Полтавской битвы»
(северная окраина Полтавы).
Обелиск «Шведам от россиян» (на пересечении улиц Зеньковская и Шведская могила).
На обелиске начертано:
«Вђчная память храбрымъ шведскимъ воинамъ, павшимъ въ бою подъ Полтавой 27 Іюня 1709г.»

«Till evic åminnelse af de tappre svenske krigarne, som fallit i slaget vid Pultava den 27 juni 1709.»


Державний історико-культурний музей-заповідник
«Поле Полтавської битви»
(північна околиця Полтави).
Алея пам'яті на честь шведських вояків, полеглих у Полтавській битві.
Обеліск «Шведам від шведів».
На обеліску викарбовано (тогочасною російською та шведською мовами):
«На спомин ШВЕДІВ, що полягли тут у 1709
споруджено співвітчизниками в 1909»

Государственный историко-культурный музей-заповедник
«Поле Полтавской битвы»
(северная окраина Полтавы).
Аллея памяти в честь шведских воинов, павших в Полтавской битве.
Обелиск «Шведам от шведов». На обелиске начертано:
«Въ память ШВЕДАМЪ павшимъ здђсь въ 1709г
воздвигнутъ соотечественниками въ 1909г»

«At minnet af SVENSKAR fallne här 1709
reste landsmän denna sten 1909»


Державний історико-культурний музей-заповідник «Поле Полтавської битви»
(північна околиця Полтави).
Пам'ятник Петру I (вул. Шведська могила). На п'єдесталі - напис (російською мовою):
«Петро I  /1672-1725/»

Государственный историко-культурный музей-заповедник «Поле Полтавской битвы»
(северная окраина Полтавы).
Памятник Петру I (ул. Шведская могила). На пьедестале - надпись:
«Петр I  /1672-1725/»


Державний історико-культурний музей-заповідник
«Поле Полтавської битви»
(північна околиця Полтави).
Церква Св. Сампсонія (Сампсонівська церква), XIX століття (вул. Шведська могила, 32).


Государственный историко-культурный музей-заповедник
«Поле Полтавской битвы»
(северная окраина Полтавы).
Церковь Св. Сампсония (Сампсоновская церковь), XIX век (ул. Шведская могила, 32).


На церкві Св. Сампсонія - мармурова дошка з написом (тогочасною російською мовою):
«"Воїни!... це прийшов час, який має вирішити долю Вітчизни. Ви не повинні думати, що б’єтеся за Петра але за державу, що Петру вручена, за рід свій, за Вітчизну, за православну нашу віру та церкву. Майте в бою перед очима вашими правду та Бога, що поборює за вас; на Того Єдиного, всесильного в битвах, покладайтеся. А про Петро відайте, що йому життя не дороге, аби жила Росія в блаженстві та славі для добробуту вашого."
Слова Петра Великого, що були сказані військам перед Полтавським боєм.»

На церкви Св. Сампсония - мраморная доска с надписью:
«"Воины!... се пришелъ часъ, который долженъ рђшить судьбу отечества. Вы не должны помышлять, что сражаетесь за Петра но за государство, Петру врученное, за родъ свой, за отечество, за православную нашу вђру и церковь. Имђйте въ сраженіи передъ очами вашими правду и Бога, поборающаго по васъ; на Того Единаго, яко всесильнага въ бранђхъ, уповайте. А о Петрђ вђдайте, что ему жизнь не дорога, только бы жила Россія въ блаженствђ и славђ для благосостоянія вашего."
Слова Петра Великаго, сказанныя войскамъ передъ Полтавскимъ боемъ.»


Музей-заповідник «Поле Полтавської битви».
Братська могила російських вояків.
Могильний пагорб оточено гранітним цоколем, на якому встановлено гранітні тумби, сполучені ланцюгами. З боку церкви Св. Сампсонія для підйому на монумент влаштовано гранітні сходи. На вершині пагорба на постаменті встановлено хрест зі світло-сірого граніту заввишки 7,5 метри і вагою близько 1000 пудів.


Музей-заповедник «Поле Полтавской битвы».
Братская могила русских воинов.
Могильный холм окружен гранитным цоколем, на котором установлены гранитные тумбы, соединенные цепями. Со стороны церкви Св. Сампсония для подъема на монумент устроена гранитная лестница. На вершине холма на постаменте установлен крест из светло-серого гранита высотой 7,5 метра и весом около 1000 пудов.


На арці сходів зроблено напис (усі написи - тогочасною російською мовою):
«Споруджено 1894 року, при державі Спасенного Государя Імператора Олександра III розпорядженням Святішого Правлячого Синоду
при святительстві Преосвященного Іларіона Єпископа Полтавського та Переяславського, на кошти Таємного Радника Йосипа Степановича Судієнка,
що залишив грошовий капітал на увічнення великої події рятівної Полтавської перемоги.
*** Виконано у С.-Петербурзі за проектом і спостереженням Архітектора Н.Никонова майстром А.Бариновим.»
На західній стороні постаменту (з боку церкви Св. Сампсонія) накреслено напис, що повторює напис на дерев'яному хресті, який, згідно легенді, Петро I власноручно встановив на братській могилі російських вояків:
«Воїни благочестиві, що за благочестя кров'ю вінчалися, літа від втілення Бога Слова, 1709, Червня 27 дня.»
Нижче висічено фрагмент звернення Петра до військ перед боєм:
«А про Петра відайте, що йому життя його не дороге, аби жила Росія»
На східній стороні постаменту зроблено напис:
«Поховані: Бригадир Феленгейм, Полковники: Нечаєв і Лов, Підполковник Козлов, Майори: Кропотов, Ерст і Гельт,
Обер-офіцерів сорок п'ять, капралів і рядових тисяча двісті дев'яносто три, всього поховано 1345 чоловік.»
Пам'ятник було освячено 11 вересня 1984 року. Проте незабаром виявилось, що гранітний хрест почав просідати. 1906 року було ухвалено рішення відкрити могилу, укріпити фундамент і побудувати на ньому новий монумент у вигляді могильного кургану з невеликою могильною церквою Св. Петра та Павла усередині. Будівництво було закінчено до 1909 року, коли відзначалося 200-річчя Полтавської битви.


На арке лестницы сделана надпись:
«Сооружєнъ въ 1894 году, при дєржавђ Благочєстивђйшаго Государя Императора Алєксандра III распоряжєніемъ Святђйшаго Правитєльствующаго Синода
при святитєльствђ Прєосвящєннаго Ілларіона Єпископа Полтавскаго и Пєрєяславскаго, иждивєніемъ Тайнаго Совђтника Іосифа Стєпановича Судієнко,
оставившаго дєнєжный капиталъ на увђковђчєніе вєликаго событія спаситєльной Полтавской побђды.
*** Исполнєнъ въ С.-Пєтєрбургђ по проєкту и наблюдєніємъ Архитектора Н.Никонова мастеромъ А.Бариновымъ.»
На западной стороне постамента (со стороны церкви Св. Сампсония) начертана надпись, повторяющая надпись на деревянном кресте, который, согласно легенде, Петр I собственноручно установил на братской могиле русских воинов:
«Воины благочєстивыє, за благочєстіє кровію вђнчавшієся, лђта отъ воплощєнiя Бога Слова, 1709, Іюня 27 дня.»
Ниже высечен фрагмент обращения Петра к войскам перед боем:
«А о Петрђ вђдайте, что ему жизнь єго нє дорога, только бы жила Россія»
На восточной стороне постамента сделана надпись:
«Погрєбєны: Бригадиръ Фєлєнгєймъ, Полковники: Нєчаєвъ и Ловъ, Подполковникъ Козловъ, Маіоры: Кропотовъ, Єрстъ и Гельтъ,
Обєръ-офицєровъ сорокъ пять, капраловъ и рядовыхъ тысяча двђсти дєвяносто три, всєго погрєбєно 1345 человђкъ.»
Памятник был освящен 11 сентября 1984 года. Однако вскоре оказалось, что гранитный крест начал проседать. В 1906 году было принято решение открыть могилу, укрепить фундамент и построить на нем новый монумент в виде могильного кургана с небольшой могильной церковью Св. Петра и Павла внутри. Строительство было закончено к 1909 году, когда отмечалось 200-летие Полтавской битвы.


Державний історико-культурний музей-заповідник «Поле Полтавської битви»
(північна околиця Полтави).
Пам'ятний знак на місці командного пункту Петра I.
Напис інформує:
«Звідси 27 VI 1709 здійснювалось керівництво російською армією в Полтавській битві,
яка вирішила долю російського народу і держави»

Государственный историко-культурный музей-заповедник «Поле Полтавской битвы»
(северная окраина Полтавы).
Памятный знак на месте командного пункта Петра I.
Надпись информирует (на Украинском языке):
«Отсюда 27 VI 1709 осуществлялось руководство русской армией в Полтавской битве,
которая решила судьбу русского народа и государства»


Окрім сфотографованих пам'яток, у Полтаві значний інтерес становлять перелічені нижче споруди.
Будівля Інституту шляхетних дівчат, 1827-1832 роки (просп. Першотравневий, 24). Будівлю споруджено архітектором Л. І. Шарлеманем за проектом петербурзького архітектора А. Штауберта. В XIX столітті в інституті працювали П. Гулак-Артемовський, Л. Боровіковський, П. Бодянський і інші. Зараз тут розміщується Полтавський національний технічний університет ім. Ю. Кондратюка.
Будівля духовної семінарії, 1875-1876 роки (вул. Сковороди, 1). Тут вчилися С. Петлюра (1879-1925), письменники М. Нуайме (1889-1988, Ліван), П. Капельгородський (1882-1937) та інші. Зараз тут розміщується Полтавська державна аграрна академія.
Будівля духовного училища ("Бурса"), 1876 рік. Його закінчив першим учнем С. Петлюра Зараз тут розміщується Полтавський аграрний технікум Полтавської державної аграрної академії.
До речі, Симон Васильович Петлюра /23(10 за ст.стилем).05.1879 - 25.05.1926/, видатний український військовий і політичний діяч, міністр у військових справах Центральної Ради (1917), голова Директорії (1919), народився у Полтаві на вулиці Загородній, будинок 20.


Помимо сфотографированных достопримечательностей, в Полтаве значительный интерес представляют перечисленные ниже сооружения.
Здание Института благородных девиц, 1828-1932 годы (просп. Первомайский, 24). Здание построено архитектором Л. И. Шарлеманем по проекту петербургского архитектора А. Штауберта. В XIX веке в институте работали П. Гулак-Артемовский, Л. Боровиковский, П. Бодянский и др. Ныне в здании размещается Полтавский национальный технический университет им. Ю. Кондратюка.
Здание духовной семинарии, 1875-1876 годы (ул. Сковороды, 1). Здесь учились С. Петлюра (1879-1925), писатели М. Нуайме (1889-1988, Ливан), П. Капельгородский (1882-1937) и другие. Ныне в здании размещается Полтавская государственная аграрная академия.
Здание духовного училища ("Бурса"), 1876 год. Его закончил первым учеником С. Петлюра. Ныне в здании размещается Полтавський аграрний технікум Полтавской государственной аграрной академии.
Кстати, Симон Васильевич Петлюра /23(10 по ст.стилю).05.1879 - 25.05.1926/, выдающийся украинский военный и политический деятель, министр военных дел Центральной Рады (1917), председатель Директории (1919), родился в Полтаве на улице Загородней, дом 20.



Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати», Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків, 2007р.
# Сайт «Наш край».
# Сайт «Полтавська битва».
# «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР».






Усі права застережено. © 2003-2011 Сергій Клименко




Rambler's Top100