Летичів (Хмельницька область), 2004 та 2012 роки
Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання розміщених тут фото, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

Летичев (Хмельницкая область), 2004 и 2012 годы
Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь фотографий, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.




Летичів - велике селище міського типу (близько 10,6 тис. мешканців) і центр району Хмельницької області. Розташоване на правому березі річки Південний Буг при впаданні в нього річки Вовк. У XII-XIII століттях ця територія входила до складу Болоховської землі. Вважається, що Летичів було засновано після захоплення цих земель в 1362 році Великим князівством Литовським. Перша документальна згадка про місцеву фортецю датується 1411 роком, а 1429 року поселення зарахували до категорії міст. Після захоплення краю Польщею в 1434 році Летичів став королівським містом і 1466 року одержав Магдебурзьке право. У XV-XVI століттях місто багаторазово зазнавало спустошливих набігів кримських татар і турків. 1598 року кам'янецький староста Я. Потоцький за вказівкою королівського уряду замінив дерев'яну фортецю Летичева кам'яною. Від неї дотепер збереглися фрагменти стін і ефектна Кругла вежа.
У роки Визвольної війни 1648-1654 років місто було у районі активних бойових дій. Населення також брало участь у селянсько-гайдамацькому повстанні 1734 року.


Летичев - большой поселок городского типа (около 10,6 тыс. жителей) и центр района Хмельницкой области. Расположен на правом берегу реки Южный Буг при впадении в него речки Волк. В XII-XIII веках эта территория входила в состав Болоховской земли. Считается, что Летичев был основан после захвата этих земель в 1362 году Великим княжеством Литовским. Первое документальное упоминание о местной крепости датируется 1411 годом, а в 1429 году поселение причислили к категории городов. После захвата края Польшей в 1434 году Летичев стал королевским городом и в 1466 году получил Магдебургское право. В XV-XVI веках город многократно испытывал опустошительные набеги крымских татар и турок. В 1598 году каменецкий староста Я. Потоцкий по указанию королевского правительства заменил деревянную крепость Летичева на каменную. От нее доныне сохранились фрагменты стен и эффектная Круглая башня.
В годы Освободительной войны 1648-1654 годов город был в районе активных боевых действий. Население также принимало участие в крестьянско-гайдамацком восстании 1734 года.


Хмельницкая область. Летичев. Фото. Круглая башня замка (XVI-XVII века). Фото липня 2004 року.
Хмельницкая область. Летичев. Фото. Круглая башня замка (XVI-XVII века). Фото липня 2012 року.
Хмельницкая область. Летичев. Фото. Мемориальная доска советским военнопленным на Круглой башне замка. Фото липня 2012 року.
Хмельницька область. Летичів. Кругла башта замку (XVI-XVII століття).
Замок було споруджено для захисту від татарських нападів. Він є раннім зразком захисного будівництва.
У роки Другої світової війни тут було влаштовано табір радянських військовополоненних.


Хмельницкая область. Летичев. Круглая башня замка (XVI-XVII века).
Замок был возведен для защиты от татарских нападений. Он является ранним образцом оборонительного строительства.
В гды Второй мировой войны тут был устроен лагерь советских военнопленных.

Letychiv. The only surviving tower of the Letychiv Fortress.


Хмельницкая область. Летичев. Фото. Памятник народному освободитею Устиму Кармелюку. Фото липня 2004 року.
Хмельницкая область. Летичев. Фото. Памятник народному освободитею Устиму Кармелюку. Фото липня 2012 року.
Хмельницька область. Летичів.
Пам’ятник народному визволителеві Устимові Кармалюку
.
Поряд з Круглою вежею на постаменті-валуні розташований виразний 5-метровий пам'ятник проводиреві народного повстання У. Кармалюку (1974 рік, скульптор В. Зноба, архітектор Й. Шмульсон). Та це зовсім не означає, що Устима Кармалюка було ув'язнено у летичівській фортеці. Він тричі сидів у Кармалюковій вежі в Кам'янецькій фортеці, а в Летичеві його було поховано після своєї загибелі (22 жовтня 1835 року, село Шляхові Коричинці, нині - Деражнянський район Хмельницької області).


Хмельницкая область. Летичев.
Памятник народному освободитею Устиму Кармелюку
.
Рядом с Круглой башней на постаменте-валуне расположен выразительный 5-метровый памятник главарю народного восстания У. Кармелюку (1974 год, скульптор В. Зноба, архитектор И. Шмульсон). Но это вовсе не означает, что Устим Кармелюк был заточён в летичевской крепости. Он трижды сидел в «башне Кармелюка» в Каменецкой крепости, а в Летичеве он был похоронен после своей гибели (22 октября 1835 года, село Путейские Коричинцы, ныне - Деражнянский район Хмельницкой области).

Letychiv, the Monument of Karmelyuk - the People Libarater.


Хмельницкая область. Летичев. Фото. Круглая башня замка (XVI-XVII века), вид со стороны внутреннего двора замка. Фото липня 2012 року.
Хмельницкая область. Летичев. Фото. Внутренний двор замка (XVI-XVII века). Фото липня 2012 року.
Хмельницька область. Летичів.
Внутрішнє подвір'я замку (XVI-XVII століття)
.


Хмельницкая область. Летичев.
Внутренний двор замка (XVI-XVII века)
.

Letychiv. The only surviving tower of the Letychiv Fortress.


По сусідству із залишками фортеці розташований комплекс споруд заснованого Я. Потоцьким домініканського монастиря. Костел Успіння (1606-1638 роки) невдовзі після спорудження було зруйновано козаками Б. Хмельницького (1648 рік) і згодом відновлено (1688, 1724 роки). Цей костел знаменитий своєю іконою летичівської Божої Матері - покровительки Волині та Поділля. Під час Визвольної війни українського народу її відвезли до Львова, та 1772 року повернули в Летичів, а з приходом радянської влади ікону евакуювали до Любліна.

По соседству с остатками крепости расположен комплекс сооружений основанного Я. Потоцким доминиканского монастыря. Костел Успения (1606-1638 годы) вскоре после постройки был разрушен казаками Б. Хмельницкого (1648 год) и впоследствии восстановлен (1688, 1724 года). Этот костел знаменит своей иконой летичевской Божьей Матери - покровительницы Волыни и Подолья. Во время Освободительной войны украинского народа её отвезли во Львов, но в 1772 году вернули в Летичев, а с приходом советской власти икону эвакуировали в Люблин.


Хмельницкая область. Летичев. Фото. Доминиканский монастырь. Фото липня 2012 року.
Хмельницкая область. Летичев. Фото. Костел Успения (1606-1638 годы) доминиканского монастыря. Фото липня 2004 року.
Хмельницька область. Летичів.
Домініканський монастир.
Костел Успіння (1606-1638 роки)
.
Неодноразово переживав пожежі та розорення. Було відбудовано в 1724 році.


Хмельницкая область. Летичев.
Доминиканский монастырь.
Костел Успения (1606-1638 годы)
.
Неоднократно испытывал пожары и разорения. Был отстроен в 1724 году.

Letichev, the Polish Roman-Catolic Church (1606-1638).


Хмельницкая область. Летичев. Фото. Михайловская церковь, XVII век. Фото липня 2004 року.
Хмельницька область. Летичів.
Михайлівська церква, XVII століття
.
В 1836 році церкву було перебудовано.
Є характерним зразком церковної захисної споруди.


Хмельницкая область. Летичев.
Михайловская церковь, XVII век
.
В 1836 году церковь была перестроена.
Является характерным образцом церковного оборонительного сооружения.


Хмельницкая область. Летичев. Фото. В центре посёлка. Фото липня 2012 року.
Хмельницька область. Летичів.
У центрі селища
.


Хмельницкая область. Летичев.
В центре посёлка
.



Першоджерела:
# Путівник «Вся Україна»; Андрій Івченко; ДНВП «Картографія»; Київ-2006.
# Вікіпедія.
# Інформаційні таблиці відповідних об’єктів.






Усі права застережено. © 2003-2013 Сергій Клименко




Rambler's Top100