|
Карпати. Мапа маршруту від селища Топільче (48°04'54"N, 24°45'02"E)
до гори Піп Іван Чорногорський (48°02'52"N, 24°37'40"E). 30 квітня - 1 травня 2011 року. Від селища Топільче до прикордонної застави у селі Шибени - джипом одного з наших товаришів. Далі - пішки вздовж старої дороги до колишньої польської обсерваторії «Білий Слон». За день поверталися тією ж дорогою. Усі формальності з прикордонниками було оперативно залагоджено безпосередньо на місці. Піп Іван Чорногорський (Чорна Гора, Чорногорець) - одна з найвищих вершин Українських Карпат. Висота: 2022 метри. Розташована на південно-східному кінці хребта Чорногора, на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей. Свою назву дістала від скелі на вершині, яка нагадувала священика в рясі. Наразі від скелі залишилася безформна купа каміння. Має пірамідальну форму, у привершинній частині - кам'яні розсипища. Є давньольодовикові форми рельєфу. Складається з пісковиків. Вкрита переважно субальпійською рослинністю. Поширені чагарники (яловець сибірський, рододендрон) і ялинові ліси (до висоти 1500-1600 м). Розташована в межах Карпатського національного природного парку. Вершина на довоєнних польських картах позначена як стовп № 16. На вершині - руїни польської астрономо-метеорологічної обсерваторії за назвою «Білий слон». Карпаты. Схема маршрута от селения Топильче (48°04'54"N, 24°45'02"E) до горы Поп Иван Черногорский (48°02'52"N, 24°37'40"E). 30 апреля - 1 мая 2011 года. От селения Топильче до пограничной заставы в селе Шибены - джипом одного из наших товарищей. Дальше - пешком вдоль старой дороги к бывшей польськой обсерватории «Белый Слон». На следующий день возвращались той же дорогой. Все формальности с пограничниками были оперативно улажены непосредственно на месте. Поп Иван Черногорский (Чёрная Гора, Черногорец) - одна из наивысших вершин Украинских Карпат. Высота: 2022 метра. Находится на юго-восточном конце хребта Черногора, на границе Ивано-Франковской и Закарпатской областей. Свое название получила от скалы на вершине, которая напоминала священника в рясе. Теперь от скалы осталась бесформенная куча камней. Имеет пирамидальную форму, в верхней части - каменные россыпи. Есть древнеледниковые формы рельефа. Образована песчаниками. Покрыта преимущественно субальпийской растительностью. Распространены кустарники (можжевельник сибирский, рододендрон) и еловые леса (до высоты 1500-1600 м). Находится в пределах Карпатского национального природного парка. Вершина на довоенных польских картах обозначена как столб № 16. На вершине - руины польской астрономо-метеорологической обсерватории под названием «Белый слон». |
|
|
|
Село Шибени,
Чорногірське лісництво Карпатського національного природного парку.
Село Шибены, Чорногорское лесничество Карпатского национального природного парка. |
Внизу урочища «Погорілець» біля початку підйому до полонини «Веснарка» (48°00'00"N, 24°40'16"E).
Панорама ~180°.
30 квітня 2011.
Внизу урочища «Погорелец» возле начала подъёма на полонину «Веснарка» (48°00'00"N, 24°40'16"E).
Панорама ~180°.
30 апреля 2011.
Carpathians. Panorama (~180°) near Shybeny village (48°00'00"N, 24°40'16"E).
Внизу урочища «Погорілець» біля початку підйому до полонини «Веснарка» (48°00'00"N, 24°40'16"E).
Панорама ~100°.
30 квітня 2011.
Внизу урочища «Погорелец» возле начала подъёма на полонину «Веснарка» (48°00'00"N, 24°40'16"E).
Панорама ~100°.
30 апреля 2011.
Carpathians. Panorama (~100°) near Shybeny village (48°00'00"N, 24°40'16"E).
|
Карта-схема Чорногірського ПНДВ (природоохоронного науково-дослідного відділення) Карпатського національного природного парку.
На схемі позначені: - полонина "Гропа"; - урочище "Бангоф"; - потічок Бангоф; - урочище "Гропинець"; - потічок Гропинець; - полонина "Веснарка"; - урочище "Вуглярки"; - урочище "Погорілець"; - потічок Погорілець; - річка Шибенка; - полонина "Великі Стайки"; - урочище "Подороватий"; - потічок Подороватий; - полонина "Малі Стайки"; - урочище "Сушарка"; - потічок Сушарка; - гора Явірник; - урочище "Явірник"; - урочище "Широка Багна"; - урочище "Мрійки"; - село Шибени; - зони та місця відпочинку; - феномаршрут; - особливо цінні природні комплекси. Карта-схема Черногорского ПНИО (природоохранного научно-исследовательского отделения) Карпатского национального природного парка. На схеме обозначены: - полонина "Гропа"; - урочище "Бангоф"; - ручеёк Бангоф; - урочище "Гропинец"; - ручеёк Гропинец; - полонина "Веснарка"; - урочище "Вуглярки"; - урочище "Погорелец"; - ручеёк Погорелец; - речка Шибенка; - полонина "Большие Стайки"; - урочище "Подороватый"; - ручеёк Подороватый; - полонина "Малые Стайки"; - урочище "Сушарка"; - ручеёк Сушарка; - гора Яворник; - урочище "Яворник"; - урочище "Широкая Багна"; - урочище "Мрийкы"; - село Шибены; - зоны и места отдыха; - феномаршрут; - особо ценные природные комплексы. |
Чорногірське природоохоронне науково-дослідне відділення Карпатського національного природного парку (площа 2328 га)
знаходиться в межах висот 900-1100 м над рівнем моря, входить в район ялиново-ялицевих лісів.
Заповідна зона - 64,3 га.
Розподіл деревостанів такий: молодняки - 57%, середньовікові - 39,5%, пристигаючі та перестійні - 3,5%. Покрита лісом площа становить 95%.
Гідрологічну мережу представляють річки: Шибенка, Шурин, Погорілець. У флористичному відношенні зосереджені угруповання рідкісних видів: жовтець карпатський, первоцвіт малий, тирлич роздільний, сугайник Клузія (Doronicum clusii), сон білий, аконіт Жакена (Aconitum jacquinii Reichenb). Можливі зустрічі із тритоном карпатським, саламандрою плямистою. Із ссавців водяться: кабан дикий, олень благородний, козуля європейська, горностай, видра річкова, норка європейська. Різноманітний світ птахів: сойка, дятел, підорлик малий, сокіл-сапсан, беркут, глухар.
Для рекреаційного природокористування виділені зони стаціонарної та регульованої рекреації. Для послуг відвідувачів функціонують місце відпочинку «Острівець» та еколого-пізнавальна стежка «Село Шибени - гора Піп Іван».
Черногорское природоохранное научно-исследовательское отделение Карпатского национального природного парка (площадь 2328 га) находится в пределах высот 900-1100 м над уровнем моря, входит в район елово-пихтовых лесов. Заповедная зона - 64,3 га.
Распределение древостоев таково: молодняки - 57%, среднего возраста - 39,5%, созревающие и перестойные - 3,5%. Покрытая лесом площадь составляет 95%.
Гидрологическую сеть представляют реки: Шибенка, Шурин, Погорелец. В флористическом отношении сосредоточены группировки редких видов: лютик карпатский, первоцвет малый, горечавка раздельная, Дороникум Клузия, сон белый, аконит Жакена. Возможны встречи с тритоном карпатским, саламандрой пятнистой. Из млекопитающих водятся: кабан дикий, олень благородный, косуля европейская, горностай, выдра речная, норка европейская. Разнообразен мир птиц: сойка, дятел, подорлик малый, сокол-сапсан, беркут, глухарь.
Для рекреационного природопользования выделены зоны стационарной и регулируемой рекреации. Для услуг посетителей функционируют место отдыха «Островок» и еколого-познавательная тропинка «Село Шибены - гора Поп Иван».
Розподіл деревостанів такий: молодняки - 57%, середньовікові - 39,5%, пристигаючі та перестійні - 3,5%. Покрита лісом площа становить 95%.
Гідрологічну мережу представляють річки: Шибенка, Шурин, Погорілець. У флористичному відношенні зосереджені угруповання рідкісних видів: жовтець карпатський, первоцвіт малий, тирлич роздільний, сугайник Клузія (Doronicum clusii), сон білий, аконіт Жакена (Aconitum jacquinii Reichenb). Можливі зустрічі із тритоном карпатським, саламандрою плямистою. Із ссавців водяться: кабан дикий, олень благородний, козуля європейська, горностай, видра річкова, норка європейська. Різноманітний світ птахів: сойка, дятел, підорлик малий, сокіл-сапсан, беркут, глухар.
Для рекреаційного природокористування виділені зони стаціонарної та регульованої рекреації. Для послуг відвідувачів функціонують місце відпочинку «Острівець» та еколого-пізнавальна стежка «Село Шибени - гора Піп Іван».
Черногорское природоохранное научно-исследовательское отделение Карпатского национального природного парка (площадь 2328 га) находится в пределах высот 900-1100 м над уровнем моря, входит в район елово-пихтовых лесов. Заповедная зона - 64,3 га.
Распределение древостоев таково: молодняки - 57%, среднего возраста - 39,5%, созревающие и перестойные - 3,5%. Покрытая лесом площадь составляет 95%.
Гидрологическую сеть представляют реки: Шибенка, Шурин, Погорелец. В флористическом отношении сосредоточены группировки редких видов: лютик карпатский, первоцвет малый, горечавка раздельная, Дороникум Клузия, сон белый, аконит Жакена. Возможны встречи с тритоном карпатским, саламандрой пятнистой. Из млекопитающих водятся: кабан дикий, олень благородный, косуля европейская, горностай, выдра речная, норка европейская. Разнообразен мир птиц: сойка, дятел, подорлик малый, сокол-сапсан, беркут, глухарь.
Для рекреационного природопользования выделены зоны стационарной и регулируемой рекреации. Для услуг посетителей функционируют место отдыха «Островок» и еколого-познавательная тропинка «Село Шибены - гора Поп Иван».
|
Гірський краєвид дорогою до полонини «Веснарка».
30 квітня 2011. Горный пейзаж по дороге к полонине «Веснарка». 30 апреля 2011. |
|
Гірський краєвид дорогою до полонини «Веснарка».
30 квітня 2011. Горный пейзаж по дороге к полонине «Веснарка». 30 апреля 2011. |
Вид на полонину «Веснарка» згори (48°01'28"N, 24°39'31"E). Висота - приблизно 1450 метрів над рівнем моря.
Панорама ~180°.
30 квітня 2011.
Вид на полонину «Веснарка» сверху (48°01'28"N, 24°39'31"E). Высота - около 1450 метров над уровнем моря.
Панорама ~180°.
30 апреля 2011.
Carpathians. Panorama (~180°) mountain valley «Vesnarka» (48°01'28"N, 24°39'31"E).
|
|
Вид на вершину
гори Чивчин з полонини «Веснарка» та
джерело біля колиби на полонині «Веснарка». 30 квітня 2011. Вид на вершину горы Чивчин с полонины «Веснарка» и источник возле колыбы на полонине «Веснарка». 30 апреля 2011. |
|
|
Крокуси. Полонина «Веснарка», 1 травня 2011.
Царство: Рослини - Plantae. Відділ: Покритонасінні - Magnoliophyta (Angiospermae). Клас: Однодольні - Liliopsida (Monocotyledones). Порядок: Холодкоцвіті - Asparagales. Родина: Півникові - Iridaceae. Рід: Крокус - Crocus. Вид: Крокус Гейфелів - Сrocus heuffelianus. Крокусы. Полонина «Веснарка», 1 мая 2011. Царство: Растения - Plantae. Отдел: Покрытосеменные - Magnoliophyta (Angiospermae). Класс: Однодольные - Liliopsida (Monocotyledones). Порядок: Спаржевые - Asparagales. Семейство: Ирисовые - Iridaceae. Род: Крокус - Сrocus. Вид: Крокус Геуфеля - Сrocus heuffelianus. |
Крокус, або Шафран (Crocus) - рід багаторічних травистих рослин з родини Півникових (Iridaceae).
Шафран Гейфелів - різновид крокусу весняного. Найбільший із квітучих весною крокусів.
Бульбоцибулини майже кулясті, до 1,5 см у діаметрі. Листя під час цвітіння досягає 2-5 см заввишки.
Квітки поодинокі або по 2-3, підносяться над землею на 10-12 см.
Оцвітина фіолетова з темнішою плямою у верхівки і основи кожної долі, до 7 см у діаметрі.
Квітне з початку квітня.
Плід - тригніздова коробочка, насіння дрібне кутасте, рожево-коричневе, зберігає схожість протягом року.
Росте переважно на луках і трав'янистих чагарниках лісів та в субальпійському поясі.
Ареал шафрану Гейфеля сильно скорочується через масове збирання, розорювання місць зростання, викопування цибулин.
Рослину внесено до Червоної книги України.
Назва Крокус походить від грецького 'kroke' - нитка, можливо за тонкі ниткоподібні прожилки на пелюстках. Назва Шафран - від арабського 'sepheran' - жовтий, за забарвлення стовпчиків маточки.
Шафран (крокус) був відомий людині з прадавнини. На фресках Кносського палацу, спорудженого на острові Крит чотири тисячоліття тому, зображено юнаків, що збирають у вази ці квіти. Стародавні греки вважали їх символом щастя, квіткою богині вранішньої зорі Еос. Дуже шановали шафран на Стародавньому Сході. З його квіток у Китаї одержували стійку жовту фарбу. Цінувалися і смакові якості рослини - до цього часу шафран використовується як кулінарна приправи.
Крокус, или Шафран (Crocus) - род многолетних травянистых растений из семейства Касатиковых, или Ирисовых (Iridaceae). Шафран Гейфеля - разновидность крокуса весеннего. Самый крупный из цветущих весной крокусов. Клубнелуковицы почти шаровидные, до 1,5 см в диаметре. Листья во время цветения достигают 2-5 см высотой. Цветки одиночные или по 2-3, возвышаются над землей на 10-12 см. Околоцветник фиолетовый с более темным пятном у верхушки и основания каждой доли, до 7 см в диаметре. Цветет с начала апреля. Плод - трехгнездная коробочка, семена мелкие угловатые, розовато-коричневые, сохраняют всхожесть в течение года. Растет преимущественно на лугах и травянистых зарослях лесов и в субальпийском поясе. Ареал шафрана Гейфеля сильно сокращается из-за массового сбора, распашки мест произрастания, выкапывания луковиц. Растение внесено в Красную книгу Украины.
Название Крокус происходит от греческого 'kroke' - нить, возможно за тонкие нитевидные прожилки на лепестках. Название Шафран - от арабского 'sepheran' - желтый, за окраску столбиков пестика.
Шафран (крокус) был известен человеку с глубокой древности. На фресках Кносского дворца, построенного на острове Крит четыре тысячелетия назад, изображены юноши, собирающие в вазы эти цветы. Древние греки считали их символом счастья, цветком богини утренней зари Эос. Очень почитаем был шафран на Древнем Востоке. Из его цветков в Китае получали стойкую желтую краску. Ценились и вкусовые качества растения - до сих пор шафран используется в виде кулинарной приправы.
Назва Крокус походить від грецького 'kroke' - нитка, можливо за тонкі ниткоподібні прожилки на пелюстках. Назва Шафран - від арабського 'sepheran' - жовтий, за забарвлення стовпчиків маточки.
Шафран (крокус) був відомий людині з прадавнини. На фресках Кносського палацу, спорудженого на острові Крит чотири тисячоліття тому, зображено юнаків, що збирають у вази ці квіти. Стародавні греки вважали їх символом щастя, квіткою богині вранішньої зорі Еос. Дуже шановали шафран на Стародавньому Сході. З його квіток у Китаї одержували стійку жовту фарбу. Цінувалися і смакові якості рослини - до цього часу шафран використовується як кулінарна приправи.
Крокус, или Шафран (Crocus) - род многолетних травянистых растений из семейства Касатиковых, или Ирисовых (Iridaceae). Шафран Гейфеля - разновидность крокуса весеннего. Самый крупный из цветущих весной крокусов. Клубнелуковицы почти шаровидные, до 1,5 см в диаметре. Листья во время цветения достигают 2-5 см высотой. Цветки одиночные или по 2-3, возвышаются над землей на 10-12 см. Околоцветник фиолетовый с более темным пятном у верхушки и основания каждой доли, до 7 см в диаметре. Цветет с начала апреля. Плод - трехгнездная коробочка, семена мелкие угловатые, розовато-коричневые, сохраняют всхожесть в течение года. Растет преимущественно на лугах и травянистых зарослях лесов и в субальпийском поясе. Ареал шафрана Гейфеля сильно сокращается из-за массового сбора, распашки мест произрастания, выкапывания луковиц. Растение внесено в Красную книгу Украины.
Название Крокус происходит от греческого 'kroke' - нить, возможно за тонкие нитевидные прожилки на лепестках. Название Шафран - от арабского 'sepheran' - желтый, за окраску столбиков пестика.
Шафран (крокус) был известен человеку с глубокой древности. На фресках Кносского дворца, построенного на острове Крит четыре тысячелетия назад, изображены юноши, собирающие в вазы эти цветы. Древние греки считали их символом счастья, цветком богини утренней зари Эос. Очень почитаем был шафран на Древнем Востоке. Из его цветков в Китае получали стойкую желтую краску. Ценились и вкусовые качества растения - до сих пор шафран используется в виде кулинарной приправы.
|
Вид на полонину «Веснарка» згори
(48°01'33"N, 24°39'38"E). Висота - приблизно 1450 м над рівнем моря. Панорама ~100°. 1 травня 2011. Вид на полонину «Веснарка» сверху (48°01'33"N, 24°39'38"E). Высота - около 1450 м над уровнем моря. Панорама ~100°. 1 мая 2011. Carpathians. Panorama (~100°) mountain valley «Vesnarka» (48°01'33"N, 24°39'38"E). |
|
|
|
Шлях від полонини «Веснарка» до озера Марічейка майже весь час йде лісом. Навкруги - майже суцільний сніг. Якщо зійти зі стежки, то провалитися в сніг можна глибше ніж по коліна.
1 травня 2011. Дорога от полонины «Веснарка» до озера Маричейка почти все время идет по лесу. Вокруг - почти сплошной снег. Если сойти с тропинки, то провалиться в снег можно глубже, чем по колени. 1 мая 2011. |
|
Озеро Марічейка
(48°02'06"N, 24°39'32"E). Висота - приблизно 1500 м над рівнем моря.
Панорама ~90°.
1 травня 2011. Озеро Маричейка (48°02'06"N, 24°39'32"E). Высота - около 1500 м над уровнем моря. Панорама ~90°. 1 мая 2011. Carpathians. Panorama (~90°) Maricheika lake (48°02'06"N, 24°39'32"E). |
Озеро Марічейка
(48°02'06"N, 24°39'32"E). Висота - приблизно 1500 м над рівнем моря.
Панорама ~120°.
1 травня 2011.
Озеро Маричейка
(48°02'06"N, 24°39'32"E). Высота - около 1500 м над уровнем моря.
Панорама ~120°.
1 мая 2011.
Carpathians. Panorama (~120°) Maricheika lake (48°02'06"N, 24°39'32"E).
|
|
|
За озером Марічейка починається підйом, який поступово стає все крутішим.
По дорозі - безліч потічків. Якщо провалитися в сніг тут, то нога може опинитися досить глибоко у воді.
1 травня 2011. За озером Маричейка начинается подъем, который постепенно становится все круче. По пути - множество ручейков. Если провалиться в снег тут, то нога может оказаться достаточно глубоко в воде. 1 мая 2011. |
Від озера Марічейка да гори Піп Іван Чорногірський (Чорна Гора).
Панорама ~100°.
1 травня 2011.
От озера Маричейка к горе Поп Иван Черногорский (Черная Гора).
Панорама ~100°.
1 мая 2011.
Від озера Марічейка до гори Піп Іван Чорногірський (Чорна Гора).
Все більше снігу...
Панорама ~120°.
1 травня 2011.
От озера Маричейка к горе Поп Иван Черногорский (Черная Гора).
Все больше снега...
Панорама ~120°.
1 мая 2011.
|
Гори... Красиво, аж дух захоплює!
1 травня 2011. Горы... Красиво, аж дух захватывает! 1 мая 2011.
«Так оставьте ненужные споры!
Я себе уже все доказал - Лучше гор могут быть только горы, На которых еще не бывал. На которых еще не бывал.»
(Владимир Высоцкий, песня "Прощание с горами" из кинофильма "Вертикаль")
|
|
Від озера Марічейка до гори Піп Іван Чорногірський (Чорна Гора).
(48°02'28"N, 24°38'49"E). Висота - приблизно 1700 м над рівнем моря.
Панорама ~100°.
1 травня 2011.
Майже весь час йдемо старою дорогою до обсерваторії на вершині гори Піп Іван Чорногірський. От озера Маричейка к горе Поп Иван Черногорский (Черная Гора). (48°02'28"N, 24°38'49"E). Высота - около 1700 м над уровнем моря. Панорама ~100°. 1 мая 2011. Почти все время идем по старой дороге к обсерватории на вершине горы Поп Иван Черногорский. |
Піп Іван Чорногірський (Чорна Гора). Майже на вершині (48°02'41"N, 24°38'09"E); останні зусилля...
Панорама ~150°.
1 травня 2011.
Поп Иван Черногорский (Черная Гора). Почти на вершине (48°02'41"N, 24°38'09"E); последние усилия...
Панорама ~150°.
1 мая 2011.
Carpathians. Panorama (~150°) near the top of Pip Ivan (Chorna Hora) mountain (48°02'41"N, 24°38'09"E).
Вершина гори Піп Іван Чорногірський (Чорна Гора). Кругова панорама (48°02'48"N, 24°37'39"E).
Висота ~2020 метрів над рівнем моря.
1 травня 2011.
Вершина горы Поп Иван Черногорский (Черная Гора). Круговая панорама (48°02'48"N, 24°37'39"E).
Высота ~2020 метров над уровнем моря.
1 мая 2011.
Carpathians. Panorama view from the top of Pip Ivan (Chorna Hora) mountain.
|
|
Руїни польської астрономо-метеорологічної обсерваторії «Білий слон».
Вид ззовні. 1 травня 2011. Руины польской астрономо-метеорологической обсерватории «Белый слон». Вид снаружи. 1 мая 2011. |
|
|
Руїни польської астрономо-метеорологічної обсерваторії «Білий слон».
Вид зсередини. 1 травня 2011. Руины польской астрономо-метеорологической обсерватории «Белый слон». Вид изнутри. 1 мая 2011. |
|
|
Руїни польської астрономо-метеорологічної обсерваторії «Білий слон».
Вид зсередини. 1 травня 2011. Руины польской астрономо-метеорологической обсерватории «Белый слон». Вид изнутри. 1 мая 2011. |
|
Руїни польської астрономо-метеорологічної обсерваторії «Білий слон».
Вид зсередини. 1 травня 2011. Руины польской астрономо-метеорологической обсерватории «Белый слон». Вид изнутри. 1 мая 2011. |
Панорама (~180°) з вершини гори Піп Іван Чорногірський (Чорна Гора).
Висота ~2022 метрів над рівнем моря.
1 травня 2011.
Панорама (~180°) с вершины горы Поп Иван Черногорский (Черная Гора).
Высота ~2022 метров над уровнем моря.
1 мая 2011.
Carpathians. Panorama view from the top of Pip Ivan (Chorna Hora) mountain.
Назад: спуск з гори Піп Іван Чорногірський (панорама ~150°).
1 травня 2011.
Назад: спуск вниз с горы Поп Иван Черногорский (панорама ~150°).
1 мая 2011.
Першоджерела:
Інші сторінки фоторозповіді
"Карпати, Чорний Черемош, сходження на Чорну Гору (квітень-травень 2011 року)":
До переліку фотосерій
