Гора Мітридат - пагорб у
місті Керч
заввишки 91,4 м.
На його вершині та схилах колись було розташовано центральну частину
античного міста Пантікапей,
колись пишної столиці Боспорського царства.
Назва гори виникла на початку XIX століття: за легендою саме тут
на одній з верхніх терас гори помер войовничий цар Мітрідат VI Євпатор.
На вершині цієї гори поселилися грецькі колоністи з міста Мілет, засновники міста Пантікапей. Найдавніше місто VI-V століть до нашої ери було розташовано на Східному та Західному плато. Воно сформувалося навколо двох центрів - акрополя та агори. На акрополі були храми головним божествам і палаци правителів, а агора була центром суспільного життя міста. За міськими стінами розкинувся некрополь, «місто мертвих». Він починався від західної стіни Пантікапея, що проходила на рівні сучасної Госпітальної вулиці.
Гора Митридат - холм в городе Керчь высотой 91,4 м. На его вершине и склонах когда-то была расположена центральная часть античного города Пантикапей, некогда пышной столицы Боспорского царства. Название горы возникло в начале XIX века: согласно легенде именно здесь на одной из верхних террас горы умер воинственный царь Митридат VI Евпатор.
На вершине этой горы поселились греческие колонисты из города Милет, основатели города Пантикапей. Самый древний город VI-V веков до нашей эры был расположен на Восточном и Западном плато. Он сформировался вокруг двух центров - акрополя и агоры. На акрополе были храмы главным божествам и дворцы правителей, а агора была центром общественной жизни города. За городскими стенами раскинулся некрополь, «город мертвых». Он начинался от западной стены Пантикапея, которая проходила на уровне современной Госпитальной улицы.
На вершині цієї гори поселилися грецькі колоністи з міста Мілет, засновники міста Пантікапей. Найдавніше місто VI-V століть до нашої ери було розташовано на Східному та Західному плато. Воно сформувалося навколо двох центрів - акрополя та агори. На акрополі були храми головним божествам і палаци правителів, а агора була центром суспільного життя міста. За міськими стінами розкинувся некрополь, «місто мертвих». Він починався від західної стіни Пантікапея, що проходила на рівні сучасної Госпітальної вулиці.
Гора Митридат - холм в городе Керчь высотой 91,4 м. На его вершине и склонах когда-то была расположена центральная часть античного города Пантикапей, некогда пышной столицы Боспорского царства. Название горы возникло в начале XIX века: согласно легенде именно здесь на одной из верхних террас горы умер воинственный царь Митридат VI Евпатор.
На вершине этой горы поселились греческие колонисты из города Милет, основатели города Пантикапей. Самый древний город VI-V веков до нашей эры был расположен на Восточном и Западном плато. Он сформировался вокруг двух центров - акрополя и агоры. На акрополе были храмы главным божествам и дворцы правителей, а агора была центром общественной жизни города. За городскими стенами раскинулся некрополь, «город мертвых». Он начинался от западной стены Пантикапея, которая проходила на уровне современной Госпитальной улицы.
Фото вересня 2012 року.
Пам'ятник Мітрідату VI Евпатору (132-63 роки до н.е.) - останньому цареві Понтійського царства.
Встановлено 2006 року під горою Мітридат, біля початку Мітридатських сходів.
Цар Мітрідат був видатним правителем свого часу й унікальною особою. Він 30 років провів у війнах з Римською імперією та досконало знав військову справу. За свідченням істориків, цар знав 22 мови, з яких персидська та грецька були йому рідними, був знайомий з кращими представниками культури еллінізму свого часу, написав ряд творів з природничої історії та вважався покровителем наук і мистецтва.
Після його 3-го походу в Крим, Боспорську державу було приєднано до Понтійського царства. Спроба Мітрідата VI поширити владу на центральні та західні області Малої Азії призвела до трьох так званих Мітрідатових воєн з Римом. Під час цих воєн, які йшли зі змінним успіхом, він створив антиримську коаліцію з Вірменією та багатьма іншими країнами Причорномор'я. Внаслідок 3-ї війни (74-63 роки до н.е.) римські війська оволоділи Понтійським царством. Мітрідат втік до Пантікапея, де, побачивши безнадійність своїх змагань (антимітрідатське повстання очолив його син Фарнак II), наклав на себе руки.
Памятник Митридату VI Евпатору (132-63 годы до н.э.) - последнему царю Понтийского царства.
Установлен в 2006 году под горой Митридат, возле начала Митридатской лестницы.
Царь Митридат был выдающимся правителем своего времени и уникальной личностью. Он 30 лет провел в войнах с Римской империей и в совершенстве знал военное дело. По свидетельству историков, царь знал 22 языка, из которых персидский и греческий были ему родными, был знаком с лучшими представителями эллинистической культуры своего времени, написал ряд сочинений по естественной истории и считался покровителем наук и искусства.
После его 3-го похода в Крым, Боспорское государство было присоединено к Понтийскому царству. Попытка Митридата VI распространить власть на центральные и западные области Малой Азии привела к трём так называемым Митридатовым войнам с Римом. Во время этих войн, которые шли с переменным успехом, он создал антиримскую коалицию с Арменией и многими другими странами Причерноморья. В результате 3-й войны (74-63 годы до н.э.) римские войска овладели Понтийским царством. Митридат сбежал в Пантикапей, где, увидев безнадежность своей борьбы (антимитридатское восстание возглавил его сын Фарнак II), наложил на себя руки.
Встановлено 2006 року під горою Мітридат, біля початку Мітридатських сходів.
Цар Мітрідат був видатним правителем свого часу й унікальною особою. Він 30 років провів у війнах з Римською імперією та досконало знав військову справу. За свідченням істориків, цар знав 22 мови, з яких персидська та грецька були йому рідними, був знайомий з кращими представниками культури еллінізму свого часу, написав ряд творів з природничої історії та вважався покровителем наук і мистецтва.
Після його 3-го походу в Крим, Боспорську державу було приєднано до Понтійського царства. Спроба Мітрідата VI поширити владу на центральні та західні області Малої Азії призвела до трьох так званих Мітрідатових воєн з Римом. Під час цих воєн, які йшли зі змінним успіхом, він створив антиримську коаліцію з Вірменією та багатьма іншими країнами Причорномор'я. Внаслідок 3-ї війни (74-63 роки до н.е.) римські війська оволоділи Понтійським царством. Мітрідат втік до Пантікапея, де, побачивши безнадійність своїх змагань (антимітрідатське повстання очолив його син Фарнак II), наклав на себе руки.
Памятник Митридату VI Евпатору (132-63 годы до н.э.) - последнему царю Понтийского царства.
Установлен в 2006 году под горой Митридат, возле начала Митридатской лестницы.
Царь Митридат был выдающимся правителем своего времени и уникальной личностью. Он 30 лет провел в войнах с Римской империей и в совершенстве знал военное дело. По свидетельству историков, царь знал 22 языка, из которых персидский и греческий были ему родными, был знаком с лучшими представителями эллинистической культуры своего времени, написал ряд сочинений по естественной истории и считался покровителем наук и искусства.
После его 3-го похода в Крым, Боспорское государство было присоединено к Понтийскому царству. Попытка Митридата VI распространить власть на центральные и западные области Малой Азии привела к трём так называемым Митридатовым войнам с Римом. Во время этих войн, которые шли с переменным успехом, он создал антиримскую коалицию с Арменией и многими другими странами Причерноморья. В результате 3-й войны (74-63 годы до н.э.) римские войска овладели Понтийским царством. Митридат сбежал в Пантикапей, где, увидев безнадежность своей борьбы (антимитридатское восстание возглавил его сын Фарнак II), наложил на себя руки.
Фото вересня 2012 року. |
Фото вересня 2012 року. |
Фото вересня 2012 року. |
Великі Мітридатські сходи.
Вершину гори Мітридат з центром сучасного міста Керч з'єднують Великі Мітридатські сходи, що налічують 436 сходинок. Цю чудову споруду було побудовано в 1833-1840 роках у стилі класицизму за проектом архітектора Олександра Дігбі, італійського архітектора, що працював у Росії. Большая Митридатская лестница. Вершину горы Митридат с центром современного города Керчь соединяет Большая Митридатская лестница, насчитывающая 436 ступенек. Это замечательное сооружение было построено в 1833-1840 годах в стиле классицизма по проекту архитектора Александра Дигби, итальянского зодчего, работавшего в России. Kerch. It is the Mithridates Staircase. |
Фото вересня 2012 року. |
Фото вересня 2012 року. |
Фото вересня 2012 року. |
Великі Мітридатські сходи. Грифони.
Большая Митридатская лестница. Грифоны. Kerch, the Mithridates Staircase. These are griffins. |
Фото вересня 2012 року. |
Фото вересня 2012 року. |
Фото вересня 2012 року. |
Великі Мітридатські сходи.
Большая Митридатская лестница. Kerch. It is the Mithridates Staircase. |
1944 року на верхів’ї гори Мітридат за проектом архітекторів
О. Д. Кисельова та М. Я. Гінзбурга було споруджено Обеліск Слави.
На постаменті обеліска встановлено три артилерійські гармати.
Неподалік від Обеліска Слави, на так званому «першому кріслі Мітридата»
(звідки, за переказами, понтійський цар милувався морем),
1959 року запалав Вічний вогонь на честь воїнів,
що захищали Керч та звільняли місто від ворога.
В 1944 году на вершине горы Митридат по проекту архитекторов А. Д. Киселева и М. Я. Гинзбурга был воздвигнут Обелиск Славы. На постаменте обелиска установлены три артиллерийских орудия. Неподалеку от Обелиска Славы, на так называемом «первом кресле Митридата» (откуда, по преданию, понтийский царь любовался морем), в 1959 году запылал Вечный огонь в честь воинов, которые защищали Керчь и освобождали город от врага.
В 1944 году на вершине горы Митридат по проекту архитекторов А. Д. Киселева и М. Я. Гинзбурга был воздвигнут Обелиск Славы. На постаменте обелиска установлены три артиллерийских орудия. Неподалеку от Обелиска Славы, на так называемом «первом кресле Митридата» (откуда, по преданию, понтийский царь любовался морем), в 1959 году запылал Вечный огонь в честь воинов, которые защищали Керчь и освобождали город от врага.
Фото вересня 2012 року. |
Фото вересня 2012 року. |
Керч. Гора Мітридат.
Панорама ~90°. Керчь. Гора Митридат. Панорама ~90°. Crimea. Kertch. Mithridat Mountain. Panorama ~90°. |
Гора Мітридат багата на археологічні знахідки.
Більшість з поховань на горі та в її околицях належить до IV-III століть до нашої ери.
Багато курганів було розграбовано ще в давнину, але і те, що залишилося,
збагатило сучасні музеї зібраннями взірців греко-боспорського мистецтва.
Деякі підкурганні склепи Керчі увійшли до числа унікальних пам'ятників світової архітектури.
Найвідоміші з них - похоронні камери Золотого та
Царського курганів
(IV століття до нашої ери).
З гори Мітрідат відкривається чудова панорама міста Керч і Керченської затоки.
Гора Митридат богата на археологические находки. Большинство из захоронений на горе и в её окрестностях относится к IV-III векам до нашей эры. Много курганов было разграблено еще в древности, но и то, что осталось, обогатило современные музеи собраниями образцов греко-боспорского искусства. Некоторые подкурганные склепы Керчи вошли в число уникальных памятников мировой архитектуры. Самые известные из них - похоронные камеры Золотого и Царского курганов (IV век до нашей эры).
С горы Митридат открывается великолепная панорама города Керчь и Керченского залива.
З гори Мітрідат відкривається чудова панорама міста Керч і Керченської затоки.
Гора Митридат богата на археологические находки. Большинство из захоронений на горе и в её окрестностях относится к IV-III векам до нашей эры. Много курганов было разграблено еще в древности, но и то, что осталось, обогатило современные музеи собраниями образцов греко-боспорского искусства. Некоторые подкурганные склепы Керчи вошли в число уникальных памятников мировой архитектуры. Самые известные из них - похоронные камеры Золотого и Царского курганов (IV век до нашей эры).
С горы Митридат открывается великолепная панорама города Керчь и Керченского залива.
Фото вересня 2012 року. |
Керч. Гора Мітридат.
Панорама ~150°. Керчь. Гора Митридат. Панорама ~150°. Crimea. Kertch. Mithridat Mountain. Panorama ~150°. |
Першоджерела:
# Путівник «Вся Україна»; Андрій Івченко; ДНВП «Картографія»; Київ-2006.
# Вікіпедія.
# Вікіпедія.
До розділу "Визначні пам'ятки Криму"