Визначні пам'ятки Криму, серпень-вересень 2007 року.
Печерний монастир Шулдан.

Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
В разі будь-якого використання матеріалів, що тут розміщено, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

Достопримечательности Крыма, август-сентябрь 2007 года.
Пещерный монастырь Шулдан.

Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
При любом использовании размещенных здесь материалов, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.




Печерний монастир «Шулдан» («Шулдан-Коба»), VIII-XV століття. Монастир розташований у Бахчисарайському районі на 1,5 кілометри північніше від села Тернівка, в скельному урвищі однойменної гори в районі Шульської долини. За орієнтир може правити мурована башта, що зведена ченцями вже за наших часів.
Печери вирубано в нижній частині скелястого урвища. До комплексу пам'ятки належать велика та мала печерні церкви, келії, господарські та інші споруди. В інтер'єрі великої церкви збереглися сліди фрескового розпису XII-XIII століть. Монастир складався з двадцяти печер, більшість з яких тепер зруйновані, і двох храмів. Печерні споруди розташовуються в два яруси.
Перший ярус - це природний грот, в якому розташований великий храм з приміщеннями, що примикають до нього. У плані храм має форму витягнутого прямокутника з апсидою підковоподібної форми в східній частині, перекритій півциркульним склепінням. Вівтарну частину трохи піднято над рівнем підлоги, в ній є прямокутна вирубка для встановлення престолу. Колись апсида відокремлювалася перепоною, вирубаною в скелі. Іконостас був дерев'яним - на підлозі можна розгледіти підрубки для встановлення Царських воріт. У апсиді цього храму розміщувалося єпископське крісло, а в центрі розташовувалося горнеє місце. У північній стіні вирубано лаву. В тому місці, де вона з'єднується з вівтарною перепоною, вирубано гробницю у виді аркосолії, під нею в підлозі - могила. Над лавою ще в 30-і роки XX століття було видно залишки фрескового розпису - фігури людей, що стоять на повний ріст, зображених на синьому фоні; фреску обрамляла червона облямівка. На початку XX століття дослідник А. Л. Бертьє-Делагард бачив серед фігур Богоматір із немовлям. У південній стіні дверний отвір виводить на майданчик над обривом, тут же вирубано нішу з вікном.
З вівтаря в південній стороні арочний хід з двома сходинками веде до хрещальні. Вона невеличка, в східній її стіні в ніші вирубано купіль, яку закривали дерев'яним щитом, у південній - вікно. На захід від хрещальні можна побачити залишки ще одного приміщення з вирубками в підлозі. Про його призначення немає єдиної думки. Можливо, тут раніше була хрещальня, а потім, після відкриття нового баптистерію, її переробили на каплицю, а яму - на могилу. До північної сторони головного храму примикає каплиця, до якої ведуть два входи. Вона має форму неправильного прямокутника. У північній стіні каплиці вирубано усипальню, під нею в підлозі - гробниця. За межами храму на південному майданчику також вирубано могили. Інші невеликі печерні споруди першого ярусу використовувалися як келії та господарські приміщення.


Пещерный монастырь «Шулдан» («Шулдан-Коба»), VIII-XV века. Монастырь расположен в Бахчисарайском районе в 1,5 километрах севернее села Терновка, в скальном обрыве одноименной горы в районе Шульской долины. Ориентиром может служить каменная башня, возведенная монахами уже в наше время.
Пещеры высечены в нижней части скалистого обрыва. В комплекс памятника входят большая и малая пещерные церкви, кельи, хозяйственные и прочие сооружения. В интерьере большой церкви сохранились следы фресковой росписи XII-XIII веков. Монастырь состоял из двадцати пещер, большинство из которых теперь разрушены, и двух храмов. Пещерные сооружения располагаются в два яруса.
Первый ярус - это естественный грот, в котором расположен большой храм с примыкающими к нему помещениями. В плане храм имеет форму вытянутого прямоугольника с апсидой подковообразной формы в восточной части, перекрытой полуциркульным сводом. Алтарная часть несколько приподнята над уровнем пола, в ней есть прямоугольная вырубка для установки престола. Когда-то апсида отделялась преградой, вырубленной в скале. Иконостас был деревянным - в полу можно рассмотреть подрубки для установки Царских врат. В апсиде этого храма помещалось епископское кресло, а в центре располагалось горнее место. В северной стене вырублена скамья. В том месте, где она соединяется с алтарной преградой, высечена гробница в виде аркосолии, под ней в полу - могила. Над скамьей еще в 30-е годы XX века были видны остатки фресковой росписи - фигуры стоящих в полный рост людей, изображенных на синем фоне; фреску обрамляла красная кайма. В начале XX века исследователь А. Л. Бертье-Делагард видел среди фигур Богоматерь с младенцем. В южной стене дверной проем выводит на площадку над обрывом, здесь же высечена ниша с окном.
Из алтаря в южной стороне арочный ход с двумя ступенями ведет в крещальню. Она невелика, в восточной ее стене в нише вырублена купель, которую закрывали деревянным щитом, в южной - окно. К западу от крещальни можно увидеть остатки еще одного помещения с вырубками в полу. О его назначении нет единого мнения. Возможно, здесь ранее была крещальня, а затем, после открытия нового баптистерия, ее переделали в часовню, а яму - в могилу. К северной стороне главного храма примыкает часовня, в которую ведут два входа. Она имеет форму неправильного прямоугольника. В северной стене часовни высечена усыпальница, под ней в полу - гробница. За пределами храма на южной площадке также вырублены могилы. Другие небольшие пещерные сооружения первого яруса использовались как кельи и хозяйственные помещения.


Печерний монастир «Шулдан». Загальний вид з дороги.
Другий храм монастирського комплексу Шулдан розташований у другому ярусі печер, над східним входом. Потрапити туди можна з природного грота по кам'яних висічених у скелі сходах, які частково зруйновані. У східній його частині в арочній ніші розташований престол, на виступі південної стіни - жертовник. Уздовж всієї північної стіни йде лава, що заходить у вівтар. Південна стіна з трьома вікнами частково зруйнована. У давнину вівтар від решти частини храму відокремлювала дерев'яна перепона.
Зараз у монастирі живуть ченці, храм діє, приміщення ремонтуються.

Пещерный монастырь «Шулдан». Общий вид с дороги.
Второй храм монастырского комплекса Шулдан расположен во втором ярусе пещер, над восточным входом. Попасть туда можно из естественного грота по каменной высеченной в скале лестнице, которая частично разрушена. В восточной его части в арочной нише расположен престол, на выступе южной стены - жертвенник. Вдоль всей северной стены идет скамья, заходящая в алтарь. Южная стена с тремя окнами частично разрушена. В древности алтарь от остальной части храма отделяла деревянная преграда.
Сейчас в монастыре живут монахи, храм действует, помещения ремонтируются.

It is the cave-monastery «Shuldan» (Bakhchysaray area).


Печерний монастир «Шулдан». Мурована башта, що зведена ченцями вже за наших часів.
Учені вважають, що в VIII-IX століттях (за іншими даними - в X-XII століттях) в скелях над Шульською долиною виник невеликий монастир. Він відіграв важливу роль в релігійному житті готської митрополії, центром якої був сусідній Мангуп. Розквіт же монастиря припав на час існування князівства Феодоро (XIV-XV століття). В цей час монастир було розширено та перебудовано, з'явився новий баптистерій. Єпископське крісло, що збереглося у вівтарі головного храму, дає можливість припустити, що Шулдан був резиденцією митрополита. А розташований неподалік монастир Челтер, мешканці якого займалися активною господарською діяльністю, міг бути подвір'ям, що обслуговувало двір єпископа.
Чимало сил і часу було потрібно ченцям, щоб вирубати в скелі, нехай навіть складеній із досить "м'яких" вапняних порід, келії та храми. Один з перших дослідників печерних монастирів Криму П. Кеппен такими словами висловив своє захоплення: "Яких трудів коштувало вирубати цей будинок Божий? Яким терпінням мали володіти ті, які, залишивши по собі цей пам'ятник, самі пішли в морок забуття".

Пещерный монастырь «Шулдан». Каменная башня, возведенная монахами уже в наше время.
Ученые полагают, что в VIII-IX веках (по другим данным - в X-XII веках) в скалах над Шульской долиной возник небольшой монастырь. Он играл важную роль в религиозной жизни готской митрополии, центром которой был соседний Мангуп. Расцвет же монастыря пришелся на время существования княжества Феодоро (XIV-XV века). В это время монастырь был расширен и перестроен, появился новый баптистерий. Епископское кресло, сохранившееся в алтаре главного храма, дает возможность предположить, что Шулдан был резиденцией митрополита. А расположенный неподалеку монастырь Челтер, обитатели которого занимались активной хозяйственной деятельностью, мог быть подворьем, обслуживающим двор епископа.
Немало сил и времени требовалось монахам, чтобы высечь в скале, пусть даже сложенной довольно "мягкими" известковыми породами, кельи и храмы. Один из первых исследователей пещерных монастырей Крыма П. Кеппен такими словами выразил свое восхищение: "Каких трудов стоило изсечь этот дом Божий? Каким терпением должны были обладать те, которые, оставив по себе этот памятник, сами погружены в мрак забвения".









Усі права застережено. © 2003-2011 Сергій Клименко




Rambler's Top100