Визначні пам'ятки Криму, вересень 2005 року.
Стародавня підземна гідротехнічна споруда з колодязем «Тік-Кую» біля Чуфут-Кале.
Для збільшення зображення, що Вас зацікавило, натисніть на нього.
 В разі будь-якого використання матеріалів, що тут розміщено, гіперпосилання на цей сайт () є обов’язковим.

Достопримечательности Крыма, сентябрь 2005 года.
Древнее подземное гидротехническое сооружение с колодцем «Тик-Кую» возле Чуфут-Кале.
Для увеличения заинтересовавшего Вас изображения нажмите на него.
 При любом использовании размещенных здесь материалов, гиперссылка на этот сайт () является обязательной.




Відомо, що вже у XVII столітті Чуфут-кале було безводним місцем; воду до міста привозили з навколишніх джерел на віслюках. Та чи могли звести фортецю там, де відсутня одна з головних умов фортифікації - надійне джерело води? До кінця XX століття дослідники Чуфут-кале судили про це лише за переказами, що збереглися, згідно яких у фортеці існував колодязь, прорубаний крізь товщу скелі до рівня водоносного шару, де знаходилося джерело. Подібні колодязі були відомі в інших печерних містах, що розташовані на гірських плато. Так, А. С. Фіркович писав про колодязь «Сукур-кую» («сліпий колодязь») або «Тік-кую» («прямий колодязь»), що знаходився під Бурунчаком: «Це грандіозний схід, навскіс вирубаний тунелем до води. Отвір цього тунелю на Бурунчаці зараз прихований під купою каміння». С. М. Щапшал, караїмський гахам, згадує про підземний хід біля Малої брами, який вів до джерела біля підніжжя скелі. У його час він був забитий каменем і піском. Висловлювалося припущення, що цей колодязь, схожий по типу з колодязем Ескі-Кермену, слід шукати в розколині, що перекрито оборонною стіною Пенджере-ісар.
Лише на початку XXI століття археологи та спелеології змогли спільними зусиллями розгадати цю загадку: грандіозну стародавню гідротехнічну споруду було, нарешті, знайдено.

Известно, что уже в XVII веке Чуфут-кале был безводным местом; воду в город привозили из окрестных источников на ослах. Но могли ли возвести крепость там, где отсутствовало одно из главных условий фортификации - надежный источик воды? До конца XX века исследователи Чуфут-кале судили об этом лишь по сохранившимся преданиям, согласно которым в крепости существовал колодец, прорубленный сквозь толщу скалы до уровня водоносного слоя, где находился источник. Подобные колодцы были известны в других пещерных городах, расположенных на горных плато. Так, А. С. Фиркович писал о колодце «Сукур-кую» («слепой колодец») или «Тик-кую» («прямой колодец»), находившемся под Бурунчаком: «Это грандиозный сход, косо вырубленный тоннелем к воде. Отверстие этого тоннеля на Бурунчаке ныне скрыто под кучей камней». С. М. Щапшал, караимский гахам, упоминает о подземном ходе у Малых ворот, который вел к источнику у подножия скалы. В его время он был забит камнем и песком. Высказывалось предположение, что этот колодец, сходный по типу с колодцем Эски-Кермена, следует искать в расселине, перекрытой оборонительной стеной Пенджере-исар.
Только в начале XXI века археологи и спелеологи смогли совместными усилиями разгадать эту загадку: грандиозное древнее гидротехническое сооружение было, наконец, обнаружено.


Чуфут-Кале, схема стародавньої підземної гідротехнічної споруди «Тік-Кую».
«Тік-Кую» - стародавня підземна гідротехнічна споруда з колодязем - не має аналогів у світі і є одним із найсенсаційніших відкриттів XXI століття. «Вулиці» цієї споруди, що вирубані у вапняку, ведуть на глибину 40 метрів. Тут можна ознайомитися з експозицією археологічних знахідок у печерних містах і побачити сліди прадавніх цивілізацій.
«Тік-Кую» знаходиться біля стародавнього «печерного» міста-фортеці Чуфут-Кале (м. Бахчисарай), цю споруду облаштовано для відвідування в 2001 році.

Чуфут-Кале, схема древнего подземного гидротехнического сооружения «Тик-Кую».
«Тик-Кую» - древнее подземное гидротехническое сооружение с колодцем - не имеет аналогов в мире и является одним из самых сенсационных открытий XXI века. Вырубленные в известняке «улицы» этого сооружения ведут на глубину 40 метров. Здесь можно ознакомиться с экспозицией археологических находок в пещерных городах и увидеть следы древнейших цивилизаций.
Расположен «Тик-Кую» возле древнего «пещерного» города-крепости Чуфут-Кале (г. Бахчисарай) и оборудован для посещения в 2001 году.


Чуфут-Кале, спускаємось головною галереєю «Тік-Кую».
Головна галерея має довжину 120 метрів і опускається на глибину 25 метрів.

Чуфут-Кале, спускаемся по главной галерее «Тик-Кую».
Главная галерея имеет длину 120 метров и опускается на глубину 25 метров.


Чуфут-Кале, кінець головної галереї «Тік-Кую».
Праворуч - тупік, ліворуч - вихід до гвинтових сходів, які спускаються до самого колодязя.

Чуфут-Кале, конец главной галереи «Тик-Кую».
Справа - тупик, слева - выход к винтовой лестнице, которая спускается к самому колодцу.


Чуфут-Кале, спускаємось гвинтовими сходами «Тік-Кую».
Гвинтові сходи опускається ше на 20 метрів.

Чуфут-Кале, спускаемся по винтовой лестнице «Тик-Кую».
Винтовая лестница опускается еще на 20 метров.


Чуфут-Кале, майже на дні «Тік-Кую»; вид вгору.
Загальна глибина колодязя близько 45 метрів.

Чуфут-Кале, почти на дне «Тик-Кую»; вид вверх.
Общая глубина колодца около 45 метров.


Чуфут-Кале, на дні «Тік-Кую»; власне колодязь.

Чуфут-Кале, на дне «Тик-Кую»; собственно колодец.


Чуфут-Кале, на дні «Тік-Кую»; власне колодязь.

Чуфут-Кале, на дне «Тик-Кую»; собственно колодец.



Першоджерела:
# «Пещера Мраморная. Mramornaya Cave», серия «Мир Чатырдага», ЦСТ «ОНИКС-тур», Симферополь-2001.
# «Пещера Эмине-Баир-Хосар. Emine-Bair-Khosar Cave», серия «Мир Чатырдага», ЦСТ «ОНИКС-тур», Симферополь-2001.
# «Бахчисарай и окрестности» путеводитель, Т. М. Фадеева, М. В. Соколова, «Бизнес-Информ», Симферополь-2000.
# «Крым. Туристская карта», видання «СВІТ», Сімферополь-2004.





Усі права застережено. © 2003-2011 Сергій Клименко



Rambler's Top100