Церква усікновення голови Івана Предтечі в
місті Керч
є найбільш раннім християнським храмом з числа тих, що збереглися в Східній Європі.
Серед дослідників немає єдиної думки про точну дату спорудження стародавньої частини цього храму. Гадають, що церкву було побудовано в VIII-IX століттях. Підтвердженням тому є грецький напис на одній з колон, що підтримують склепіння церкви: «Тут покоїться раб Божий, син Георгія. Помер місяця мумія 3 (дня) години 10 (у літі) від Адама 6260 (від Р.Х. 752)». У муруванні храму виявлено амфори VIII-IX століть, які використовували як голосники. Стародавню частину побудовано у візантійському стилі: чотиристовпний тринавний храм, західну частину якого згодом було розібрано при зведенні притвору. Прямокутна в плані споруда з напівкруглими усередині виступами. Високий барабан півсферичного куполу за допомогою сферичних вітрил покоїться на попружних арках, які підтримуються чотирма стовпами, що спираються на тонкі мармурові колони з коринфськими капітелями. На гранях стовпів збереглися дві композиції фрескового розпису на найранішому шарі тиньку. Кладку мурів зовні виконано у виді переміжних смуг, які викладено із чотирьох рядів природного каменя та плінфи. Фасади мають перспективні арки і уступчасті пілястри. Споруду накрито черепицею по склепіннях на два скати. Церковь усекновения главы Иоанна Предтечи в городе Керчь является наиболее ранним христианским храмом из числа сохранившихся в Восточной Европе. Среди исследователей нет единого мнения о точной дате сооружения древней части этого храма. Предполагают, что церковь была построена в VIII-IX веках. Подтверждением тому служит греческая надпись на одной из колонн, поддерживающих свод церкви: «Здесь покоится раб Божий, сын Георгия. Преставился месяца мумия 3 (дня) часа 10 (в лете) от Адама 6260 (от Р.X. 752)». В кладке храма обнаружены амфоры VIII-IX веков, которые использовали в качестве голосников. Древняя часть построена в византийском стиле: четырёхстолпный трехнефный храм, западная часть которого затем была разобрана при возведении притвора. Прямоугольное в плане сооружение с полукруглыми внутри выступами. Высокий барабан полусферического купола при помощи сферических парусов покоится на подпружных арках, которые поддерживаются четырьмя столбами, опирающимися на тонкие мраморные колонны с коринфскими капителями. На гранях столбов сохранились две композиции фресковой росписи на самом раннем слое штукатурки. Кладка стен снаружи выполнена в виде чередующихся полос, выложенных из четырех рядов естественного камня и плинфы. Фасады имеют перспективные арки и уступчатые пилястры. Сооружение покрыто черепицей по сводам на два ската. |
||||
|
||||
1834 року було побудовано притвор церкви у формах псевдо-візантійської архітектури,
прямокутний у плані, що ділиться колонами на три нави.
Його перекрито системою напівциркульних склепінь, дах двосхилий.
Двох'ярусну дзвіницю, що примикає до храму, було зведено 1842 року в формах класицизму,
її фасади прикрашено фронтонами, сандріками, нішами.
Приділ прибудовано в 1845 році.
Прямокутний у плані, з двома напівкруглими виступами із східної та західної сторін
і з прямокутним тамбуром з північного боку, перекритий склепінням на попружних арках, дах двох- і чотирьохскатний.
Усі прибудови виконано з черепашнику.
На початку 30-х років XX століття церкву Івана Предтечі закрили «через відсутність приходу». На початку 1960-х років навколо храму виник ринок. На той час будова являла сумне видовище: вибиті вікна, чагарник, що виріс на стінах і даху... Лише 1963 року храму було надано статус пам'ятки архітектури республіканського значення. Нарешті, в 1970-х роках церкву Івана Предтечі вирішили реставрувати. Автором реставраційного проекту є архітектор Є. І. Лопушинська. 1980 року було закінчено реставрацію екстер'єру пам'ятки: знято пізніші нашарування, відновлено первинне обличкування мурів і черепичне покриття. Для розкриття стародавніх підвалин храму було зроблено приямок біля південного та східного фасадів до первинного рівня. В результаті споруда набула зовні первинного виду. В 1834 году был построен притвор церкви в формах псевдо-византийской архитектуры, прямоугольный в плане, делится колоннами на три нефа. Перекрыт системой полуциркульных сводов, крыша двускатная. Примыкающая к храму двухъярусная колокольня была возведена в 1842 году в формах классицизма, фасады украшены фронтонами, сандриками, нишами. Придел пристроен в 1845 году. Прямоугольный в плане, с двумя полукруглыми выступами с восточной и западной сторон и с прямоугольным тамбуром с северной стороны, перекрыт сводом на подпружных арках, крыша двух- и четырехскатная. Все пристройки выполнены из ракушечника. В начале 30-х годов XX века церковь Иоанна Предтечи закрыли «из-за отсутствия прихода». В начале 1960-х годов вокруг храма возник рынок. В то время строение являло печальное зрелище: выбитые окна, выросший на стенах и крыше кустарник... Лишь в 1963 году храму был присвоен статус памятника архитектуры республиканского значения. Наконец, в 1970-х годах церковь Иоанна Предтечи решили реставрировать. Автором реставрационного проекта является архитектор Е. И. Лопушинская. В 1980 году была закончена реставрация экстерьера памятника: сняты позднейшие наслоения, восстановлены первоначальная облицовка стен и черепичное покрытие. Для раскрытия древнего основания храма был сделан приямок у южного и восточного фасадов до первоначального уровня. В результате сооружение приобрело снаружи первоначальный вид. |
||||
|
||||
|
||||
Першоджерела:
# «Архитектурные памятники Крыма», Е. Крикун, издательство «Таврия», Симферополь-1977.
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати», Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків, 2007р. # Вікіпедія. # «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР». # «Мой Крым». |
||||
Усі права застережено. © 2003-2013 Сергій Клименко |
|
|
|
|