Села Нирків (близько 1,0 тис. мешканців)
і Нагоряни (близько 590 мешканців)
Заліщицького району
Тернопільської області розташовані на високому стрімкому лівому березі річки Джурин.
Ці села - все, що залишилося від міста Червоногород (Червоний город), на думку деяких дослідників -
одного з найдавніших поселень Тернопільщини, столиці могутнього Червоногородського князівства, що відігравало важливу роль на Поділлі.
Свою назву Червоногород одержав через червоний колір пагорбів, якими він оточений: гірські породи, що утворилися тут майже 400 млн. років тому, мають дуже високий вміст заліза. Розмиваючись, вони забарвлюють крутий схил долини річки Джурин в яскраво-червоний колір, що у поєднанні із зеленим кольором рослинності створює незвичу гаму кольорів, що зачаровує. Перша письмова згадка про Червоний Город та замок у ньому припадає на IX століття. Замок до 1240 року витримав численні облоги татаро-монголів. З 1313 року належав племінникам литовського князя Ольгерда, братам Коріятовичам, котрі укріпили його та звели тут перший кляштор для місіонерів-домініканців. 1395 року польський король Ягайло відібрав ці землі у литовців. У XIV-XV століттях Червоногород був столицею однойменного повіту Подільського воєводства. 1434 року Червоногород здобув статус королівського міста, а за 14 років - Магдебурзьке право. У XV-XVII століттях королівськими старостами Червоногорода були Бучацькі, Язловецькі та Даниловичі. Сёла Нырков (около 1,0 тыс. жителей) и Нагоряны (около 590 жителей) в Залещицком районе Тернопольской области расположены на высоком крутом левом берегу речки Джурин. Эти села - всё, что осталось от города Червоногород (Красный город), по мнению некоторых исследователей - одного из самых давних поселений Тернопольщины, столицы могущественного Червоногородского княжества, игравшего важную роль на Подолье. Свое название Червоногород получил из-за красного цвета окружающих холмов: горные породы, образовавшиеся здесь почти 400 млн. лет тому назад, имеют очень высокое содержание железа. Размываясь, они окрашивают крутой склон долины реки Джурин в ярко-красный цвет, что в соединении с зелёным цветом растительности создаёт необычную и завораживающую цветовую гамму. Первое письменное упоминание о Червоном Городе и замке в нём относится к IX веку. Замок до 1240 года выдержал многочисленные осады татаро-монголов. С 1313 года принадлежал племянникам литовского князя Ольгерда, братьям Кориятовичам, которые укрепили его и возвели здесь первый монастырь для миссионеров-доминиканцев. В 1395 году польский король Ягайло отобрал эти земли у литовцев. В XIV-XV веках Червоногород был столицей одноименного уезда Подольского воеводства. В 1434 году Червоногород получил статус королевского города, а через 14 лет - Магдебургское право. В XV-XVII веках королевскими старостами Червоногорода были Бучацкие, Язловецкие и Даниловичи. |
||||||
|
||||||
На початку XVII століття Даниловичі, нові власники цих земель, звели укріплений валами
мурований чотирикутний замок з вежами на кутах, а 1615 року - величний костел.
Замок було зведено на місці старого дерев'яного замку на правому березі Джурина.
Річка в цьому місці утворила незвичайно глибокий (майже кілометровий) вузький меандр (вигин річища), практично повністю оточивши своїми водами
і високим лівим берегом пагорб із замком та створивши унікальну для теренів України природно-архітектурну композицію.
1648 року під час Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького замком оволоділи повстанські загони. 1672 року замок здобуло військо турецького султана Магомета IV. За легендою, саме турки змінили русло потоку аби пришвидшити капітуляцію оборонців фортеці, перебивши кряж і пустивши водоспадом річку Джурин. За іншою версією, природне русло річки значно пізніше спрямив якийсь італійський архітектор (певно, під час спорудження палацу на замковому фундаменті), спроектувавши і побудувавши надзвичайно мальовничий 16-метровий каскадний водоспад, що нині приводить у захват екскурсантів. Дехто ж вважає, що прорив кам'яної гряди міг статися і без втручання людини. Під час турецького панування Червоногород був залишений мешканцями. Після того на місці Червоногорода існувало лише маленьке сільце. В начале XVII века Даниловичи, новые владельцы этих земель, возвели укрепленный валами каменный четырехугольный замок с башнями на углах, а в 1615 году - величественный костёл. Замок был возведён на месте старого деревянного замка на правом берегу Джурина. Речка в этом месте образовала необычайно глубокий (почти километровый) узкий меандр (изгиб русла), практически полностью окружив своими водами и высоким левым берегом холм с замком, и создав уникальную для территории Украины природно-архитектурную композицию. В 1648 году во время Национально-освободительной войны под руководством Б. Хмельницкого замком овладели повстанческие отряды. В 1672 году замком овладело войско турецкого султана Магомета IV. Согласно легенде, именно турки изменили русло потока чтобы ускорить капитуляцию защитников крепости, перебив кряж и пустив водопадом речку Джурин. По другой версии, естественное русло речки значительно позже выпрямил какой-то итальянский архитектор (вероятно, во время сооружения дворца на замковом фундаменте), спроектировав и построив чрезвычайно живописный 16-метровый каскадный водопад, который ныне приводит в восторг экскурсантов. Кое-кто же считает, что прорыв каменной гряды мог произойти и без вмешательства человека. Во время турецкого господства Червоногород был оставлен жителями. После этого на месте Червоногорода существовало лишь маленькое сельцо. |
||||||
|
||||||
|
||||||
Під час Першої світової війни Червоногородський замок-палац був розграбований російськими військами, зазнав значних руйнувань, і більше його не відбудовували.
Довершила руйнування палацу Друга світова війна.
У другій половині XX століття за вказівкою голови колгоспу села Нирків, розташованого поблизу руїн Червоногорода,
палац було частково розібрано на будматеріали для спорудження свиноферми.
У 1970-х роках поблизу руїн Червоногорода було побудовано дитячий табір «Ромашка».
Станом на вересень 2015 року від Червоногородського замку-палацу збереглися лише дві значно пошкоджені вежі
(половина південної вежі обвалилася у квітні 2013 pоку).
Во время Первой мировой войны Червоногородский замок-дворец был разграблен российскими войсками, испытал значительные разрушения, и больше его не отстраивали. Довершила разрушение двореца Вторая мировая война. Во второй половине XX века по указанию председателя колхоза села Нырков, расположенного вблизи руин Червоногорода, дворец был частично разобран на стройматериалы для постройки свинофермы. В 1970-х годах вблизи руин Червоногорода был построен детский лагерь «Ромашка». По состоянию на сентябрь 2015 года от Червоногородского замка-дворца сохранились лишь две значительно поврежденные башни (половина южной башни обвалилась в апреле 2013 года). |
||||||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
Тернопільщина,
біля села Нирків. Червоногородський замок (48°48'15"N, 25°35'48"E), вертикальні панорами веж.
Тернопольщина,
возле села Нырков. Червоногородский замок (48°48'15"N, 25°35'48"E), вертикальные панорамы башен.
|
||||||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
|
||||||
Першоджерела:
# «500 чарівних куточків України, які варто відвідати»; Т.Лагунова, Ю.Кашуба; Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків-2007.
# Путівник «Вся Україна»; Андрій Івченко; ДНВП «Картографія»; Київ-2006. # Вікіпедія. |
||||||
Усі права застережено. © 2003-2016 Сергій Клименко |
|
|
|
|