Алупка - місто на південному березі Криму, що входить до Ялтинського регіону Автономної Республіки Крим, з населенням 11 тисяч мешканців.
Місто розташоване за 17 км від Ялти, з якою має автобусне та морське сполучення.
З центром Криму й іншими населеними пунктами Алупка сполучається автотрасою
Севастополь-Ялта-Сімферополь-Феодосія.
Найдавніше поселення на території сучасної Алупки датується VIII тис. до н.е.
Перша згадка про неї належить до 960 року (часи панування хазар у Криму). Тоді поселення мало назву Алубіка.
У XIV-XV століттях тут містився опорний пункт Генуї під назвою Лупіка.
У 1475-1774 роках Алупка була володінням турецьких султанів.
Після приєднання Криму до Російської імперії (1783) Алупка належала князеві Потьомкіну, а з 1823 року перейшла у володіння М. Воронцова, який побудував тут палац. На початку XX століття Алупка стала популярним курортом, на її території діяло близько 200 приватних курортних об'єктів. У різні роки тут лікувалися та відпочивали Ф. Шаляпін, М. Горький, В. Брюсов, І. Бунін, М. Коцюбинський, Леся Українка, С. Рахманінов. Після Громадянської війни в Алупці було організовано 22 здравниці. 1938 року Алупка стала містом. На початок Великої Вітчизняної війни в ній працювали 24 здравниці різного профілю. У 1970-1990-х роках у східній частині міста було побудовано пансіонат «Воронцов», а в західній - «Південнобережний». Зараз в Алупці окрім здравниць є дитячий санаторій, відділення виробничого об'єднання «Массандра» (цехи по витримці міцних вин типу «Мадера», «Портвейн червоний», виробничо-дегустаційний), лісництво.
Рідкісний за красою краєвид відкривається з моря на місто. Берег порізаний невеликими бухтами. Над водою, вражаючи різноманітністю форм, виступають мальовничі скелі. Одна з них носить ім'я видатного художника-мариніста І. Айвазовського, що часто бував у цих місцях. Стрімко в гори деруться звивисті вулиці міста, в густій зелені губляться білі корпуси санаторіїв. Рівні шпалери виноградників змінюються соснами старого лісу. У центрі міста розташований сіро-зелений палац графа М. Воронцова.
Алупка - город на южном берегу Крыма, входящий в Ялтинский регион Автономной Республики Крым, с населением 11 тысяч человек. Город расположен в 17 км от Ялты, с которой имеет автобусное и морское сообщение. С центром Крыма и другими населенными пунктами Алупка соединяется автотрассой Севастополь-Ялта-Симферополь-Феодосия. Наиболее старое поселение на территории современной Алупки датируется VIII тыс. до н.э. Первое упоминание о ней относится к 960 году (время хазарского владычества в Крыму). Тогда поселение носило название Алубика. В XIV-XV веках тут находился опорный пункт генуэзцев под названием Лупика. В 1475-1774 годах Алупка была владением турецких султанов.
После присоединения Крыма к Российской империи (1783) Алупка принадлежала князю Потемкину, а с 1823 года перешла во владение М. Воронцова, который построил здесь дворец. В начале XX века Алупка стала популярным курортом, на ее территории действовало около 200 частных курортных объектов. В разные годы тут лечились и отдыхали Ф. Шаляпин, М. Горький, В. Брюсов, И. Бунин, М. Коцюбинский, Леся Украинка, С. Рахманинов. После Гражданской войны в Алупке были организованы 22 здравницы. В 1938 году Алупка стала городом. К началу Великой Отечественной войны в ней работали 24 здравницы разного профиля. В 1970-1990-х годах в восточной части города был построен пансионат «Воронцов», а в западной - «Южнобережный». Сейчас в Алупке кроме здравниц есть детский санаторий, отделение производственного объединения «Массандра» (цеха по выдержке крепких вин типа «Мадера», «Портвейн красный», производственно-дегустационный), лесничество.
Редкий по красоте вид открывается с моря на город. Берег изрезан небольшими бухтами. Над водой, поражая разнообразием форм, выступают живописные скалы. Одна из них носит имя знаменитого художника-мариниста И. Айвазовского, часто бывавшего в этих местах. Круто в горы карабкаются извилистые улицы города, в густой зелени теряются белые корпуса санаториев. Ровные шпалеры виноградников сменяются соснами старого леса. В центре города находится серо-зеленый дворец графа М. Воронцова.
Після приєднання Криму до Російської імперії (1783) Алупка належала князеві Потьомкіну, а з 1823 року перейшла у володіння М. Воронцова, який побудував тут палац. На початку XX століття Алупка стала популярним курортом, на її території діяло близько 200 приватних курортних об'єктів. У різні роки тут лікувалися та відпочивали Ф. Шаляпін, М. Горький, В. Брюсов, І. Бунін, М. Коцюбинський, Леся Українка, С. Рахманінов. Після Громадянської війни в Алупці було організовано 22 здравниці. 1938 року Алупка стала містом. На початок Великої Вітчизняної війни в ній працювали 24 здравниці різного профілю. У 1970-1990-х роках у східній частині міста було побудовано пансіонат «Воронцов», а в західній - «Південнобережний». Зараз в Алупці окрім здравниць є дитячий санаторій, відділення виробничого об'єднання «Массандра» (цехи по витримці міцних вин типу «Мадера», «Портвейн червоний», виробничо-дегустаційний), лісництво.
Рідкісний за красою краєвид відкривається з моря на місто. Берег порізаний невеликими бухтами. Над водою, вражаючи різноманітністю форм, виступають мальовничі скелі. Одна з них носить ім'я видатного художника-мариніста І. Айвазовського, що часто бував у цих місцях. Стрімко в гори деруться звивисті вулиці міста, в густій зелені губляться білі корпуси санаторіїв. Рівні шпалери виноградників змінюються соснами старого лісу. У центрі міста розташований сіро-зелений палац графа М. Воронцова.
Алупка - город на южном берегу Крыма, входящий в Ялтинский регион Автономной Республики Крым, с населением 11 тысяч человек. Город расположен в 17 км от Ялты, с которой имеет автобусное и морское сообщение. С центром Крыма и другими населенными пунктами Алупка соединяется автотрассой Севастополь-Ялта-Симферополь-Феодосия. Наиболее старое поселение на территории современной Алупки датируется VIII тыс. до н.э. Первое упоминание о ней относится к 960 году (время хазарского владычества в Крыму). Тогда поселение носило название Алубика. В XIV-XV веках тут находился опорный пункт генуэзцев под названием Лупика. В 1475-1774 годах Алупка была владением турецких султанов.
После присоединения Крыма к Российской империи (1783) Алупка принадлежала князю Потемкину, а с 1823 года перешла во владение М. Воронцова, который построил здесь дворец. В начале XX века Алупка стала популярным курортом, на ее территории действовало около 200 частных курортных объектов. В разные годы тут лечились и отдыхали Ф. Шаляпин, М. Горький, В. Брюсов, И. Бунин, М. Коцюбинский, Леся Украинка, С. Рахманинов. После Гражданской войны в Алупке были организованы 22 здравницы. В 1938 году Алупка стала городом. К началу Великой Отечественной войны в ней работали 24 здравницы разного профиля. В 1970-1990-х годах в восточной части города был построен пансионат «Воронцов», а в западной - «Южнобережный». Сейчас в Алупке кроме здравниц есть детский санаторий, отделение производственного объединения «Массандра» (цеха по выдержке крепких вин типа «Мадера», «Портвейн красный», производственно-дегустационный), лесничество.
Редкий по красоте вид открывается с моря на город. Берег изрезан небольшими бухтами. Над водой, поражая разнообразием форм, выступают живописные скалы. Одна из них носит имя знаменитого художника-мариниста И. Айвазовского, часто бывавшего в этих местах. Круто в горы карабкаются извилистые улицы города, в густой зелени теряются белые корпуса санаториев. Ровные шпалеры виноградников сменяются соснами старого леса. В центре города находится серо-зеленый дворец графа М. Воронцова.
«Острів Крим». Краєвид узбережжя в районі Алупки, вид з моря (панорама ~180°).
«Остров Крым». Пейзаж побережья в районе Алупки, вид с моря (панорама ~180°).
Alupka. It is a view of a sea coast from the surface of the water (panorama ~180°).
Алупка, вид з моря на гору Ай-Петрі.
Алупка розтягнулася уздовж узбережжя на чотири з гаком кілометри.
Вологість повітря тут зазвичай не перевищує 70%, число сонячних днів на рік сягає 246.
Взимку, коли на горі Ай-Петрі (1233 м над рівнем моря),
яку видно в радіусі 35 км, вирують сніжні завірюхи, місто вбрано в яскравий зелений одяг.
З Ялти до Алупки
можна зробити захоплюючу прогулянку теплоходом (він відходить з набережної).
Алупка, вид с моря на гору Ай-Петри.
Алупка растянулась вдоль побережья на четыре с лишним километра. Влажность воздуха обычно не превышает 70%, число солнечных дней в году достигает 246. Зимой, когда на горе Ай-Петри (1233 м над уровнем моря), видимой в радиусе 35 км, бушуют снежные метели, город наряжен в яркие зеленые одежды. Из Ялты в Алупку можно совершить увлекательную прогулку на теплоходе (он отходит с набережной).
Alupka. It is a view of Ay-Petri mountain from the surface of the water
Алупка, вид с моря на гору Ай-Петри.
Алупка растянулась вдоль побережья на четыре с лишним километра. Влажность воздуха обычно не превышает 70%, число солнечных дней в году достигает 246. Зимой, когда на горе Ай-Петри (1233 м над уровнем моря), видимой в радиусе 35 км, бушуют снежные метели, город наряжен в яркие зеленые одежды. Из Ялты в Алупку можно совершить увлекательную прогулку на теплоходе (он отходит с набережной).
Alupka. It is a view of Ay-Petri mountain from the surface of the water
Алупка, вид з моря на Воронцовський палац та парк.
Алупка, вид с моря на Воронцовский дворец и парк.
Alupka. It is a view of Vorontsov's palace from the surface of the water
Алупка, вид с моря на Воронцовский дворец и парк.
Alupka. It is a view of Vorontsov's palace from the surface of the water
|
|
Алупка. Приватний готель «Серсіаль», вид будівлі ззовні та вид на готель з моря.
Готель «Серсіаль» розташований у східній частині міста Алупка. Алупка. Частный отель «Серсиаль», общий вид здания и вид на отель с моря. Отель «Серсиаль» расположен в восточной части города Алупка. Alupka. There are a general view of «Sersial» hotel and a view of the hotel from the surface of the water. |
|
|
|
Алупка. Спуск від готелю «Серсіаль» до моря йде занедбаним парком.
Алупка. Спуск от отеля «Серсиаль» к морю проходит по заброшенному парку. Alupka. In is a descent from «Sersial» hotel to a beach. |
|
Алупка. Краєвид моря та пляжу з узбережжя.
Алупка. Пейзаж моря и пляжа с побережья. Alupka. It is a view of the sea from the sea coast. |
|
Алупка. Краєвид моря та пляжу з узбережжя.
Алупка. Пейзаж моря и пляжа с побережья. Alupka. It is a view of the sea from the sea coast. |
Алупка, море трохи хвилюється...
Найближчий до готелю «Серсіаль» пляж.
Алупка, море неспокойно...
Пляж, ближайший к отелю «Серсиаль».
Alupka. On a beach.
Найближчий до готелю «Серсіаль» пляж.
Алупка, море неспокойно...
Пляж, ближайший к отелю «Серсиаль».
Alupka. On a beach.
Алупка. Вечірній краєвид з тераси п’ятого поверху готелю «Серсіаль» (панорама ~180°).
Алупка. Вечерний вид с террасы пятого этажа отеля «Серсиаль» (панорама ~180°).
Alupka. It is an evening view from the terrace of «Sersial» hotel (panorama ~180°).
Першоджерела:
# «Все об Украине» (серия «Страны мира»), В. Скляренко, Я. Батий, М. Панкова, издательство «Фолио», Харьков-2008.
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати», Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків, 2007р.
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати», Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків, 2007р.
До розділу "Визначні пам'ятки Криму"